Чи зникнуть зарплатні "тіні"

Геннадій Куликов 24 березня, 23:00
123
depositphotos.com

Читайте також

Однією з найгостріших проблем сучасної економіки України, у тому числі й ринку праці, є тіньова заробітна плата. Практика "конвертів" розцвіла наприкінці 1990-х років і набула неабиякої популярності серед роботодавців. Наявність тіньових зарплат зумовлює структурні деформації та диспропорції соціально-економічного розвитку, слугує потужним дестабілізуючим фактором, завдає значної шкоди державним інтересам.

Причини тінізації зарплат слід шукати в слаборозвиненості економіки, невмінні управляти державою, високому ступені корумпованості та узвичаєній системі цінностей, включаючи менталітет. Систему цінностей я поставив би на перше місце. Річ у тім, що саме населення досить лояльно ставиться до тіньової зарплати, хабарництва й корупції. Ні Конституції України, ні КЗпП, ні законів належною мірою не дотримуються. Правовий нігілізм у державі набув такого тотального масштабу, що закон не поважають ні ті, хто працює, ні ті, хто перевіряє, ні ті, хто в судах розглядає справи.

Тіньова заробітна плата певною мірою зумовлюється дефіцитом легальної зайнятості. У працівника немає великого вибору місць роботи, і роботодавець часто зловживає цим. До того ж що нижча заробітна плата, то більше бажання людей трудитися в секторі неформальної зайнятості і виводити свої зарплати в "тінь". Низька заробітна плата — одна з основних причин тінізації зарплат. Причин тінізації зарплат багато, але найголовніші — невпевненість у завтрашньому дні та недовіра до держави.

Що ж необхідно зробити для того, щоб зникли зарплатні "тіні"? Основні напрями детінізації зарплат можна об'єднати в три блоки: економічний, правовий та організаційний. Дія економічних заходів базується на тому, що, приймаючи рішення про вхід або вихід з "тіні", підприємці порівнюють вигоду від виплати тіньових зарплат і ризики від перебування в "тіні". Тут слід погодитися з Василем Башком, що навіть при низьких ставках оподаткування зарплат роботодавці й працівники за інерцією продовжать тіньові відносини, коли ризик покарання та штрафів низький (див.
DT.UA №50 від 29 грудня 2015 р.).

Одним з економічних шляхів детінізації зарплат є підвищення мінімальної заробітної плати (МЗП), зважаючи на те, що на багатьох підприємствах заробітну плату платять на рівні мінімальної. Навіть багато директорів підприємств встановлюють собі таку зарплату. Згідно з даними Держстату, в 2016 р. приблизно 40% населення, або 4 млн чоловік, одержували офіційно заробітну плату менш як 3200 грн. І на успішних підприємствах у багатьох працівників за відомостями зарплати на рівні мінімальних. Ну не може такого бути, коли обороти у підприємства великі, а зарплати маленькі!

Та хоч би як ми підвищили мінімалку, вона погоди не зробить. А нашкодити може, і сильно! Адже це тонкий інструмент, і користуватися ним треба дуже обережно. Справа в тому, що підвищення мінімальної заробітної плати має безліч як позитивних, так і негативних наслідків. Однак різке, стрибкоподібне її підвищення провокує переважно негатив: зростання безробіття, цін, інфляції, тіньових зарплат. Це зумовлено тим, що потрібне джерело фінансування збільшеної мінімалки. Такими джерелами може бути наявність грошових ресурсів або зростання продуктивності праці. Проте для зростання продуктивності праці знадобляться тривалий час, структурна перебудова економіки, модернізація виробництва, технічне відновлення. Адже собівартість продукції має жорстку структуру. Її основними елементами є заробітна плата, матеріальні витрати, амортизаційні відрахування. Для того, щоб підвищити зарплату, треба знизити інші елементи, скажімо, матеріальні витрати, що за короткий період часу зробити досить проблематично.

Тобто таке рішення уряду несе в собі ризики зростання безробіття, відходу бізнесу в "тінь", подальшого підвищення цін. Ціни на товари й послуги вже зросли в усіх містах України. Тому непереконливими й нелогічними є твердження деяких урядовців, що ніяких негативних наслідків підвищення мінімалки не має.

Проте бізнес згодом адаптується до нових умов. Інакше що це за бізнес, який не в змозі виплачувати мізерні суми на рівні МЗП?! Треба врахувати, що, за даними Федерації профспілок України, працівникам щорічно недоплачують 200 млрд грн через урізування фонду оплати праці.

У 2016 р., завдяки зниженню ставки ЄСВ удвічі, роботодавці змогли заощадити ще більше. Однак бюджетні надходження за ЄСВ скоротилися замість очікуваної детінізації. Очевидно, уряд припускає, що у бізнесу є певні фінансові ресурси, що дають змогу підвищити МЗП, по суті, змушуючи його підняти зарплати співробітникам.

