Чортова дюжина курсу

фото

Читайте також

Про обмінний курс 12 грн за долар, як мінімум, найближчим часом можна забути. Так само, як і про 10,50.

На українському валютному ринку знову напружено. Звістка про падіння курсу національної валюти змусила депутатів Верховної Ради "запросити на килим" у вівторок, 12 серпня, голову Національного банку.

Нічого супернового Валерія Гонтарева, яка вперше на цій посаді зіштовхнулася з гострою фазою кризи, депутатам і ринку не сказала. Нацбанк пообіцяв не усуватися від того, що відбувається на валютному ринку і використовувати ринкові інструменти. А якщо вони не спрацюють, тоді фінансова влада вживатиме жорстких адміністративних заходів на період до завершення антитерористичної операції. Щоправда, це ще треба узгодити з МВФ, багато чиновників якого в серпні мають звичку перебувати у відпустці (запитання — чому не можна було відразу опрацювати й узгодити з функціонерами фонду негативні сценарії розвитку ситуації та способи реагування, зважаючи на нинішні події на Сході України і стан економіки?).

Виступу В.Гонтаревої виявилося достатньо, щоб дилери зрозуміли: 12 серпня досягнуто локального піку. До речі, саме в цей день НБУ встановив офіційний курс долара США
на новому історичному рівні 13,139331 грн. Колишній антирекорд був зафіксований
14 квітня 2014 р. і становив 12,97709 грн/дол.

На міжбанківському ринку за підсумками дня були зафіксовані котирування 13,45/13,60. Ринок лише трохи не дотягнув до антирекорду середини квітня, коли кілька угод було проведено по 13,90 грн/дол.

Утім, голова Нацбанку з парламентської трибуни заявила про інший збалансований курс — 11,50–11,90 грн за долар США. За розрахунками НБУ, ще при курсі, який спостерігався за стабільної ситуації в середині липня, платіжний баланс України майже вирівнявся. При цьому голова центробанку додала, що з урахуванням кредитних надходжень від міжнародних організацій цього місяця платіжний баланс буде профіцитним.

У пошуках валюти

Судячи з опитувань банкірів і настроїв населення, девальваційні настрої стали сильнішими — усі бачать, як стрімко погіршується економічна ситуація в Україні.

Виявилося, що воєнні дії на Сході закінчаться не так швидко, як сподівалися в травні, обираючи президента. "Один з основних факторів ослаблення гривні — збройне протистояння на Сході", — вважає Юрій Товстенко, начальник відділу по роботі з борговими інструментами на локальному ринку компанії Concorde Capital.

На цьому тлі віра населення в стабільність банків та української валюти знову сильно похитнулася. Ще в червні, на тлі стабілізації курсу нацвалюти, українці знову понесли свої заощадження в банки: приплив гривневих депозитів фізосіб за цей місяць становив 3,3%, збільшившись до 222,4 млрд грн. Але в липні українці знову стали виносити гривневі депозити з банків — за сьомий місяць року вони скоротилися на 930 млн грн. Про валютні навіть говорити нема чого — з лютого по липень їхній відплив становив
6 млрд дол.

Разом з винесенням депозитів українці знову почали скуповувати іноземну валюту. Якщо з квітня по червень населення продало банкам, за офіційними даними НБУ, майже на 0,5 млрд дол. більше, ніж купило, то в липні вже навпаки: нетто-скуповування валюти українцями становило 208 млн дол.

"Наш банк займає близько 14% ринку продажів готівкової валюти. І якщо до 24 липня ми продавали щодня в середньому по 800 тис. дол., то після цього дня, коли попит різко зріс, продажі виросли до 2–3 млн дол. на день", — говорить представник банку з першої десятки. У понеділок, 11 серпня, купівля валюти населенням у цьому банку зросла до рекордних за останні місяці 4 млн дол. на день (хоча це не абсолютний рекорд — торік щодня українці скуповували по 5–6 млн дол.). "Думаю, схожа ситуація спостерігалася і в решти банків", — зазначає наш співрозмовник.

