Записки нерезидентів

Валентина Самар 7 листопада 2014, 21:45
крым паспорт

Читайте також

Ну, от і дочекались! 

Громадяни України з пропискою на окупованій території в Криму тепер для Батьківщини — нерезиденти. Хто не зрозумів цього "щастя" відразу після набрання чинності законом про визнання всієї території анексованого півострова вільною економічною зоною, після постанови НБУ №699 від 3 листопада цього року тепер може його відчути тактильно.

При перетині ніби неіснуючого державного кордону між Кримом і материковою Україною, пройшовши прикордонний контроль і митний огляд, ви відразу зрозумієте, що кордон є. Якщо переселенцям якимось дивом вдалося продати на півострові житло, то надії на те, що на виручені гроші можна буде купити щось на материку, можна поховати. Оскільки банківські операції неможливі, а готівки, згідно із законом і згаданою постановою Нацбанку, у вас може бути при перетині "кордону ВЕЗ" не більше ніж 10 тис. грн. Варіантів вирішення проблеми кілька, але всі вони незаконні: або шукати нелегальний канал переправляння грошей, або дати хабара охоронцям "кордону". Щоправда, є ще один — нікуди не їхати з Криму, ставати громадянином Росії.

Ті підприємці, які переїхали раніше, у пожежному порядку кинулися знімати гроші з переведених на материк рахунків своїх юросіб, зареєстрованих у Криму, — за постановою НБУ вони мають бути закриті. 

Ті з кримчан, хто сподівався купити житло за іпотечним кредитом, до банків тепер ні ногою — нерезидентам не дадуть. Варіант прописатися в друзів-знайомих простий тільки на перший погляд — кримська прописка, а з нею й нерухомість на півострові, буде втрачена. Висновок — сидіть і не рипайтеся у своєму Криму. 

Не помилюся, якщо багато хто з українців на це скаже — тепер начувайтеся, мовляв, "бачили очі, що купували". Тільки ті, "що купували", в Україну не рвуться. Ті, хто зрозумів, на яку резервацію перетворюється Крим, потихеньку купують сякі-такі хатини на Кубані, молодь їде у великі міста, отримуючи "материкову" російську прописку — пропуск у світ, в який за кримськими російськими паспортами не пускають. 

Під удар насправді потрапили ті, хто досі більше за перших осіб країни вірить, що окуповані території — все-таки тимчасово; ті, кого окупанти виштовхнули з рідного дому; ті, хто втік від переслідування, хто не зміг дихати затхлим повітрям неволі і, розуміючи, що Батьківщині він буде набагато корисніший на волі, рвонув на материк. Тепер вони громадяни України з досить урізаними правами й можливостями. Всупереч закону про гарантії прав і свобод, ухваленому в травні. Бо закон про фейкову ВЕЗ — головніший. Принаймні депутати прописали в ньому таку норму: інші закони України, на які в законі про ВЕЗ є посилання, "діють з урахуванням особливостей, встановлених цим законом". 

Тому, якщо закон про окуповані території, який гарантує захист прав громадян України в Криму, не визнає нав'язане кримчанам "автоматичне" російське громадянство, то закон про ВЕЗ каже: право на соціальні гарантії та гарантування вкладів поширюється тільки на громадян України, які не мають одночасно громадянства країни-окупанта. А як це довести? Взяти довідку у ФМС РФ у Криму? То це ж визнання незаконно створеного органу!

"Закон про ВЕЗ і постанова НБУ — не що інше, як дискримінація громадян України за територіальною ознакою, тобто за "кримською пропискою". Дискримінація, бо до них висуваються вимоги і запроваджуються обмеження, які до інших не застосовуються", — каже заступник голови Кримської польової місії з прав людини Ольга Скрипник. 

Насамперед, підкреслює правозахисниця, це позначається на економічних правах кримчан, яких оголошено нерезидентами — тобто, вважай, прирівняно до громадян, які проживають на території іншої держави. 

"По суті, громадян зробили нерезидентами у своїй же країні, що абсурдно і призводить до великих проблем. Якщо кримчанин тепер захоче відкрити рахунок у банку і покласти свої заощадження, то банки вимагатимуть від нього підтвердження їх походження. Виникають проблеми з отриманням усіх інших фінансових послуг. Усі рахунки юросіб, зареєстрованих у Криму, за постановою НБУ, закриваються, підприємці не можуть вести бізнес", — каже О.Скрипник.

Звичайно, можна перереєструвати бізнес на адресу на материку. Але система, вигадана чиновниками для цієї процедури, неробоча. Точніше, її вигадали для зручності самих чиновників. За наказом Міністерства юстиції перереєстрацію юридичних і фізичних осіб-підприємців розкидано по трьох областях. Якщо ви раніше були зареєстровані як СПД у Сімферополі, не має значення, що тепер живете, припустимо, в Києві, — змінювати юрадресу мусите їхати в Миколаїв. Якщо раніше мали бізнес у Ялті, а переїхали в Херсон — йдіть у реєстраційну службу Токмацького міськрайонного управління юстиції в Запорізькій області. А в Херсон доведеться їхати севастопольцям, хоча вони могли переїхати в Одесу. Алуштинським підприємцям — у Чаплинку. Абсурд? Чи державі не треба отримувати податки? Ні, все простіше: бюрократична система працює на себе. 

