Куди може привести "мирна ядерна зброя" КНДР?

Віктор Каспрук 5 квітня 2013, 21:05
КНДР

Читайте також

Ситуація на Корейському півострові дуже нагадує Карибську кризу 1962 р. З тією лише істотною різницею, що північнокорейський диктатор Кім Чен Ин є абсолютно некерованою особою, чиї дії дуже важко піддаються логічному аналізу. 

Чим більше тиранові все сходить із рук, тим більше він собі дозволяє, і тим небезпечнішою стає ситуація. Кім Чен Ин ще може багато накоїти лиха, перш ніж Сполучені Штати і Південна Корея вирішать, що необхідно приймати серйозне рішення у відповідь.

КНДР на сьогодні є державою-терористом номер один, і, можливо, свого часу президентові США Джорджу Бушу слід було вирішувати питання не з Іраком, який тоді не створював  значних проблем для Америки, а з Північною Кореєю, що дестабілізувала не тільки регіон Східної Азії?

США  на сьогодні є найбільшою світовою військовою потугою, і зволікання з вирішенням "корейського питання"  й надалі заохочуватиме комуністичну диктатуру в КНДР до нових агресивних дій. Якщо ця гра триватиме, то не виключено, що Південній Кореї доведеться знову заплатити високу ціну в людських життях.

Можливо, Пхеньяну слід  врахувати  японський досвід часів Другої світової війни. Адже трагедій Хіросіми й Нагасакі можна було б уникнути, якби не твердолоба позиція тодішнього керівництва Японії.  Тож чи треба  лідерам КНДР повторювати помилки минулих часів? Адже ситуація нині настільки критична (коли на кону стоїть існування Південної Кореї), що США не могтимуть нескінченно стримуватися і спокійно спостерігати за викликами диктаторського режиму.

Варто звернути увагу на той факт, що вперше з 1993 року було скликано пленум Центрального комітету правлячої в КНДР Трудової партії Кореї. Офіційний друкований орган Трудової партії Кореї — газета Rodong Sinmun надрукувала "Звіт про Пленум ЦК ТПК": "Кім Чен Ин виступив із доповіддю та завершальним  словом. На пленарному засіданні він виклав нову стратегію  господарського будівництва і розвитку ядерних збройних сил у ситуації, що склалася, задовольняючи законні вимоги революції, яка триває. 

Ця стратегія є блискучим зразком наступності нового, вищого етапу одночасного розвитку економіки і національної оборони. 

Ядерна зброя сонгунської Кореї – це не товар для отримання доларів від США. І вона не є ані предметом політичного торгу, ані об'єктом економічних відносин. Які спонукатимуть до діалогу або до того, щоб сісти за стіл переговорів, спрямованих на примушування КНДР роззброювати себе.

Ядерна зброя КНДР відображає життя народу, який ніколи не зможе відмовитися від неї доти, доки імперіалісти і ядерна загроза існують на землі. Вона являє собою скарб об'єднання країни, який ніколи не може бути проданий за мільярди доларів.

 Тільки тоді, коли ядерний щит для самооборони буде швидко створений, можна буде зруйнувати прагнення імперіалістів США захопити Корейський півострів із допомогою сили та перетворити корейський народ на сучасних рабів. Ми твердо відстоюватимемо нашу ідеологію, соціальну систему та і всі інші соціалістичні скарби,  завойовані ціною крові, і захистимо право нації на існування і свою стародавню історію та культуру. 

Володіння КНДР ядерною зброєю має бути встановлене законом, і ядерні збройні сили повинні бути розширені та якісно посилені". 

Схоже, цей звіт є найкращою відповіддю тим американським і південнокорейським посадовцям, котрі ще й досі сподіваються, що зможуть із допомогою санкцій та дипломатії переконати КНДР відмовитися від ядерної зброї. 

Кім Чен Ин продовжує гратися у військові ігри, і його дуже важко зупинити, бо він вважає, що, лише балансуючи на межі ядерної істерії та війни, зможе зберегти свій режим і повний контроль над Північною Кореєю. І якщо така тактика приносить режимові "кімів" короткочасні дивіденди, то стратегічно диктатор може програти. Оскільки активно провокує великомасштабну війну. 

Хоча, можливо, маленький Кім, розуміючи, що підняти економіку такої "убитої" країни не здатний, уже веде таємні переговори з Китаєм про надання йому та його найближчому оточенню гарантій і політичного притулку. 

У такому разі в лідера найізольованішої у світі держави немає іншого виходу, як вести до неминуче програшної війни. Після чого КНДР об'єднається з Південною Кореєю. 

У ситуації, що склалася на Корейському півострові, саме Китай є основною точкою опори. Адже військові США можуть скидати найсучасніші бомби, південнокорейські війська здатні боротися, як тигри, та коли потрібне позитивне рішення, а не гори трупів, то, можливо, необхідно шукати  інший вихід. 

Китай має величезний вплив на північнокорейські еліти і тому зможе із найменшими втратами вирішити цю проблему. Адже без китайської підтримки КНДР є всього лише нахабним місцевим "хуліганом", а не збурювачем регіональної небезпеки. 

