Девальвація людського капіталу: діагнози і рецепти

Юлiя Самаєва 19 листопада, 00:00
человеческий

Читайте також

Майбутнє вже настало: віртуальні валюти, генна інженерія, безпілотні автомобілі й дрони, віртуальні асистенти. 

Швидкість змін у сучасному світі збільшується практично щодня, і треба розуміти, що технологічні прориви приносять не лише нові перспективи, а й нові соціальні виклики. І пов'язані вони насамперед із кардинальною трансформацією ринку праці, що відбувається в міру того, як з'являються дедалі нові і стають незатребуваними ще популярні нині професії. Як в "Утопії 14" Воннегута, уявлювана річка розділить людей на тих, хто рухає прогрес, і тих, кого відкинуто цим самим прогресом на узбіччя. Де опиниться Україна? Чи здатна вона вибратися з бідності та злиднів, зберігаючи та нарощуючи свій головний ресурс — людський капітал?

Україна в цьому контексті аж ніяк не унікальна: схожі проблеми й виклики постали перед багатьма країнами світу. І вони вже що є сил шукають шляхи їх вирішення. Минулого тижня в Страсбурзі Рада Європи провела Міжнародну конференцію, присвячену питанням реформування систем освіти. Більшість країн Західної Європи останнім часом спостерігають, як їхні хороші та перевірені часом системи освіти відстають від швидко змінюваного світу й перестають виконувати покладені на них функції. Кадровий потенціал скорочується, одержувані спеціальності не відповідають ринковим потребам, ба більше, освіта не здатна захистити людей від популізму, спекуляцій і маніпуляцій громадською думкою.

Якщо оцінювати лише кількісні показники української освіти (охоплення дітей освітою першого рівня, середню тривалість навчання, кількість дорослого населення із середньою або вищою освітою, бюджетні видатки на освіту), то Україну можна сміливо назвати країною з величезним людським капіталом. Та якщо використовувати переважно якісні критерії, то висновки виявляються невтішними. Наприклад, у 2014 р. Світовий банк у рамках свого дослідження STEP провів опитування серед роботодавців (702 компанії з чотирьох різних секторів промисловості), чи задоволені вони підготовкою тих кадрів, які приходять до них на роботу? Понад 60% відповіли негативно. З них більш як 70% незадоволені саме практичними навичками співробітників, близько 55% — актуальністю знань і рівнем умінь співробітників, необхідних роботодавцеві.

Якщо ми подивимося на такий показник, як індикатор функціональної грамотності дорослого населення (уміння читати й розуміти письмову інформацію з поступовим підвищенням її складності), то нас теж чекає розчарування — результати українців з вищою освітою на третину нижчі, ніж у громадян країн ОЕСР. Але що насторожує значно більше — практично ідентичні результати показали й опитані українці без вищої освіти.

Уже зараз ми є свідками того, як сотні людей через власну безвідповідальність і фінансову неграмотність, у гонитві за кількома додатковими відсотками річних, віддавали свої гроші не власне банку ("Михайлівський"), а пов'язаним із ним фінкомпаніям. У результаті парламент прийняв кричущезобов'язати Фонд гарантування вкладів, членами якого згадані фірми ніколи не були, відшкодувати "ошуканим" вкладникам 1,2 млрд грн. З держбюджету, з грошей на освіту, медицину, оборону, тобто за рахунок решти громадян — платників податків. Свого часу з аналогічною запопадливістю парламент ухвалив нашумілий закон №1558 про реструктуризацію валютних позик, на щастя ветований.

З одного боку, ці події демонструють рівень популізму одних політиків і безграмотності інших (які підтримали ініціативи через нерозуміння). З іншого  — рівень повальної фінансової безграмотності дорослого населення, що має грошові заощадження, веде осмислене життя й трудову діяльність. Чи нам засуджувати британців, які голосують за Brexit, та американців, що вибирають Трампа, якщо ми вже три десятки років вибираємо "МММ" і не робимо висновків?

