Назустріч агроколоніалізму

Юлiя Самаєва 24 квітня 2015, 00:00
корова

Читайте також

 

 

На початку квітня президент Порошенко ініціював дискусію про створення ринку землі, а заступник глави його адміністрації Шимків потім неодноразово наголошував, що гарант "просто хоче обговорити питання". Але те, з якою неймовірною швидкістю почали розвиватися події навколо майбутньої земельної реформи, свідчить, що питання про скасування мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення було вирішено задовго до скромних запрошень до дискусії.

Активно підключилися до процесу навколоурядові громадські діячі та експерти. Організація Agro.ReformsUA, створена "вчора" і виключно заради просування реформи, склала "дорожню карту" змін. Інша громадська організація Easy Business уже встигла провести дослідження на цю тему, яке наочно демонструє всі переваги зняття мораторію та підтверджує курс, обраний Agro.ReformsUA. Практично до багатьох пунктів змін, запропонованих у "дорожній карті", уже, виявляється, є напрацьовані законопроекти.

А 22 квітня ц.р. стартували "національні обговорення питання", причому не тільки в столиці, а і в інших великих містах. І от через якісь два тижні вже голова адміністрації президента Борис Ложкін прогнозує зняття мораторію на продаж землі з 2016 р., обіцяючи, що ринок землі в Україні з'явиться "дуже швидко". Охоче вірю...

Швидкий старт

Крім власне зняття мораторію, реформатори пропонують також усунути всі обмеження з доступу на земельний ринок, спростити земельні торги та правила оренди землі, спростити та здешевити держреєстрацію земельних ділянок і прав на нерухоме майно, підвищити податок на землі сільгосппризначення. Крім того, переглянути безплатну приватизацію, трансформувати права постійного користувача в право власності юридичної особи, запровадити принцип єдиної юридичної долі для земельної ділянки та розміщених на ній будівель, а також відмовитися від існуючої системи поділу земель за цільовим призначенням. Зміни радикальні, кожна по суті своїй неоднозначна й потребує глибокого аналізу. Але в напрацюваннях з реформи так часто зустрічається словосполучення "розпочати негайно", що часу на докладний аналіз реформатори самі собі не залишають.

Дослідження, яке супроводжує "дорожню карту", теж неоднозначне. На запитання про те, звідки з'являться очікувані 1,5 млн нових робочих місць і 90 млрд грн податкових надходжень, його автори відповідають ухильно: дивіться, мовляв, у документах, які ми використовували. Подивилися — нічого, що підтверджує це, не знайшли. Не можна стверджувати про збір 90 млрд податків, не маючи бази оподаткування, реєстру платників податків, механізму адміністрування. Названа сума вдвічі перевищує збори з податку на прибуток у 2014 р., і хотілося б зрозуміти, хто, як та яким чином заплатить ці гроші. Аналогічні запитання й до прогнозованих інвестицій у 50 млрд дол. і до робочих місць, які ці інвестиції, нібито, мають створити. У своїх підрахунках дослідники від влади керуються вартістю гектара землі в
5 тис. дол., що разів у п'ять перевищує її нинішню ціну в Україні. При цьому вони роблять завбачливе застереження: "Досягнемо ціни в 5000 дол. у наступні п'ять років". Як досягнемо? За рахунок чого? А чому б не відкрити ринок уже після досягнення цієї ціни? Чому сильно посприяла б стабілізація економічної ситуації в країні.

Безперечно, зняття мораторію актуальне та необхідне, але чи має воно бути поспішним і супроводжуватися зробленими "на коліні" підрахунками та прогнозами? "Надання права вільного відчуження с/г земель без створення ефективних механізмів захисту дрібних землевласників може призвести до досить швидкої втрати права власності у великої кількості громадян. У ситуації, коли рівень правових знань у населення невисокий, а рівень доходів не дає змоги забезпечити належний супровід угод, нечисті на руку гравці можуть "стимулювати" процес переходу права власності. Простим обивателям, з достатньою часткою ймовірності, доведеться розстатися зі своїм майном, у тому числі не завжди зі своєї волі, — розповів DT.UA юрист Олександр Буртовий з ЮФ "Антика". — До початку нової реформи необхідно, як мінімум, закінчити попередню — завершити процес оформлення документації відносно паїв". Реформатори апелюють, мовляв, розпочнімо, а всі питання з корупцією, кадастром та оцінкою земель будемо вирішувати вже в процесі. Вибачте, а куди ми поспішаємо?

