Вірменія обрала грузинський шлях

У Вірменії президент Серж Саргсян переписує Конституцію, маючи намір продовжити своє правління. Новації передбачають перехід від президентської республіки до парламентської. У жовтні законодавчий орган, з ініціативи правлячої Республіканської партії, уже схвалив проект конституційних реформ. А на референдумі, що відбувся минулої неділі, понад 63% виборців, які взяли участь у голосуванні, підтримали ці зміни до Основного закону країни. За збереження президентської республіки висловилося близько 32%.

Провівши референдум і здобувши підтримку в населення своїх планів змінити Конституцію, президент і його партія святкують перемогу. Коментуючи голосування, спостерігачі ПАРЄ заявили, що "референдум був обумовлений політичними інтересами, а не потребами вірменського народу".

Конституційні поправки розширюють повноваження прем'єра. Тепер це він - перша особа держави. Уряд же стає вищим органом виконавчої влади, який розробляє і здійснює внутрішню та зовнішню політику і керує системою держуправління. При цьому реформа передбачає, що коли в парламенті не зможуть домовитися стосовно кандидатури очільника уряду, то Національні збори буде розпущено.

Парламент, своєю чергою, формується шляхом пропорційних виборів і складається, щонайменше, зі 101 депутата. Якщо, за підсумками виборів, у ньому не набереться стабільна більшість, то пропонується проводити другий тур голосування, в якому братимуть участь дві партії, котрі отримають більше голосів. У переможця будуть додаткові мандати.

Президент же, що обирається не шляхом прямих виборів, а радою вибірників з числа депутатів, стає церемоніальною фігурою. Термін дії його мандата подовжується з п'яти до семи років. Ці конституційні поправки мають набути чинності після парламентських виборів у травні 2017 р.

Прибічники реформи кажуть, що вона допоможе стабілізувати політичну ситуацію в країні. Представники ж опозиції так не вважають. На їхню думку, конституційні зміни спрямовані на відтворення нинішнього режиму, на те, щоб С.Саргсян, чиї президентські повноваження спливають 2018 р., зміг і надалі управляти Вірменією. Адже, за нині чинною Конституцією, він не має права обиратися втретє. А в парламентських республіках прем'єри можуть багатократно очолювати уряди.

Загалом, це звичайна історія політиків, які намагаються обійти конституційні обмеження. У Казахстані, де перебування на президентській посаді також обмежене двома термінами, місцевий парламент зробив виняток для Нурсултана Назарбаєва. Тепер той може очолювати країну необмежену кількість разів. А ось білоруський президент Олександр Лукашенко викреслив з Конституції норму, яка обмежувала кількість президентських термінів. Так само зробив і його азербайджанський колега - Ільхам Алієв.

Але Серж Саргсян вирішив піти грузинським шляхом. Міхеіл Саакашвілі, будучи президентом Грузії, теж ініціював зміни до Конституції, щоб республіка з президентської стала парламентською. Грузинські аналітики тоді говорили, що М.Саакашвілі, коли в нього закінчувався другий термін перебування в президентському палаці, планував стати прем'єром у 2013 р.

Однак цим планам грузинського лідера не судилося збутися. За результатами парламентських виборів 2012 р., політична сила М.Саакашвілі "Єдиний національний рух" зазнала поразки. До влади прийшла опозиція - "Грузинська мрія" мільярдера Бідзіни Іванішвілі, який і став прем'єром із широкими повноваженнями.

Сам С.Саргсян раніше стверджував, що не має наміру пересідати в крісло прем'єра. Однак у Вірменії мало знайдеться тих, хто вірить цим словам. А напередодні референдуму президент в інтерв'ю провідним вірменським телеканалам так пояснив причини конституційної реформи: "Я бачу небезпеку в певних регулюючих механізмах чинної Конституції і вважаю своїм обов'язком сказати про це".

За словами С.Саргсяна, головна причина конституційних змін полягає в тому, що нинішній Основний закон допускає несумірність прав та обов'язків глави держави, суперечності у функціях президента.