"Сучасна освіта не має вікових меж. І говорячи про освіту, нам час відходити від стереотипу, що йдеться про дітей і підлітків. Люди повинні зараз вчитися постійно, весь час обновляючи свої знання, — переконаний президент Сорбонни Джордж Хаддад, у минулому дослідник ЮНЕСКО. — ЮНЕСКО свого часу готувало дві доповіді, кожна з яких містила пропозиції про те, як змінити систему освіти в такий спосіб, щоб навчити людей жити в мінливому світі. Тепер ми вимагаємо чергових змін. Адже вже не живемо в реальності 1992-го й навіть не в реальності 2000-го. Світ змінюється швидше, і реагувати ми маємо теж швидше. Поки що ми — короткозорі авантюристи. Освіта повинна допомогти нам, дивлячись у майбутнє, усвідомлювати відповідальність за свої дії. Адаптація людини до постійних і стрімких змін складна, адже наш мозок, по суті, не дуже відрізняється від мозку прадавньої людини, він націлений на циклічні, звичні явища. А от як трансформуватися, адаптуватися до еволюції, яку, до речі, цей же людський мозок створює, ми не знаємо".

Освіта заради освіти

Нехай нас не тішать успішні українські стартапи (взагалі-то їх одиниці) і те, що п'ятеро українців увійшли до списку Топ-100 новаторів Центральної та Східної Європи. У реальності ситуація з якістю й релевантністю знань і вмінь випускників навчальних закладів критична, а поширений міф про високоосвічену робочу силу в Україні давно не відповідає дійсності. Найчастіше українці здобувають освіту заради освіти, часто працюючи не за фахом і займаючись працею, що не потребує високої кваліфікації. Більш того, опитування підтверджують, що роки навчання в школах і вищих навчальних закладах уже не сприймаються українцями як грошові інвестиції в їхнє майбутнє. Як даність, як подарунок батьків або держави, але не як фінансове вкладення, яке в ідеалі має принести такі самі фінансові вигоди в майбутньому.

Так, Україна у світових лідерах за кількістю дорослого населення, що має вищу освіту. Але якщо в більшості країн кількість високоосвічених людей прямо впливає на зростання ВВП, то в Україні цей зв'язок відсутній. Тобто наші інвестиції в людський капітал у підсумку не дають очікуваних результатів. Більш того, навіть зараз ми часто "інвестуємо" у спеціальності, які виявляться непотрібними вже у найближчому майбутньому.

Хвалені українські IT-фахівці, масово експортовані в розвинені країни, — це не більш ніж інтелектуальна сировина (така сама, як і інші наші експортні статті). Серед них практично немає висококласних фахівців — архітекторів складних систем, аналітиків, які оптимізують процеси, менеджерів складних проектів, переважна більшість українських айтішників — інженери нижчого рівня (Junior QA engineer).

Останні п'ять років провідні ВНЗ США намагаються навчити комп'ютер не розпізнавати, а розуміти людську мову. Це те, що зараз роблять ті самі програмісти нижчого рівня. Коли (а не якщо, тому що це лише справа часу) розробники завершать цей процес, українські айтішники в масі своїй залишаться без роботи.

Однак проблема освіти не тільки в її відірваності від ринку праці, втрачено й соціальну функцію шкіл і вищих навчальних закладів. Традиційна школа не вчить критично оцінювати інформацію, працювати в команді, зважувати ризики, аналізувати й думати. Вона, як правило, дає базовий набір знань, тобто те, з чим цілком справляється Вікіпедія.

