Кредитувати чи страхувати, або Як підтримати українського експортера?

Ігор Гужва 16 липня 2016, 00:01
экспорт

Читайте також

Після тривалих суперечок і купи зламаних списів парламент і уряд дійшли згоди — агентству з підтримки експорту бути. Мотивація більш ніж зрозуміла: складна економічна ситуація всередині країни, загострення конкуренції на світових товарних ринках і посилення протекціонізму з боку традиційних ринків збуту нарешті зрушили з місця структурну реформу, навколо якої десятиліттями точилися лише розмови. На відміну від усіх основних торговельних партнерів, Україна досі не має власної системи фінансової підтримки експорту з боку держави. Зрозуміло, що в таких умовах говорити про конкурентні позиції вітчизняного бізнесу на міжнародних ринках не доводиться.

Досягши певного компромісу, у владних кабінетах встигли побити горшки навколо форми майбутнього агентства. Одна сторона наполягає на створенні експортно-кредитного агентства (ЕКА) з функціями кредитування експортерів, інша — на формулі експортно-страхового агентства (ЕСА), акцентуючи увагу на провідній ролі страхування у фінансовій підтримці експорту. Правда, як завжди, десь посередині.

Важливість страхування ризиків наших експортерів складно переоцінити. Але, на мою думку, без кредитування підтримка експорту функціонуватиме в урізаному стані. Адже надання тих же державних гарантій значно зменшує кредитний ризик, а відповідно, і відсоткові ставки за кредитами. І хоча держгарантії в нинішніх умовах і надаються резидентам України, однак жодних умов для їх надання саме з метою підтримки експортерів в країні не створено.

Очевидно, що функції страхування, гарантування і забезпечення доступного кредитування експорту тісно взаємопов'язані. Їх поєднання і поготів дасть синергетичний ефект спрощення доступу нашої продукції на зовнішні ринки та підвищення довіри іноземного бізнесу й інвесторів до національних компаній.

Праві ті, хто зазначає, що єдиної моделі ЕКА у світі немає. Натомість існують різні набори видів діяльності, яку здійснюють подібні установи. І кожна країна самостійно, виходячи зі своїх поточних потреб, визначає, які саме види послуг вона надаватиме через таку спеціальну установу. Однак спільною рисою є те, що їх діяльність здійснюється з урахуванням забезпечення повноцінної державної політики сприяння експорту. В умовах інтеграції України до ринків країн Євросоюзу важливо не лише вдосконалити виробничо-експортний потенціал підприємств, а й підвищити спроможність української держави захистити та підтримати власних товаровиробників на світових ринках.

Безальтернативне ЕКА

Альтернативи фінансуванню, забезпеченому ЕКА, на мою думку, не існує. Будь-які інші доступні фінансові інструменти (наприклад документарні та резервні акредитиви тощо) мають очевидні недоліки порівняно з ЕКА, яке спеціально призначене для торгового фінансування. Крім того, ці інструменти використовуються банками в основному для фінансування імпортних операцій. Оскільки значні фінансові ресурси зосереджено на Заході, такі умови фінансування зовнішньої торгівлі завжди будуть означати для України переважання імпорту над експортом.

Установи з підтримки експорту різної форми власності діють майже в усіх розвинених країнах і країнах, що активно розвиваються. На сьогодні ЕКА успішно функціонують у понад ста країнах світу. Найвідоміші серед існуючих ЕКА: Eximbank (США), NEXI (Японія), Euler Hermes (Німеччина), COFACE (Франція), Atradius (Нідерланди), SBCE (Бразилія), CESCE (Іспанія), SEK (Швеція), Sinosure (Китай). Відповідні установи створено й у країнах Східної Європи, приміром у Чехії, Польщі, Угорщині, Болгарії, Литві, Естонії.

При цьому страхування, з одного боку, та надання банківських послуг — з іншого зазвичай є взаємовиключними видами діяльності, які не надаються однією організацією. Тому, як правило, одночасно існує кілька взаємодоповнювальних установ з кредитуванням і страхуванням експорту. Наприклад, у Німеччині — це KfW (банк) та Euler Hermes (страхова установа), у Франції — Bpifrance (банк) і COFACE (страхова установа), у Чехії — Чеський експортний банк та Агентство по гарантуванню і страхуванню експорту.

