СЛОВЕНІЯ. Країна подвійних підходів

Найзахідніша країна слов'янського світу, Словенія ніколи не входила до зони впливу Кремля, а її політики донедавна не виявляли особливого інтересу до розвитку відносин з Росією. Головними пріоритетами Любляни були ЄС і НАТО. Але в останні роки в риториці словенського керівництва з'явилися нові нотки: члени словенського уряду називають РФ стратегічним партнером і закликають Євросоюз переглянути політику щодо Москви.

Читайте про вплив Росії на інші країни-члени Євросоюзу в проекті "Викрадення Європи".

Голос столиці

Пояснюючи на прохання DT.UA позицію свого уряду, посольство Словенії в Україні повідомило, що Любляна бажає стабільних відносин із сусідами: "Тому у відносинах з РФ у зв'язку із ситуацією в Україні ми й надалі будемо дотримуватися подвійного підходу. При обмежувальних заходах, враховуючи особливості подальшого розвитку подій, необхідно керуватися принципом гнучкості та продовжувати тиснути на РФ з метою досягти її конструктивної позиції стосовно ситуації в Україні. Водночас необхідно продовжувати політичний діалог з Російською Федерацією щодо мирного врегулювання української кризи".

Реалізовуючи політику подвійних підходів, словенський уряд поширює ці принципи не лише на політичний діалог, а й на економічні відносини з Росією.

Підтримуючи територіальну цілісність і суверенітет України, Любляна дотримується загальноєвропейської політики стосовно Москви: голосує за санкції проти РФ і повністю їх імплементує. У листопаді 2014 р. прем'єр-міністр Мирослав Церар закликав Європейський Союз докласти зусиль, щоб зупинити спроби Росії силою перекроїти кордони в Європі.

"Що стосується обмежувальних заходів щодо РФ, Словенія їх усі підтримує. І санкції продовжаться доти, доки не буде реальних змін та істотних результатів на місцях, поки не буде мирного діалогу з усіх питань", - у свою чергу, запевнив цього літа у Києві свого українського колегу очільник словенського МЗС Карл Ер'явець.

Однак, голосуючи в ЄС за посилення заходів проти РФ, попереджаючи Москву про неприпустимість зриву Мінських угод, лідери Словенії водночас виступають і за скасування санкцій проти РФ. "Євросоюз має залишитися економічно відкритим для Росії", - пояснював у листопаді 2014 р. позицію свого уряду М.Церар.

За кожної зручної нагоди то прем'єр-міністр, то міністр закордонних справ закликає до "відходу від санкційної політики між Євросоюзом і Росією". "Словенія хоче, щоб закінчилися економічні санкції, які ЄС наклав на РФ, тому що вони шкодять торгівлі між двома країнами", - заявив у липні М.Церар. Словенські дипломати пояснюють цю позицію уряду тим, що економіка їхньої країни "майже повністю експортоорієнтована", а Росія "є одним з головних торгових партнерів Словенії".

Недивно, що балканська країна стала першою з членів Євросоюзу, яку в липні 2015 р., уже після окупації Криму й початку воєнних дій у Донбасі, відвідав російський прем'єр Дмитро Медведєв. Планується, що у 2016 р. у Словенію приїде і Володимир Путін. "Цей візит дасть можливість тільки зміцнити наші відносини на політичному рівні", - зазначив К.Ер'явець.

Така позиція правлячої коаліції отримує схвалення не всіх словенських політиків. Ще цієї весни екс-прем'єр-міністр Янез Янша пояснював політику словенського уряду "недосвідченістю команди". Однак улітку очолювана ним Словенська демократична партія була вже різкішою в оцінках. Коментуючи візит у країну Д.Медведєва, ця основна опозиційна партія заявила, що, "судячи із зовнішньої політики уряду, Словенія видається російською оазою в серці ЄС".