Завдяки Інтернету за лічені хвилини людина може одержати практично будь-яку інформацію, що її цікавить. Онлайн-бібліотеки, навчальні відеокурси, лекції по скайпу, семінари, тренінги, курси. Сучасні технології дають людям можливість одержувати масу знань поза навчальними закладами, а сучасний світ вимагає від них постійного й безперервного навчання. У цих стрімких мінливих умовах, як кістка в горлі, застрягла система класичної освіти. Вона не встигає змінюватися й трансформуватися так само швидко, як навколишній світ, але ж покликана готувати до життя тих, хто житиме навіть не в сьогоденні — у майбутньому. Для більшості європейських країн, як і для України, актуальна не стільки доступність освіти, скільки якість знань та інформації, яку викладають дітям.

Як навчити жити?

"Криза демократій, зниження довіри до влади, електоральна інфантильність, особливо молоді, криза політичних партій, зростання популізму — от тренди останніх років, — пояснює економіст The Democracy Index Джоан Хой. — Опитування серед молоді лякають, особливо якщо ми говоримо про Північну Америку, дедалі більше молодих людей виправдовують військові режими й диктатури. Звичайно, є економічні причини цього — фінансові кризи, посилення розриву між бідними й багатими, проблеми на ринках праці. Але не можна все звалювати тільки на економіку. Подивіться на тренди — ми спостерігаємо неймовірне зростання популярності ультраправих партій в усіх без винятку, здавалося б, зрілих країнах. Це не лише наслідок економічних проблем, а й проблем в освіті. Людей, що мають достатні для об'єктивної оцінки ситуації знання, стає дедалі менше".

За словами дослідниці, ситуація погіршуватиметься, адже глобалізація тільки посилює розрив між поколіннями, і багато цінностей, що є основою розвинених демократичних суспільств, просто не передаються батьками молодим людям, а школи й ВНЗ не вважають за потрібне викладати те, що виходить за рамки затверджених навчальних програм.

"Готувати і ростити майбутніх громадян — це відповідальність. Але ми повинні не просто дати дітям набір необхідних знань, ми маємо прищепити їм якості порядного й відповідального громадянина. Громадянське виховання вже виведене нами в окремий курс, у рамках якого ми говоритимемо з дітьми про громадянську відповідальність, про корупцію, про політику, про демократію й рівність. Звичайно, є класичні форми, що дають можливість порушити всі ці питання, — історія, право, література, мова. Але їх давно вже недостатньо для того, щоб виростити мислячого громадянина", — вважає міністр освіти Франції Наджад Валло-Белкасем.

Утім, не всі вірять у те, що традиційна система освіти здатна змінюватися досить швидко, щоб відповідати вимогам сучасності. І точкових змін може бути недостатньо для того, щоб інвестиції держави й громадян в освіту себе виправдали.

"Школа сьогодення — це школа суспільства столітньої давності, що пропагує ідеї, далекі від демократії та сучасного миру. Нинішні школи готують нас до минулого, учать рабів, які мусять усе життя трудитися на фабриці. Але рабство скасували, а фабрику закрили. Люди вже не повинні працювати, як машини. Куди підуть ці діти? Що вони робитимуть у світі, до якого не готові? Та й нести демократичні цінності через традиційні ієрархічні школи неможливо, тому що це очевидне ідейне протиріччя — вас змушують непорушно сидіти сорок хвилин і кажуть вам, що ви вільні", — переконаний ізраїльський педагог-новатор Яків Хетц, який відкрив понад 30 експериментальних шкіл у своїй країні. Окрім іншого, у школах Хетца дітей вчать так званої соціальної мобільності — усвідомлення того, що світ постійно змінюється, і людина постійно може потребувати нових навичок та умінь для того, щоб працювати. А ще готовності змінювати сферу зайнятості і не боятися цих змін.