Гаражний розпродаж

На сьогодні в Україні створено ідеальні умови для скупки земель фактично за безцінь. І чималу роль у цьому процесі відіграє економічний курс, як видно, не випадково обраний владою. DT.UA уже намагалося привернути увагу до тієї обставини, що надлишкова підтримка саме сировинного експорту й тотальне ігнорування розвитку вторинної переробки в АПК призводять до зубожіння сільських жителів і знецінення українських земель.

Не додає ціни нашій землі й правова незахищеність її власників. Форсуючи скасування мораторію, держава допомагає корпораціям збагатитися за рахунок одного з небагатьох ресурсів, що залишилися в України, — землі. Аргументуючи тим, що права власників обмежені, площі сільгоспземель скорочуються, інфраструктура нерозвинена, місячна орендна плата становить 100 грн за гектар і 55% виплат за оренду власники одержують товаром, нам малюють картину повної безнадії. І пропонують найпростіший, швидкий і, мабуть, найбільш неправильний вихід із ситуації.

Нині велика частина паїв здається в оренду великим сільгосппідприємствам, от тільки сільські жителі від цього багатшими не стають. Чи зміниться ситуація, якщо орендарі стануть власниками? Ні. А якщо це будуть іноземні власники? Теж ні. На світовому ринку землю не купують паями по 4 га, нікого не зацікавить шматочок землі без чітких меж серед ріллі. Землю скуповують полями, але для того, щоб її можна було в такому вигляді продати, потрібно створити умови для об'єднання власників і правову систему, здатну права цих власників захистити. Треба остаточно впорядкувати кадастр, який усе ще грішить численними вадами (не слід забувати, що питання межі для українців має сакральне значення), задуматися про ренту, яка дозволила б власникам паїв не залишитися біля розбитого корита після продажу землі. На сьогодні нічого з переліченого вище немає, зате є всі умови для того, щоб "мародери" скупили паї, сформували ділянки, придатні для продажу, і потім на них заробили.

Скупити землю задешево на первинному ринку для її подальшого перепродажу на вторинному (само собою зрозуміло, за набагато вищими цінами) зможуть, звичайно, далеко не всі. Простим людям (у тому числі вчорашньому середньому класу) це буде просто не по кишені. У прольоті ризикує опинитися й переважна більшість великих і навіть найбільших підприємців. Скористатися припасеними в офшорних кубушках валютними "заначками" їм можуть банально не дозволити — тут чиновникам дуже доречним буде той вищезгаданий факт, що формування цивілізованого земельного ринку буде усе ще тільки "у процесі". І лише "щасливі" власники адмінресурсу зможуть одержати "пільговий" доступ до останнього стратегічного ресурсу країни — земельного. Але скористатися правом "першої аграрної ночі" можна, тільки поки ти при владі. Звідси, мабуть, і такий поспіх: запас часу з огляду на складність ситуації в економіці може бути мізерним, а "бонуси" — надто привабливими! От і квапиться сюзерен.

Експерти ринку звертають увагу на той факт, що нині, як і 2012-го при Януковичі, уже значно активізувався та набирає обертів процес нарощування земельних банків і консолідації аграрного бізнесу, у тому числі й через скупку керуючих компаній і підприємств-орендарів великих і не дуже земельних угідь. Як три роки тому, так і нині відбувається це в очікуванні скасування мораторію на продаж землі. Тільки якщо Янукович збирався зробити це, виписавши процедури та правила виключно під себе та свою "сім'ю" (при цьому, звичайно, розуміючи, що не зможе не поділитися з росіянами та китайцями, у яких теж сподівався чимало позичити), то Порошенку доводиться зважати на думку американських та європейських інтересантів. Утім, його це особливо не зупиняє. За даними джерел DT.UA, якщо ще недавно за президентською сім'єю значився тільки 12-й за розміром земельний банк у країні (за підрахунками УКАБ, 112 тис. га через контрольоване нею ТОВ "Агропродінвест"), то за останній рік він, після зміни власників чималої кількості агрокомпаній, збільшився мінімум утричі, перевищуючи вже 300 тис. га. Поточна кон'юнктура сприяє — землю, як і підприємства, що орендують її, за умов тотальної економічної кризи та гучних банкрутств уступають найчастіше практично за безцінь.