Одному з авторів цього матеріалу "пощастило" опинитися в епіцентрі валютної паніки. Купити кілька сотень доларів в останній день липня вдалося лише в одинадцятій за ліком установі, причому майже всі купюри були номіналом 5 і 10 дол. "Ви забрали залишки", — зізналася касир. Обмінний курс, встановлений наступного дня, показав, що страждання були не марними, і ці залишки солодкі.

Зараз курс гривні формує не міжбанк, а готівковий ринок валюти, вважає керівник одного з найбільших банків. Оскільки в банках українці не можуть купити валюту, частина населення кинулася отоварюватися валютою на чорний ринок. Це бізнес для підприємливих і тих, хто має зв'язки в банках, — адже вигідно купити зранку в банківському віконці тисячу доларів фактично за курсом учорашнього дня і продати її ближче до обіду на чорному ринку за курсом нового дня.

А банки, у свою чергу, змушені йти на міжбанк.

Вузький ринок

Можливо, це розгойдування курсу населенням ринок зміг би пережити, якби не одна цікава особливість, що активно грає проти стабільності української валюти. "Обсяги міжбанківського ринку в Україні зараз дуже низькі", — говорить фахівець відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital Сергій Фурса.

Сьогодні обсяг торгів на міжбанку становить максимум 400 млн дол. на день, тоді як торік 1,5–2 млрд дол. було нормою. Не кажучи вже про 3–
5 млрд під час бурхливих подій січня-лютого поточного року.

І якщо навесні зниження обсягу торгів допомогло стабілізувати ринок, зараз відбувається з точністю до навпаки. "Коли обсяг усього міжбанку на день становить 300 млн дол., будь-який великий продавець або покупець у змозі сам зробити на ньому погоду", — говорить Юрій Товстенко.

Приміром, після кількох днів активного зростання, до обіду 13 серпня попит і пропозиція американської валюти на міжбанку "знайшли один одного" на рівні 13,15 грн за долар — значно нижче, ніж курс 13,65, з якого ринок стартував цього дня. Але потім, коли ситуація заспокоїлася, один із гравців раптом вийшов з великою пропозицією про продаж валюти по 13,50, знову накрутивши котирування.

Як розповіли DT.UA одразу два співрозмовники, які спостерігали за перебігом торгів, ситуації виставляння кимось з учасників ринку заявки на купівлю/продаж валюти за дуже високим курсом практично в момент завершення роботи міжбанку траплялися вже неодноразово. Так, наприклад, було 31 липня — перед голосуванням Радою щодо питання відставки Кабміну або, скажімо, 12 серпня. "12 серпня, приміром, уже фактично в момент закриття торгів найвище котирування на продаж української валюти виставив банк "Авангард", — говорить один з учасників ринку. Саме це котирування і фігурувало як фінальне при закритті ринку й допомогло нагнітанню ситуації. Примітно, що банк "Авангард" належить компанії ICU, яку до переходу в Нацбанк очолювала Валерія Гонтарева.

Це може бути простою випадковістю, розмірковує співрозмовник. Однак може бути й свідомою спробою "затягти ринок вгору". ICU давно заробляє на курсі гривня—долар з допомогою NDF — безпоставочних валютних форвардів. Якщо, приміром, знати, що курс і далі зростатиме, то на подібних "затягуваннях курсу вгору" з допомогою NDF можна добре заробити. У самому "Авангарду" будь-які претензії до його операцій заперечують. "Ми як невеликий казначейський банк працюємо на ринку в діапазоні тих самих котирувань, у яких здійснюють угоди і великі державні, і приватні банки. При цьому ми не є маркет-мейкером", — заявила у відповідь на запит DT.UA з цього приводу голова правління цього банку Світлана Корчинська.

У спробі протистояти курсовим маніпуляціям НБУ зважився з 15 серпня розпочати публікацію на своїй веб-сторінці оперативної інформації про поточні котирування та обсяги міжбанківського ринку. На думку регулятора, це сприятиме зменшенню маніпулювання інформацією про поточні курсові коливання протягом дня. Інформація публікуватиметься після оприлюднення офіційного курсу НБУ до 14.00, а також оновлятиметься з 15.00 до 17.00 у режимі реального часу. Дилери банків зазначають, що в цей час ринок уже "порожній" — основні угоди відбуваються з 11-ї до 13-ї години.