Наступний проблемний момент, — розповідає Ольга Скрипник, — полягає в тому, що закони про окуповану територію, закон про ВЕЗ і вже ухвалений, але не підписаний президентом закон про внутрішньо переміщених осіб (ВПО) суперечать один одному. А це відкриває шлях до корупції, зловживань чиновників і порушення прав громадян.

Якщо набере чинності закон про ВПО, одним з авторів якого була й Ольга Скрипник, то, за ідеєю, він має бути єдиним і головним законом, який регулює статус, гарантії дотримання прав переселенців.

"Принаймні ми так його й виписували, щоб він вирішував проблеми і кримчан, і переселенців зі Сходу. Але він, по-перше, усе ще не підписаний, а по-друге, до нього вносилися з голосу зміни під час ухвалення. Тому правових колізій може бути багато, закони суперечать один одному, і необхідно їх синхронізувати", — наголошує правозахисниця. 

Відчуваєте, скільки ще бюрократичних зволікань чекає на переселенців з такою якістю роботи законодавців? І не тільки. Від набрання законом чинності до його виконання іноді минають місяці, необхідні для затвердження всіляких порядків, зразків документів тощо. 

Отже, державна машина України робить якщо не все, то багато чого, щоб кримчани залишалися на окупованій території. Водночас державна машина Росії робить усе, щоб це "шкідливе населення" швидше залишило півострів — про це ми писали багато й докладно. І річ не лише у виштовхуванні за Перекоп неблагонадійного елемента. Тут питання суто прагматичне: великій військовій базі, на яку Путін перетворює Крим, стільки населення (2,4 млн) не потрібно. Протипоказано. Знову ж — чим годувати? 

Виходить, проукраїнськи налаштовані громадяни в Криму — між молотом і ковадлом?! Це при тому, що жодних санкцій з боку України проти виконробів "кримської весни" ми не бачимо. Точніше, їх засекречено, і перевірити їх наявність чи ефективність суспільство не може. 

Вже не знаю, якими домовленостями з Путіним зв'язаний язик президента України, але його мовчання щодо кримського питання стає вже ганебним. При цьому залунали підголоски. Радник президента Микола Томенко "закликає українців бути розважливими щодо Криму", повідомляють нам "Подробиці": "Альтруїстична любов до Криму не може бути вічною. Ми повинні мати реакцію у відповідь з боку тих людей, які живуть у Криму. Не вийшло по любові, то давайте за розрахунком". 

Ну що ж, рахуймо. Слово економісту-експерту фонду "Майдан закордонних справ", ялтинцю Юрію Смелянському. 

"На прилавках торговельних мереж континентальної України і ринках можна зустріти продукцію, вироблену в Криму. Україна продовжує постачати півострів товарами народного споживання (насамперед продовольством), енергією, сировиною. За заявою "міністра економіки Республіки Крим", на початок листопада 2014 року залежність продовольчого постачання Криму від українських поставок становить 80%. Це означає, що продовольча безпека Криму практично повністю залежить від прихильності українського уряду й державних структур, які регулюють систему відносин між Україною та окупованою територією Криму. Щодня з території України до Криму ввозиться близько 500 хур із продовольством. У ситуації, яка склалася після окупації і війни на Сході, мета якої, як прийнято вважати, — пробити коридор у Крим, активність таких відносин, щонайменше, виглядає неприродно. А закон про ВЕЗ у Криму допомагає їх легітимувати. Тому можна припустити, що постачання продовольством окупованої території Криму було прихованою частиною мінських "домовленостей" між Порошенком і Путіним. Зустрічною умовою могло виступити забезпечення безпеки ведення бізнесу в Криму для великих представників українських бізнес-структур, близьких до президентського кола. Продовження для них періоду вибору між згортанням бізнесу в Криму та перереєстрацією за нормами російського законодавства".

Підтвердженням цього висновку, вважає Юрій Смелянський, є заява С.Аксьонова про можливість подовження перехідного періоду для перереєстрації за законодавством РФ бізнесу в Криму ще на рік. 

"Друга складова: жителі Криму — громадяни України. Закон про ВЕЗ оголосив їх нерезидентами. Виходить іще одна умова. Україна не справляється з напливом біженців як із Криму, так і зі східних територій України. У Криму триває робота з примушування до отримання російського громадянства. На території військової бази населення в кількості 2,4 млн людей не потрібне, але воно необхідне на інших, слабко заселених територіях РФ. Заходи з обмеження прав кримчан можуть мати мету змусити тих, хто залишив територію Криму і переїхав на іншу територію України, повернутися за місцем постійної реєстрації, з подальшим витісненням на інші території РФ", — вважає експерт "Майдану закордонних справ".

