Допоки "девал" не клюне, Київ не перехреститься

Юлiя Самаєва 18 березня, 00:00
курс валют обмен валют курс доллара курс гривни_1
Василь Артюшенко, DT.UA

Читайте також

 

Коли за підсумками січня ц.р. Держстат зафіксував падіння обсягів українського експорту на 41% (стосовно грудня 2015-го), це викликало досить серйозні побоювання, що навіть скромного зростання ВВП цього року не буде. НБУ, Мінфін і Мінекономрозвитку наввипередки взялися знижувати й без того мінімальні прогнозовані показники зростання. Ситуацію погіршує наростаюча політична криза та, як наслідок, пауза у відносинах із МВФ. На сьогодні продовження співробітництва з фондом — наша єдина можливість не скотитися в прірву чергової кризи. Але про це, здається, пам'ятають не всі.

Профіцитності нашого платіжного балансу за підсумками 2015 р. було досягнуто, по-перше, через швидше скорочення імпорту, ніж експорту, по-друге, завдяки офіційному фінансуванню з боку міжнародних партнерів, по-третє, за рахунок прямих іноземних інвестицій, левова частка яких — докапіталізація банків їхніми материнськими установами, що має дуже невеликий стосунок до інвестицій у реальну економіку. Класичний приклад того, коли позитивна статистика не каже про позитивні зміни в реальності.

Офіційної статистики за лютий ще немає, але, ймовірно, там ситуація буде не настільки гнітючою. З одного боку, більша частина експортних втрат — це результат торговельних війн із РФ та обмеження транзиту. Найбільші втрати, близько
200 млн дол., припадуть саме на перший квартал 2016-го, а надалі ситуація має вирівнятися, завдяки пошуку інших каналів збуту. Принаймні на це сподіваються чиновники. З іншого — імпортний сплеск у січні було спровоковано двома сезонними факторами. Агропідприємства, готуючись до посівної, завозили паливо, насіння та добрива. А автодилери, побоюючись подальших курсових коливань, через які ринок обвалився торік, вирішили закупити товар на рік уперед. Але навіть оптимістичні очікування того, що імпорту стане менше, а експорт зросте (а він зросте наприкінці літа сезонно, коли аграрії зберуть урожай), дають лише неясну надію, що ситуація не погіршиться. Серйозних передумов для поліпшення поки що немає.

Бізнес, побоюючись валютних коливань, орієнтується на курс долара, причому з нахльостом у кілька гривень. У нормальному конкурентному середовищі це було б неможливо, невигідно. Адже якщо ти заклав у ціну курс 30, а твій конкурент — 27, ти програєш. Але в Україні немає тих, хто йде на демпінг, і це зайвий раз доводить, що й нормальної ринкової конкуренції теж немає. За майже рік роботи нової прогресивної команди в Антимонопольному комітеті фактично нічого не змінилося.

Та й без цього нюансу всі ми розуміємо, що імпортна складова присутня в більшості українських товарів, у тому числі експортованих, і для її купівлі потрібна валюта, яка через політику НБУ в дефіциті. Чиновники Нацбанку дивляться на ситуацію з оптимізмом, ось, мовляв, вам готова програма з імпортозаміщення — не можеш купити імпортні складові, виробляй їх в Україні або шукай тих, хто їх тут виробляє. План непоганий, якби в бізнесу була можливість взяти кредит для цього нового виробництва, але кредитний ринок не подає ознак життя, та й 29% річних не виглядають для бізнесу привабливими.

Купити валюту офіційно складніше з кожним днем, і не тільки через її дефіцит. Якщо раніше заявки на купівлю валюти перевірялися фактично вже в НБУ, і перевірки ці були досить формальними, тому що людських ресурсів на всіх об'єктивно не вистачало, то з грудня правила змінилися. Тепер комерційні банки повинні проводити подібні перевірки за всією формою та відповідати за подачу сумнівних заявок. НБУ усвідомлює, що незадоволених багато як з боку бізнесу, так і з боку банків, але переконаний, що в частині контролю та моніторингу ситуація стала кращою. І з цим важко сперечатися — більшість сумнівних заявок далі комбанків не йде, а відсоток відмов у НБУ, який доходив до 10, скоротився до 0,5. Але є і мінус — бізнес іде за валютою на чорний ринок. Так, кристально чисті компанії з репутацією на таке не підуть, але в Україні таких небагато, як і підприємств, що ведуть відверто нелегальну діяльність. Більшість компаній з успіхом користуються перевагами як легальними, так і тіньовими.