Нещодавно було проведено аналіз якості української освіти за результатами ЗНО-2016. 15% випускників не пройшли тесту з математики, хоча граничний показник становив лише 9 балів із 62 можливих. Середній бал з математики дорівнює 21, тоді як з української мови та літератури —
53,2 з можливих 104. При цьому прохідний бал з української — 23, тобто 22% від максимального. Якби з математики прохідний бал був аналогічним (тобто не 9, а 13), то третина учнів взагалі не пройшла б тестування з математики. Аналогічні тренди простежуються й щодо інших "складних" предметів — фізики, хімії, англійської і німецької мов. Звичайно, з такою кількістю "гуманітаріїв" питань з соціальною мобільністю у нас бути не повинно, захочуть — стануть вчителями, передумають — журналістами. От тільки на інноваційний розвиток у такому разі розраховувати не доводиться.

Якщо раніше країни переймалися рівним доступом до освіти, то зараз їх тривожить не так охоплення дітей знаннями, як глибина цих знань. Утім, кілька слів про рівність на форумі в Раді Європи все ж таки було сказано. У країнах ЄС, як і в Україні, очевидна різниця в оплаті праці чоловіків і жінок, відмінність у просуванні їх кар'єрними сходам, у їхній умотивованості.

"Навіть у моїй рідній Норвегії ми стурбовані тим, щоб якомога більша кількість дітей закінчувала школу, здобувала освіту, якомога раніше виходила на ринок праці, — розповіла прем'єр-міністр Норвегії Ерна Сольберг. — Особливо якщо ми говоримо про освіту дівчат. Для них зараз як ніколи важливо вирости самостійними й самодостатніми, спроможними забезпечувати себе й бути незалежними в майбутньому. Протягом останніх чотирьох років ми подвоїли інвестиції в освіту, сконцентрувавшись саме на професійній орієнтації дівчат і підготовці їх до самостійного та успішного життя". Але ж ідеться про Норвегію, країну з найвищим рівнем життя.

За даними українського Держстату, за перше півріччя цього року рівень зайнятості серед українських чоловіків становив 61,4%, жінок — 51,5. Кількість економічно неактивних жінок віком 15–70 років —
6,7 млн, чоловіків — 4,2 млн. При цьому в структурі зайнятого населення за статусами зайнятості серед жінок частка найманих працівниць становила 86,6%, самозайнятих — 12,3, роботодавців-жінок — 0,8%. Серед чоловіків структура така: 82,4% — наймані працівники, 15,7 — самозайняті та 1,6% — роботодавці. Але наш уряд, на відміну від норвезького, долею дівчаток не стурбований, не дивлячись підмахує навчальні посібники про те, що "якщо жінка хоче, то може ще й працювати, але так, щоб робота була творчою і допомагала їй розкривати свої жіночі якості".

Багато вітчизняних експертів, зокрема з Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.Птухи, давно говорять про необхідність глибокої і широкої оцінки ситуації, яка врахувала б і узгодила б макроекономічні, фіскальні, демографічні показники, очікування та потреби ринку праці, оцінку кількості і якості фахівців, що цьому ринку потрібні. Зв'язала б воєдино системи освіти, праці й пенсій, аби уявити реальну картину того, що відбувається з людським капіталом в Україні. Більш того, у країні є люди, що знають, як це зробити, і готові робити. От тільки у владі ніяк не найдуться ті, хто зацікавився би цими питаннями.

***

Головною темою 46-го Всесвітнього економічного форуму в Давосі, що відбувся на початку цього року, стала четверта промислова революція — злиття класичної промисловості з цифровими технологіями. Згідно з опитуванням 800 лідерів технологічних компаній, проведеним спеціально для форуму в Давосі, ключовими драйверами змін стануть хмарні технології, розвиток способів збору й аналізу Big Data, краудсорсинг, шерингова економіка й біотехнології. Крім того, 45% респондентів вважають, що в 2025 р. у радах директорів великих компаній може бути присутній штучний розум. Згідно з підготовленим до форуму звітом, уже до 2020 р. нові технології виробництва та повсюдна роботизація позбавлять роботи 5,1 млн чол. Почасти падіння зайнятості буде компенсоване її двомільйонним зростанням в інженерних, фінансових і комп'ютерних спеціальностях. Зменшення загальної частки людської праці на тлі комплексного запровадження автоматизації найсерйозніше позначиться на країнах, що розвиваються, де недостатність проривних технологій досі компенсувалася недорогою робочою силою. Освітня конференція, що відбулася в Страсбурзі, спробувала дати деякі відповіді на питання, поставлені в Давосі...

