Страхи Єлбаси

Поділитися
Страхи Єлбаси
Попри загрози і навіть критику з боку казахського президента на адресу Митного союзу, Астана й надалі збирається залишатися членом інтеграційного об'єднання: для Нурсултана Назарбаєва членство Казахстану в МС - це гарантія неповторення українського сценарію.

Чверть століття Нурсултан Назарбаєв беззмінно керує Казахстаном. Стала політична система. Керована демократія. Зростаюча економіка. Загалом, стабільна авторитарна держава, де багато чого вирішують президент і кланові зв'язки.

Та стабільність оманлива, оскільки залежна від 74-річного Нурсултана Назарбаєва. Крім нього, в країні нині немає політика, який мав би в казахському суспільстві високий рівень довіри. Тільки-но щось - і все валиться: протестний потенціал у Казахстані набагато вищий, ніж у Росії. Стримується він поки лише інерцією шанування Єлбаси - "Лідера нації". І хто знає, чи зможе його наступник (а нині найбільші шанси стати таким у середнього зятя Назарбаєва - Тимура Кулібаєва) заспокоїти незадоволених громадян, знайти спільну мову з місцевими бонзами і Кремлем, утримати владу і гарантувати безпеку Сім'ї.

Майбутнє Казахстану залежить і від того, як поведуться росіяни, що проживають в індустріально розвинених північних областях і становлять 22% населення країни. У багатьох із них викликає роздратування казахізація - розширення прав казахської мови і посилення впливу казахськомовних кадрів у державному управлінні. Події в Україні продемонстрували: заради реалізації своїх інтересів Кремль може спровокувати безладдя або прийняти рішення щодо вторгнення в ім'я "захисту прав російськомовного населення" з наступним приєднанням півночі. Та й сусідній Китай має політичні і фінансові інтереси в Казахстані.

Усі ці чинники впливають на безпеку країни. Тому в Астані нервово реагують на заяви Володимира Жириновського, який закликав захопити Казахстан, оскільки там "культивують русофобські настрої". Адже що в Жириновського на язику, те в Путіна на думці. А коли студентка Російського університету дружби народів Анна Сазонова говорить на всеросійському молодіжному форумі "Селігер-2014":
"…нас турбує ситуація зі зростаючим націоналізмом у Казахстані, зокрема на півдні країни. На наш погляд, чинником стримування є президент Назарбаєв", в Астані напружуються. І здригаються від слів Володимира Путіна, що в казахів ніколи не було державності, а Назарбаєв її створив. Начебто й комплімент, а осад залишається: що це? Невже на носі операція "Байконур - наш"?

В Астані побоюються Кремля, що проводить політику перегляду підсумків холодної війни й намагається відновити російський вплив на всьому пострадянському просторі, відтворивши в XXI сторіччі радянську імперію. Це суперечить інтересам авторитарних правителів Білорусі і Казахстану, які не проти отримувати політичні й економічні дивіденди за лояльність Кремлеві, але прагнуть зберегти незалежність своїх держав і розвивати відносини з іншими країнами паралельно з зовнішньою орієнтацією на Росію.

У Москві ж не довіряють Назарбаєву. Звичайно, казахський президент погодився з аншлюсом Криму, підтримавши так званий референдум. Але сталося це після телефонного дзвінка Володимира Путіна. При цьому Нурсултан Назарбаєв, так само, як й Олександр Лукашенко, не підтримали однобічних дій Росії проти України, Грузії і Молдови, які підписали угоди про асоціацію з Європейським Союзом. Також партнери по Митному союзі (МС) не стали на бік Москви, коли та ввела санкції щодо імпорту продукції зі США, Канади, ЄС, Норвегії, Австралії. Для Кремля це була не просто дипломатична поразка. Такі дії Мінська й Астани - бунт серед союзників.

Сам же Нурсултан Назарбаєв хоча й тримається дуже обережно, але час від часу робить жорсткі заяви на засіданнях Вищої євразійської економічної ради. А наприкінці серпня Назарбаєв в інтерв'ю державному телеканалу "Хабар" заявив, що не виключає можливості виходу країни з Євразійського економічного союзу: "Якщо раніше встановлені в договорі правила не виконуються, то Казахстан має повне право відмовитися від членства в Євразійському економічному союзі. Астана ніколи не буде в складі організацій, які являють загрозу незалежності Казахстану".

Як оцінити ці слова Єлбаси - одного з ініціаторів інтеграції на "рівноправній і взаємовигідній основі" на пострадянському просторі? Це спроба заспокоїти противників членства в МС і Євразійському економічному союзі, яких вистачає і в казахському суспільстві, і у владі? Багато казахів не приховують свого роздратування Москвою, кажучи, що зневажливе ставлення до них залишається незмінним із часів царської Росії. Це відбувається й у повсякденному житті, й у міждержавних відносинах. Чи слова Назарбаєва - іритація від російської політики домінування і диктату? А може, причина в тому, що членство в МС не стимулює економічного зростання і створює для казахської економіки додаткові труднощі?

