Реклама

Сумнівний пріоритет

Павел Кост 19 квітня 2013, 22:00

Читайте також

Інтеграція з ЄС та внутрішні реформи, що з нею пов'язані, можуть бути успішними лише за підтримки суспільства. Вже багато років Київ офіційно називає своїм пріоритетом євроінтеграцію, що зобов'язує його провадити системну політику інформування громадськості. Однак практичні дії в цій сфері дають підстави засумніватися: а наскільки серйозними є офіційні заяви? Актуальність проблеми підсилюється очікуванням підписання Угоди про асоціацію. Один із найважливіших міжнародних документів України останніх років для значної частини українського суспільства залишається абстрактним.

Дві державні програми, спрямовані на підвищення обізнаності українських громадян щодо євроінтеграції у 2004–2007 та 2008–2011 рр., не виправдали очікувань. Низький рівень фінансування, кадровий чинник, відсутність координації на інституційному рівні, нечітке адресування та надмірна кількість заходів — ключові причини невдач імплементації програм. Нині, з урахуванням загальних процесів у державі, навряд чи варто очікувати проведення широкомасштабної інформаційної кампанії. Реальною може бути хоча б мінімальна зміна акцентів та стандартів інформування про євроінтеграцію. Її необхідність однозначно підтверджують тенденції в суспільстві та інформпросторі. 

Результати соціологічних досліджень Центру Разумкова та Фонду "Демократичні ініціативи" свідчать про наявність лише нестійкої більшості громадян, які підтримують офіційний курс Києва. У разі потреби зробити вибір між ЄС та Митним союзом рівень суспільної підтримки інтеграції з ЄС іще трохи знижується. Додатковим викликом є суттєві регіональні відмінності між українцями 
з Західно-Центральної та Південно-Східної частин країни. 

Проблема нестійкої більшості та регіональних відмінностей зникає, коли громадяни відповідають на запитання про підтримку ключових реформ, прямо пов'язаних з євроінтеграцією. Вдосконалення виборчої системи, судова реформа, боротьба з корупцією, усунення політично вмотивованих судових рішень, поліпшення стану навколишнього середовища — всі ці кроки підтримують щонайменше 70% громадян з усіх регіонів України. Чому ж тоді лише 48,4% з них "за" вступ у ЄС, і ще менше (42,4%) — коли треба зробити вибір на користь ЄС або МС? І чому тільки 25,8% громадян вважають, що євроінтеграція може стати об'єднавчою ідеєю для українців з усіх регіонів країни? Тому, що значна частина українського суспільства просто не знає, що успішна інтеграція з ЄС означає, зокрема, розв'язання всіх тих проблем, які вони так одностайно підтримують.

Низький рівень знань про ЄС підтверджує інше дослідження, в якому лише 36,6% громадян України побачили особисту користь від евентуального вступу України в ЄС, а 38,1% важко висловитися із цього приводу. Різні рейтинги засвідчують, що за рівнем розвитку Україна значно поступається всім країнам — членам ЄС (навіть "кризовій" Греції). Наприклад, за Human Development Report-2013 UNDP найнижче класифікована держава ЄС — Болгарія випереджає Україну на 21 позицію. Але українське суспільство про це недостатньо поінформоване. Особливо це стосується жителів Півдня та Сходу країни, які рідше бувають у державах ЄС і знають про нього в основному з українських (або російських) ЗМІ. Аж 81,2% на Сході та 66,6% громадян на Півдні України не бачать особистої користі від потенційного вступу України в ЄС. Нарешті, лише 15% опитаних українців готові обґрунтувати свою позицію щодо інтеграції з ЄС. 

Велику частину провини за викривлене розуміння громадянами інтеграції з ЄС несуть певні тенденції в інформпросторі України. 