Роль ЕКА в розвитку міжнародної торгівлі в усьому світі постійно зростає, про що свідчить активне нарощування прибутків і масштабів діяльності відповідних установ. Так, Euler Hermes охоплює процеси управління ризиками на п'яти континентах. ЕКА має філії і своїх представників у 54 країнах світу.

На сьогодні укладені договори страхування кредитних ризиків забезпечують покриття поставок товарів і послуг у 245 країн. У компанії працює більш як 6 тис. співробітників, обслуговуючи близько 52 тис. клієнтів. Чистий прибуток компанії постійно зростає і наразі сягає близько 500 млн євро на рік, а власний капітал — 2,5 млрд євро. Успішний досвід діяльності іноземних ЕКА яскраво свідчить, що вони не є "дорогим" інструментом сприяння експорту, який потребує постійних фінансових вливань. Навпаки, можуть бути цілком самоокупними та навіть прибутковими. Відтак, побоювання з приводу того, що створення ЕКА в Україні стане значним навантаженням на держбюджет є перебільшеними.

Подолання сировинної пастки

Спільною ознакою діяльності всіх ЕКА є те, що вони керуються міжнародними правилами і принципами. Основні з них закріплено так званим Консенсусом (рекомендації стосовно надання/страхування експортних кредитів, що офіційно підтримуються державою) країн — членів ОЕСР, а також договорами порозуміння Бернського союзу. Міжнародні правила державної підтримки кредитування і страхування експорту на основі залучення бюджетних коштів офіційно визнаються Світовою організацією торгівлі, тому ЕКА належать до абсолютно законних форм підтримки експорту. До речі, на відміну від прямих експортних субсидій.

Про важливу роль ЕКА у підтримці експортної діяльності підприємств свідчать дані Міжнародного союзу страховиків кредитів та інвестицій (Бернського союзу), який об'єднує всі великі ЕКА світу. Згідно з ними, у період світової економічної кризи протягом 2009 р. через несплату лише з боку українських покупців членами Бернського союзу було виплачено іноземним компаніям страхових претензій на суму 128 млн дол.

Зростання страхових виплат було колосальним, враховуючи, що у попередні періоди вимоги щодо України залишалися у межах 1 млн дол. Таким чином, експортери України залишилися незахищеними від ризиків. На жаль, Бернський союз не веде статистики страхування експорту з України — через відсутність власного ЕКА наша держава не є членом цієї організації. Тому про втрати українських експортерів від дефолту іноземних партнерів можна лише здогадуватися, врахувавши те, що через кризу, яка торкнулася кожного регіону і кожної країни світу, багато підприємств виявилися не в змозі оплатити замовлені товари.

За експертними оцінками, у середньому діяльність ЕКА може забезпечити додатково 12% приросту експорту країни, а один додатковий долар бюджету ЕКА — приблизно 302 дол. додаткового експорту. У свою чергу, забезпечення стабільної роботи виробників експортної продукції сприятиме залученню додаткових інвестицій у реальний сектор економіки. Це вже не кажучи про активізацію експортної діяльності підприємств, що приведе до збільшення ВВП, кількості робочих місць (за результатами роботи Euler Hermes було створено 240 тис. робочих місць) і доходів населення, а також надходжень до бюджету за основними податками та зборами.

Послуг ЕКА потребують насамперед ті суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, що укладають довгострокові договори з іноземними партнерами на постачання високотехнологічної продукції з високим рівнем доданої вартості під масштабні проекти розвитку. Таким чином, ЕКА виконуватиме ще одну надважливу функцію, сприяючи подоланню сировинної спеціалізації національної економіки на міжнародному ринку.

Теги:
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
1 коментар
  • Arti Kule 20 июля, 10:23 сколько можно такие заказухи писать? при 3х кратной девальвации гривны экспортеры получили очень большую поддержку за счет народа - пересичный украинец обнищал Відповісти Цитувати Поскаржитись
Реклама
Останні новини
USD 27.15
EUR 29.57