Україна, намагаючись повернути девальвацію національної валюти собі на благо, досі ще намагається привабити інвесторів дешевою робочою силою, хоча вже зрозуміло, що це — тупикова стратегія. І якщо дивитися в майбутнє, то ставку треба робити на підготовку кадрів, необхідних економіці нового часу, фахівців, працю яких не може замінити комп'ютерна програма. Але для цього потрібно докорінно змінювати систему освіти. Наша країна ще має шанс перейти з другої хвилі індустріалізації одразу в четверту, якщо вона зможе зіграти на випередження та замість впровадження нових технологій виробництва, які вже зовсім скоро сприйматимуться як старозавітні, зробить ставку на підготовку фахівців, затребуваних у недалекому майбутньому. І починати треба саме з освіти.

Теги:
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
27 коментарів
  • talymon 23 ноября, 01:09 Отже, "штучний" інтелект. Я беру слово штучний у лапки через те, що у самому фундаментальному розумінні нічого штучного у ньому немає. Просто завершується етап еволюції всесвіту, коли "вершиною" цієї самої еволюції була чи вважалася людина. Тепер це проходить і людина просто займе відведену їй природою нішу, а новою вершиною стане той самий "штучний" інтелект, що вже демонструє багато у чому переваги над людиною, яка його створює (подібно до того, як свого часу примати створили людину). Важливо розуміти головне- еволюція не зупиняється і ніколи не зможе зупинитися... Підемо далі. Отже, про Україну. Згідно з прогнозами ООН у 2060 році населення України складе біля 30 млн. чоловік (це разом з Кримом і Донбасом), якщо не помиляюсь. А стосовно 2100 року є прогнози, якщо не помиляюсь, що воно скоротиться до 20 млн. чоловік. До речі, подібна негативна динаміка народонаселення прогнозується і для Росії. Так кого чому і навіщо потрібно навчати для України (Росії)? Всі плоди дістануться іншим.
    Republic 23 ноября, 14:47
    «…людина просто займе відведену їй природою нішу, а новою вершиною стане той самий "штучний" інтелект, що вже демонструє багато у чому переваги над людиною, яка його створює (подібно до того, як свого часу примати створили людину)» - пане talymon, якщо Ви маєте вищу освіту, то вона відповідає «натягнутим» трійкам: впродовж часового проміжоку існування людства, у матеріальному світі еволюціонує, тобто змінюється, виключно людська духовність, яка або збагачується, або ж збіднюється використанням штучного інтелекту – лише інструменту, а не Вашого «суб’єкту нової вершини еволюції». Що ж до «примати створили людину», то Ви плутаєте «праведне з грішним»: задля функціонального виживання в матеріальному світі, людина мала фізичну подібність приматам, яка з часом еволюціонувала до сучасного рівня розвитку. І повторюю, вкотре: духовність людини формується виключно Істинами Слова Божого, а усе інше – то від Сатани.
    talymon 24 ноября, 00:57
    http://zoom.cnews.ru/rnd/article/item/darvin_oshibalsya_evolyuciya_vzyalas_za_lyudey_vserez http://zoom.cnews.ru/rnd/news/line/razum_voznik_blagodarya_geneticheskomu_prokolu Вчені стверджують, що релігійним особам притаманне викривлене сприйняття світу і що релігійними є переважно особи з невисоким рівнем інтелекту. Я з ними згоден, хоч розумію, що це може бути й перевагою подібних осіб.
    aetes 24 ноября, 13:10
    Правильно буде написати не "вчені стверджують", а "деякі вчені стверджують". Ви надто часто повторюєте цей прийом: з усього різноманіття висловів висмикуєте той, який Вам підходить. З Ваших висловлювань добре видно, що проблематику штучного інтелекту Ви і не нюхали, тому не розказуйте про "вершини еволюції" з таким розумним виглядом.
    talymon 24 ноября, 20:41
