Розумне серце. Інноваційний метод імплантації клапанів серця київські кардіохірурги розробляють спільно з ученими НАН України

Лідія Суржик 21 квітня, 17:35
123

Читайте також

 Дорога веде в гору. …Майже щоранку я деруся в гору. У думках теж.

Микола Амосов

 

"…А коли Дмитрику буде дев'яносто років або сто, в нашому центрі йому полагодять серце, і він пішки піде додому", — усміхається, дивлячись на малюка, кардіохірург і поспішає в операційну. 

Біляве блакитнооке дитя радісно підстрибує в мами на руках. Олена, мама Дмитрика, якому кілька місяців тому в Центрі дитячої кардіології та кардіохірургії зробили операцію, ніжно пригортає сина до себе. Він заспокоюється й широко розплющеними очима розглядає все навколо. Олена привезла дитину на плановий огляд і хоче дочекатися лікаря Ємця.

"Коли в пологовому будинку мені сказали, що в мого хлопчика вроджений порок серця, я спочатку не повірила, подумавши, що якесь непорозуміння, помилка діагнозу, — розповідає Олена. — Це наша третя дитина. Дві старшенькі дівчинки цілком здорові, в нашому роду ні в кого патологій із серцем не було. Сім'я наша забезпечена, і задля порятунку довгоочікуваного сина мій чоловік розглядав варіанти лікування в найкращих закордонних кардіохірургічних клініках (Бостон, Париж, Мюнхен…) Знайомі здивувалися: "Навіщо кудись їхати, коли в нас є центр Ємця?" І ми вдячні долі за те, що потрапили в цей центр. Дмитрику вже 10 місяців, він росте й розвивається, як усі нормальні діти".

Врятоване місто 

Душа зцілюється поруч із дітьми.

Федір Достоєвський

У житті трапляються події, що їх називають доленосними. Рівно 25 років тому в Інституті серцево-судинної хірургії (нині — Інститут імені М.Амосова) талановитий кардіохірург Ілля Ємець успішно прооперував новонароджену дитину з надзвичайно складним пороком серця. Тоді ніде в Радянському Союзі не робили кардіохірургічних операцій крихітним пацієнтам, та й за кордоном їх практикували тільки в окремих провідних кардіоцентрах. 

123
Ілля Ємець в молодості

22 квітня 1992 р. стало не тільки другим днем народження Мишка Кікотя, — з цієї дати по праву бере початок літопис кардіохірургії немовлят в Україні.

З того пам'ятного весняного дня дитяча кардіохірургія в Україні пройшла нелегкий, часом тернистий шлях дорослішання — з відділення Інституту серцево-судинної хірургії до сучасного Науково-практичного медичного центру дитячої кардіології та кардіохірургії (далі — ЦДКК)). Нині він найпотужніший не тільки у східній Європі, а й у західній. Лише торік у ЦДКК проконсультовано понад 32 тис. пацієнтів, госпіталізовано близько 4,5 тис., прооперовано — 2917. 

Усього за період "незалежності" (відтоді, як центр відокремився від інституту Амосова) в цій лікувальній установі врятовано близько 20 тис. дітей. Післяопераційна летальність у ЦДКК не перевищує 1%. Навіть у найкращих західноєвропейських та американських клініках цей показник становить 2—3%.

Київський Центр дитячої кардіохірургії під орудою професора Іллі Ємця має статус міжнародної медичної установи. Існує міжнародна програма лікування немовлят і дітей з уродженими пороками серця. За останні кілька років у центрі проконсультовано й прооперовано сотні закордонних пацієнтів.

Інтерес закордонних фахівців привертають новації київських кардіохірургів. У ЦДКК вперше у світі впровадили у практику операції в перші години життя з використанням пуповинної крові. На сьогодні вже проведено понад 250 таких операцій. Інновація лікаря Ємця та його колег отримала назву "український метод".

Уже 5 років ЦДКК плідно співпрацює зі швейцарським медичним фондом "Серце ЄврАзії" (EurАsia Heart Foundation), очолюваним видатним кардіохірургом Паулем Фогтом. У рамках програми цієї співпраці виконано більше десятка унікальних хірургічних операцій.