Незважаючи на ці аргументи, попередники Саргсяна на президентській посаді - Левон Тер-Петросян і Роберт Кочарян - висловилися проти нової конституції. Л. Тер-Петросян назвав референдум "авантюрою, що може спричинити непередбачувані наслідки". Своєю чергою, Р.Кочарян заявив, що вважає конституційні перетворення серйозною помилкою, наслідки якої вкрай небезпечні для майбутнього країни. "Проект конституції містить у собі істотні ризики скочування до де-факто однопартійної системи, а отже - до політичної монополії та застою", - сказав Р.Кочарян в інтерв'ю Deutsche Welle. На думку екс-президента, конституцією закріплюється обов'язкова парламентська більшість за якоюсь однією партією, і таким чином вихолощується суть парламентаризму.

За словами колишнього директора вірменської Служби національної безпеки, а нині провідного аналітика Центру регіональних досліджень Давида Шахназаряна, з усіх політиків саме Р.Кочарян становить для С.Саргсяна найбільш серйозну конкуренцію на внутрішньополітичному полі: "Екс-президент - найбагатша людина Вірменії і значно більш проросійський, ніж нинішня влада". Саме при Р.Кочаряні росіяни придбали багато стратегічних об'єктів Вірменії. А сам він входить до ради директорів російської фінансово-промислової групи "Система", основним акціонером якої є Володимир Євтушенков.

Загалом, критика з боку Р.Кочаряна більш ніж зрозуміла: після конституційної реформи він не має шансів очолити уряд.

Опозиціонери з фронту національного порятунку "Нова Вірменія", лідерами якого є очільник партії "Спадщина" Раффі Ованнісян і ветеран Карабаської війни Жирайр Сефілян, з 1 грудня проводили в Єревані цілодобові акції протесту. Але якщо в перший день на площу Свободи прийшло майже 2 тис. чол., то в наступні дні їх різко поменшало.

І, хоча у вірменському суспільстві немає впевненості, що все пройшло чесно (а опозиція говорить про численні порушення), однак після референдуму на площу прийшло близько тисячі людей. Як стверджують очевидці, поліцейських було більше, ніж учасників мітингу.

Чи означає це, що у вірменському суспільстві низький протестний потенціал? Звісно ж, ні: у країні вкрай тяжка соціально-економічна ситуація. І, як зазначає Давид Шахназарян, "особливо тяжкою вона стала після того, як Вірменія вступила в Євразійський союз. Це погіршило добробут вірменів у рази". Показово, що, за даними сайту "Экспортеры России", за перше півріччя 2015 р. експорт Вірменії в Росію зменшився вдвічі - зі 124,4 млн дол. до 64 млн.

Нагадаємо, що восени 2013 р. рішення про вступ до Євразійського союзу у Єревані приймали фактично за ніч, коли С.Саргсян наразився на тиск і погрози з боку Кремля. Одночасно вірменське керівництво заявило про відмову від парафування Угоди про асоціацію і зону вільної торгівлі з Євросоюзом. А через два роки Єреван знову почав переговори з Брюсселем про нову угоду з урахуванням участі Вірменії у Євразійському союзі.

Погіршення економічної ситуації у Вірменії може призвести до соціального вибуху. Він може статися в будь-який момент. У червні 2015 р. країна вже пережила серйозні акції протесту. Їх причиною стало підвищення тарифів на електроенергію, які поставляє споживачам компанія "Електромережі Вірменії", що повністю належить російському ВАТ "Інтер РАО". Однак ці демонстрації не привели до політичної кризи.

За словами Давида Шахназаряна, не тільки влада, а й опозиція не викликає довіри в багатьох вірменів: у опонентів референдуму навіть не було спільної платформи. І якщо в "Новій Вірменії" говорили про бойкот референдуму, то Вірменський національний конгрес закликав сказати "Ні".

"Ні владі, ні частині опозиції, в якої з основних питань розвитку країни немає жодних розбіжностей із владою, не довіряє населення. Тому люди так і не вийшли на вулицю, хоча 32% виборців і проголосували проти конституційної реформи, запропонованої пропрезидентською партією, а насправді - проти влади", - стверджує Давид Шахназарян.

Однак, незважаючи на таку велику кількість противників конституційної реформи, влада святкує перемогу. Адже головної мети - продовження перебування при владі Сержа Саргсяна та його наближених - досягнуто.