    aetes"у. Так ви ж самі є лише одиничкою-дрібничкою, але ж мало не у кожному своєму пості пнетеся говорити від себе, вживаючи совкове «ми»… Тепер щодо триваючої депопуляції української нації, про що я згадав тут раніше. І це, зауважу, на тлі потужного зростання чисельності населення у світі. У еволюційному сенсі депопуляція означає еволюційну поразку нації, бо саме зростання чисельності популяції за Дарвіном є однією з основних ознак успішного її пристосування до умов зовнішнього середовища. Отже, існує дихотомія вчитися-народжувати. Це справді дихотомія, адже наука каже, що народжують більше жіночки у тілі, невисокого зросту, стегнасті і… не дуже освічені, не обтяжені фобіями кар’єрного росту. Тому я й написав свій пост під цим текстом пані Самаєвої, намагаючись привернути увагу публіки до більш фундаментальних проблем нації. До речі, популяція українців у СРСР попри все таки збільшувалась, що свідчить про те, що умови її існування у той час були не нестерпними, а радше навпаки...
    aetes 23 ноября, 18:11
    1) Що примати створили людину, таку дурість тільки від Талимона можна почути. Еволюція створила людину з приматів. Чи у приматів були знання і технології вищі, ніж у сучасної людини? 2) Що штучний інтелект -- вершина еволюції, то не менша дурість. Людина намагається створити штучний інтелект. Еволюція тут ні при чому. Спробам створити штучний інтелект не більше 50 років, за цей час ніякої еволюції не було. 3) З демографічних даних ніяк не витікає, що освіта не потрібна. Такий висновок тільки Талимон міг зробити, з логікою в нього нелади.
    talymon 24 ноября, 01:02
    Ну ви й "шатун", пане...
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Julia Remezenko 21 ноября, 23:21 Про низкий уровень наших программистов и "понимание" речи компьютером - повеселило. Видно, что автор в IT не разбирается. Во-первых, про уровень - опыт работы знакомых программистов в США показывает, что средний уровень наших программистов ничуть не хуже, а местами и лучше аналогичных в США. Косвенно это подтверждается первыми местами на мировых олимпиадах по программированию. И во-вторых, про понимание компьютером речи - по сути это вопрос изобретения искуственного интеллекта. Вот мнение тех знакомых, кто глубоко интересовался этим вопросом - они считают, не отрицая в принципе возможности его изобретения, что это случится не в ближайшей и даже не в средней перспективе. И чисто со своей музыкантской точки зрения - о каком искусственном интеллекте можно разговаривать, если пока не смогли даже программу распознавания звуков в ноты написать! :)
    Max_F 22 ноября, 12:29
    Понимание речи и интеллект - это разное. Понимание, а точнее распознавание, речи требует реакции на акустические воздействия на мембрану в компе. Это только механическое распознавание. Интеллект - это нечто большее, способность анализировать информацию. Искусственный интеллект в некотором смысле уже есть - это компьютеры, способные играть в шахматы, например
    aetes 22 ноября, 18:51
    Штучний інтелект -- це пристрій, здатний виконувати інтелектуальні операції, тобто ті операції, які виконує мозок. Наприклад, калькулятор. Що шахматна програма -- це штучний інтелект, -- твердження не більш обгрунтоване, ніж в жартівливому прикладі з калькулятором. Правильно Ви сказали: "...в некотором смисле".
    Max_F 22 ноября, 12:37
    Интересная статья. Мне кажется, что Брекситы и Трампы побеждают не столько из-за низкого уровня образования, сколько из-за уровня развития. Он определяется не только образованием, и быстро его невозможно изменить, даже с помощью Хогварда ))
    aetes 22 ноября, 18:48