Енергетика

Як повідомило посольство Словенії в Україні, частка імпорту нафтових мастил з РФ дорівнювала 7,76% від загального обсягу їх імпорту в 2013 р. Електроенергії з Росії Словенія не закуповує. А от на природний газ, за даними словенських дипломатів, в енергетичному балансі країни припадає близько 10%. При цьому споживання блакитного палива падає і в 2014 р. становило близько 0,7 млрд кубометрів.

У 2013 р. у загальному обсязі імпортованого Словенією газу на частку Росії припало 58%, Австрії - 35, Італії - 6%. Посол Словенії в Москві Приможа Шеліго зазначив: "…російський газ залишається важливим фактором енергетичного співробітництва між двома країнами. Росія протягом десятиліть є для Словенії надійним постачальником".

Як інформує сайт "Газпром экспорт", партнером російського монополіста на словенському ринку є компанія Geoplin d.o.o. Ljubljana, контракт з якою діє до 2018 р. Він передбачає поставки в Словенію до 830 млн кубометрів природного газу на рік. У 2014 р. у цю балканську країну було завезено 430 млн кубометрів.

Блакитне паливо, що поставляється з Австрії, переважно було придбане словенцями на австрійській фондовій біржі, і тому неможливо визначити його точне походження. Але, як зазначається в коментарі словенського посольства в Києві, "враховуючи технічні особливості газотранспортної системи, у цьому разі також ідеться про газ із Росії".

Як один з найактивніших прибічників "Південного потоку", Словенія в 2012 р. підписала з Росією договір про будівництво газопроводу. І для словенського уряду стало неприємною несподіванкою оприлюднене в грудні 2014 р. рішення Путіна згорнути проект. Тепер Кремль лобіює "Турецький потік". Однак Любляна поки ще не вирішила, чи варто їй приєднуватися до проекту, який "перебуває тільки в стадії будівництва".

Торгові зв'язки й інвестиції

Хоча словенські дипломати й стверджують, що Росія є основним зовнішньоекономічним партнером Словенії, це не відповідає дійсності: близько половини зовнішньої торгівлі останньої припадає на Німеччину, Італію, Австрію. За словами П.Шеліго, Росія посідає сьоме місце серед торговельних партнерів Словенії, п'яте - за розміром прямих інвестицій за кордоном і четверте - за кількістю туристів.

За даними Trade map, у 2013 р. обсяг двосторонньої торгівлі становив 1,983 млрд дол., а 2014-го - 1,988 млрд. Експорт до РФ у 2014 р. дещо знизився порівняно з попереднім роком - з 1,354 млрд дол. до 1,336 млрд. Імпорт Словенії з Росії у 2013 р. дорівнював 0,629 млрд дол., а наступного зріс до 0,652 млрд. При цьому загальний обсяг імпорту Словенії у 2014 р. порівняно з 2013-м зріс на 6,6% і досягнув 30,52 млрд дол. Очікується, що обсяг імпорту в країну у 2015 р. збільшиться на 4%.

Дані російської Федеральної митної служби (ФМС) дещо відрізняються від інформації Trade map. У 2014 р. обсяг товарообігу між Росією і Словенією дорівнював 1,7 млрд дол., що на 2,5% більше, ніж роком раніше. Імпорт з РФ порівняно з 2013 р. значно зріс - на 55,4%, до 362,6 млн дол., а експорт скоротився на 6,2% і становив 1,33 млрд. (Різниця в даних Trade map і ФМС РФ пояснюється, швидше за все, тим, що російська статистика не враховує реекспорту.)

Однак цього року ситуація різко змінилася. За даними ФТС РФ, у першому кварталі 2015 р. обсяг словенсько-російського товарообігу дорівнював 311 млн дол., що на 44,8% менше, ніж за такий самий період минулого року. На початку нинішнього року імпорт з Росії становив тільки 48,3 млн дол. (упав на 63,8%), а обсяг словенського експорту - 262,7 млн (знизився на 38,9%).