По-перше, це наголошення на необхідності геополітичного вибору: ЄС чи МС? З одного боку, такий підхід нав'язує переконання, що інтеграція з ЄС означатиме загострення відносин з Росією. З іншого, спрощує інтеграцію України з ЄС до зовнішньополітичних відносин, а ключовий в усьому процесі елемент — внутрішні перетворення в Україні — залишається поза увагою. ЗМІ дуже рідко інформують, що інтеграція з ЄС — це модель розвитку держави, яка передбачає процес внутрішньої гармонізації та проведення реформ. Зосередження уваги на домовленостях, самітах чи переговорах Києва з Брюсселем створює для суспільства абстрактний образ євроінтеграції, яка, начебто, не має стосунку до їхнього життя. Це дуже серйозне викривлення, яке нівелює суть самого процесу та спричиняє його нерозуміння громадянами. 

По-друге, новинам про євроінтеграцію відводиться маргінальне місце. В ключових у цьому плані теленовинах сюжети про неї однозначно програють сюжетам побутовим: ДТП, катастрофам, снігопадам, навіть пошуку собак. Наприклад, жодна з популярних служб теленовин — "Подробности", "Факти" та "ТСН" — не знайшла місця для сюжету про попереднє схвалення фінансової перспективи ЄС на 2014–2020 рр.

Найтиражніші щоденні газети подали цю подію однією фразою або в негативному світлі ("Сегодня"), або взагалі промовчали ("Факты"). Можливо, така подія не повинна бути новиною дня в Україні, але майже повна її відсутність в інформпросторі — це дуже поганий показник якості інформування про ЄС.

По-третє, образ Брюсселя в українських ЗМІ, особливо на тлі економічної кризи. На підставі багатьох матеріалів в українських медіа можна зробити висновок, що ситуація в Європі настільки катастрофічна, що Україні не варто всерйоз думати про інтеграцію з ЄС. Справді, ЄС має проблеми зі зменшенням темпів розвитку та дотриманням фінансової дисципліни окремих її членів. Але це жодним чином не повинно піддавати сумніву привабливість цього угруповання для України. Окрім привабливості самої моделі розвитку держави, про це свідчать навіть ті ж таки фінансові чинники. Наприклад, за підсумками попередніх домовленостей щодо бюджету ЄС на 2014–2020 рр., Польща отримуватиме з нього щорічно приблизно 14,5 млрд євро, а це більше, ніж Україна намагається позичити (а не отримати, як Польща) на2,5 року від МВФ. І це в умовах "глибокої економічної кризи в Європі", про яку постійно повідомляють ЗМІ над Дніпром. Проігнорувавши затвердження бюджету ЄС, українські ЗМІ позбавили громадян інформації про об'єктивні переваги належності до об'єднаної Європи.

Аналіз причин (тенденцій в інформпросторі) і наслідків (рівня обізнаності українських громадян) проблеми однозначно вказує на необхідність дотримання певних мінімальних стандартів при інформуванні про євроінтеграцію. Пересічний українець повинен знати, що підписання та ратифікація Угоди про асоціацію означатиме зобов'язання України імплементувати європейську модель розвитку держави — дотримуватися демократичних цінностей, прав людини, верховенства права, провести глибоку реформу державних органів, обмежити корупцію, посилити права споживачів, поліпшити інвестклімат та стан навколишнього середовища тощо. Тобто провести весь комплекс реформ, які в довгостроковій перспективі створюють умови для полегшення життя кожного громадянина. Також пересічний українець повинен знати, що дотримання цих стандартів не суперечить можливості 
подальшого розвитку партнерства з Росією.

Але теоретичні розробки інформаційної політики мають шанс бути реалізованими лише якщо спиратимуться на три стовпи організаційного характеру. 

По-перше — діалог держави з комерційними ЗМІ (особливо загальнонаціональними телеканалами), які набагато популярніші за державні і є найважливішим джерелом інформації для громадян. Досить правдоподібною видається теза, згідно з якою та частина суспільства, яка отримує інформацію тільки з теле- та радіоканалів, — це і є найменш обізнані громадяни. Варто при цьому нагадати, що всі провідні телеканали належать олігархам з оточення президента. Отже, за наявності волі, співпраця держави з комерційними ЗМІ не має становити проблеми. 