    Якось показували урок демократії в початкових класах в Англії. "Припустимо, завтра йдемо на екскурсію. Частина класу хоче в парк, а частина в музей. Куди підемо?" Джоні тягне руку. "Треба проголосувати" "Молодець, Джоні! А тепер складніша задача: більшість хоче піти в парк, а вчителька каже, що підемо в музей. Куди підемо?" Діти губляться в здогадках і вчителька пояснює: "Згідно нормам демократії, закон вищий, ніж воля більшості. Згідно закону про освіту, учні повинні слухатись вчителя, тому доведеться йти, куди скаже вчителька." У нас, здається, про цю норму демократії знають не більше 1% населення. Якби знали, то не було б референдумів у Криму й ОРДЛО. Цікаво, чи вчать цьому в наших школах?
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • azone 20 ноября, 23:59 Стаття ставить дуже цікаві і важливі питання. І мені здалося, що автор трошки агітує за збільшення інвестицій в освіту. Втім, освіта без інфраструктури перетворення її в кадри наврядчи дасть очікувані результати: багато освічених без перспективи праці або імігрують або підуть в напівкримінальні оборудки. Було б так цікаво побачити комплексний підхід держави до розвитку і економіки (право, податки, суддівство і т.д.) і освіти. Може ще доживемо. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • aetes 19 ноября, 16:50
    Yaroslav Boyko Сегодня, 01:01 «"...понимать человеческую речь... Это то, что сейчас делают те самые программисты низшего уровня." Яке ж треба мати нахабство, щоби, не розуміючи нічого в будь-якій предметній області, писати якусь беліберду, видаючи себе мало не за месію - рятівника України. Згадується професор Преображенський з його "..какие-то советы космического масштаба и космической же глупости".»
    Як професійний програміст маю зазначити: деяка неточність в статті є. Автоматизація програмування виконується не голосовими методами, а шляхом використання графічних середовищ розробки на кшталт .NET, Eclipse та ін. Програміст мишкою малює бажане, і середовище автоматично генерує код. Видно, пані Самаєва не програміст і не знає цього. Але це ніяк не применшує значимість статті. Стаття про освіту, а не про технології програмування. Це дрібна технічна деталь, яка не вплинула на зміст статті. До того ж, Самаєва сама пише, що голосові методи будуть в майбутньому. Стаття дуже хороша. Вам, пане Yaroslav Boyko, повинно бути соромно, що накинулись на автора з такою брудною лайкою, до того ж справді бездоказово, жодного доводу Ви не наводите.
    Yaroslav Boyko 19 ноября, 19:09
    Кілька десятків років працюю в освіті і готую програмістів. Незважаючи на те, що знаю проблеми освіти із середини, я не беруся розкидатися в Інтернеті критикою, яка не дає ніякого конструктиву. Статті такого штибу намагаються вилити побільше бруду на вітчизняну освіту, що призводить до ще більшої недовіри людей. В коментарях, наприклад, можна почитати, що посилати дітей вчитися до Польщі - це прогрес. Люди, ви справді вірите, що всім вдасться виїхати з України і що вашим дітям поза Україною буде гарантовано добре? Може, все ж таки, будемо у себе робити щось конкретне, а не плодити тексти і засмічувати ними мережу? Так який все ж зв'язок між .NET, Eclipse, (NetBeans, Qt ...) і "пониманием человеческой речи", пане професійний програміст? Присоромлювати мене я б вам не радив.
    aetes 19 ноября, 21:44
