Відсіч Росії

Агресія Росії проти України стала провідною темою під час проведення 4 жовтня виборів у латвійський парламент. Уже в ході передвиборної боротьби уряд прем'єр-міністра Лаймдоти Страуюми вирішив збільшити військові витрати і підтримав заходи НАТО, спрямовані на посилення військової присутності в регіоні - у відповідь на агресивну поведінку сусіда на Сході. Все це значною мірою визначило порядок денний виборчої кампанії та підтримку латвійцями правлячої правоцентристської коаліції, яка в останні місяці демонструє жорстку позицію до Москви через її дії в Україні.

Водночас вибори продемонстрували активізацію й політичну консолідацію проросійських сил у Латвії, які підтримали на виборах партію "Согласие". Вона здобула
24 мандати. Це на 4 менше, ніж у попередньому складі Сейму. Але це більше, ніж у будь-якої іншої з шести партій у нинішньому парламенті.

Кілька російських мас-медіа поспішили назвати перемогою результат, отриманий партією "Согласием" (23,1%) під керівництвом мера Риги Ніла Ушакова. Однак у латвійських реаліях не проросійська партія формуватиме коаліцію.

Правляча коаліція з трьох партій - "Єдності", Союзу зелених і селян та Нацоб'єднання "Усе для Латвії! - Вітчизні і свободі/Рух за національну незалежність Латвії" (VL-ТБ/LNNK) - отримала ядро з
61 депутата. Це, слід сподіватися, дозволить зберегти уряд, на який чекає серйозна робота, щоб протистояти виклику, кинутому Росією світовій спільноті в цілому і Латвії зокрема.

До того ж не виключено, що члени правлячої коаліції можуть спробувати залучити у свої ряди і Регіональне об'єднання з його вісьмома місцями в парламенті. В такому разі у проросійських сил взагалі не буде жодних шансів сформувати уряд.

"Согласие" і злагода

Доки триває пошук злагоди в коаліції, поділ міністерських портфелів і посад у парламенті, в країні не вщухають скандали, пов'язані з імовірним підкупом виборців з боку правлячої партії "Єдність" у Латгалії. Жертвою скандалу вже став один із лідерів цієї партії, Дзінтарс Закіс: він пішов із посади керівника парламентської фракції після того, як дані з кількох виборчих округів регіону показали, що в нього надто високий рейтинг.

Правоохоронні органи також почали розслідування справи проти ризького градоначальника Ушакова через його пост у Фейсбуці, опублікований за 3 години до закриття виборчих дільниць. У ньому він закликав громадян "іти голосувати, щоб не віддавати країну "Єдності" та націоналістам".

У відповідь на обвинувачення в незаконній агітації сам Ушаков заявляє: написав свій пост тому, що прем'єр Страуюма в день голосування стверджувала, буцім "Согласие" загрожує незалежності Латвії. На його думку, ці слова глави уряду також можуть бути розцінені як порушення…

Взагалі-то, під час нинішніх виборів фокус кампанії був зміщений з економічних питань, які домінували в Латвії у посткризові роки, на питання зовнішньої та внутрішньої політики, а також оборони.

Як член НАТО і Євросоюзу, Латвія виступає за санкції проти Росії - через анексію Криму та підтримку сепаратизму на Сході України. Москва, своєю чергою, "спростила" нинішній коаліції перемогу на поточних виборах, оскільки кілька разів упродовж останніх місяців російський Балтійський флот, а також війська, розміщені в Калінінградській області, проводили масштабні навчання в регіоні. Останні з них завершилися у вересні, коли російські війська відпрацьовували висадку морського десанту з моря і захоплення об'єктів на балтійському узбережжі. Ще навесні Росія відновила погрози розмістити в Калінінградській області оперативно-тактичні ракетні комплекси "Іскандер", якими може прострілюватися вся територія Польщі, Литви, Латвії і частина Швеції.

Все це дозволило Латвії та іншим країнам регіону активніше ставити перед НАТО вимогу визначитися з розміщенням у цій частині Європи сил швидкого реагування, щоб запобігти можливим агресивним діям з боку Росії, створити "протиракетний щит", зокрема розгорнути американську систему ПРО в Польщі. Північноатлантичний альянс з весни відпрацьовував взаємодію з арміями балтійських країн. Однак поки що не можна сказати, що відповідь на погрози з боку Росії вийшла симетричною.

НАТО, зважаючи на все, не має наміру постійно тримати в регіоні великі з'єднання військ, хоча говорять про базу в польському Щецині. В альянсі заявляють, що сили швидкого реагування будуть готові прийти на допомогу союзникам упродовж 48 годин, якщо котрась із країн регіону зазнає прямої агресії з боку Росії. Але перший удар армії країн Балтії мають прийняти на себе і бути готовими стримувати наступ противника, щонайменше, дві доби.

Для виконання такої місії країни Балтії самі почали озброюватися. Слід зазначити, що ці держави (за винятком Естонії) не дотримувалися приписів НАТО витрачати на оборону, як мінімум, 2% ВВП. Для Латвії у 2013 р. цей показник становив 0,9%, або 291 млн дол. Таким чином, на наступний рік Латвія і Литва запланували помітне збільшення оборонних асигнувань.

Латвія вже придбала у Великобританії 120 бойових гусеничних машин розвідки за 70 млн євро. Авіація альянсу тепер базується на аеродромах Литви й Естонії за "вахтовим" принципом, прикриваючи повітряний простір регіону.