По-друге — не варто нехтувати потенціалом НУО, які досить ефективно інформують про ЄС. Наприклад, іще минулого року незалежні експерти розробили проект Концепції інформаційної політики України в контексті інтеграції з ЄС на 2013–2015 рр. Низка організацій самостійно проводить просвітницькі акції різноманітного характеру. Список неурядових ініціатив довгий, але вони, через саму природу діяльності в їхніх рамках, можуть давати обмежений результат. Потенціал НУО буде повністю реалізований у разі бодай мінімального сприяння держави та прихильного ставлення ЗМІ до третього сектора. 

По-третє — Київ може розраховувати на підтримку з боку Брюсселя. ЄС запустив програму Regional Іnformation and Communication Programme, яка націлена на інформаційне забезпечення Європейської політики сусідства. Програма складається з трьох компонентів: функціонування центру інформації, системи тренінгів для журналістів та регулярних соціологічних опитувань (поки що в закритому доступі). Вади програми очевидні — мізерні кошти на її реалізацію (на 2011–2014 рр. на всі "сусідські" країни — 14 млн євро), непрозорість інфоцентру та непристосування Програми до реалій окремих держав — це тільки основні з них. Проте навіть цією нагодою Київ не скористався, щоб поліпшити якість інформування про євроінтеграцію. За словами прес-аташе представництва ЄС в Україні Девіда Стуліка, Брюссель готовий уже зараз допомагати Києву в інформуванні щодо євроінтеграції з урахуванням місцевої специфіки. Підтримка ЄС може бути ефективною в разі активної участі держави в інформуванні. В умовах її відсутності ЄС може лише сприяти інформаційній діяльності НУО: регулярну співпрацю представництва ЄС у Києві з громадським сектором нещодавно започатковано. Це безумовний позитив, однак пасивність офіційного Києва унеможливить досягнення оптимальних результатів. 

Поєднання потенціалу трьох названих чинників — комерційних ЗМІ, НУО та ЄС — може дати надзвичайно позитивні результати. Але необхідною умовою для цього є координація процесу державою. Власне чи не основна запорука успіху — це політична воля з боку українського керівництва. Незважаючи на закінчення ще 2011 р. дії програми інформування громадськості щодо євроінтеграції, лише 27 березня 2013 р. розпорядженням КМУ було схвалено "Концепцію реалізації державної політики у сфері інформування та налагодження комунікації з громадськістю з актуальних питань європейської інтеграції України на період до 2017 року". Її метою має бути досягнення високого рівня усвідомленої підтримки громадянами курсу на інтеграцію з ЄС, в т.ч. пов'язаних із нею реформ. Попри те що документ має загальний характер і передбачає лише розроблення протягом трьох місяців детального плану заходів, у ньому можна виділити кілька позитивних зрушень. Найважливішим видається ставка на співпрацю з приватним сектором, що особливо важливо з огляду на сильну позицію комерційних телеканалів. Планується проводити щорічний моніторинг підтримки та обізнаності населення щодо євроінтеграції з метою оптимізації політики інформування. Також передбачено в комунікацію із суспільством залучати лідерів громадської думки та використовувати інформаційні продукти європейського походження. Позитивним треба визнати й те, що частково використано напрацювання незалежних експертів. 

Однак сумнівів щодо успішності Концепції чимало. Незрозуміло, хто буде основним виконавцем. З розпорядження КМУ випливає, що це МЗС, але якщо ключовою метою справді буде роз'яснення внутрішніх інтеграційних процесів, то МЗС тут не дуже доречне. Новизна, про яку йшлося вище, розмивається серед ідей, котрі містилися в старих програмах і котрі довели свою неефективність, що підвищує ризик провалу. Нарешті, у наявність у Банкової справжньої волі для послідовної реалізації політики інформування віриться досить важко. Чому Концепція з'явилася лише тепер, а не півтора року тому, коли закінчувалася дія попередньої програми? І як уряд, який досі переважно провалював анонсовані реформи, може бути переконливим у роз'ясненні реформ? Також не видно навіть загального механізму співпраці влади з НУО та ЄС. 