…З операційної Ілля Миколайович вийшов утомлений, але, схоже, задоволений результатом. Перекусивши нашвидкуруч апельсином, насамперед іде оглядати дітей, котрі заждалися його зі своїми батьками.

"Другий із сьогоднішніх пацієнтів виявився з дуже складною патологією. Тетрада Фалло, дуга аорти мала аномальне розміщення й тиснула на стравохід і трахею, права підключична артерія була аберантна й розташовувалась не на своєму місці, ліву легеневу артерію також належало повернути на її місце. В таких випадках ніколи не знаєш, коли вийдеш із операційної… 

Запитуєте, що я відчуваю в такі складні моменти? Важке запитання… На мене колись справила сильне враження книжка про створення Володимирського собору в Києві. Художник Васнецов — головний живописець храму — був дуже набожною людиною. Сказати про його твори як про талановиті чи геніальні — замало, у Васнецовської "Богородиці" і розписах стін собору присутня якась духовна субстанція. 

Я часто розмірковую над джерелами таланту, творчості. Це не просто сплав знань, досвіду… Інколи нестандартне рішення приходить несподівано, як осяяння. Ось і сьогодні під час операції виник технічно дуже складний момент, і як хірург я розумів, що не маю права не змогти зробити. Не можу пояснити, чому пішов саме таким (а не іншим) шляхом. Зараз у мене той період у житті (в хірурга він дуже короткий), коли осягаються якісь вищі смисли. Цей стан надихає. Хоча інколи вже відчуваю фізичну втому. Тому хочеться передати молодшим колегам свій професійний досвід. 

— Хтось зауважив, що врятованими у вашому центрі дітьми можна заселити ціле місто масштабів райцентру. Багато ваших пацієнтів уже стали дорослими, мають сім'ї, живуть нормальним життям. Мабуть, вас це також надихає?

—Один славний американський хірург, Дентон Кулі, зробив незвичайний фотознімок. Перед будинком багато усміхнених, гарно вдягнених людей — жінки у вишуканому вбранні, чоловіки у фраках. Із другого поверху їх вітає лікар. Підпис: "Серед нас тільки в мене — моє серце". (У решти воно пересаджене.) А я хочу зробити знімок з усміхненими дітьми й дорослими, яким колись полагодив серця.

І довше століття
триває життя… 

Навіть столітнє життя — це всього лише 36 500 днів. 

Східна мудрість

Порятунок життя і продовження життя — ці два поняття для лікаря Ємця нероздільні. Від появи людини на світ до її переставлення — відстань, що вимірюється прожитими роками. Кожен хотів би прожити довге життя, не обтяжене хворобами. З віком людина набирається неоціненного досвіду, професійного й життєвого, який часто не встигає реалізувати через хворобу або передчасну смерть. 

Два головних показники відображають рівень розвитку країни: смертність і тривалість життя. Завдяки ранньому виявленню та хірургічному лікуванню вроджених пороків серця на 20% знизилася дитяча смертність (до року) в Україні. А ось середня тривалість життя в нас, як і раніше, відстає від показників розвинених країн і становить 71 рік, а для чоловіків — ще менше: 66. Багато українців не доживають до пенсійного віку, йдуть із життя в розквіті творчих сил. Не завершивши… Не відкривши… Недолюбивши…

"Я давно розмірковував над цим, і в результаті народилася ідея програми "Довголіття-кардіо", — розповідає Ілля Ємець. — Недавно в Національній академії наук України відбулася презентація цієї програми. 

Після 65 років більшість смертей — від серцево-судинних захворювань. В Україні цей показник сягає 70% (!) Можливо, кардіохірургія — не головний чинник довголіття, однак ці технології рятують життя людям похилого віку, роблять його більш якісним. Якщо в такому віці щось трапиться з серцем, тільки кардіологи й кардіохірурги можуть значно подовжити життя.

— Операція на серці в літньому віці — це великий ризик. 

—Справді, в понад 40% пацієнтів у віці за 75 років цей ризик дуже високий, і, наприклад, заміну серцевих клапанів лікарі не беруться оперувати традиційним способом. 

— Є якась альтернатива?

