Час платити за рахунками

У новому році сувора проза життя досить швидко розвіяла ліричність святкового настрою. У кабінетах і коридорах на Грушевського, Інститутській і Банковій на повну силу йде робота не тільки над підготовкою анонсованого В.Януковичем Плану дій-2013, а й над проектом Державної програми активізації розвитку економіки на 2013–2014 роки.

Одна з головних цілей документа - оперативне складання переліку антикризових заходів, покликаних стабілізувати ситуацію в економіці, яка зазнає тяжкої скрути. Один із головних пріоритетів - пошук додаткових джерел наповнення держбюджету, про необхідність перегляду якого за підсумками першого кварталу вже заявив президент Янукович, "щоб зробити цей документ ефективнішим".

Із джерел у Кабміні DT.UA стали відомі основні пункти розроблюваного нині комплексного переліку заходів, спрямованих на створення додаткових джерел і резервів наповнення держбюджету. Розробка й затвердження відповідного документа вже начебто наближається до завершення.

Серйозність ситуації в економіці, охарактеризована важким вердиктом "криза", який уже пролунав із вуст більшості перших осіб держави, змушує владу ініціювати вжиття зокрема й досить радикальних заходів, багато з яких було відкладено з минулого року через передвиборну кон'юнктуру.

Серед основних висунутих ініціатив - зниження ставок нарахувань на фонд оплати праці, відкладена з осені ревізія податкових пільг, підняття ставок ввізних мит і акцизів, імплементація вже діючого закону про оподаткування ринку цінних паперів і прийняття законопроекту щодо трансфертного ціноутворення, впровадження системи загального декларування доходів фізосіб і багато іншого.

Одна з найбільш очікуваних і водночас ризикованих ініціатив стосується зниження навантаження на фонд оплати праці. Йдеться як мінімум про спрощення адміністрування єдиного соціального внеску (спрощення декларації, переведення її в електронний формат). Як максимум - про значне зниження ставки ЄСВ. Найімовірніше, ідея належить Міндоходів, адже ДПСУ ще минулого літа у своїй концепції реформування податкової системи пропонувала практично дворазове зниження ЄСВ. Але останнє питання є й найбільш спірним із погляду його своєчасності. Як відомо, податківці сподіваються за рахунок цього легалізувати зарплати, вивівши з тіні в офіційний сектор близько 100 млрд. грн. (і збільшивши на відповідну суму базу оподаткування).

Коли буде отримано такий результат - велике запитання, тоді як компенсатори доведеться шукати відразу після зниження ставок. Ризик для бюджету очевидний, однак очевидно й те, що реформувати діючу систему слід було вже дуже давно. Куратори системи пенсійного забезпечення та соціального страхування за всіх часів робили багато заяв, але завжди залишалися надзвичайно пасивними на ділі. Яскравий приклад - очевидна невдалість начебто реалізованої пенсійної реформи, яка тільки й вилилася в результаті в підвищення пенсійного віку, без відчутного позитивного ефекту для держфінансів. Чи з'явиться такий ефект після передачі адміністрування ЄСВ Міндоходів - покаже час.

Легалізації зарплат (як і багатьох інших доходів фізосіб) має послужити впровадження загального декларування доходів фізосіб. Із цією метою передбачається внести цього року на розгляд ВР законопроект "Про обов'язкове декларування доходів і майнового стану громадян", який передбачає впровадження розрахунку податку на доходи фізосіб із урахуванням витрат. Однак соціальна чутливість цієї реформи робить її, мабуть, найскладнішою в імплементації ( детальніше в DT.UA від 16 листопада 2011 року).

Наступна за значущістю серед висунутих ініціатив теж залишилася з минулого року. Ідеться про ревізію н аявних пільг зі сплати податків і підготовку відповідних пропозицій щодо перегляду пільг зі сплати ПДВ і податку на прибуток. Заявлені цілі - не тільки збільшення доходів держскарбниці (у Мінфіні й Міндоходів розраховують за рахунок цього збільшити бюджетні надходження на 15–20 млрд. грн.), а й ліквідація необґрунтованих конкурентних переваг для окремих суб'єктів підприємництва за рахунок подат кових преференцій. Для реалізації цього завдання в уряді вже створюється спеціальна комісія, до якої ввійдуть представники Мінфіну, Міндоходів і Мінекономіки. Ну що ж, створення рівних умов ведення бізнесу - благий намір, який важко заперечувати. Однак більш ніж значна ціна питання означає, що переконати зацікавлених осіб, які звикли такими пільгами користуватися, буде ой як непросто.