Основна частина імпорту з РФ припадає на машини й транспортне обладнання, промислові товари, хімічні продукти, пально-мастильні матеріали, продукти харчування. Словенія поставляє фармацевтичну продукцію (на неї припадає близько третини всього експорту в Росію), машини й обладнання, органічні хімічні сполуки тощо.

За інформацією словенського посольства в Києві, обсяг прямих іноземних інвестицій з РФ у Словенію наприкінці 2013 р. становив 109,8 млн євро, тоді як словенці вклали в Росію 359,9 млн євро. (РФ посідає п'яте місце за прямими інвестиціями Словенії за кордоном.) У 2013 р. тільки 37 словенських компаній інвестували в російську економіку. При цьому кількість таких компаній поступово зменшується: у 2007 р. їх було 50.

Проте словенці зацікавлені в російському ринку. "Досить перспективною видається на цей час сфера сільського господарства і його механізація", - вважає П.Шеліго. У вересні 2015 р. за підсумками засідання російсько-словенської міжурядової комісії міністр зв'язку й масових комунікацій РФ Микола Нікіфоров оголосив про три нові спільні проекти. Один з них - з гідроенергетики - дасть можливість Словенії вийти на ринки Центральної Азії.

Вплив санкцій

Пояснюючи падіння товарообігу в першому кварталі 2015 р., К.Ер'явець говорить, що "це свідчить, зокрема, що економічні санкції ефективні й діють на практиці". Однак основна причина зниження обсягів взаємної торгівлі полягає в іншому. Це визнає і М.Церар: "Більша частина скорочення нашого товарообміну - це результат його структури, а не запровадження санкцій".

У коментарі посольства Словенії в Україні зазначається: "Словенські експортери вважають, що основна проблема для їхнього бізнесу - це падіння курсу рубля. На їхню думку, це результат ситуації в регіоні та падіння цін на нафту".Що важливо, це визнають і в Кремлі.

"Товарообіг зменшився насамперед не через санкції, треба відверто говорити про це. Він зменшився через зміну структури товарообігу й цін на найважливіші складові цього товарообігу, тобто на вуглеводні, що для Росії, напевно, не дуже добре (ми зацікавлені у вищих цінах), а для Словенії насправді непогано, тому що споживачі, звичайно, зацікавлені в нижчих цінах", - сказав під час свого візиту в Любляну Дмитро Медведєв.

Словенські виробники не несуть серйозних втрат від погіршення відносин Євросоюзу і Росії. Насамперед тому, що санкції ЄС і російське продовольче ембарго включають товари, які не є основою словенсько-російського товарообігу. Це констатує й словенське посольство в Києві, за даними якого, санкції вплинули лише на 0,1% товарообміну між країнами (у вартісному еквіваленті це 1,5 млн євро).

За словами Приможа Шеліго, російське продовольче ембарго не дуже позначилося на сільськогосподарському секторі Словенії, "тому що експорт словенської сільгосппродукції в Росію був відносно низьким". "Аграрний сектор Словенії зазнає збитків значною мірою через обмеження на експорт молочної продукції, яблук, м'ясної продукції та м'яса птиці", - зазначає словенський посол у Москві.

За словами посла Словенії в Україні Наташі Прах, "зараз ми займаємося тим, що шукаємо можливість допомогти нашим експортерам знайти нові ринки".

За оцінками Любляни, російські санкції проти країн ЄС призвели у 2014 р. до втрати однієї третини словенського експорту сільськогосподарської продукції в Росію, у грошовому еквіваленті - близько 10 млн євро. "Російське торгове ембарго також спричинили непрямі наслідки, до яких належить насамперед зростання пропозиції на словенському ринку не експортованої продукції з ринків ЄС", - сказано в коментарі посольства Словенії в Україні.

Однак дані сайту Trade map показують, що заяви словенських дипломатів про втрати експорту сільськогосподарської продукції в 10 млн євро виглядають принаймні перебільшеними.