Звичайно, було б правильно підвищувати заробітну плату людям, не регулюючи мінімалки, а здійснюючи економічні реформи, структурну перебудову економіки, збільшуючи національні виробничі потужності, що дало б можливість підвищити продуктивність праці, капіталу та інших видів ресурсів, на основі чого збільшиться розмір середньої заробітної плати, яка підтягне й мінімальну. Рух має йти по так званому колу економічного зростання (докладніше див. мою публікацію в DT.UA №13 від 9 квітня 2016 р. — Г.К.). Це надійний і ефективний шлях.

Відомий норвезький економіст Ерік С.Райнерт у своїй книжці "Як багаті країни стали багатими, і чому бідні країни залишаються бідними" стверджує, що порочне коло бідності й нерозвиненості можна розірвати, тільки якщо якісно змінити виробничу структуру бідної країни. На його думку, успішна стратегія включає диверсифікацію виробництва, перехід від секторів із спадною віддачею (традиційного виробництва сировинних матеріалів і сільського господарства) до секторів зі зростаючою віддачею (технологій, інтенсивної обробної промисловості й послуг).

Однак капіталістичні реформи влаштовані по-різному залежно від політичної системи. Слід розрізняти капіталізм для народу — економічне зростання для всіх і капіталізм для вузького кола осіб, коли певні особи "прихватизували власність", мають свою ренту й не зацікавлені в подальшому розширенні розподілу, у результаті чого в Україні вже давно почалося гальмування реформ. Але освічений підприємець розуміє, що найняті ним працівники потрібні йому як покупці, тож в його інтересах підвищити їм зарплату. Адже загальний рівень зарплат збільшує попит на продукти підприємця, а отже, його потенційний прибуток.

Найслабша ланка економічного зростання — інвестиції та інновації. Інвестицій потребують багато товаровиробників. Україна неприваблива для іноземних інвесторів через корупцію й незахищеність прав власності. Світовий досвід показує, що підвищенню заробітних плат сприяють не заощадження й капітал сам по собі, а інновації. Нові знання й інновації поширилися в економіці у вигляді зростаючих зарплат і прибутків. Підтримувати високий рівень зарплат можна тільки постійними інноваціями, які вважаються центральною рушійною силою. Доводиться констатувати, що інноваційна діяльність в Україні ослабнула. Так, обсяг реалізованої інноваційної продукції в загальному обсязі реалізації промислової продукції знизився з 6,5% у 2010 р. до 1,4% у 2015-му.

Для зникнення зарплатної "тіні" необхідно здійснити ряд правових заходів. Серед них слід виокремити встановлення кримінальної відповідальності за приховування зарплат. А навіщо сьогодні роботодавцям виходити з "тіні"? Їм і так комфортно, вигідно в ній. Суди в цьому плані не працюють, прокуратура теж. Безкарність породжує кримінал, тому що все сходить з рук.

Зарубіжний досвід боротьби з роботодавцями, які ведуть "тіньову" діяльність, передбачає значний економічний збиток у разі виявлення й підтвердження фактів тінізації та посилення кримінальної відповідальності за економічні злочини і грубі порушення трудового законодавства.

Відповідно до Закону №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 6 грудня 2016 р. за виплату зарплат у "конвертах" передбачено штраф у 100 мінімальних зарплат (320 тис. грн). Відповідальність роботодавців посилено, та чи буде ефективним цей захід? Не думаю. Не вистачить принципово чесних перевіряльників.

В Україні гарантованим наслідком посилення відповідальності за виплату заробітної плати в "конверті" може стати зростання безробіття. Тому з виплатою зарплат у "конвертах" слід боротися не стільки перевірками, штрафами й впровадженням кримінальної відповідальності, скільки економічними стимулами.

Ефективним заходом могло б стати встановлення солідарної адміністративної відповідальності роботодавця й найманого працівника. На мій погляд, наймані працівники також мають нести відповідальність за одержання зарплат у "конвертах", але не кримінальну, а адміністративну. Тож вихід тут один — штраф. У зв'язку з цим необхідно законодавчо встановити солідарну адміністративну відповідальність роботодавця й найманого працівника за виявлені порушення трудового законодавства в частині виплати заробітних плат. Необхідна неминучість покарання за податкові правопорушення. Вона підвищить ціну тінізації зарплат, тим самим підштовхуючи економічного агента до ведення діяльності в легальному секторі економіки.