У чому ж причина "вузького" ринку? Одна з них — впровадження пенсійного збору в розмірі 0,5% на купівлю валюти. "Це суттєво обмежило торговельну активність банків, скоротивши кількість ринкових угод, що призвело до різкого падіння обсягів торгів", — зазначає Сергій Фурса.

Однак є й інші резони. Усі учасники ринку скаржаться, що з третьої декади липня майже повністю перестали продавати свою валютну виручку українські експортери. Основна причина, на думку банкірів, — бажання продати валюту пізніше, за вигіднішим курсом.

Серед тих, хто притримує валюту, незважаючи на вимогу Нацбанку продавати щонайменше 50% валютної виручки, називають, приміром, компанію "Метінвест Холдинг". "Будь-яка велика компанія знає чимало способів, як легально перестати продавати свої валютні надходження на міжбанку. Наприклад, вона може просто подовжити свій експортний контракт", — говорить один зі співрозмовників на міжбанку.

"У мене пропозиція валюти впала починаючи з середини липня більш як наполовину. Регулятор дуже свариться, коли ми робимо великі заявки на купівлю валюти на міжбанку, тож доводиться просити імпортерів почекати. У нас відкладений попит мільйонів десь на 40–50. Тільки після 12 серпня почали його потихеньку задовольняти, адже нарешті пішов продаж валютної виручки", — признається скарбничий одного з найбільших банків країни.

"Продаж долара з боку НБУ — це спроба вгамувати попит на валюту", — вважає Товстенко. Приміром, 7 серпня НБУ вийшов із продажем
69 млн дол., а весь обсяг торгів цього дня становив лише
324 млн дол.

Метод проведення інтервенції мало допомагає зменшити тиск на курс гривні. "Нацбанк повідомляє, що проводитиме інтервенцію, а також її курс на початку дня, а саму інтервенцію проводить увечері, після закриття сесії. У результаті на курс на міжбанку цього дня інтервенція не впливає, а завтра заповзятливі банки можуть навіть заробити на різниці", — говорить один з учасників ринку. На його погляд, значно ефективніше продавати валюту на ринку через держбанки: в останні кілька днів такий крок допомагав збити курс гривні.

Та й кроки НБУ щодо двостороннього котирування фактично реабілітують занижений курс: регулятор не має достатньо резервів, щоб переломити ситуацію, а невеликими угодами він тільки ніби підтверджує, що долар коштує саме стільки. Можливо, тому в останні дні на Інститутській зовсім відмовилися від проведення інтервенцій. Востаннє Нацбанк бачили на ринку 11 серпня.

Щоб привести ринок до тями, голова НБУ обіцяє, що знову вдасться до адміністративних заходів. Якими вони можуть бути? Гонтарева говорить, що може йтися про збільшення частки валютної виручки, яку зобов'язані продавати експортери, до 100%.

Банкіри не виключають також, що може бути ще зменшено суму, яку фізособа може купити в банку або зняти з депозиту за один день, скажімо, до 10 тис. грн. На крайній випадок Гонтарева може піти второваною доріжкою свого попередника Степана Кубіва, який активно "відлучав" від міжбанку фінустанови, які було замічено в спекулятивних операціях із валютою.

Та якщо останній захід ще можна вважати дієвим, то часткові обмеження зі зняття вкладів не витримують серйозної критики. Такі адміністративні заходи, як відомо, можуть бути ефективними лише в короткостроковому періоді — для оперативного протистояння паніці. На більш довгострокових проміжках вони перестають бути корисними. По-перше, тому що їхнє існування рубає на корені будь-які шанси на відновлення припливу валютних вкладів населення в банки, і стабільне зниження їхніх залишків у системі — дуже яскраве тому підтвердження. Ну хто в здоровому розумі понесе валюту навіть у банк, який можна вважати надійним, якщо потім не буде нормальної можливості зняти її з рахунку?