За весь цей час у Назарбаєва накопичилися образи на російського партнера.

Звичайно, за чотири роки, що минули з моменту створення Митного союзу і членства в ньому Казахстану, країна дістала змогу взяти участь у формуванні ринку споживачів в 165 млн чоловік, де є вільне пересування товарів, послуг, капіталу і робочої сили. До позитивних аспектів апологети цього інтеграційного об'єднання також відносять розробку і впровадження гармонізованих правил конкуренції, системи технічного регулювання, сільськогосподарських і промислових субсидій. І, звичайно ж, говорять прихильники євразійства, членство в МС підвищило інвестиційну привабливість країни: американські, європейські, китайські компанії через створені з казахами СП мають можливість використати ринок Митного союзу для поставок своєї продукції. Це що стосується позитиву від членства Казахстану в МС.

Негативу, схоже, більше. Зростають ціни на продовольчі товари і паливо. У Казахстані збільшується імпорт товарів з Росії і Білорусі, при цьому обмежується доступ казахської продукції на російський і білоруський ринки. Москва завищує санітарні і фітосанітарні норми. З Казахстану йде відтік кваліфікованої робочої сили. Зростають витрати на адміністрування експортно-імпортних операцій з третіми країнами. І далі існує значна кількість обмежень і винятків у взаємній торгівлі: нині їх близько 600. Відповідно до досягнутих домовленостей, винятки й обмеження будуть до 2025 р. Усе це в комплексі підсилює протестні настрої в казахському суспільстві. І Назарбаєв не може цього не помічати.

Астану турбує й те, що посилюється політизація роботи Євразійської економічної комісії. Нурсултан Назарбаєв навіть під час своїх публічних виступів говорить про зростаючий із боку російських чиновників тиск на членів колегії ЄЕК, які працюють за квотою Росії. І це при тому, що в Астані постійно повторюють: МС - економічний проект...

Як зазначають експерти, Митний союз не дозволяє забезпечити рівномірного розвитку всіх учасників цього об'єднання. Наприклад, аналіз торговельних відносин Казахстану з його партнерами по МС свідчить, що в останні роки спостерігалося випереджальне нарощування імпорту з Росії при зниженні загального казахського експорту в країни цього об'єднання. Цілком природно, що це викликає незадоволення казахських виробників, продукція яких витісняється з внутрішнього ринку. Місцеві аналітики констатують: "за роки існування МС казахстанський ринок просто забитий російською продукцією, тоді як на російському ринку казахські виробники практично не представлені".

При цьому російські власті цілеспрямовано підтримують власного виробника на шкоду іноземним. Як наслідок, дозвільна система, що діє в Росії, залишається складною для доступу казахських товарів на російський ринок. Ідеться, зокрема, про кондитерську й алкогольну продукцію, ліки. Нетарифних обмежень, застосовуваних Москвою проти казахських виробників, більш ніж достатньо. Наприклад, у 2013 р. Росія оголосила про введення утилізаційного збору при імпорті легкових автомобілів, вантажівок і автобусів.

Водночас, як зазначають казахські ЗМІ, "російські кондитери і фармацевтичні компанії проблем на казахстанському ринку не мають, і все тому, що Казахстан не практикує обмежень нетарифного характеру". Загалом, у Казахстані серйозно непокояться, що в умовах спільного ринку місцеві виробники не зможуть витримати конкуренції з російськими і білоруськими компаніями.

У МС намітилася й інша негативна тенденція: за перші шість місяців 2014 р. товарообіг скоротився на 2,75 млрд дол. порівняно з першим півріччям минулого року і становив 9,53 млрд дол. У Казахстані пояснюють це погіршенням економічної ситуації в самій Російській Федерації - зниженням економічного зростання через санкції міжнародного співтовариства, що пішли після анексії Криму і вторгнення на схід України.

Утім, казахські апологети МС не втрачають оптимізму. Вони сподіваються, що ситуацію вдасться виправити на свою користь завдяки санкціям, уведеним Росією щодо низки товарів зі Сполучених Штатів і Європейського Союзу. Паралельно вони зазначають, що від західних санкцій проти Росії і заборонних заходів Росії проти Заходу є ризики й для казахської економіки.

Економічні ризики від участі Казахстану в МС зростають. Попри ці загрози і навіть критику з боку казахського президента на адресу Митного союзу, Астана й надалі збирається залишатися членом інтеграційного об'єднання: для Нурсултана Назарбаєва членство Казахстану в МС - це гарантія неповторення українського сценарію, коли Росія дестабілізує ситуацію в країні. Причина вагома, щоб Казахстан не тільки й далі залишався членом Митного союзу, а й увійшов 1 січня 2015 р. до створюваного на базі МС Євразійського економічного союзу. Навіть попри серйозні проблеми від цього членства для казахської економіки.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі