Референдум з непередбачуваним результатом

Трохи більше місяця залишилося до референдуму про можливий вихід Великої Британії з Євросоюзу. І його результат досі непередбачуваний: британське суспільство розділене майже порівну на прихильників і противників Brexit - виходу королівства з членів ЄС. Але, як заявив прем'єр-міністр Великої Британії Девід Кемерон, рішення британців буде остаточним, і повторних референдумів не буде.

Маневри Кемерона

Торішні передвиборні обіцянки Девіда Кемерона ґрунтувалися на обіцянці провести довгоочікуваний референдум у Сполученому Королівстві про вихід з Євросоюзу. Таким чином консерваторам на чолі з Кемероном вдалося залучити на свій бік переважну більшість виборців, здебільшого євроскептиків, і не довелося створювати коаліційний уряд. Однак обіцянки треба виконувати. Така, в усякому разі, традиція в цивілізованих країнах.

Кемерон пообіцяв референдум до 2017 р., але, будучи прихильником Європи, вирішив із цією самою Європою, а точніше з ЄС, "поторгуватися" й отримати для Великої Британії особливі умови подальшого перебування в ЄС. Наприкінці лютого на саміті ЄС у Брюсселі Девіду Камерону вдалося багато чого обстояти.

Відповідно до документа, що його схвалили президенти й прем'єри всіх 28 країн ЄС, Британія (а також усі країни ЄС) отримає право сім років - з 2017-го до 2023-го - не виплачувати жодної допомоги гастарбайтерам з інших країн Євросоюзу та індексувати допомогу на дітей іммігрантів, що залишаються на батьківщині. Та головне - Велика Британія не матиме зобов'язань щодо подальшої політичної інтеграції у Європейський Союз. Також було записано пункти про взаємну повагу і врахування інтересів країн ЄС, та про те, що нечлени єврозони не повинні брати участь у підтриманні стабільності самої єврозони.

Після закінчення саміту Кемерон урочисто проголосив, що "Британія ніколи не стане частиною європейської супердержави", перефразувавши відомий вислів колишнього прем'єр-міністра Вінстона Черчилля: "У нас є своя власна мрія і своя власна роль. Ми - з Європою, але ми - не Європа. Ми пов'язані, але не об'єднані".

Результат переговорів давав можливість Камерону агітувати за членство Сполученого Королівства у складі реформованого союзу, хоча й раніше Британія не входила ні в зону євро, ні в Шенген. Євросоюз не дуже зрадів умовам, виставленим Британією, але погодився з ними, оскільки своїм пріоритетом обрав збереження Сполученого Королівства у складі об'єднання.

Сміливий Борис "проти" ЄС

І тут пролунав голос "проти" з вуст мера Лондона - члена Консервативної партії Бориса Джонсона.

За його словами, саме результати переговорів Кемерона з Брюсселем про реформування ЄС спонукали його підтримати прихильників виходу Британії з ЄС. Жодних масштабних змін прем'єр не домігся від Євросоюзу, вважає Джонсон і каже, що ЄС хоче створити "супердержаву, в яку нас неминуче затягне". На його думку, членство в Євросоюзі шкодить суверенітету Британії. Загалом прихильники Brexit виступають за те, щоб самим встановлювати закони, розпоряджатися національними фінансами, визначати режим прикордонного контролю.

Таким чином, табір євроскептиків очолює тепер консерватор Борис Джонсон, який пробув на посаді мера Лондона вісім років. Замість нього на місцевих виборах 6 травня 2016 р. мером британської столиці обрано члена Лейбористської партії мусульманина Садіка Хана.

Ні для кого вже не секрет, що Борис Джонсон, обраний минулого року членом парламенту, не хоче бути звичайним "завсідником задніх лавок". На думку політичних оглядачів, Джонсон не готовий також задовольнятися місцем у Кабінеті міністрів Кемерона, претендуючи на крісло прем'єр-міністра. Правда, сам Джонсон жодного разу не прохопився, що націлився на високий пост. На всі запитання журналістів про своє майбутнє він відповідає, що найближчий місяць буде щільно зайнятий агітацією за вихід з ЄС.

Дещо "сміливий Борис" вже зробив. Наприклад, звинуватив президента Сполучених Штатів Барака Обаму у подвійних стандартах, коли під час квітневого візиту до Великої Британії господар Білого дому агітував британців залишитися в ЄС. За словами екс-мера, Вашингтон "ніколи б не ділився суверенітетом з іншою країною". А зовсім недавно Борис Джонсон в інтерв'ю газеті Sunday Telegraph розповів, що ні Гітлер, ні Наполеон не змогли об'єднати Європу, а Євросоюз, мовляв, робить те саме, але іншими методами.

Майбутнє обох політиків залежить від результатів референдуму. Якщо піддані Сполученого Королівства проголосують за вихід, то подальша політична кар'єра Девіда Кемерона, прихильника членства країни в ЄС, залишається під великим питанням. Але сам прем'єр-міністр уже заявив, що не піде з посади, незалежно від результату референдуму. Оглядачі ж називають фарсом ситуацію, якщо Кемерон керуватиме виходом Британії з ЄС після його полум'яної агітації "за".