А по-друге, згодом для будь-яких обмежень знаходиться обхідний шлях. Зокрема, банківські джерела DT.UA розповіли про дуже елегантну схему, яку для власників великих вкладів вишукали спритні адвокати. Так, у "славних" українських судах тепер не становить особливого труда одержати позитивне рішення за позовом про незаконність обмежень на зняття коштів із банківського депозиту. Якщо сума досить пристойна, то лише за 1% від суми вкладу (тариф суддівських посередників) можна заручитися судовим приписом на зняття депозиту, який банки зобов'язані виконувати. Та й апелювати до вищих інстанцій банкам немає особливого сенсу — законних підстав для цього вдосталь. Тут і стаття 41 вітчизняної Конституції, що передбачає непорушність прав громадянина володіти, користуватися й розпоряджатися своєю приватною власністю. І стаття 64 Основного Закону, що підкріплює попередню та передбачає неможливість обмеження конституційних прав. І, нарешті, норми статей 1058, 1060 ЦК України, що зобов'язують виплачувати вкладникам суми вкладів (і відсоток за ними) на умовах і в порядку, передбачених депозитними договорами або на першу їх вимогу.

Як із правового погляду з цими нормами змагатися відомчій постанові НБУ, яка ще й не пройшла належної процедури юстирування (тобто не має належного для таких випадків правового статусу)? Так що виглядає все, загалом, цілком обґрунтовано й справедливо. Якщо, звичайно, не брати до уваги корупційну складову таких рішень. Та ще той факт,
що скористатися цим правовим механізмом поки що можуть лише багатії, а не пересічні вкладники.

Глибинні причини

Це тільки здається, що спусковим гачком для нового витка девальвації стала політика: розвал парламентської коаліції
24 липня та емоційна заява прем'єр-міністра Арсенія Яценюка про відставку.

Насамперед Яценюк і товариші заклали бюджетну бомбу широкого радіуса дії. Під час вивчення законопроектів про корекцію бюджету фахівці побачили, що бюджетний дефіцит у реальності виявляється вищим, ніж це раніше планувалося; війна на Сході України затягується, а надходжень від міжнародних організацій понад заплановане не передбачається. До того ж ще й МВФ переніс рішення щодо другого траншу stand-by аж на 29 серпня.

Ключовий елемент бюджетних ініціатив уряду — рішення докапіталізувати НАК "Нафтогаз України" на космічну суму 63,3 млрд грн, при тому що на початку року на ті ж цілі Кабмін уже спрямував 33 млрд. Аналітики швидко передбачили, що всі мільярди підуть на зовнішні платежі. Тобто будуть конвертовані в долари. Виходить близько 5 млрд дол., які взялися з повітря. Щоб "перетравити" цю суму, міжбанку треба працювати винятково на потреби українського нафтогазового монополіста півмісяця.

"Газпром" оцінює борг НАКу за поставки газу на рівні 4,5 млрд дол. До того ж наприкінці вересня українська нафтогазова компанія має погасити євробонди на 1,6 млрд.

Першу частину ОВДП на докапіталізацію НАКу в розмірі 42 млрд грн Мінфін, за даними DT.UA, уже випустив. Правда, радник голови "Нафтогазу" Юрій Вітренко запевняє, що ці гроші не потрапили на ринок: ""Ми поки що не купували валюти в держбанків, а отже, вони не виходили з цією купівлею на міжбанк — для розрахунків за бондами або погашення боргів перед "Газпромом". Поки лише обговорюємо з Нацбанком, як і коли купуватимемо валюту". Не виключено, що за результатами обговорення "Нафтогаз" і Нацбанк домовляться про те, що купівля валюти для потреб НАКу відбудеться в обхід міжбанку, щоб така колосальна сума коштів просто не обвалила гривню. За даними DT.UA, є ймовірність, що Нацбанк просто продасть валюту для "Нафтогазу" держбанкам.

Друга глибинна причина девальвації — Національний банк, розповідаючи про стабільність валютного ринку, продовжує щедро роздавати банкам багатомісячне рефінансування. Так,
16 липня 21 банк одержав 5,24 млрд грн на 89 днів під 14,25% річних. Як повідомляють дилери, через кілька днів після цього саме ці банки почали формувати нетто-попит на валюту. Примітно, що в пік девальвації 13 серпня рефінансування одержали ще 13 банків на суму 2,63 млрд грн. За інформацією DT.UA, банками з високим сальдо в балансі за рефінансуванням від регулятора залишаються Приватбанк, Ощадбанк, "VAB Банк", "Фінансова ініціатива", "Дельта Банк", Промінвестбанк, Укрсоцбанк, "Надра".