"Вартість землі визначається нарощуванням виробництва та перерозподілом прибутків. Але розпочати потрібно з малого — зміни підходів до оренди землі, тому що вартість оренди впливає на ціну. У нас механізм оренди перевернуто з ніг на голову, власник фактично безправний перед орендарем. Підсиливши права дрібних власників і створивши реальні механізми для їхньої консолідації, держава дала б їм можливість брати активну участь у процесі, впливати на умови оренди та використання земель. Об'єднані власники могли б вести переговори з холдингами на рівних, винаймати юристів, консультантів. Таким чином, зростала б і цінність їхньої землі, і її орендна плата, і її вартість, — розповіла DT.UA Олена Бородіна, заввідділу економічних та аграрних перетворень НАН України. — З іншого боку, необхідно боротися з бідністю в селі, створювати нові форми зайнятості, диверсифікувати джерела доходів, розвивати несільськогосподарські види діяльності. Фактично питання не в тому, коли знімати мораторій, а в тому, що зроблено для того, щоб ми могли його зняти?".

Вартість землі в Україні нині катастрофічно низька, як і рівень життя сільських жителів. При цьому соціальні стандарти держава заморозила, а інфляція, за оцінками НБУ, під кінець року становитиме 30%. Мета, задекларована реформою, — створення середнього фермерського класу — недосяжна саме через низьку вартість землі. Середня ціна гектара в ЄС — 16 тис. дол., в Іспанії — 15 тис., у Франції — 7 тис., у Польщі — 8 тис. дол. (за даними Savills Research, CFF — див. рис.). А в Україні — 1 тис. дол. (а стартує вона від 500 дол./га та нижче). Це при тому, що площі чорноземів в Україні — одні з найбільших у світі
(28 млн га), а із загальної кількості земель сільгосппризначення (42 млн га) щороку обробляються 32 млн. Для порівняння, у тій самій Польщі під сільгоспвиробництво зайнято 14 млн га (у Німеччині — 12 млн га, у Румунії — 9 млн). Тобто при величезному потенціалі ми маємо мізерну вартість, а це вже само по собі привід задуматися над тим, наскільки в принципі доцільно відкривати земельний ринок саме зараз. Адже отриманих від продажу землі грошей власникам паїв елементарно не вистачить ні для початку власної справи, ні для одержання кредиту під заставу землі, ні для придбання житла в місті.

Середній пай в Україні — 3,6 га. За нинішньої ціни від його продажу власник добре якщо виручить близько
80 тис. грн — великі гроші для людей, що живуть при хронічному безгрошів'ї, але мізерні як для початку власної справи, так і порівняно зі справжньою вартістю. За умови одержання кредиту під заставу паю з такою вартістю виручених коштів не вистачить навіть на купівлю старого трактора, не кажучи вже про іншу техніку, посівний матеріал, добрива, будівництво складських приміщень тощо. У результаті спокуса одержати багато грошей тут і зараз величезна, а можливість ці гроші інвестувати у власну справу — нікчемна. Реформатори захищаються: ніхто, мовляв, не змушує людей продавати паї. А бідність не змушує? Зарплати по 2,5 тис. грн, у кілька разів підвищені тарифи на газ, заморожені до грудня соцвиплати? 35% сільських жителів — пенсіонери, 44% — безробітні. Люди муситимуть узяти ці 80 тис., щоб просто вижити. На те, схоже, і розраховують.

Чесно кажучи, що більше поборники скасування мораторію говорять про благо "простого селянина", то більше їхня діяльність нагадує, по-перше, приватизацію середини 90-х, коли ваучери підприємств продавалися за копійки заради синиці в руці. А по-друге — сплановану й оплачену PR-кампанію з презентаціями, публікаціями й просуваннями в соцмережах. Хто ж замовляє музику на цьому концерті?