Що ж до Бориса Джонсона, то його критики вважають, що потайки він сподівається на перемогу прихильників Євросоюзу. І що його більшою мірою турбує особисте майбутнє, ніж питання ЄС. Він, як написав нещодавно в колонці газети Mail of Sunday видатний консерватор сер Алан Данкен, нібито "залишиться улюбленцем активістів партії, але особисто не матиме клопоту з проблемою виходу країни з ЄС".

Однак любов активістів до Джонсона залежить від того, що буде з Британією після референдуму. Більшість голосів за вихід з Євросоюзу означатиме відповідальність Бориса Джонсона за серйозні проблеми для країни. Але якщо йому пощастить, він "не наробить-наговорить дурниць", і постреферендумні проблеми оминуть його, то, цілком можливо, він стане 20-м прем'єр-міністром Великої Британії: питання про те, яка з партій переможе на наступних парламентських виборах, не стоїть, коли взяти до уваги те, що в Лейбористській партії немає одностайності і загального порозуміння.

Ризикує економіка

І все ж таки головне слово в референдумі має сказати британська економіка. Особливо чутливо на всі новини реагує валютний ринок. Коли в лютому тодішній лондонський мер Борис Джонсон висловився за вихід країни з ЄС, його слова обвалили курс фунта стерлінгів до більшості валют.

Тоді ж, у лютому, з'явився відкритий лист очільників двохсот британських компаній, які висловилися проти Brexit. Серед них були директори таких гігантів, як нафтова компанія BP, ритейлер Marks&Spenser. Лідери бізнесу попереджали про те, що вихід Британії з ЄС небезпечний скороченням інвестицій та втратою робочих місць, що зростання британської економіки потребує європейського ринку в 500 млн осіб.

Як вважають економічні експерти, негативно впливає на курс фунта й усієї британської економіки стан невизначеності - чи буде вихід з ЄС. Brexit - це проблема для всієї Європи, кажуть банкіри, оскільки центробанкам інших країн доведеться вносити зміни до своєї монетарної політики.

Однак наприкінці березня було опубліковано список з 250 британських бізнесменів, які підтримують вихід Британії з Євросоюзу. Вони вважають, що саме відокремлення від ЄС унезалежнить британський бізнес від розпоряджень призначених бюрократів Єврокомісії, зумовить зростання конкурентоспроможності, збереже можливість самостійно розпоряджатися скарбницею. У Британії, порівняно з ЄС, поки що досить сприятлива ситуація: рівень безробіття ледь перевищує 5%, ВВП зростає гідними заздрості решти Європи темпами.

Водночас, як випливає з опублікованого у травні дослідження консалтингової компанії JWG, фінансові інститути Британії в разі виходу з ЄС втратять у найближчі 10 років близько 21,5 млрд дол. Взагалі, за прогнозами економістів, настане десятиліття нестабільності. Як пишуть дослідники, британські підприємства, фінансові компанії, бізнес країни муситиме підлаштовуватися під нові норми існування, а виграють від Brexit консультанти, експерти, адвокати.

У свою чергу міністр фінансів Джордж Осборн заявив, що до 2030 р. Brexit може спричинити скорочення британського ВВП на 6% і постійні економічні негаразди. Той-таки Осборн попередив, що в разі виходу країни з ЄС значно впадуть ціни на британську нерухомість, а також істотно подорожчає іпотека. За його словами, це буде "удар у самісіньке серце фінансової безпеки людей".

Та головне, чого, здається, не врахували прихильники Brexit, це місце Лондона - фінансової столиці Європи. У разі виходу з ЄС лондонське Сіті поступиться своїм місцем німецькому Франкфурту, який іще понад 10 років тому перестав боротися з Лондоном за першість у Євросоюзі.

Але є ще один аргумент, здатний стримати завзяття прихильників Brexit, - фактор Шотландії. На референдумі 2014 р. шотландці проголосували проти виходу Шотландії зі складу Великобританії. Але на регіональних виборах, що відбулися 6 травня, Шотландська національна партія (SNP), яка виступає за незалежність Шотландії, здобула перемогу. І немає жодного сумніву, що в разі виходу Великої Британії з ЄС націоналісти з SNP спробують знову відокремитися. Ніхто не дасть гарантії, що приклад з них не візьмуть Уельс і Північна Ірландія, якщо захочуть залишитись у складі Євросоюзу.

Отже, оцінити сьогодні результати майбутнього британського референдуму дуже складно. Згідно з численними опитуваннями громадської думки, кількість британців, які підтримують членство в ЄС, перевищує кількість прихильників Brexit. Однак, на думку соціологів, явка може внести свої корективи. Хай там як, але британці мають право провести свій референдум, а також продемонструвати наявність у них здорового глузду.