Куди везе "Сирійський експрес"?

Василь Короткий 11 вересня 2015, 00:00
Сирийский єкспресс

Читайте також

 

Війна в Сирії, про яку останні півтора року говорили, можливо, трохи менше, ніж про агресію Росії проти України, знову виходить на перший план у міжнародному порядку денному. 

З усього видно, що конфлікт, який уже забрав життя майже чверті мільйона людей і спричинив переселення половини жителів країни, найближчим часом не згасне і зберігатиме загрозу міжнародного протистояння. 

Інформаційний сплеск спричинила активізація Росією військової підтримки режиму Башара Асада. Великі десантні кораблі (ВДК) з відповідною технікою на борту і курсом на Тартус, фото у соцмережах з військовими РФ на сирійській землі, відео з сучасним російським БТРом у бою в Сирії, регулярні приземлення військово-транспортної авіації в Латакії та інші факти змусили заговорити про збільшення військової присутності Росії і навіть можливу участь російської армії в сирійському конфлікті на боці Асада.

Після інформаційного шуму та занепокоєння, висловленого із цього приводу Вашингтоном, президент Путін визнав, що Росія допомагає Дамаску технікою, зброєю та тренуванням військових, однак зазначив, що говорити про російську участь у воєнних операціях у Сирії передчасно. Втім, пам'ятаючи його брехню про неприсутність російських військових у Криму й Донбасі, до подібних заяв слід ставитися скептично. 

Як зазначають експерти, протягом минулого місяця частота рейсів "сирійського експреса" (неофіційна назва системи постачання озброєння та військової техніки з РФ до Сирії) значно зросла. За цей період з російських баз у Чорному морі Босфором у напрямку сирійського Тартуса, де розташований 720-й пункт матеріально-технічного забезпечення ВМФ РФ, пройшло близько десятка російських ВДК, і один цивільний паром. Деякі кораблі були так завантажені, що військову техніку розміщували навіть на верхній палубі. За деякими підрахунками, з початку року "російський експрес" зробив близько 40 рейсів. 

І це лише морська складова. Тим часом російські "гумконвої" активізувалися й повітряним шляхом: лише за останні дні три літаки — два військово-транспортні й один пасажирський — приземлилися в аеропорту під Латакією. Це неабияк стурбувало США, які натиснули на Болгарію, щоб та відмовила Москві у прольоті російських "гуманітарних" літаків її повітряним простором, що і було зроблено. Шлях на Сирію через турецьке небо для Росії фактично закрито: Туреччина, як країна-член НАТО і один з непримиренних опонентів режиму Асада, може примусити російські літаки приземлитися, запідозривши, що вони транспортують зовсім не тушонку та макарони зубожілому сирійському населенню. З огляду на це, єдиним повітряним маршрутом на Сирію для російської військової авіації залишається Каспій—Іран—Ірак. Хоча такий шлях потребує значно більше часу й коштів, бо він утричі довший за маршрут Чорне море—Болгарія—Греція. 

Гібридна війна Кремля в Донбасі, окрім іншого, продемонструвала неабияку любов російських військових до селфі, якими вони хизуються у Вконтакте. Тож якщо Росія і мала намір приховати використання там своїх військ — не вийшло. Ця ж пристрасть росіян підтвердила й активізацію "сирійського експреса". Фото морпіхів з геотегами на території САР багато хто розцінив як масове перекидання російських військ для подальшого використання їх у бойових діях на боці режиму. Однак таке твердження наразі видається передчасним. Абсолютну більшість фото було відзнято саме на території російського пункту МТЗ у Тартусі. Цілком можливо, що морпіхи виконували функцію супроводження вантажу, або це могло бути підсилення військового персоналу для охорони 720-го пункту.

Також необґрунтованим видається тлумачення участі російської армії у боях у Сирії на підставі відео з провінції Латакія, де засвітився російський БТР-82А. Скоріш за все, ним справді керували росіяни, однак це могли бути російські інструктори, які "забули", що вони лише інструктують. При цьому залишається відкритим питання, чи була публікація відео проурядовими силами цілеспрямованим вкиданням, чи просто недбалістю сирійської пропаганди. 

Скоріш за все, до використання регулярних підрозділів ЗС РФ на передньому краї лінії зіткнення поки що не дійшло.