Названі чинники дають підставу констатувати, що Концепція — це лише спроба продемонструвати Брюсселю свою відданість "європейському пріоритету". Ризик того, що майбутній план заходів з реалізації Концепції буде виконано лише формально, "для галочки", досить високий. На тлі все ще існуючих надій на цьогорічне підписання Угоди про асоціацію Банковій варто докласти зусиль, аби інформування українських громадян щодо євроінтеграції було ефективним, а не формальним. 

Помітили помилку?
Будь-ласка, виділіть її ммишкою та натисніть Ctrl+Enter
127 коментарів
  • Nemo 26 квітня, 18:29
    И чего пыжитесь, агитаторы Евроазеопы, ЕЭП, ТС и прочей Кремлёвской лабуды, господа Взгляды, Луганские прохожие, антоны, и прочие зазывалы? Вот когда выстроится очередь желающих вступить во все эти "союзы" Рассейские как в ЕС, тогда можно будет и говорить конкретно о вступлении, выгодах и развитии этих союзов. А сейчас выглядывает из этих "союзов" одно имперское рыло, способное только душить, как Шариков Булгаковский. Так что можете и дальше продолжать стращать и зазывать. Пока не изменятся принципы построения отношений России с Украиной и другими странами СНГ из неоимперских на равноправные и взаимовыгодные, ничего кроме пустпорожней болтовни и страшилок у Кремлёвских сидельцев ничего путного не не выйдет. И ваша пустпорожняя болтовня зазывал так и будет дальше пустопорожней болтовнёй.
    луганский прохожий 26 квітня, 21:57
    _И чего пыжитесь_ А с какого хрена, господин Nemo, считает, что все должны "Одобрямс" кричать вступлению в ЕС?:) У нас вроде не тоталитарное государство и каждый по Конституции имеет право на свободу взглядов. И мои взгляды позитивные на ТС не в коей мере менее важны и менее уважаемы как моё право на точку зрения чем взгляды некоего Nemo. :)_И ваша пустпорожняя болтовня зазывал так и будет дальше пустопорожней болтовнёй._ А это банальная демагогия, не прокатит. :)
    Брасид 26 квітня, 23:01
    из Луганской области еще не в Маскву смылись параши мыть? кто-то еще остался на копанках дохнуть на благо Ландика, Королевской и т.п.?
  • Взгляд 26 квітня, 14:28
    Есть две интересных таблицы МВФ по секторам (агро,промсектор,услуги) по номиналу и по ппс. Очень познавательно, жалко Украина не попала. http://translate.google.ru/translate?sl=en&tl=ru&js=n&prev=_t&hl=ru&ie=UTF-8&eotf=1&u=http%3A%2F%2Fen.wikipedia.org%2Fwiki%2FList_of_countries_by_GDP_sector_composition
  • anton 26 квітня, 14:16
    Странное впечатление производит статья. Говорится о недостаточности информированности населения и в тоже время не информирует население о преимуществах ЗСТ с ЕС, а предлагает совершать такие-то шаги по информированию. Какие же всё-таки преимущества? Похоже их просто нет. А есть негативные последствия. Далеко ходить не нужно. Украина не выдерживает степень таможенной защиты ВТО, сейчас введены спецпошлины на автомобили, квоты на кокс и т.д. Без этих мер путь в никуда из-за внешнеторгового дефицита. А вступление в ЗСТ эти защитные пошлины снимет. Уменьшится ли дефицит после вступления в ЗСТ? Если бы уменьшился, то безусловно бы распропагандировали. Одна вода.
  • Взгляд 26 квітня, 14:07
    Разница между Прольшей и РФ, примерно такая же, как между Болгарией и Украиной. Пока им подают, они и гуляют. Не имея за душей ничего, все выкуплено немцами или закрыто за ненадобностью. России никто не подает , еще 10 лет назад госдолг за весь СССР был больше к ВВП ,чем у поляков сейчас (им тогда списали за демократичность). Мне в принципе по-барабану, что их ждет дальше, но деиндустриализация Украины очевидна. В денежном выражении всей промышленной продукции производится на Украине уже в два раза меньше ( 2/3 идут в РФ) , чем Россия отгружает оружия на экспорт. Правда пока еще с украинскими комплектующими. Вот такая правда жизни.