    Розширення міжнародних контактів завжди на користь освіті. Автор піднімає актуальні питання, на які я не бачу відповідей: 1) чому освіта не здатна захистити людей від популізму, спекуляцій і маніпуляцій громадською думкою 2) криза демократій, електоральна інфантильність, зростання популізму 3) в Північній Америці дедалі більше молодих людей виправдовують військові режими і диктатури 4) зростання популярності ультраправих партій. Я погоджуюсь з автором, що "це не лише наслідок економічних проблем, а й проблем в освіті". Стаття набагато ширша, ніж Ваш коментар. Ви зосередились на програмуванні й пропустили важливіші речі. Ви намагаєтесь дискутувати зі мною про Qt? Ще чого! Ще раз дорікаю Вам за брудну лайку без достатніх на то підстав.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Oxyz 19 ноября, 16:04 Зараз стало популярно посилати дітей вчитись до Польщі - це вже якийсь прогрес. Я рекомендую вчитися в Канадах і Америках, але йдіть тіко на інженерні спеціальності щоб не було проблем з подальшим працевлаштуванням. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Tatiana Tsurkan 19 ноября, 14:21 странная статья. Несовершенство нашего образования очевидно, но не безнадежно. Про IT специалистов сильно резануло - откуда такие сведения? Мой сын стал Junior QA engineer в 19 лет. з 3 года проработав и параллельно обучившись, перешел в разработчики JS. Продолжает учится - так делают специалисты IT, переходя от уровня к уровню. Только через некоторое время (3-4 года) можно окончательно определиться с профессией и направлением. И молодежь начинает это делать гораздо раньше, чем предыдущее поколение. Я имею в виду IT среду. То что Junior QA на рынке много, говорит о том, что многие люди пытаются начать с чего то перспективного, востребованного на рынке. Я тоже начала учиться на web developer - а мне 47! Конечно, и я не смогу ближайшие 2 года позиционировать себя, как высококлассный специалист. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Варя Фоміна 19 ноября, 13:28 Украинские IT-специалисты, а еще + со знанием английского языка очень ценны во всем мире, кто бы что там не говорил. Но все зависит от того хочет ли человек развиваться или его устраивает всю жизнь быть Junior QA engineer. Вначале нужно понять хочешь ли ты в галузь ИТ
    Варя Фоміна 24 ноября, 10:52
    вступное бесплатное занятие проводит школа QASCHOOL во Львове, регистрация qaschool.com.ua/presentation.html
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Лариса Ковалева 19 ноября, 11:32 Вы не касаетесь ответа на поставленный вопрос: а почему устанавливается такой низкий проходной порог в ЗНО? При оценивании знаний в вузах часто действует простой подход- 50% выполнения - оценка 0. При этом, для того, чтобы стать студентом, достаточно набрать 124 балла. Это очень мало. Даже методом простого втыка можно случайно получить тако
    Jack Nox 19 ноября, 13:24
    Потому что ВУЗу нужно побольше студентов,пусть даже и тупых..Ведь они платят денежку за обучение
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Иван Воробьев 19 ноября, 07:53 Перспектива и ,отчасти, уже факт : "Глобайный человейник" по А. Зиновьеву. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Yaroslav Boyko 19 ноября, 01:01 "...понимать человеческую речь... Это то, что сейчас делают те самые программисты низшего уровня." Яке ж треба мати нахабство, щоби, не розуміючи нічого в будь-якій предметній області, писати якусь беліберду, видаючи себе мало не за месію - рятівника України. Згадується професор Преображенський з його "..какие-то советы космического масштаба и космической же глупости".
    Yulya Samayeva 19 ноября, 09:21
    у вас слабая доказательная база
    Yaroslav Boyko 19 ноября, 13:08
    "Доказательная база" - ваша стаття. За заяложені фрази про популізм, необхідність реформ, недосконалість освіти, розбавлені висмикнутими звідкись цитатами, ще хтось платить?
    Yulya Samayeva 19 ноября, 23:19
    Более того, это еще кто-то читает и комментирует :)
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
Реклама
Останні новини
USD 26.13
EUR 27.96