Тому не випадково під час виборчої кампанії для партії "Єдність" тема зовнішньої політики і безпеки була серед пріоритетних. Тим часом міністр закордонних справ країни Едгар Рінкевич також висловлював думку, що від повторення українського сценарію країну врятують сильна поліція та прикордонна служба.

Як наголосив Рінкевич, військова стратегія Росії сьогодні вирізняється "творчим підходом", про що свідчить використання "зелених чоловічків" у Криму. При цьому він попередив, що коли хтось вирішить проголосити "народну республіку абсурдистану" під чужим прапором, то Латвія повинна задіяти всі інструменти - консультації з НАТО і власні поліцейські сили.

"Путін - найкраще,
що в нас є"

Загроза виступу п'ятої колони - актуальне для Латвії питання. Останнім часом Москва посилила тиск на Ригу, звинувачуючи її в "порушенні прав етнічних росіян". Латвійська влада добре пам'ятає
9 травня ц.р., коли понад 100 тис. осіб узяли участь у святкуванні Дня перемоги біля пам'ятника "Воїнам-визволителям" у Ризі. І це при тому що на офіційному рівні захід проігнорували.

Ще одна тривожна тенденція - знижується лояльність російськомовної частини населення до держави. Водночас, згідно зі спостереженнями експертів, у Латвії практично припинився процес натуралізації т.зв. негромадян, яких у країні налічується майже 300 тис. чол. А це 13% населення країни.

Таким чином, росіяни й російськомовні люди в Латвії створюють свій "русский мир", не хочуть вчити латиську мову й отримувати громадянство. При цьому заявок на отримання російського громадянства в цьому році побільшало: за даними російської преси, вже кожен 50-й житель Латвії є власником російського паспорта. За даними Балтійського інституту соціальних наук, кількість російських громадян у Латвії може перевалити за 2%.

Громадянство хочуть отримати і пенсіонери-латиші. Оскільки, за відповідним договором із Росією, вони можуть вийти на пенсію раніше й отримувати пенсійне забезпечення в більшому обсязі. У самій же Латвії пенсійний вік буде підвищено до 65 років для жінок.

Крім того, у 2010 р. Європарламент надав негромадянам Латвії та Естонії право вільного пересування по Європі. Потім негромадяни отримали право на вільний в'їзд до РФ. А одержавши ще й російський паспорт, вони отримують і низку інших пільг, наприклад свободу працевлаштування в РФ. Тим часом трохи знизився попит (з боку російських громадян) на посвідку на проживання в Латвії в обмін на інвестиції.

Виразник інтересів російської меншини - партія "Согласие" та її голова мер Риги Ніл Ушаков - також порушували питання проведення референдуму про надання в Латвії російській мові статусу другої державної. Ушаков критикував владу за войовничу позицію до Росії й наполягав на важливості збереження хороших економічних відносин із Москвою. Він навіть літав у Російську Федерацію, де намагався відстоювати інтереси латвійських підприємств на російському ринку.

Однак під час нинішньої передвиборної кампанії мер латвійської столиці Ушаков дуже спантеличив простих громадян, коли в інтерв'ю телеканалу "Дождь" на початку вересня заявив: "Найкраще, що в нас зараз може бути, - це президент Росії Путін".

Пізніше він спробував пояснити, що його заяву вирвали з контексту. Насправді він мав на увазі, що Путін - це краще, ніж Зюганов і Жириновський. "Якби до влади в Росії прийшли націоналісти або комуністи, загроза для Латвії стала б значно більшою", - запевняв ризький мер.

Однак у Латвії такі "компліменти" лідерові сусідньої держави багато хто вважає недоречними. Ушаков, очевидно сам того не бажаючи, назвав загрози для Латвії, які об'єктивно існують з боку Росії. Але, як видно з кількості голосів, отриманих "Согласием" на виборах, слова Ушакова знайшли і своїх вдячних слухачів. Спостерігачі вважають, що лідер "Соглисия" таким чином намагався переконати своїх прибічників у незмінності своєї орієнтації на Росію, оскільки дехто сумнівався в щирості лідера, котрий не ввів до списку кількох радикально налаштованих проросійських активістів.

На думку експерта з литовського Центру досліджень Східної Європи Лаурінаса Кащюнаса, перед лівими силами на чолі із "Согласием" стояло завдання створити коаліцію з новою лівою партією - "Від серця - Латвії" і відірвати від нинішньої коаліції Союз зелених та селян. Однак, як підсумував Кащюнас, "з геополітичної точки зору, російський сценарій не спрацював".

Результати виборів досить чітко окреслили нинішні загрози для Латвії. На цьому тлі посилилися заклики латиських націоналістів вирішити проблему "нелояльних". Суспільний резонанс викликав виступ історика й режисера Едвінса Шноре, який балотувався в Сейм за списком Національного об'єднання, про те, що латвійська влада мусить "сприяти" виїзду з країни нелояльних до Латвії громадян.

За словами Шноре, за 25 років незалежності інтеграція таких громадян здебільшого провалилася, у Латвії виникло "російське середовище", в якому домінують лояльне ставлення до Москви та антилатиські настрої. За його словами, треба розплющити очі й розпочати боротьбу за національну державу, обстоювати інтереси нації. "Поки що ми - тільки глядачі українських подій", - сказав Шноре. На його думку, без вжиття рішучих дій ситуація, що склалася в Латвії, може створити проблеми не тільки самим латишам, а й їхнім сусідам та союзникам.

Такі погляди неприйнятні для політика європейської держави. Але з посиленням загроз із боку Росії схожі настрої тільки зростатимуть у східноєвропейських країнах.