    Брасид 26 квітня, 17:28
    " ...все выкуплено немцами... " - а в России все принадлежит народу :))
    луганский прохожий 26 квітня, 21:51
    _а в России все принадлежит народу_ :) Лучше прокоментируйте вот это "России никто не подает , еще 10 лет назад госдолг за весь СССР был больше к ВВП ,чем у поляков сейчас (им тогда списали за демократичность)":)
    Взгляд 26 квітня, 22:52
    Народ, понятие абстрактное. Если государство - народ, тогда да. Экономика национализирована на 60%. Если - чиновники, то СССР - образец госкапитализма. Тогда выходцам с Украины (не украинцам) принадлежало все. Если кто-то думает, что в РФ есть масса желающих вернуться в Союз, то уверяю вас, таких непуганных идиотов ок. 15%..Электорат коммунистов.
    Взгляд 26 квітня, 23:09
    Подпадопуло Nemo, на таких пыжиться - сплошной гемморой . Вам сколько не говори - "уважаем ваш выбор, только потом без обид", вы все время пытаетесь уйти в "несознанку". Москали - гнетут. Эуропа - понадусе. Безработные европейские лыжные психоаналитики в предвкушении гонорара...
    Взгляд 26 квітня, 23:16
    "И чего пыжитесь, агитаторы Евроазеопы...", - кто о чем , а итегратор о евробане. Уже никто не пыжится. Нахрена такой гемморой ?
  • Nemo 26 квітня, 13:50
    Прошу прощения, оговорился: на А.Бураеву, а А.Бородаеву был мой ответ.
  • Nemo 26 квітня, 11:43
    А.Бураеву. О том, как "загнивает Запад" можно рассказывать до бесконечности-фактов у Вас по этому вопросу, уверен, наберётся немеряно. Хорошо было бы в контраст этому "гнилому Западу" Вам рассказать об успехах России. Вам даже уже "подсказывают" Ваши подельники, а конкретно, под ником "Взгляд": ведь такое историческое событие произошло! РОССИЯ ПО ЗАРПЛАТАМ ДОГНАЛА ПОЛЬШУ! Вот это событие! 300 лет тому назад Россия освободилась от польского ига, Возродилась, окрепла, поднатужилась, и-и-и-и-и догнала по зарплате ляхов. Пора и праздничек Путину в честь такого события организовать с военным парадом и народными гуляниями! Парад принимать лично Путину-это его величайшее достижение за время пребывания у власти! Ну, а после всех этих гулек, Путину можно заняться Украиной, если она не вступит в ТС и ЕЭП-провести в век хайтека Украине "деиндустриализацию". Ну и выдал тов. Путин вчера, как будто только-что с пальмы слез, но хвост не обрезал. Жду от Вас комментарии по даным событиям с зарплатой и "деиндустриализацией Украины"-судя по Вашим постам, Вы дока в этих вопросах. О состоянии судостроения в Польше можно поговорить попозже, важней сейчас события с зарплатой и "деиндустриализацией Украины". Жду.
    виталий 26 квітня, 15:59
    ) Nemo, вы способны свою мысль формулировать без размазывания манной каши по столу?
    луганский прохожий 26 квітня, 21:48
    _РОССИЯ ПО ЗАРПЛАТАМ ДОГНАЛА ПОЛЬШУ_:) В Греции тоже зарплаты ох какие . только вот приходится теперь Греции за прекрасные зарплаты рассчитываться. Так и Польша чей уровень накачен за счёт финансов ЕС тоже когда то будет за это расплачиваться. :)
    Брасид 26 квітня, 23:00
    какой ужас в Греции, пенсия в 500 евро. не-е-е... нам такого нинада, эти гейропы не для луганских, тока копанки рулят, пивасик и радио шансон.
  • А.Бородаев 26 квітня, 11:10