Зате економічний спад у Росії вдарив по найбільших словенських компаніях-експортерах - KRKA (фармацевтична продукція) і Gorenje (побутова техніка). За словами Приможа Шеліго, цього року слід очікувати більшого спаду через непрямий ефект від санкцій, а саме - "надлишок пропозиції неекспортованої продукції на ринку ЄС… негативний вплив спаду економічного зростання на споживчий попит".

Після початку російської агресії проти України словенську владу, туроператорів і власників готелів турбувало скорочення потоку російських туристів. Їхні побоювання зрозумілі: туризм є важливим сектором економіки Словенії, становить понад 12% від загального обсягу ВВП країни. На цю галузь припадає більш як 8% від загального обсягу експорту і понад 40% від експорту послуг.

За повідомленням Euronews, власники готелів на словенському узбережжі Адріатики у 2014 р. зазначали, що в липні кількість відпочивальників із Росії знизилася порівняно з аналогічним періодом минулого року на 20%. "З березня цього року (2014 р. - В.К.) ми фіксуємо падіння кількості російських відвідувачів, що стало результатом послаблення рубля, а також "української кризи", яка дедалі погіршується", - сказав директор готельної мережі Lifeclass Hotel Group Янез Ягер.

Однак ні ембарго, ні падіння рубля не відбили у росіян бажання відвідувати Словенію. За словами Приможа Шеліго, західні санкції проти Росії та відповідні обмежувальні заходи Москви не мали істотного впливу на туристичний потік з РФ, хоча за останній рік він і зменшився: у 2014 р. Словенію відвідало на 3,5% менше росіян, ніж у 2013 р. При цьому, за даними Статистичного бюро Республіки Словенії, у країні торік побувало 2,35 млн інтуристів, що на 6% більше, ніж 2013-го.

Кремлівська колона

Здавалося б, якщо вже словенський уряд сповідує політику подвійних підходів, то у Росії в Словенії має бути сильне проросійське лобі. Однак в істеблішменті не так багато політиків, що відкрито виступають за зняття санкцій: при всіх нюансах політики кабінету Церара уряд усе ж таки голосує за подовження обмежувальних заходів проти Росії.

За словами екс-прем'єр-міністра Янеза Янші, у Словенії є одна невелика радикальна пропутінська партія "Об'єднані ліві" - "це соціалістична партія антикапіталістичної спрямованості". Її установчий з'їзд 1 березня 2014 р. відвідав Алексіс Ципрас з грецької СІРІЗА. "Об'єднаних лівих" підтримує 6% населення країни, і в парламенті вони представлені шістьма депутатами.

Представники партії виступають за те, щоб Словенія заблокувала подовження санкцій. Але, як зазначає Янез Янша, коли "вони пропонують щось таке, то опиняються в ізоляції". За його словами, у Словенії "також є партії, яким байдуже щодо цієї ситуації, але більшість є дуже проукраїнською та підтримує членство України в Євросоюзі".

"Окрім того, є деякі особистості в бізнес-співтоваристві, що зацікавлені в розширенні торгівлі з Росією і виступають проти санкцій. Але й вони не в більшості, йдеться лише про окремі голоси", - сказав в інтерв'ю "Європейській правді" Я.Янша. До таких представників бізнес-співтовариства можна зарахувати президента словенсько-російської ділової ради, директора провідної будівельної компанії RIKO d.o.o. Янеза Шкрабеця.

Серед проросійського лобі і почесні консули Росії в Словенії, які водночас є й великими підприємцями. Це спортсмен і винороб Ігор Сімчіч, що має тісні зв'язки з "Газпромом", генеральний директор ENISCO d.o.o. Матяж Вуга, президент Comita group Данило Дураковіч.

* * *

У Любляні поки що дотримуються загальноєвропейської єдності щодо україно-російської війни і санкцій проти Росії. Але якщо в Євросоюзі ослабне позиція країн, які виступають за жорсткі заходи проти Кремля, то нинішній словенський уряд, незважаючи на незначні економічні втрати Словенії від російського продовольчого ембарго, буде одним із перших, хто проголосує за зняття обмежувальних заходів з Російської Федерації.