Чи надовго "медовий місяць" між Китаєм і Філіппінами?

Віктор Каспрук 29 жовтня, 00:00
филиппин

Читайте також

Під час візиту президента Філіппін до Китаю було фактично проголошено новий зовнішньополітичний курс. 

Так, президент Філіппін Родріґо Дутерте заявив: "Я оголошую відокремлення від Сполучених Штатів… Америка тепер втратила на цьому. Я змінив позицію в напрямі вашої ідеологічної течії і, можливо, також відвідаю Росію для розмов з Путіним, щоб сказати йому, що тепер ми троє проти решти світу — Китай, Філіппіни і Росія. Це єдиний шлях". 

"Відокремлення" Філіппін від Сполучених Штатів, які досі були їхнім найважливішим союзником і підтримували з Манілою тісні відносини у сфері безпеки, почалося після зміни влади в цій країні. З травня 2016 р., початку свого президентства, Родріґо Дутерте намагається зміцнювати відносини з Китаєм і паралельно дистанціюватися від США. 

Філіппіни були найближчим союзником Америки з 1946 р., часу здобуття Манілою незалежності. А в роки холодної війни їх називали "непотоплюваним авіаносцем" США в Азії, і там були розміщені великі американські бази Кларк-Філд і Субик-Бей. 

Та Китай м'яко говорить, але жорстко стелить. Усі 70 останніх років Філіппіни були під "парасолькою захисту" США. У разі добровільного її зняття Манілою ця багата на ресурси держава має всі шанси стати ресурсною провінцією Пекіна, з усіма наслідками, що з цього випливають. 

Геополітичний демарш філіппінського президента також варто розглядати у контексті президентських виборів у США. Тим часом як передвиборна кампанія Гілларі Клінтон у самому розпалі, Америка, якою керує її однопартієць-демократ президент Обама, втрачає не тільки дуже важливого союзника в Південно-Східній Азії, а й військове співробітництво з Філіппінами. Що суперник Гілларі Клінтон Дональд Трамп може спробувати піднести як ще один провал чинної адміністрації. 

Але, хто б не був у 2017 р. в Білому домі, навряд чи він захоче надалі підтримувати країну, котра не буде союзником США у політичному, військовому та економічному планах. Тому потік грошей і інвестицій з Вашингтону може бути зупинений. 

Намагання порвати з захистом США — не тільки удар по геополітичних інтересах Вашингтону. Це дуже ризикований для Маніли крок, який здатен перевернути всю архітектуру безпеки Південно-Східної Азії. 

Родріґо Дутерте ставить під загрозу тривалу стратегію США в регіоні і підіграє експансіоністським амбіціям Китаю. Крім того, це відбувається у найбільш незручний для американців момент, коли президент Барак Обама добуває останні тижні в Білому домі і вже є "кульгавою качкою". 

А після президентських виборів у США знадобиться певний час, щоб розробити нову концепцію ведення справ з Китаєм і прийняти стратегічну лінію поведінки у цій частині Азії.

Нині Пекін може претендувати на перемогу, хоча ще кілька місяців тому в розпалі була суперечка між Китаєм і Філіппінами з питання приналежності островів у Південно-Китайському морі. Та в КНР відмовилися визнавати рішення суду в Гаазі не на свою користь, назвавши рішення міжнародного арбітражу "нікчемним і таким, що не має зобов'язуючої сили". 

Тепер Пекін отримав усе, чого він завжди хотів, — двосторонні переговори та підписання угод, вигідних КНР. Саме те, що гарантує Родріґо Дутерте своєму китайському колезі Сі Цзіньпіну в обмін на мільйони доларів економічної допомоги, торговельні угоди та проекти в галузі інфраструктури.

Але чи можна все це назвати справжньою незалежністю, яку декларує Дутерте? Швидше за все, президент Філіппін продає свою "незалежну" зовнішню політику, видаючи її за свій великий успіх. 

Його діяльність несе великі ризики для країни. Хоча Родріґо Дутерте набирає очки і гроші для економіки, це є перемогою лише в короткостроковій перспективі. 

У самих же Філіппінах багато аналітиків попереджають, що країна не може бути повністю незалежною, а насправді лише переходить від одного блоку до іншого. Дутерте не враховує цієї реальності й вирішив поставити все на одну карту. 

Однак може дуже прорахуватися, коли вважає, що великий сусід Китай розцінює Філіппіни як рівноправного партнера. Тоді як Дутерте кинувся до відчинених дверей, які йому запропонував Пекін, США можуть гримнути іншими дверима на своєму задньому дворі. 