Тобто Нацбанк вважає питання ліквідності банківської системи безумовним пріоритетом над курсовою стабільністю. З погляду завдань центрального банку, та й загалом контрольованості фінансового ринку, це логічно. От тільки питання прозорості процесу видачі рефінансування, з урахуванням тих курсових різниць, які платить за девальвацію нацвалюти країна та її населення, стає ще більш животрепетним і злободенним.

Третя причина — зміна законодавства щодо виведення валюти за кордон. "У мене наприкінці липня VIPи вимели з банку кілька десятків мільйонів. Переказують на рахунки в іноземних банках, зазвичай призначенням платежу значиться "фінансова допомога родичам". У країні нестабільно, очевидно, вважають, що так надійніше буде. Якщо чесно, зла бракує на тих, хто дозволив", — розповів керівник одного з найбільших банків.

Ідеться про постанову №449 від 28 липня, якою Національний банк запровадив, як широко повідомлялося, обмеження на видачу готівки в гривні через каси й банкомати в межах
150 тис. на добу на одного клієнта. Однак у цій постанові, підписаній в.о. голови Олександром Писаруком (Гонтарева того дня була в США), є й інший малопримітний пункт. Фізичним особам віднині дозволяється переводити за кордон за поточними валютними неторговельними операціями будь-яку суму (раніше можна було до еквівалента 15 тис. грн на місяць без підтверджуючих документів або до 150 тис. грн, якщо є документи про цілі платежу).

Це обмеження запровадила нова влада ще ранньої весни. Разом із лімітом для фізичних осіб на зняття валютних депозитів і купівлю валюти в межах 15 тис. грн на добу.

Виходить, що валютний депозит зняти вчасно не можна, а от вивести валюту за кордон — скільки душі завгодно. Унікальне, нелогічне рішення, але багато що пояснює.

Додамо, що постанови НБУ в останні місяці не проходять процедури "мін'юстування". Мовляв, у країні надзвичайна ситуація.

Можна говорити ще про кілька факторів. Однак обмежимося найголовнішим. На зустрічі з журналістами минулої п'ятниці, 8 серпня, "мама Лєра", як її називають позаочі колеги-фінансисти, вимовила кілька одкровень. Одне з них — всі макроекономічні розрахунки, погоджені з МВФ, виходять із того посилання, що АТО має закінчитися через три місяці після візиту червневої місії. Іншими словами, до кінця вересня.

Якщо цього не станеться, нас, безсумнівно, чекають нові витки девальвації. Обмінний курс на рівні близько 11 грн за долар справді, як свідчать наші розрахунки, вирівнює платіжний баланс України. Однак військова премія зростає з кожним днем — у міру переходу економіки країни на військові рейки й зростаючого розчарування від "антитерористичної" боротьби, яка видається вже нескінченною та в якій лік жертв уже йде на тисячі життів.

Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
6 коментарів
  • lesya 18 августа, 13:17 См. комментария ниже. И делать надо с учетом того, что военные действия идут. Гальчинский правильную статью написал, единственное что - центр единого решения по военным действиям есть, а в стране парламент должен быть , как и правительство должно быть.
    lesya 18 августа, 13:21
    А также понятно, что нужны действенные РЕГУЛЯТОРНЫЕ действия, не до коммерции по-украински, надо вначале экоономику сделать работающей.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Микита Дмитрів 16 августа, 11:57 1) Якщо те, що відбувається на валютному ринку називається інфляційним таргетуванням, а Яценюк назвав річний рівень інфляції 15%, то що тоді називається спекуляцією. 2) Якщо наші оллі не повертають валюту за 90 днів, як всі порядні підприємства-експортери, заблокуйте їм відшкодування ПДВ ( є такі три букви ) до того часу поки валюта не поступить в країну і натравіть фінрослідувачів Хоменка. 3) Висока емоційність виступу голови НБУ свідчить або про неврівноваженість або про незнання що робити. Це було б її приватною справою, якщо б не впливало прямо на курс національної валюти та інтереси мільйонів громадян. Може їй якісь пігулки попити, чи що? 4) Погляньте на стан ліквідності банксистеми. Купа гарячої грошви. Кредитування, в т.ч. міжбанківське стоїть. Депозитні сертифікати НБУ напруги особливо не знімають. Куди грузити бабло - звичайно на валютний ринок. Тим паче сам НБУ вказує курсовий тренд. А ми думали, що головне за що відповідає нацбанк - це стабільність національної грошової одиниці. Існує ще одна проблема - НБУ розкарячився в шпагаті між завданнями банківського регулювання та нагляду ( опікун банків ) та підтримки вже згаданої стабільності гривні та контролю інфляції. Відповідно, щедрою рукою дає рефінансування благаючим про допомогу, котрі не мають чим вертати депозити, а потім волає про тиск попиту на іновалюту. Хто винен? Звичайно, війна, яка так негативно впливає на довіру до гривні?????? 5) Напевне, для особливо нужденних придумано вивід валюти в якості "фінансової допомоги родичам". Навіщо нам вороги, якщо є такі в.о. голови. На завершення хочеться спитати: дорогі наші владоможці, коли вже закінчиться вся хи....ня? Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • zzz555 16 августа, 11:43 Эксперты говорят: "Один из основных факторов ослабления гривни — вооруженное противостояние на Востоке". Почему же гривня так сильно "просела" именно сегодня, ведь "противостояние" началось еще в апреле, а непонятки с Крымом вообще в феврале? А может, эксперты чего-то не договаривают? А может, эксперты просто бездумно повторяют то, что говорит "широкой публике" глава НБУ? Кстати, по прогнозу Института экономики и прогнозирования НАНУ ожидается дефицит баланса на уровне 6 млрд.дол. по итогам года. Это единственное разумное объяснение происходящих процессов. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Liza_UA 16 августа, 11:33 Можу спрогнозувати відповідь на питання чому знімати валюту з депозитів можна на 15 тис.грн. а відсилати за кордон не обмежено. Якщо згадати, що на початку введення обмеження на зняття депозитів діяла також незрозуміла норма - знімати гривню і купувати на неї готівкову валюту можна було без обмеження, стає зрозуміло, що зараз ми маємо другу частину добре спланованого на користь когось злочину. Можна додати, що у керівництві НБУ і держави зараз сидять випускники школи розкрадання банку "Україна" ім.Ющенка, яка досі залишиється взірцем усіх можливих технологій розкрадання державних фінансів через комерційні банки і найголовніше БЕЗКАРНОГО! Залишається лише одне запитання - яка роль у цьому МВФ. Він усе бачить, знає і що? Колись схопивши за руку Ющенка у його маніпуляціях з резервами і пробачивши йому це, фактично сприявши подальшій безкарності злочинів у НБУ, зараз продовжує те саме. Може в Україні діє світова фінансова мафія, що відмиває через такі беззаконні країни як Україна наркодолари? Колись кимось було вже озвучено таку думку...
    lesya 18 августа, 12:50
    Видно то, что делается темного в коммерции ни в какое сравнение не идет с тем, что делается в государственных структурах, поэтому и в.о. нехорошо. А по существу - надо правительству и чиновникам по распоряжению правительства решить - в чьих интересах они действуют. Если только в своих(это будет видно по декларациям) и олигархических - тогда их надо убирать из власти. Вывод денег за рубеж надо срочно ограничить, как и снятие депозитов, В каждом банке должен находиться представитель НБУ, который будет контролером. НБУ вместе с МИНэкономики выработать план по экономике и финансирование.Под эти цели давать деньги с 10%. Убрать все конвертационные центры, а также резко ограничить продажу валюты. Не должен народ работать,чтобы кто-то за счет нарда делал деньги и спасал их за рубежом. Живешь в Украине - живи и затягивай и теряй как все.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
Реклама
Останні новини
USD 25.64
EUR 27.25