Власне, підтримка режиму Китаєм і СРСР у міжкорейській війні й породила цього комуністичного монстра – КНДР. Тепер же в Пекіна з'являється реальний шанс загладити свою колишню вину і спробувати цього разу виправити ситуацію. 

Також, можливо, варто спробувати зрозуміти, в якій ситуації опинився сам Кім Чен Ин. Адже, з одного боку, йому явно імпонує його богоподібний статус. Однак при цьому він опинився сам на сам зі старою політичною "гвардією". І дилема для нього полягає у тому,  вдасться йому  заспокоїти старих параноїків із керівництва Трудової партії Кореї та вищих військових кіл – чи владні повноваження почнуть вислизати з його рук. 

Безперечно, блеф і хвастощі – характерна риса лідерів КНДР, але ситуація з погрозами Пхеньяна зайшла так далеко, що не слід виключати переростання погроз  у силові провокації. А не відповісти на них у нинішній ситуації для США і Сеула було б те ж саме що визнати свою слабкість. Питання лише в тому, якою  має бути ця відповідь. 

Усе, що робить сьогодні маршал Кім Чен Ин, дуже схоже на істерику маленького хлопчика. Спочатку він став плакати, а потім ревіти  голосніше й голосніше. А тепер він уже тупотить ногами, щоб світ звертав на нього увагу. 

Єдина відмінність – цей  "хлопчик" уже має ядерну зброю. І проблемою є те, що божевільний зі зброєю значно небезпечніший, ніж просто гравець зі зброєю. 

 "Великий вождь" провів усе своє життя в умовах, коли оточення поводилося з ним, як із живим Богом. "Облизувало" його й записувало кожне слово Кіма ІІІ, ніби всі без винятку його думки — неперевершена мудрість. Але чи здатен він взагалі контролювати свої бажання та дії?

 Погроза КНДР на адресу США ядерним нападом надзвичайно серйозна, щоб її так просто можна було проігнорувати. До того ж Пхеньян не тільки провів ядерні випробування, а й ділиться ракетними та ядерними технологіями з Іраном. 

За всіма ознаками, не слід недооцінювати небезпеку, яку сьогодні може становити для світу  Північна Корея. Сеул наразі перебуває в дуже уразливій ситуації. Адже перший залп із півночі здатний принести великі руйнування. Тож, якщо Америка не має наміру використовувати ядерну зброю в цьому конфлікті, можливо, їй варто бути готовою першою провести скоординовану атаку безпосередньо на артилерійські та ракетні позиції КНДР? 

Хоча не слід плутати звичайну війну з військовою окупацією. США немає рівних, коли  йдеться про військово-морську могутність і військово-повітряні сили. Але сухопутні війська проти сухопутних військ противника – це зовсім інша історія. 

Американці завжди беруть якістю над кількістю. Маючи домінуючу перевагу в повітрі у звичайній війні на кшталт іракської і афганської кампаній, США неважко було перемогти. Проте очистити територію противника від підготовлених заздалегідь сил опору надзвичайно важко. 

Особливо коли йдеться про Північну Корею. Де давно сформовані професійно навчені і відповідно оснащені диверсійні групи, які діятимуть у КНДР у разі проникнення на її територію ворожих військ. 

Отже, можна сказати, що сьогодні США стоять перед історичним вибором – як  відповісти на нахабні провокації з боку КНДР. Адже в разі неправильних підходів нова корейська війна може перетворитися для Америки на другий В'єтнам… 

Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
17 коментарів
  • Жордж 9 апреля, 17:58 Китай і Південна Корея мають більше спільного один з одним, ніж з північчю. Китай повинен бути достатньо компетентним, щоб зрозуміти, що вони б краще працювали зі стабільним економічним партнером на їх кордоні. Їх нинішній північнокорейський сусід це катастрофа з ядерними вибухами… Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Aplikant 9 апреля, 17:06 Цікава стаття, але головний аргумент представляється спірним, так як Південна Корея досить багата, щоб піклуватися про свою північну сестру у випадку, якщо остання зруйнується економічно, і що більш важливо, війна на Корейському півострові буде мати серйозні наслідки для китайської торгівлі . Реальна проблема, здається це, що китайські лідери не приймають той факт, щоб позбутися від злочинного режиму в Північній Кореї треба працювати разом з Південною Кореєю і США для встановлення миру і процвітання в цьому регіоні світу, який, до того, знаходиться на порозі Китаю. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Ігор 9 апреля, 16:45 Добротний аналіз. Але ситуація на Корейському півострові є критично тривожною. Адже рівень загроз із Пхеньяну вже починає зашкалювати, і невідомо чи не готовий Кім ЧенИн вже найближчі дні перейти червону демаркаційну лінію. Таким чином Східна Азія має всі шанси перетворитися на вируючий казан неприємностей, на кшталт Близького Сходу, і стримувати ситуацію буде все далі важче. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Slavutasich 9 апреля, 14:00 Американці вже задіяли проти КНДР "кінематографічний арсенал". Чого тільки вартий фільм Red dawn. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Валерий С 9 апреля, 13:07 Угроза ядерного нападения КНДР на США чрезвычайно серьезная, чтобы ее можно было так просто игнорировать. К тому же Пхеньян не только провел ядерные испытания, но и делится ракетными и ядерными технологиями с Ираном. Судя по всему, не следует недооценивать опасность, которую сегодня представляет для мира Северная Корея. Сегодня Сеул находится в очень уязвимой ситуации, поскольку первый залп с севера способен принести большие разрушения. Потому, если Америка не намерена использовать ядерное оружие в этом конфликте, то, возможно, ей следует быть готовой первой скоординированно атаковать артиллерийские и ракетные позиции КНДР? Хотя не следует путать обычную войну с военной оккупацией. США нет равных, если речь идет о военно-морском могуществе и военно-воздушных силах. Но сухопутные войска против сухопутных войск противника — это совсем другая история. Американцы всегда берут качеством над количеством. Имея доминирующее преимущество в воздухе в обычной войне типа иракской и афганской кампаний, США нетрудно было победить. Однако очистить территорию противника от подготовленных заранее сил сопротивления чрезвычайно тяжело, особенно когда речь идет о Северной Корее, где давно сформированы профессионально обученные и соответственно оснащенные диверсионные группы, которые будут действовать в КНДР в случае проникновения на ее территорию вражеских войск. Итак, можно сказать, что сегодня США стоят перед историческим выбором: как ответить на наглые провокации со стороны КНДР. Ведь в случае неправильных подходов новая корейская война может превратиться для Америки во второй Вьетнам... Прочитав статью убеждаешся, что гора родила Мышь. "Пранодальные опасения местечкового менталитета со слюнопусканием при упоминании США" другой оценки статья не заслуживает. ЗН деградирует? Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • пшпф 7 апреля, 19:13 карапуз маленьким в войнушки не наигрался. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Passer-by 7 апреля, 10:24 Північна Корея, Іран, Венесуела та інші країни-парії не люблять Сполучені Штати і вважають, що вони загрожують існуванню їхніх диктаторських режимів з трьох причин. Першою є те, Америка володіє найпотужнішим військом потенціалом на планеті. Другою, що США мають найбільшу економіку в світі. А третьою, що вони мають найбільший дипломатичний вплив на міжнародній арені. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Евпатор 6 апреля, 15:03 Кім Чен Ин є бранцем своєї власної системи, яка була створена ще його дідом Кім Ір Сеном. І він, як і все вище військове керівництво КНДР, знаходиться під контролем цієї системи. Ця система прагне не до соціалізму, комунізму, капіталізму чи демократії. Її лідери хочуть зберегти свою владу і контроль над північнокорейцями, і саме для цього їм і потрібна династія «кімів». У КНДР остаточні рішення приймаються на верху піраміди влади. Диктатор підтримується спочатку лише своїм внутрішнім колом, а вже потім на кожному нижчому рівні піраміди ця підтримка зростає по експоненті. А це означає, що Кім Чен Ин просто не здатен вирішувати будь-яке значиме питання самочинно. Він може існувати тільки за підтримки, принаймні, найближчого кола еліт. А воно, використовуючи недосвідченість і амбітність цього «лідера», вирішило підштовхнути його до такої небезпечної гри. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Tacitus 6 апреля, 14:29 Маловато аналитики в статье. Например, не указывается, что существование Сев. Кореи в нынешнем виде - оптимальное решение для всех окружающих сил, включая США, Китай, Россию и даже Юж. Корею, которая не спешит объединяться. Просто потому, что в СК - многомиллионное население, которое нужно как-то кормить, разрушенная промышленность, недостаток продуктов. Как интегрировать СК в ЮК, когда разрыв в экономике - почти в 20 раз (для сравнения, разрыв в экономике между ФРГ и ГДР был всего в 3 раза, и до сих пор, 20 лет спустя, в Германии сохраняются осси и весси). Ничего не сказано о том, что СК откровенно достала всех, включая тот же Китай. Который вряд ли придет ей на помощь. Не сказано о том, что ситуация в СК настолько плачевна, что страна может сдуться буквально в течение 5-10 лет - а ведь это тоже важный фактор, который нужно учитывать. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Думаючий 6 апреля, 10:58 Існують дві причини, з яких Пхеньян вирішив затіяти усю цю весняну провокацію. Режим Кім Чен Ина вважає, що США є загрозою для його існування. Тому він з усіх сил намагається збурити інформаційні проводи, щоб таким чином увага світових ЗМІ вкотре була прикута до Північної Кореї. Друга причина, це те, що КНДР не збирається відмовлятися від своєї ядерної програми – заводів по збагаченню ядерного палива, розробок ядерної зброї і ядерних випробувань. І вони повинні знайти причину, чому Пхеньян не повертається до переговорів про денуклеаризацію Корейського півострова. Бо зрозуміло, що під час наростання корейської кризи мови про початок переговорів бути не може. Відповісти Цитувати Поскаржитись
Реклама
Останні новини
Киев 20 °C
Курс валют
USD 25.14
EUR 28.04