У чому ж головні розбіжності між Філіппінами та США? Родріґо Дутерте прагнув отримати більше грошей і військової допомоги від Америки. А тут "підвернувся" Китай, який рухається в напрямі відновлення своїх втрачених позицій у Південно-Східній Азії й водночас хоче знайти спільну мову з нацією, котра виграла великий арбітражний позов проти територіальних претензій Пекіна у Південно-Китайському морі. 

Бажання Дутерте проводити зовнішню політику, незалежну від Сполучених Штатів, пов'язані з різними причинами, у тому числі з історією тривалої присутності американців на Філіппінах. 

Крім того, він був обурений інцидентом 2002 р., вибухом у готельному номері в місті Давао (в якому звинувачував агентів ФБР), де Дутерте понад 20 років обіймав посаду мера. 

Дутерте незадоволений, що США критикують його режим за порушення прав людини і своєрідну "боротьбу" з розповсюдженням наркотиків: з часу, відколи він обійняв президентську посаду, було вбито майже 2 тис. підозрюваних у причетності до торгівлі наркотиками. 

Крім того, він уже заявляв про свої плани зменшення присутності американських військових, дислокація яких, за його словами, провокує мусульманських бойовиків чинити опір на півдні і блокує повноцінну підготовку філіппінських військових. 

Однак, незважаючи на політичну позицію Родріґо Дутерте, оприлюднення 18 жовтня результатів соціологічного опитування, проведеного на Філіппінах, свідчить, що 76% респондентів більше довіряють США. І лише 22% опитуваних заявили, що більше довіряють Китаю.

Це можна зрозуміти, оскільки договір 1951 р. США з Філіппінами про взаємну оборону гарантував країні безпеку. У Вашингтоні ж різке погіршення відносин із Манілою розглядають з тривогою, оскільки Філіппіни й надалі залишаються ключовою частиною американського ланцюга стратегічних альянсів в Азії, де Філіппінам відведено основну роль разом з Японією, Південною Кореєю та Австралією. 

Втім, у Манілі мали б пам'ятати, що відносини Китаю з його сусідами часто хитаються від однієї кризи до іншої, підвищуючи ймовірність того, що наступна суперечка в Південно-Китайському морі може призвести до нових економічних або дипломатичних заходів Пекіна. У такому разі США, ймовірно, стоятимуть на боці Філіппін, бажаючи нагадати Манілі, хто її справжній друг.

КНР використовуватиме будь-яку можливість для ослаблення впливу США серед азійських держав. Оскільки це створює більше перспектив для підвищення китайської економічної, політичної та військової ваги в регіоні. 

І, нарешті, тепліші зв'язки з Філіппінами відкривають нові можливості для китайської економіки, зокрема створеної у Пекіні в 2015 р. міжнародної фінансової організації — Азійського банку інфраструктурних інвестицій, що його Китай підтримав як альтернативу Азійському банку розвитку, Міжнародному валютному фонду та іншим міжнародним фінансовим інституціям. 

Китайські компанії рухатимуться у Філіппіни, агресивно скуповувати всі великі інфраструктурні проекти, які стануть доступними, особливо в галузі автомобільного та залізничного будівництва.

Та якщо Філіппіни хочуть бути наступним Тибетом — це їхній вибір. Незалежно від того, що КНР обіцяє, врешті-решт Китай завжди залишатиметься у виграші. КНР буде, відтак, з усім виловом риби в Південно-Китайському морі і всіма мільярдами доларів від нафти й газу, що, за міжнародним правом, мають належати народу Філіппін.

Хоча, як вважають деякі філіппінські експерти, навряд чи цей "медовий місяць" між Пекіном та Манілою триватиме довго. Якщо Філіппіни підуть на великі поступки, і Дутерте з часом не зможе отримати щось позитивне від Китаю, а КНР наполягатиме, що спірні острови належать їй, — то люди запитають, навіщо все це. 

Родріґо Дутерте розпочав своє президенство з порушення взаємовигідних стратегічних відносин зі США. І його нові "ідеї" можуть привести всю країну до катастрофи. 

Враховуючи наведені вище факти, а особливо — позитивне ставлення до США переважної більшості філіппінців, не можна виключати, що правління Дутерте не триватиме 6 років, що його в будь-який момент може перервати військовий переворот. 

Теги:
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Немає коментарів
Реклама
Останні новини
USD 25.77
EUR 27.74