    Смотрю EvroNews. Многотысячные демонстрации в Португалии, Испании. Причины экономические. В Испании выяснились статистические данные по безработице: 27%. До этого демонстрации во Франции со слезоточивым газом и бронсбойтами ( радикальные действия полиции - норма для Европы ). Причина - однополые семьи смогут иметь детей. Смогут или нет еще не утверждено высшим органом. Меркель, к стати, "давила" на Путина в этом вопросе. Получается, что нам тоже светит "имплементация" этой "европейской ценности". И эта вот европейская традиция - выяснять все вопросы мордобоем на улицах - меня лично не привлекает. Говоря о приоритетах нужно и это все учитывать. Я за сотрудничество с Европой, но расчетливое и осторожное. А вот такие вот агитки, как обсуждаемая не умная статья, вызывает вот такую вот обратную реакцию. Хотя, кто знает, может автор и ставил целью отвратить читателей от "европейского выбора". Статья ведь так и названа: "Сомнительный приоритет".
  • Взгляд 26 квітня, 10:01
    Хм, если в РФ провести референдум по согласованию принятия Украины в ТС и ЕврАзЭС, то ответ гарантированно будет отрицательный. Причина банальна, безвозмездные потери РФ ,как и в случае с Белоруссией, составят в год до 300 млрд. руб . в год (данные НАНУ), что сопоставимо с затратами на перестройку Сочи к Олимпиаде или строительство - 10 млн. кв.м комфортабельного жилья.... Плохо, что в России демократии нет. Тогда и копья ломать было бы не о чем. Кстати ,зарплаты в РФ догнали польские http://translate.google.ru/translate?sl=en&tl=ru&js=n&prev=_t&hl=ru&ie=UTF-8&eotf=1&u=http%3A%2F%2Fen.wikipedia.org%2Fwiki%2FList_of_countries_in_Europe_by_monthly_average_wage
  • А.Бородаев 26 квітня, 00:59
    Это не форум. Предлагаю всем комментаторам адресовать свои "месседжи" авторам статей. Авторы не скрываются под никами, это, как правило, люди, отвечающие за свои слова и поэтому так уж откровенно искажать данные не станут, как например "дописувач", скрывающийся под ником Nemo. Каждый может погуглить, к примеру, "судостроение Польши" и узнать об этой печальной истории. Из трех судоверфей Польши две разорены. "Что касается Гданьской судоверфи, то в начале 2008 года ее мажоритарным собственником стала компания «ИСД Польша», входящая в группу «Индустриальный Союз Донбасса» (Украина)." http://www.korabel.ru/news/comments/sudostroenie_za_rubezhom_polsha.html Ну, сами поищИте и прочитАйте. Буду благодарен за ссылку, где эксперты расскажут об успехах судостроения в Польше. Я то не эксперт. И пишу отзывы для авторов, не для споров. Хорошо, если ( спорные ) материалы в газете стимулируют мысль, поиск дополнительных материалов по теме, составление собственного мнения. Плохо, если мы вязнем в дурацких спорах друг с другом, по вопросам, в которых мы только пытаемся разобраться. А может таки полякам и не нужно это судостроение? Может им без него только лучше. Так и нужно прямо сказать, мол не нужно оно им. Им достаточно сельского хозяйства и уж там они никакой конкуренции не потерпят. Пусть Украина и не надеется.
  • виталий 25 квітня, 19:44
    ) Nemo, вы объемом текста, похоже, решили всех классиков вместе взятых переплюнуть
    Брасид 25 квітня, 22:00
    так по делу пишет, а не троллит
    виталий 26 квітня, 02:47
    ) По делу так не пишут
    Брасид 26 квітня, 11:56
    :) да, по делу только колю старикова цитируют и "слава россии" поют
    Я забыл подписацца осёл 25 квітня, 22:43
    %username% ниасилил много букаф
Реклама

  • +18 °C
  • +21 °C
  • +22 °C
Курс валют
USD 1122.74
EUR 1555.55