У 2014 р. обсяг продажів на валютному міжбанківському ринку в середньому досягав 500 млн дол. на день, у 2015-му — уже 196 млн, у 2016-му — 175 млн дол. За офіційним даними, експортна виручка із 2014 р. скоротилася на 30%, тобто обсяги валютного ринку мали скоротитися в середньому до 350 млн дол. на день. Це дає змогу припустити, що до 50% валюти, яка заходить у країну, залишається на чорному ринку. У своєму інтерв'ю DT.UA голова НБУ стверджувала, що передала всю наявну в регулятора інформацію про нелегальні пункти обміну валют до правоохоронних органів. Однак у відповідь на запит нашого видання МВС, Генпрокуратура та СБУ в один голос заявили, що ніяких заяв, документів та іншої інформації від Нацбанку вони не одержували. У СБУ, щоправда, нас запевнили в тому, що проводять розслідування щодо діяльності чорного ринку валюти, але подробиць, природно, не повідомили — таємниця слідства.

Те, що таємниця для слідства, для обивателя — істинна правда. Буквально на кожному кроці працюють обмінні пункти без ліцензії, в яких можна замовити та купити будь-який необхідний обсяг валюти протягом 20 хвилин.

Регулятор тривалий час намагався не помічати існування ще одного ринку валюти в державі, порівнянного за обсягами з офіційним. Мовляв, це головний біль правоохоронних органів. На цей момент разом із Мінфіном Нацбанк обговорює можливість лібералізації роботи офіційних "обмінок" і комбанків, щоб бодай щось протиставити чорному ринку. Йдеться про скасування 2-відсоткового збору до Пенсійного фонду при купівлі валюти, дозвіл змінювати обмінні курси протягом дня, торгувати всіма валютами, а не тільки першої групи, скоротити кількість необхідних для купівлі документів. Чи зможуть ці заходи обмежити попит на чорному ринку? Сумнівно. Основна проблема ринку офіційного — не бюрократичні бар'єри, а елементарний дефіцит.

"Негативний вплив валютних обмежень на економіку багатогранний. По-перше, заборона на виплату дивідендів і репатріацію капіталу за кордон, що діє вже рік без плану її скасування, підриває готовність інвестувати в Україну як у міжнародних компаній, так і в українських бізнес-груп, котрі мають капітал за кордоном. При цьому у 2015 р. валові накопичення основного капіталу в Україні знизилися до рекордно низьких 12% ВВП проти 20–25% у кращі роки. Нарощування експорту, зокрема нові ринки, потребує капіталовкладень, а наявних ресурсів для цього недостатньо, — пояснив DT.UA виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський. — По-друге, обмеження ускладнюють діяльність підприємств, які ведуть зовнішньоекономічну діяльність. За оцінкою ЦЕС, EasyBusiness та CASE Ukraine, загальні щорічні витрати бізнесу на виконання вимог валютного регулювання становлять до 3 млрд грн, на це витрачається близько 1 млн людино-днів. Це відволікає ресурси підприємств від продуктивної економічної діяльності. Правило ж, яке передбачає блокування гривні при купівлі валюти на три дні, відволікає обігові кошти підприємств. По-третє, обмеження купівлі готівкової валюти та її зняття з валютних депозитів призвело до виведення ресурсів громадян із банківської системи, обмеживши її можливості кредитувати економіку".

Проте НБУ, запровадивши валютні обмеження надто пізно, наполегливо їх подовжує, власноручно створюючи дефіцит. Робить він це без урахування неефективності таких дій настільки твердолобо та наполегливо, що мимоволі напрошується висновок про чиюсь зацікавленість у формуванні цього дефіциту. Так, 14 березня регулятор продав на аукціоні рекордну кількість валюти — 60 млн дол., але обсяг заявок, допущених на торги, становив 102 млн. Частка задоволених за мінімальним курсом заявок ледь перевищила 10%. Середньозважений курс аукціону становив 26,4 грн/дол.

Тижнем раніше НБУ валюту не продавав, а скуповував, 3 березня викупивши близько 30 млн дол., а 10 березня — понад 55 млн. На початку березня гривня вперше припинила падіння та зміцнилася. НБУ миттєво відреагував на ситуацію та скупився. Курс дивіться самі.

