Румунія: народ проти корупції

Румыния

Читайте також

П'ятого лютого в Румунії відбулася найбільша акція протесту в історії країни. 

Понад півмільйона людей вийшло на вулиці, щоб висловити своє невдоволення діями уряду. До цього масштабні мітинги проводилися вже кілька днів поспіль.

Спричинив їх указ про внесення змін до кримінального і кримінально-процесуального кодексів країни, ухвалений новим урядом увечері 31 січня. Ці зміни, зокрема, декриміналізували зловживання владою з метою одержання вигоди, якщо йшлося про суму меншу, ніж 200 тисяч лей (приблизно 44500 євро). Ба більше, передбачалося амністувати осіб, уже засуджених за такі злочини. Крім того, якщо раніше заявити про корупційний акт можна було в будь-який момент, то тепер — тільки через півроку після його вчинення. Нарешті, максимальний строк ув'язнення за злочини, пов'язані зі зловживанням владою, було зменшено до трьох років.

Офіційною метою цього указу було поліпшити ситуацію у переповнених тюрмах країни. Справді, в середньому кількість в'язнів у румунських місцях позбавлення волі становить 150% від запланованої місткості, що неминуче позначається на умовах утримання. 2015 року Європейський суд з прав людини виніс рішення, яким, зокрема, визнав неадекватними умови у в'язницях Румунії. Новий указ, за оцінками представників влади, дозволить звільнити 9–14% засуджених і таким чином трохи поліпшити ситуацію. Тобто формально уряд іде назустріч вимогам міжнародних інституцій: мовляв, в'язнів поменшає, а відтак і умови поліпшаться.

Та тільки, враховуючи, про які статті КК йдеться, таке пояснення видається відверто смішним. По суті, запропоновані зміни виводять з-під кримінального покарання одержання відносно невеликого хабара. Дуже відносно: 200 тисяч лей — це в Румунії трохи менше ста середніх зарплат "чистими". Великі корупціонери вже незабаром зможуть вийти на волю. Більше того, зменшення строку давності вкрай утруднює антикорупційні розслідування. Згідно з новими нормами, якщо впродовж півроку після одержання хабара про цей факт не повідомили в антикорупційні органи, хабарник може уникнути покарання. А діяти швидко в таких справах виходить нечасто.

Чи варто казати, що прямим вигодоотримувачем від цього указу стала б нинішня політична еліта країни? Тільки в правлячій Соціал-демократичній партії кілька десятків членів перебувають у статусі підозрюваного в антикорупційних розслідуваннях. А її лідер Лівіу Драгня (віце-прем'єр Румунії в 2012–2014 рр.) має судимість за підтасування голосів на референдумі 2012 р.: він отримав два роки умовно. За румунським законодавством, це не дозволяє йому претендувати на державні посади. Більше того, Драгню також підозрюють у зловживанні владою. Протестувальники переконані, що однією з головних цілей нового указу було дозволити політикові очиститися від обвинувачень і обійняти посаду прем'єр-міністра.

Звичайно, така зухвалість не могла залишитися без відповіді з боку досить розвиненого громадянського суспільства. Річ у тому, що Румунія вже протягом багатьох років активно бореться з корупцією — і, на відміну від деяких країн, у неї це виходить вельми непогано. Національний антикорупційний директорат, заснований 2003 року, займається справами, які пов'язані з хабарами на суму понад 10 тис. євро. (Тобто новий указ мав підвищити граничну суму більш ніж у чотири рази.) Цей орган працює над більш ніж шістьма тисячами справ, у яких чимало фігурантів зрештою отримують обвинувальний вирок. Так, тільки 2015 року порушено кримінальні справи проти 1258 осіб — включаючи прем'єра і п'ятьох міністрів, численних чиновників, суддів і прокурорів. 973 з них засуджено, вони отримали остаточний вирок.

Не дивно, що наприкінці 2015 р. Директорату довіряли, згідно з опитуванням, 60% румунів — приблизно в шість разів більше, ніж парламенту. З 2012 р. — тобто за період найбільш активної роботи Директорату — індекс сприйняття корупції в країні, вимірюваний Transparency International, поліпшився. За цим показником Румунія нині 57-ма у світі. Для порівняння: Україна, як і Росія, посідає 131-ше місце з 176 учасників рейтингу.

На жаль, постійне публічне обговорення корупції мало й побічний ефект. Так, на думку International Business Times, саме це стало причиною втоми румунських виборців від політики. Та тільки цей знайомий Україні синдром має властивість погано закінчуватися. На парламентських виборах, що відбулися торік у грудні, явка становила менше 40%. Начебто цей показник практично не відрізнявся від виборів 2012 року. Але тепер ішлося про можливість повернення до влади партії, кілька десятків представників якої перебувають під слідством за зловживання владою.

У такій ситуації видається розумним прийти і проголосувати за опозицію — але регулярні довколаполітичні скандали призводять до зростання настроїв "вони всі однакові" й аполітичності. Це пастка, в яку потрапила Україна після Помаранчевої революції, і це призвело до повернення у владу регіоналів, які до того вже здавалися політичними трупами. І румуни теж у неї потрапили: 45% виборців проголосували за Соціал-демократичну партію, ще 5,6% — за Альянс лібералів і демократів, які готові укласти коаліцію з лівоцентристами.

Попередній уряд Румунії очолював Дачіан Чолош, призначений наприкінці 2015 року. Він заступив на посаду після масових протестів, що спалахнули після трагічних подій у нічному клубі Colectiv. Тоді, через недотримання клубом правил протипожежної безпеки, загинули 64 людини й півтори сотні було поранено. Державна інспекція, яка мала виявляти й запобігати таким порушенням, заплющувала на них очі за гроші. "Корупція вбиває!" — з таким гаслом протестувальники вийшли на вулиці. Уряд був змушений піти у відставку, і для виконання обов'язків прем'єра до закінчення каденції парламенту призначили нейтрального політика.

Чолош був досить типовим технократичним лідером. Раніше він обіймав посаду єврокомісара з питань сільського господарства. Це ріднить його, наприклад, з Маріо Монті, який очолював уряд Італії в 2011–2013 рр. і також мав досвід роботи в Єврокомісії. Кабінет міністрів Чолоша теж складався з неполітичних фігур. Пропрацював він, як зазвичай і буває з такими кабінетами, досить успішно: Румунія показала найкращі темпи зростання ВВП в 2016 р. серед усіх країн Євросоюзу. Зокрема, серед чинників, які найбільше сприяли такому результату, економісти називають зниження податкових ставок. Безробіття в країні за рік упало на 0,8% — до шести відсотків. 

Такі лідери, як Чолош, часто приносять незаперечну користь для економіки. Та тільки шансів на переобрання в них дуже мало — навіть коли вони не асоціюються з болісними реформами. Якщо такі політики і йдуть на вибори, то сам факт того, що вони від самого початку не були обрані народом, грає на руку їхнім опонентам. А тут іще й зниження податкових ставок на прибуток малих підприємств і на дивіденди — заходи не надто радикальні, але порадували вони не всіх у румунському суспільстві.

Сам Чолош на вибори не пішов, але його підтримали представники двох великих румунських партій — Національної ліберальної і Союзу за порятунок Румунії. Основним мотивом виборчої кампанії останнього стало продовження боротьби з корупціонерами. Якби ці дві партії набрали достатньо голосів, вони готові були об'єднатися в коаліцію — і, цілком імовірно, їхнім кандидатом на посаду прем'єра став би Чолош. От тільки сумарно ці партії отримали лише 43 мандати — проти 67 в одних тільки соціал-демократів, які виграли вибори. Для одноособового формування більшості переможцям забракло лише одного крісла. Втім, Альянс лібералів і демократів, який провів у парламент дев'ятьох депутатів, підставив плече, отримавши натомість чотири портфелі в Кабміні.

У грудневому інтерв'ю International Business Times аналітик Раду Магдін припустив, що румунський АЛДЄ стане ініціатором боротьби проти Національного антикорупційного директорату, а соціал-демократи його підтримають. Ці партії регулярно критикували антикорупціонерів, звинувачуючи їх, зокрема, у зв'язках зі спецслужбами. Але вони не мали повноважень ні знищити Директорат, ні замінити його лідера Лауру Ковеші. І залишалося звузити поле можливостей для діяльності цього органу. Уже в середині січня ходили чутки, що готується указ про послаблення антикорупційного законодавства; тоді ж відбулися й перші протести, на які вийшли десятки тисяч громадян. А 31 січня, близько опівночі, на закритому засіданні уряд ухвалив згаданий указ.

Коли на площах румунських міст зібралися багатотисячні мітинги, представники влади були змушені відповісти. Прем'єр Гріндяну у зверненні до народу 4 лютого заявив, що "Румунія зараз розділена на два табори" і що він готовий вжити заходів для скасування указу, щоб не розколювати націю. Та з огляду на події на вулицях Румунії, говорити про "два табори" просто смішно: сотні тисяч вийшли за боротьбу з корупцією та з вимогою відставки уряду, і не більше двох-трьох тисяч людей збирали контрпротести. Разом із тим, аж ніяк не можна забувати про пасивну частину населення, що забезпечила соціал-демократам на виборах 45% голосів.

Але саме дії активної частини суспільства часто є визначальними. От і в цьому випадку владі довелося відмовитися від своїх планів. Представники уряду обіцяють, що указ буде скасований, а нові зміни буде проведено через парламент після публічного обговорення. Але це ще не перемога: по-перше, у влади в парламенті є стійка більшість, по-друге, Конституційний суд посилив позиції уряду, заявивши 8 лютого, що ухвалений указ не був антиконституційним.

Припускають, що влада спробує ухвалити закон, у якому збереже основні норми указу 31 від січня. Так, The Romania Journal повідомляє, що варіант законопроекту, зареєстрованого в парламенті, відрізняється від суперечливого указу тільки тим, що не збільшується гранична сума хабара. Амністія, зменшення строків ув'язнення та обов'язок заявити про корупційний акт протягом півроку — всі ці норми у проект включено.

Таким чином, румунським протестувальникам, цілком можливо, ще рано святкувати перемогу. Якщо такий проект подадуть на розгляд до парламенту, протести, які в останні кілька днів ослабли, точно поновляться з новою силою. Крім того, протестувальники вимагають відставки уряду, а цю вимогу влада задовольняти не збирається.

Та попри все, те, що відбувається в Румунії, — це чудовий урок того, як має діяти громадянське суспільство, коли політики намагаються використати владу як джерело одержання вигоди. Зрештою, корупція у будь-якому її прояві — це не тільки економічні втрати для суспільства, це й удар по особистій свободі чесних громадян. І вже можна констатувати: румуни з честю відповіли на цей удар.

Теги:
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Немає коментарів
Реклама
Останні новини
USD 26.55
EUR 28.89