Одним з напрямів російської допомоги є надання розвідданих. Москва офіційно визнала, що передає їх Дамаску зі своїх розвідувальних супутників. Також відомо, що росіяни втілюють у Сирії програму використання безпілотників. Окрім сфотографованого нещодавно в сирійському небі безпілотника "Бджола-1Т", про це свідчать і збиті поблизу міста Джиср аш-Шугур два російські БПЛА, ідентифіковані як Елерон-3СВ і Орлан-10. Подібні були також зафіксовані в небі над Донбасом. Передача Росією Дамаску своїх новітніх технологій у сфері БПЛА є малоймовірною. Крім того, для керування ними та опрацювання інформації потрібні навчені кадри, які навряд чи є в Сирії. До того ж у провінцію Латакія сирійцям зручніше було перекинути безпілотники, поставлені й керовані іранцями. 

Не менш активною, ніж допомога інструкторів, є робота радників. Їх багато в Дамаску, а крім того, групу російських фахівців ще у першій половині серпня було помічено в населеному пункті Сланфа, що за 50 км на схід від Латакії. Як повідомляло одне з опозиційних видань, російські специ, що осіли під посиленою охороною у місцевому готелі Park Plaza, розробляли план організації в цьому районі наземних оборонних ліній, їх укріплення та оснащення сучасними приладами спостереження. Стверджувалося також, що інша група росіян зосередилася у військово-морській академії портового містечка Джебла — це 25 км на південь від Латакії.

Згодом активність росіян у Джеблі підтвердила проурядова сирійська газета Al-Watan. У статті від 26 серпня, зокрема, зазначалося, що в Дамаску, куди кілька тижнів тому прибула група російських радників, обговорювалося створення російської військової бази у Джеблі. Невеличке поселення має зручне розташування — 60 км по автотрасі на північ від Тартуса, поруч —міжнародний аеропорт "Шахіда Басіля аль-Асада". 

Західні ЗМІ з посиланням на супутникові знімки американської розвідки повідомили, що поблизу цього міжнародного аеропорту під Латакією розпочалося будівництво модульних одиниць житла на тисячу осіб. Також встановлено вежу для контролю за повітряним простором. За деякими повідомленнями, розширенням російської присутності в Сирії займається нещодавно створена спільна російсько-сирійська військова комісія.

Вочевидь, саме створення військової бази під Латакією є основним мотивом нинішньої активізації Росії на сирійському напрямку. З цією метою до країни й могли бути перекинуті "експедиційні" сили і серед них бойові підрозділи для охорони створюваної бази. Одкровення дружини військового ЧФ РФ на одному з жіночих форумів підтверджує версію про відрядження російських військових з бойовою технікою до Сирії "для охорони чи то аеропорту, чи то аеродрому". 

Такі кроки Москви зумовлені низкою чинників як у самій Сирії, так і навколо неї. Через виснаження фінансового та ресурсного потенціалу в ході вже понад 4-річної війни Дамаск втрачає ініціативу. Спроможність режиму відновити повний контроль над втраченими територіями викликає чимдалі більше сумнівів. Натомість різні антиурядові сили в низці районів просунулися ще далі. Так, з весни нинішнього року радикальні ісламісти, які становлять основу збройного повстання проти Асада, змогли поліпшити свої позиції поблизу Дамаска, а також на північному заході країни. Бойовикам вдалося взяти провінцію Ідліб на півночі та активізувати бойові дії у північних районах провінції Латакія, що на заході Сирії. Джихадистська коаліція "Джейш аль-Фатах" на чолі з сирійським філіалом "Аль-Каїди" — угрупованням "Джебхат ан-Нусра" — наразі веде бої у стратегічному районі в долині аль-Габ, яка сполучає провінції Латакія, Хама й Ідліб. Важливість цього району в тому, що за горами у провінції Латакія вже бастіон Башара Асада — міста і села мусульман-алавітів, етноконфесійної громади, до якої належить і сам президент. Бойовики нині вже буквально за 40 км від рідного поселення Асада — Кардахи. Крім того, у долині лежить місто Джурін — одна з ключових у регіоні ліній постачання урядових сил та стартовий майданчик для урядових атак на провінцію Ідліб. Втрата позицій у цьому районі і подальше просування ісламістів на Латакію до узбережжя Середземного моря може мати дуже сумні наслідки для сирійського режиму, як і для його ключових союзників — Росії та Ірану. Цього ані в Москві, ані в Тегерані допустити не можуть.