—Ми запропонували такі операції проводити ендоваскулярно. Це єдиний шанс для тих, кого через стан здоров'я неможливо врятувати традиційними методами. Під час ендоваскулярної заміни клапана не треба зупиняти серце, катетер із клапаном уводиться через стегнову артерію.

Рік тому в нашому центрі ми провели успішну ендоваскулярну заміну мітрального клапана серця 78-річному пацієнтові. Уже наступного дня він міг самостійно ходити.

— Де-небудь ще проводяться такі операції?

—Ми співпрацюємо з багатьма відомими закордонними кардіохірургами й клініками. Три роки тому наш центр підписав меморандум про співпрацю з Німецьким кардіологічним центром (Мюнхен). Спільно з німецькими колегами розробили інноваційний метод ендоваскулярних втручань — транскатетерну (без розрізу грудної клітини) імплантацію штучного аортального клапана (власна розробка) та ендоваскулярну заміну мітрального клапана в людей похилого віку.

У ЦДКК за новою методикою вдало виконано дві транскатетерні імплантації штучних аортальних клапанів власного виробництва. Протезувати клапан традиційним способом цим пацієнтам неможливо через дуже високий ризик. І таких хворих, за приблизними підрахунками, понад 9 тис. Зазвичай їм призначають підтримуючу терапію, але більшість їх упродовж найближчих двох років помирає. Хоча ендоваскулярна імплантація клапана могла б подовжити їм життя.

Транскатетерна заміна мітрального клапана — ноу-хау лікаря Рюдігера Ланге — керівника кардіологічної клініки Мюнхенського центру серця. З-поміж усіх претендентів на розвиток інноваційного методу вибрали три клініки: у Мюнхені, Монреалі та Києві. Перший пацієнт у Німеччині помер, потім ендоваскулярну заміну мітрального клапана серця виконали в нашому центрі. Пацієнт вижив, і це була, фактично, перша у світі така операція. Потім успішно прооперували ще трьох. 

— Яка співпраця з НАНУ передбачається в рамках програми "Довголіття-кардіо"? Очевидно, вас цікавлять наукові напрацювання в царині матеріалів для медичного застосування?

—В Інституті металофізики ім. Курдюмова є класні фахівці й розробки, зокрема там виготовляють нітінолові конструкції. Нітінол — це сплав нікелю й титану, що має "ефект пам'яті форми" (ЕПФ). Тобто він може відновлювати задані параметри при нагріванні, наприклад, набуваючи форми ажурної конструкції всередині судини. 

Нині широкій доступності методу перешкоджає його дорожнеча. Вартість операції у мюнхенській клініці становить, як мінімум, 40 тис. євро, причому левова частка цієї суми припадає на високотехнологічний імплантат. Якщо впровадити виробництво клапанів у профільних установах НАН (я переконаний, вони будуть не гіршими, а навіть кращими за закуплені), то це дасть змогу в десятки разів здешевити операцію. Спільно з ученими НАН України ми обговорюємо створення медико-інженерного центру. 

Ми запропонували ще одну інновацію — абсолютно новий тип серцевого клапана. Назвали його гаймліх (за прізвищем німецького вченого, який винайшов оригінальний регулюючий клапан для трубопроводів, по яких подаються рідини). Сталося так, що в нас просто не було виходу. Дитина дуже маленька, і або треба негайно пересаджувати серце, або вона помре. І тоді ми застосували саморобний клапан, сконструйований за принципом гаймліха. Як кажуть, що голіший, то мудріший. Недавно мене запросили представити цей досвід на щорічному конгресі кардіохірургів у Лондоні. Нашим винаходом зацікавилися також мюнхенські колеги.

Я переконаний, що в Україні є всі можливості для вітчизняного виробництва серцевих клапанів та інших виробів медичного призначення. Наш народ достойний того, щоб жити довше й краще".

***

P.S. 21 квітня в Національній опері України відбувся благодійний концерт відомої оперної співачки заслуженої артистки України Ольги Микитенко. На зібрані кошти планується придбати терморегулюючий апарат для проведення операцій зі штучним кровообігом для Центру дитячої кардіології і кардіохірургії.

Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Немає коментарів
Реклама
Останні новини
USD 26.73
EUR 28.60