* * *

Останнім часом світлі уми російської еліти, які шукають шляхи виходу з російсько-українського конфлікту й щиро переймаються майбутнім своєї країни, дедалі частіше сходяться на думці, що, по-перше, без вирішення кримської проблеми це неможливо (звідки лихо почалося, там його й мають здолати); по-друге, у Криму має відбутися справжній референдум. Без автоматів і примусу, з тривалим періодом підготовки — щоб люди свідомо все обміркували, під моніторингом міжнародних організацій, наприклад ООН. 

І ось я думаю: ще один-три такі закони, що лобіюють інтереси великого бізнесу, який продовжує заробляти на окупованих територіях, але дискримінують права простих громадян; ще кілька місяців підкилимних "договірняків" і на цей самий час — відсутність реформ і боротьби з корупцією в Україні — і Путіну можна спокійно погоджуватися. Бо Київ так і не засвоїв головного уроку втрати територій — він не думає, як бути потрібним людям, які там живуть. 

Успіх зухвалого бліцкригу Путіна в Криму — це не плід його військово-спецушної геніальності, яка породила ноу-хау гібридної війни з перевдяганнями (якраз тут усе було за підручником, за справдешньою КДБістською методичкою). Розгадка не тільки в тому, що Путіну було на кого зіпертися в Криму (автомати +п'ята колона), а й у тому, що Київ навіть не шукав, на кого зіпертися — Київ ділив портфелі. 

…На тижні зайшов знайомий викладач кримського вишу. Не етнічний — політичний українець. Радісно повідомив, що везе в Сімферополь цілу бібліотеку — 150 книжок для дітей українського класу. Я згадала: так уже було 20 років тому, коли українські активісти на собі возили книжки в кримські школи з Києва і Львова.

Не біда, ми пройдемо цей шлях іще раз. Залишивши на узбіччі всіх, хто змушує нас ходити по колу. Дістали!

Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
5 коментарів
  • Yuri Sabinin 16 ноября, 17:25 Еще в октябре мне было отказано в открытии банковской карты в "Укрсиббанке" по причине крымской прописки. На прошлой неделе, после объявление нас "нерезидентами", думал, что смогу открыть жене карту в "Кредобанке", т.к. те же нерезиденты-американцы и т.п. это могут сделать. Однако в "Кредобанке" последовал отказ, хотя до этого были готовы предоставить данную услугу. Основание: приказ НБУ. Вывод: крымчане (отказавшиеся от рос. гражданства) - не нерезиденты, а бомжи. ИМХО по законам жанра укр. власти должны еще преференции создать для непринявших рос. гражданство, а не душить их. ПыСы Существующие карты продолжают работать. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Iryna Chikita 16 ноября, 11:52 Абсолютно згідна з коментарем أرطيم أبو ديميتريوس, не зауважила ніяких заборон на банківські операції, хоча окремі банки попросили довідку, яка підтверджує резидентність. Це не прописка, це довідка, що ваша адреса в Україні така то. Я теж маю севастопольську реєстрацію і дуже багато незручностей з цього приводу. Тому стала би піднімати питання про інститут реєстрації як такий. Але щодо оцього питання з нерезидентами, не все так однозначно. От уявіть, що кримець бере кредит, але його не повертає. Щоб судитися з ним, треба кудись повістку послати і вручити особисто. А куди? В Севастополь? Думаю, оця історія з нерезидентами це більше психологічна травма, ніж реальне порушення прав, бо з позиції банківського бізнесу такий крок виправданий. В усьому іншому з автором статті згідна, за душі кримчан треба боротися і питання переселенців вирішувати більш ефективно. Україна виявилась неготовою до міграції в таких масштабах. Треба спільно шукати різні варіанти вирішення проблеми. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • أرطيم أبو ديميتريوس 8 ноября, 20:37 Шановна пані Валентино! Завжди із захопленням читав Ваші статті але на цей раз... Перший же абзац Вашої статті мене, як громадянина України з севастопольською, наголошою, пропискою, мене ввів у ступор! У мене є депозит, я можу його поповнювати (проводити банківські операції), вчора (7 листопада) відкрив рахунок в Ощадному банку з метою одержання матеріальної допомоги на дитину... Наголошу, що я особисто цю постанову читав. У ній ведеться упор на обмеження банківськіх операцій з Кримом як таким, обмеження провезення безпосередньо російських карбованців в еквіваленті більше ніж на 10 000 гривень. Але аж ніяк не про обмеження прав громадян України, зокрема у відкритті банківських рахунків.
    Борис Кубаев 28 ноября, 23:55
    проживаю 13 лет в Киеве прописан в Симферополе сегодня позвонили из банка в котором имею депозиты и платёжные карты и попросили принести справку о регистрации проживания на территории материковой Украины... после принятия постановления НБУ банки проснулись не сразу...
    Відповісти Цитувати
  • Ivan 8 ноября, 11:21 це ж чекає Харків, Запоріжжя та Херсон? Аби Київ стояв? Відповісти Цитувати
Реклама
Останні новини
Курс валют
USD 25.91
EUR 29.08