Крім того, керівництво РФ уже, напевно, усвідомило, що відновити САР у кордонах, в яких вона існувала до початку громадянської війни, ні військовими, ні політичними методами вже неможливо. Натомість держава Асада під умовною назвою Алавістан може зберегтися приблизно в межах нинішніх підконтрольних режиму територій. З огляду на це Росія, у координації з Іраном, вже зараз намагається зацементувати власне місце в цьому регіоні, розширюючи свою військову присутність і створюючи, на додачу до військово-морської бази (яка може вирости з нинішнього пункту МТЗ), також військово-повітряну під Латакією. Цим самим Сирія (держава Асада), на тлі поглиблення конфронтації з Заходом, могла би стати ключовим і єдиним опорним пунктом РФ у Середземноморському регіоні і на Близькому Сході. 

Окрім транзитного вузла для перекидання повітрям військових вантажів з РФ для сирійського режиму, на базі аеродрому під Латакією може бути розгорнутий такий собі центр керування повітряними операціями для завдавання авіаударів по "терористах" і на підтримку військ Асада. 

Крім того, авіабаза, поруч із засобами ППО, матиме роль стримувального фактора для західних та регіональних "партнерів" у разі, якщо в них виникне спокуса запровадити безпілотну зону над Сирією чи завдати окремих авіаударів по урядових об'єктах і позиціях. Саме в цьому плані можна розглядати повідомлення у ЗМІ в другій половині серпня (Росія, втім, офіційно їх не підтвердила) про передачу Дамаску шести російських винищувачів-перехоплювачів дальнього радіуса дії МіГ-31 — літаків, призначених для боротьби з повітряними цілями. Примітно, що ці повідомлення з'явилися тиждень по тому, як на американську базу "Інджирлик" у Туреччині прибули рівно шість винищувачів F-16.

Розгортання своєї військової присутності та створення авіабази в Сирії РФ може прикривати бажанням боротися проти "терористів та екстремістів". Як відомо, нині Москва намагається просунути своє бачення міжнародної коаліції для боротьби з "Ісламською державою" (ІД), вважаючи нинішню, під егідою США, нелегітимною через відсутність відповідного рішення Радбезу ООН. Цілком можливо, що російську ініціативу створити таку коаліцію озвучить незабаром на ювілейній сесії Генасамблеї ООН президент Путін. При цьому акцент робитиметься на залученні уряду САР до цієї коаліції, щоб легітимувати Асада і зберегти його роль в обговорюваному перехідному періоді в Сирії. 

Втім, цей підхід, попри дедалі більше розуміння в столицях західних країн його слушності, навряд чи буде прийнятий. З огляду на це, Росія може як одноосібно боротися з "терористами" в Сирії, так і спробувати залучити до "своєї" коаліції союзників (наприклад, той-таки Іран, який бере активну участь у боротьбі з ІД в Іраку) або, що ще менш імовірно, партнерів з ОДКБ. 

Свідченням зростання напруженості в Сирії та серйозності уваги Москви до тамтешніх подій може бути перекидання десанту досвідчених російських "воєнкорів" до САР. Зокрема, свої репортажі з сирійського фронту почали вести пропагандисти з "Росія 24" і "Лайфньюз". При цьому акцент робиться на звірствах бойовиків "Ісламської держави", які ріжуть голови християнам та іншим кафірам і муртадам, руйнують пам'ятники культури і заживо спалюють людей. 

Хотілося б сподіватися, що таким чином кремлівська пропаганда має намір завершити показ "донбаського серіалу" і навернути своїх глядачів до чогось на кшталт "Урятувати рядового Асада" або "Жахіття на вулиці ІДІЛ", де головним героєм буде безстрашний ВВП — "борець із варварами XXI ст.". Інформацію радника міністра інформполітики України Олександра Бригинця можна було б розглядати саме в контексті таких сподівань. Днями він повідомив, із посиланням на свої джерела, що бойовиків у Донбасі почали активно вербувати на сирійський фронт: мовляв, тут ви вже нікому не потрібні. 

Дуже хотілося б у це вірити. Однак, раціонально мислячи, навряд чи "Сирійський експрес" відверне від України "Північний вітер"…

Теги:
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
1 коментар
Реклама
Останні новини
Киев 24 °C
Курс валют
USD 25.17
EUR 28.03