Експортери валюту продавати не поспішають, вони бояться продешевити, адже курс стрибає відчутно, а при продажі великих обсягів навіть дві копійки мають значення. Відсутність реальних та адекватних механізмів контролю трансфертного ціноутворення з боку фіскальної служби дозволяє їм спокійно занижувати експортні ціни, виводячи з країни валюту. Так, тенденції на світових ринках справді не на нашу користь, але належної реакції на ці тенденції з нашого боку теж немає.

3 березня НБУ не тільки купив на ринку 30 млн дол., а й подовжив до червня валютні обмеження для компаній. 90-денний строк для повернення валютної виручки подовжується ще на три місяці — до 8 червня включно. Зберігається вимога про обов'язковий продаж 75% валютних надходжень. Залишається в силі також заборона на дострокове погашення позик і кредитів в іноземній валюті за договорами з нерезидентами.

У результаті попит на валюту усе ще залишається обмеженим, а обсяги продажу на аукціонах — мінімальними. Надії на те, що імпорт падатиме, підкріплюються прямими стимулами у вигляді валютного дефіциту. Але якщо при зростаючому попиті з боку імпортерів НБУ продовжить задовольняти лише 60% заявок, курс об'єктивно зростатиме. Якщо при цьому скуповувати валюту, то зростатиме ще більше.

"Якщо подивитися на це питання з погляду теорії, то операції на валютному ринку — як купівля іноземної валюти, так і її продаж — є абсолютно прийнятними операціями, що використовуються всіма центральними банками. Але щодо України не слід забувати про те, що рівень наших золотовалютних резервів є дуже низьким, лише 13,5 млрд дол. США на кінець лютого. І хоча Національний банк зазначає, що цей розмір покриває 3,4 місяця імпорту та є достатнім для забезпечення виконання зобов'язань і поточних операцій уряду й Національного банку, але левова частка цих коштів — це запозичені в міжнародних фінансових організацій кошти. Їх не можна повноцінно використати для проведення операцій на валютному ринку. До того ж невиконані ще торік вимоги меморандуму з МВФ щодо поповнення золотовалютних резервів змушують Національний банк максимально використати можливості для купівлі валюти", — пояснила DT.UA експерт із питань фінансової політики Інституту суспільно-економічних досліджень Антоніна Дешко.

Нагадаємо, що Мінфін планував цього року залучити близько 8 млрд дол. фінансової допомоги, з яких 5,8 млрд — від МВФ. Умовою, відповідно до публічної інформації за результатами останніх телефонних переговорів Крістін Лагард і Петра Порошенка, є якась дорожня карта реформ. На початку березня офіційний представник МВФ Джеррі Райс заявив, що фонду "необхідно більше ясності щодо статусу уряду та коаліції, щоб... зайнятися політикою, спрямованою на посилення та перетворення економіки, щоб прокласти шлях для завершення другого перегляду програми". Ми продовжуємо працювати над текстом меморандуму, над вирішенням політичної кризи та над обіцяною Лагард "картою реформ". Хто та коли її готуватиме, чи розпочато цей процес і що буде з траншем, невідомо. Зате відомо, що без траншу подальша девальвація гривні гарантована. Та чи тільки бажання накопичити резерви рухає регулятором, коли він викуповує валюту, дефіцит якої на ринку сам же й провокує?

На думку Гліба Вишлінського, така поведінка НБУ — реакція на ним самим обмежений обсяг валютного ринку, який перебуває під впливом короткострокових факторів, наприклад святкових днів в Україні або США, дат сплати податків. З одного боку, експортери зобов'язані негайно продавати 75% валютної виручки, з іншого — імпортери можуть купувати валюту виключно під контракт, не мають жодної можливості застрахуватися від ризику зміни валютного курсу, адже валютні форварди та ф'ючерси заборонені, плюс майже не можуть купувати валюту у свою позицію банки. Тому ринок дуже легко розбалансувати в будь-який бік у горизонті кількох днів. Показово, що протягом останнього тижня міжбанківський ринок коливався в межах +/-1,5 грн/дол., а гнучкіший чорний готівковий ринок, який уже фактично став більш глибоким, — +/-0,5 грн/дол.

Утім, у багатьох створюється враження, що НБУ, заявляючи про свою незалежність, усе-таки приграє Мінфіну, якому дуже складно виконувати бюджет при зміцнюваній гривні. Нині і НБУ, і Мінфін балансують між потребами, можливостями та зобов'язаннями, орієнтуючись лише на короткострокову перспективу. Але в середньо- і довгостроковій перспективі, з огляду на нинішню нестабільність як на фінансових ринках, так і в економіці загалом, мінусів для Національного банку більше, ніж для Мінфіну.

"З одного боку, будь-яке зміцнення національної валюти — психологічний плюс як для пересічного споживача та його ставлення до фінансового сектора і політики Національного банку, так і для бізнесу, з погляду прогнозованості економічної ситуації в довгостроковій перспективі. З іншого — гривня, що слабшає, дає додаткові девальваційні та інфляційні надходження за низкою податків (як ПДВ із завезених товарів та акцизний податок із завезених товарів, ввізне мито), це справді значний плюс до бюджету, але лише в короткостроковій перспективі", — пояснює Антоніна Дешко.

Якщо це так, то в Мінфіні, схоже, зовсім забули, що девальвація — це додаткові потреби в коштах для погашення та обслуговування зовнішніх боргів, не кажучи вже про погіршення боргової статистики. Це яма для регулятора, який, попри незалежність, дотепер викуповує на вторинному ринку понад 70% облігацій внутрішньої держпозики.

Вихід зі ситуації, що склалася, на жаль, лежить у площині політичній, інакше й НБУ, і Мінфін її просто не допустили б. Вихід цей — продовження співробітництва з МВФ. По-перше, це дозволило б нам знову поповнювати резерви та відкрило б дорогу для коштів інших кредиторів, які орієнтуються на фонд і його позицію. По-друге, це дало б можливість якщо не зняти, то пом'якшити валютні обмеження для юросіб. Робити це нині, у розпал політичної кризи та невизначених відносин із МВФ, небезпечно, на думку НБУ. І в цьому питанні з ним складно не погодитися: виконуючи програму МВФ, ми будемо очікувати припливу інвестицій, а вилітаючи з її — їхнього відпливу.

Ринок на такі сигнали реагує миттєво. Погано, що так само оперативно на них не реагує український політикум. Створюється враження, що українська влада свято вірить у власний імунітет і безмежне терпіння кредиторів. І дарма, адже до наступного витка девальвації в разі збереження нинішніх передумов залишилося кілька місяців. У квітні до бюджету надійдуть 300 млн дол. кредиту Японії. Це подарує нам ще кілька місяців, не більше. А далі що?