Ще один з істотних для наповнення бюджету пунктів нововведень - підняття ставок ввізних мит до рівня, визначеного в протоколі про вступ України до СОТ і підвищення удвічі повних ставок митного тарифу на всі групи товарів. За рахунок цього передбачається поповнювати скарбницю на 2–2,5 млрд. грн. щороку.

Серйозні надії покладають також і на заявлений пільговиками намір уже найближчим часом внести до парламенту й ухвалити закон про трансфертне ціноутворення. За підрахунками ДПСУ, з допомогою різних схем та операцій із пов'язаними офшорними структурами по занижених/завищених цінах з України за кордон виводиться з-під оподаткування до 100 млрд. грн. щорічно, у результаті чого держбюджет недоодержує 20–25 млрд. грн. Як уже писало DT.UA, на публіці представники найбільшого українського бізнесу начебто з розумінням зустріли цю ініціативу. Але як буде насправді - ще теж маємо побачити.

У планах уряду - запровадження акцизного податку на імпорт вантажопасажирських автомобілів і збільшення ставок акцизу на кузови для легкових автомобілів (можливе збільшення доходів бюджету - близько 1 млрд. грн. на рік). Впровадження посиленого контролю за реалізацією на внутрішньому ринку окремих високоліквідних товарів має принести до скарбниці додатково ще близько 1–1,5 млрд. грн.

У переліку ініціатив, результативність яких оцінити поки що досить складно, - розширення групи підакцизних товарів за рахунок нафтопродуктів, що є компонентами бензину, дизельного палива (біодизеля і його сумішей), сірих нафтопродуктів, отриманих з бітумних порід (мінералів), рідкого палива (мазуту), газойлей для хімічних перетворень і специфічних процесів переробки.

Передбачається впровадження єдиного держреєстру товарно-транспортних накладних на спирт (замість нарядів) і алкогольні напої, а також розширення кола податкових агентів, які сплачують екологічний податок.

Ознайомлення навіть із неповним переліком нововведень достатньо, щоб усвідомити, наскільки "чутливі" інтереси вони зачіпають. Тож епопея з імплементацією може виявитися ще складнішою за осінню.

З іншого боку, квапитися з пошуком джерел додаткових надходжень уряд змушує не тільки президентська вказівка, а й необхідність якнайшвидшого відновлення предметних переговорів з Міжнародним валютним фондом про відновлення фінансування. Перебування місії якого в Києві, як відомо, було заплановано на кінець минулого року, але було відкладено до формування нового складу уряду.

Серед завдань, які тепер необхідно буде виконати оновленому уряду, - переконати представників нинішнього головного кредитора України передусім у серйозності намірів щодо впорядкування бюджетних параметрів. І відповідно, забезпечення кредито- і платоспроможності українського суверена.

Домовленість про розблокування фінансування МВФ, хоч би що говорив прем'єр-міністр Микола Азаров, надзвичайно значуща для офіційного Києва. І має передбачати якщо не надання нових траншів, то хоча б можливість рефінансувати виплати за позиками 2008–2009 років, які передбачені цього року. З урахуванням діючих процедур і регламентів навряд чи варто розраховувати на погодження й затвердження нової програми кредитування раніше літа поточного року. Однак уже сама по собі інформація про значний прогрес у переговорах, як і супутні позитивні вердикти функціонерів МВФ здатні значно поліпшити оцінки кредиторів і міжнародних рейтингових агентств щодо ризикованості вкладень в українські боргові зобов'язання. Що, своєю чергою, значно полегшило б завдання їх обслуговування. Боргове навантаження на держфінанси цього року належить до розряду пікових й оцінюється не багато не мало в 9 млрд. дол. І це - ще один із ключових викликів, що стоять перед українськими держфінансами цього року.

Однак розтопити нинішній холод у відносинах із "кредитором кредиторів" буде непросто - так усіх дістала одвічна українська непослідовність. Тож серйозність аргументів української сторони оцінюватиметься зовсім не політичною патетикою про необхідність захистити соціальні стандарти, а пр озаїчною конкретикою заходів, що свідчать про здатність офіційного Києва виконати фінансові параметри, закладені в бюджет. Перелічених вище заходів для переконання в цьому функціонерів МВФ цілком може вистачити - у разі реалізації пропозицій держбюджет справді одержить хоро шу підмогу в дохідній частині. Однак у Вашингтоні представникам Києва вже точно не повірять на слово - доведеться доводити ділом.