Економічні заходи з детінізації зарплат дадуть належний ефект тільки за умови повернення державою довіри людей до себе й переходу від надмірної диференціації заробітних плат, яка сьогодні просто зашкалює, до помірної. Зниження податкових ставок не обов'язково зменшить "тінь". Це можливо тільки при довірі до органів влади й податкового контролю.

 Для зникнення зарплатних "тіней" важливі й організаційні заходи. До них можна зарахувати вдосконалення форм і методів податкового контролю. При цьому слід передбачити більшу ймовірність перевірки та посилені санкції за приховання трудових доходів. Підприємства, на яких заробітна плата нараховується нижче рівня середньої по галузі, мають перебувати на постійному контролі й щокварталу включатися в план-графік виїзних перевірок Державної фіскальної служби.

Було б доцільно впровадити в практику роботи служб зайнятості ведення реєстру "нечесних" роботодавців, які приховують заробітну плату і порушують трудове законодавство.

Для зникнення зарплатних "тіней" важливим є посилення соціального діалогу, принципи якого задекларовані в конвенціях Міжнародної організації праці й ратифіковані Україною. В останні роки роль соціального діалогу помітно ослабла. Економічне зростання потребує балансу сил бізнесу й профспілок, що врівноважують один одного.

Розмір тіньових зарплат визначається рівнем економічного розвитку країни. При цьому залежність обернено пропорційна: що розвиненіша країна, то менше в ній тіньової заробітної плати. Тіньова зарплата здебільшого є похідною від економіки, хоча й сама певною мірою впливає на її продуктивність. У зв'язку з цим слід зміцнювати економіку на всіх рівнях господарювання.

Передумови для виходу зарплат із "тіні" в Україні ще не створено. Створення цих передумов — тривалий процес, пов'язаний зі здійсненням економічних і правових реформ. Зокрема, бізнес вийде з "тіні", коли буде створено комфортні умови для його ведення. Необхідними умовами для детінізації зарплат є подолання корупції та тіньової економіки в цілому.

Доцільно підвищувати рівень оплати праці в усіх видах економічної діяльності, вважаючи пріоритетним завданням поступовий перехід від дешевої праці до гідно оплачуваної. Це стане мотивацією для повернення працюючих в офіційний сектор економіки та приведе до збільшення їхніх доходів, надходжень до бюджету і соціальних фондів.

Слід вести статистичний облік тіньової заробітної плати й показник прихованої оплати праці відображати в системі національних рахунків України. Держстат може визначати масштаб тіньових зарплат шляхом визначення величини перевищення витрат населення над доходами.

Необхідно забезпечити комплексний системний підхід до вирішення питання детінізації заробітної плати з використанням сукупності адміністративних, економічних, правових методів і принципів соціального діалогу. Потрібна політична воля перших осіб держави. Досить важливо посилити соціальний діалог на всіх його рівнях, підвищити ефективність і результативність діяльності Національної тристоронньої соціально-економічної ради.

Теги:
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
4 коментаря
  • Григорий Сергиенко 25 марта, 18:17 Вначале автор высказывает вполне здравую мысль, что формально низкие зарплаты это массовый способ уклонения от налогов, и в реальности такая ставка не выплачивается. Потом сразу же без перехода начинает писать, что повышение минимальной зарплаты это инфляция, закрытия и прочие беды. Так одно или другое?..
    aetes 26 марта, 16:20
    І те, й те. Одне другому не протирічить. Один і той же фактор діє різновекторно і приводить до різних наслідків.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • aetes 25 марта, 12:55 Автор: "Слід розрізняти капіталізм для народу — економічне зростання для всіх і капіталізм для вузького кола осіб". І коли ж буде капіталізм для народу? Коли підприємці "нарешті зрозуміють, що..."? Коли Ахметов зрозуміє, що йому невигідно маніпулюючи прибутком ухилятись від податків? Втім, автор тільки в цьому абзаці намагається "перевиховати підприємців", в останньому стаття хороша. "А навіщо сьогодні роботодавцям виходити з "тіні"? Їм і так комфортно, вигідно в ній" Суща правда! Треба змушувати, а не апелювати до совісті. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • aetes 25 марта, 12:38 Автор: "освічений підприємець розуміє, що найняті ним працівники потрібні йому як покупці, тож в його інтересах підвищити їм зарплату". Автор помиляється. Кожного підприємця цікавить не те, що вигідно всім підприємцям, а те, що вигідно особисто йому. Власні працівники не впливають на загальну купівельну спроможність, тому підприємцю невигідно підвищувати їм зарплату. Підвищувати зарплату він змушений, бо працівники підуть від нього. Тобто, на рівень зарплати на підприємстві впливає рівень безробіття і середня зарплати по країні, а не бажання підприємця підвищити купівельну спроможність. Відповісти Цитувати Поскаржитись
Реклама
Останні новини
USD 26.73
EUR 28.60