Теги:
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
7 коментарів
  • Voynich 23 марта, 17:02 Нищета (экономической и юридической) философии, в результате заканчивать статьи по макроэкономике вопросом «…А дальше что?» (тем, с чего их нужно начинать) входит в привычку. Как объяснить наглухо зомбированным авторам ЗН, что НБУ обязан обеспечивать стабильность гривны, но не имеет конституционного права заниматься обеспечением стабильности курса гривны к доллару и евро. И, - что эта деятельность НБУ является организованной преступной деятельностью по существующему Уголовному кодексу Украины, и что все чиновники НБУ уже давно «заработали» на пожизненное тюремное заключение. Как объяснить авторам ЗН, что абсолютно стабильная (одна) гривна, в зависимости от спроса и предложения валюты, может стоить 1 цент, 10 центов, 1 доллар или 10 долларов США, а искусственная стабилизация этой цены приводит в правовом и юридическом конституционном понимании к абсолютной убийственной дестабилизации гривны, что прямо противоречит Конституции? ДТ - не «Дубовый Table», а «Дзеркало Тижня», или наоборот?
    lesya 25 марта, 18:42
    Снимаю шляпу... Без сомнения , все, что Вы пишете есть правда и компетенция, но именно, на уровне компетенции у нас не работают, не работают на уровне смысла, не говорю уже в интересах страны, т.е. каждого гражданина, чьи гражданские права написаны в Конституции, и свора, шобла, 25 лет издевается над людьми, потому что нельзя на уровне государства делать "незнамо что". Уровень современного управления - УПРАВЛЕНИЕ ПРОЦЕССАМИ, что означает- ПОЛУЧИТЬ РЕЗУЛЬТАТ, т.е. любое действие предполагает результат, планируемый, который будет способствовать развитию и страны и людям даст возможность жить. В таких категориях 25 лет и не мыслили, мыслили о людях как о "лохах", действия - разводняк и т.д., это перекрученное во всем пришло и правит бал, уничтожая все на своем пути. Поэтому только ВЫБРАННЫЕ люди, которые будут ПОДКОНТРОЛЬНЫ не власти, а в первую очередь Народу, здравому смыслу, уважительному отношению к правам граждан, потому что эта свора так "опустила" права граждан, что трудно поднять
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Liza_UA 19 марта, 14:00 У ситуації, що склалася, отримання траншу МВФ це лише продовження агонії країни. Це якраз і буде ситуація, коли одноразову вигоду отримають лише ряд чиновників, що відповідають за фінанси, отримавши чергову дозу, підмалюють дебет з кредитом у своїх робочих балансах, відзвітують про успіх, випишуть собі премії і згодом підуть, не змінивши реально у житті країни НІЧОГО. Це, можливо, зрозумів МВФ. Ніякий новий уряд, навіть з відмінницею МВФ Яресько, не отримає траншу за незмінності усіх інших умов, бо це вже буде не допомога країні, а злочин проти неї, за існуючої помилкової стратегії. Ніякі тверезі інвестори сюди не прийдуть з траншем і без, вигоди послаблення на валютному ринку для юросіб - це полегшення виведення валюти в офшори. Транш МВФ у резерви - це для країни абсолютний нуль, якщо за цим не слідує стійкий позитивний розвиток економіки. А його не може бути через суцільну злочинну сутність влади і безкарність цього. Он Коломойський краде в Укрнафті мільярди - заберіть їх в бюджет. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Voynich 19 марта, 12:01 «Выход этот — продолжение сотрудничества с МВФ. Во-первых, это позволило бы нам снова пополнять резервы и открыло бы дорогу для средств других кредиторов, ориентирующихся на фонд и его позицию». НБУ, Минфин и Юлия Самаева что-то попутали. Украинский народ (возможно, за исключением автора и ее коллег-экспертов) полных двадцать четыре года независимости выбирал Верховную Раду и Президентов не для того, чтобы сформированные ими Кабинет министров и НБУ сотрудничали с МВФ и другими кредиторами для создания долговых обязательств Украины, пополнения резервов и прочей ерунды. Мы выбирали их для развития нашей свободной рыночной экономики и организации процесса производства богатств в неограниченных количествах, чтобы у нас собственных!! заработанных!! денег и разной валюты (которые мы можем тратить на собственное потребление и дальнейшее развитие экономики) было больше, чем у МВФ и всех кредиторов, вместе взятых. Плохой выход, негодные эксперты… Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Николай Гнатенко 19 марта, 05:56 Докирувались, паразіти! Мені, українцю, котрий прожив в Україні все життя, не хочеться тут жити. В країні де правлять крадії, павуки, слезнюки! Огидно! Огидно до сліз! Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Flutter 19 марта, 00:12 (ІІ)Настав час «представників українських політичних партій» ВИКИНУТИ!!! із Верховної Ради України, а на їх місця ВИБРАТИ!!! представників профсоюзних спілок – ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ!!!. Це є новим для громадян України, тому невідворотними будуть складнощі, але їх – задля нащадків – належить ПОДОЛАТИ!!!: «Українське громадянське суспільство "на кілька світлових років" випередило політиків, які не можуть провести необхідні економічні реформи, побороти корупцію і позбутися впливу олігархів» (радник екс-міністра закордонних справ Швеції Аарон Корева). Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Flutter 19 марта, 00:11 (І)«Вихід зі ситуації, що склалася, на жаль, лежить у площині політичній, інакше й НБУ, і Мінфін її просто не допустили б» - ця КЛЯТА!!! українська «політика». Стаття 36 Конституції України: «Громадяни мають право на участь у професійних спілках з метою захисту своїх трудових і соціально-економічних прав та інтересів. Професійні спілки є громадськими організаціями, що об'єднують громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної діяльності. Професійні спілки утворюються без попереднього дозволу на основі вільного вибору їх членів. Усі професійні спілки мають рівні права» - життя громадян в сучасній Україні КИМОСЬ??? умисно «прив’язалось» ВИКЛЮЧНО!!! до «грибово-дощових перед виборами» ПОЛІТИЧНИХ??? «партій», які відпрацьовують забаганки своїх фінансових господарів-олігархів, тоді як «трудові і соціально-економічні права та інтереси» громадян України ПЕРЕБУВАЮТЬ!!! у занедбаному стані, бо українські «партії» - це ІЛЮЗІЯ!!! справедливості. Відповісти Цитувати Поскаржитись
Реклама
Останні новини
Курс валют
USD 25.91
EUR 29.08