Компрадори-реформатори

МінАПК що патронує впровадження реформи, представляє заступник міністра Рутицька — та сама, зі скандального агрохолдингу "Мрія". Групою Easy Business, яка бере безпосередню участь у процесі, керує Данило Пасько, що працював раніше в Horizon Capital нинішнього міністра фінансів Наталії Яресько. Свого часу Horizon Capital володів частками в холдингу "Агро-Союз", компаніях "Вітмарк", "АВК", "Інкерман". Чималу роль в історії з відкриттям земельного ринку відіграє й оточений порадниками з МФК міністр економрозвитку й торгівлі Абромавичюс, який робить усе для підтримки експортерів сировини й практично нічого — для розвитку вторинної переробки. У результаті чого, нагадаємо, українська земля продовжує знецінюватися, а рівень життя власників паїв — знижуватися. Дружина міністра-експата є генеральним директором холдингу "Агро-регіон". Але East Capital Абромавичюса інвестувала кошти не тільки в "Агро-регіон" (хоча ця інвестиція на той момент була найбільшою — 4,5 млрд євро), а й у відомі "Украгропродукт" і "Астарту". При цьому всі ми розуміємо, що й сам президент Порошенко, і наближені до нього групи впливу також зацікавлені в тому, щоб запустити ринок землі на повну саме зараз і в нинішніх умовах.

Невипадково контроль над обліком землі при новій владі на настійну вимогу Петра Порошенка було передано з МінАПК під кураторство людини його команди — тоді ще віце-прем'єра з регіональної політики Володимира Гройсмана. У жовтні минулого року в рамках адмінреформи Кабмін реорганізував Держземагентство (раніше — Держкомзем) у Держслужбу України з питань геодезії, картографії та кадастру, одночасно підпорядкувавши його виключно Міністерству регіонального розвитку і ЖКГ, очолюваному тоді тим же Гройсманом. Примітно, що змінили тільки вивіску й відомче підпорядкування, на цьому реформування Держгеокадастру завмерло. Зате відразу після цього почалася земельна реформа, хоча спочатку далеко не просунулася, тому що вже в листопаді пан Гройсман пересів у крісло голови парламенту. Проте, змінивши місце сидіння, Володимир Борисович зовсім не втратив інтересу до земельного питання. Більш того, за даними DT.UA, консультує його в цьому питанні Артем Кадомський — колишній перший заступник голови Держземагентства часів Януковича і його основний мозковий центр. Тож, як бачимо, ідея з відкриттям ринку землі своєї актуальності для влади не втратила.

І тут ми підходимо до головного протиріччя реформаторів, які відмовляються визнавати, що мораторій скасовують виключно зі шкурного інтересу можновладців. З одного боку, Олександр Боровик, заступник Абромавичюса, не соромлячись говорить про те, що треба відкрити ринок, аби "хоча б щось продати, тому що в країні немає грошей" (рівень Міністерства економічного розвитку). З іншого — пан Пасько безапеляційно стверджує, що в Україні "немає жодної фінансової групи з ліквідністю, достатньою для скупки земель". Почекайте, а хто ж має достатню ліквідність?

Джордж Сорос в інтерв'ю виданню Standard заявив, що готовий вкласти мільярд доларів (сума насправді досить скромна) в українські сільське господарство та інфраструктуру. Та і з паном Абромавичюсом, що безпосередньо задіяний у розробці земельних ініціатив, мільярдера пов'язують давні стосунки. Пан Сорос завжди цікавиться кризовими економіками, більш того, сам буває причетним до створення цих криз. Адже немає нічого вигіднішого, як скупити знецінені ресурси. Саме Сорос брав активну участь в економічному житті латиноамериканських країн наприкінці 90-х минулого сторіччя. У результаті до 2009 р. площа сільськогосподарських земель Бразилії, Аргентини та Уругваю, що належали Adecoagro, в якій Сорос є великим акціонером, перевищила 283 тис. га. Через деякий час Adecoagro почала позбуватися змучених варварським землеробством площ, от тільки вартість продажу вдесятеро (!) перевищувала закупівельну. Звісно, серед місцевих жителів охочих повернути собі землю було небагато. У 2011 р. аргентинський сенат, щоб зупинити спекуляції Adecoagro, обмежив частку володіння землями для іноземних осіб або компаній 1 тис. га. Але економічних втрат країни це рішення не компенсувало. І українським чиновникам варто б замислитися, чуючи про бажання пана Сороса інвестувати в нашу агропромисловість у розпал економічної кризи… Не може йтися про заборону купівлі землі іноземними інвесторами, але повинна бути мова про чіткі, прозорі екологічно вивірені та економічно вигідні для українського села й держави умови при купівлі землі. Адже держава закінчується не завтра на рейтингу Порошенка або Яценюка, земля — це стратегічний ресурс у тому числі й для майбутніх поколінь українців.

Примітна і пильна увага інвестфонду Ротшильдів до боргових зобов'язань України. За інформацією Bloomberg, саме в їхніх інтересах американським інвестиційним фондом Franklin Templton було скуплено значну частину суверенного боргу України. Чим розплатиться держава за ці борги, якщо її фінансову платоспроможність буде зведено нанівець остаточно? Шість років тому Джованні Сальветті, керуючий директор Rothschild&Cie у РФ та СНД, без натяків говорив, що інтерес його компанії в Україні виходить за межі фінансового сектора, і насамперед Ротшильдів цікавлять українська фармацевтика і сільське господарство. При цьому Rothschild&Cie не перший рік співпрацює з Порошенком, і невипадково ця компанія була обрана президентом для продажу його активів й успішно їх не продала досі.

Наступаючи на африканські граблі

Такий інтерес іноземних інвесторів до України тривожить, адже в нинішніх умовах розпродаж земель — це дуже сумнівна (м'яко кажучи) ідея. За відсутності як адекватних норм оцінки, так і прозорої процедури продажу це загрожує закінчитися агроколоніалізмом африканського або латиноамериканського зразка. Когось покороблять, а когось щиро обурять подібні аналогії, але від цього перспектива не стане привабливішою. Саме за такою схемою десять років тому скуповувалися землі в Камбоджі, Гані, Ефіопії, Малі, Кенії, Аргентині, Уругваї та Парагваї. Щоразу цей процес відбувався під "чуйним наглядом" місцевих урядів, які базікали про взаємовигідне співробітництво, внесок розвинених країн у місцеву економіку, впровадження передових технологій, капіталовкладення і розвиток ринків. Звісно, ніщо з переліченого вище не справдилося, для виробника земля — це ресурс і не більше того, саме використанням цього ресурсу і обмежилися так звані інвестори.

Наслідки агроколоніалізму катастрофічні. За рахунок передачі частини орних земель знизилося виробництво продовольства усередині країн. Інтенсивні способи землеробства нових хазяїв за принципом "не моє, не шкода" завдали величезної шкоди екології, зіпсувавши ґрунт, виснаживши підземні води, забруднивши ґрунт хімікатами. Тому коли пан Пасько говорить, що власники землі ставитимуться до неї бережніше за орендарів, повірити в його слова складно.

Та головне лихо агроколоніалізму в тому, що населення, яке жило за межею бідності, віддало свої паї корпораціям фактично за безцінь і позбавило свої родини одного з основних джерел виживання. Влада цих країн так само, як зараз український уряд, заради негайної вигоди і "швидких" грошей знехтувала розвитком. І чи не цей сценарій нам готують, свідомо розвиваючи сировинну економіку, знецінюючи землю і працю землеробів, відкриваючи так поспішно ринок землі?

Відома сентенція говорить, що не треба приписувати злим намірам те, що цілком можна пояснити дурістю. Однак, навіть усвідомлюючи безмежність дурості української влади, не варто недооцінювати її спритність. Влада, як гамельнський щуролов, під пісні про вільну торгівлю та дерегуляцію наполегливо веде українську економіку до цілковитої деградації. Коли уряд Мадагаскару уклав із транснаціональною компанією Daewoo Logistics договір про оренду 1,3 млн га землі строком на
99 років для вирощування кукурудзи й пальмової олії, місцеві фермери уряд скинули. Але це, на жаль, єдиний приклад, коли сценарій агроколонізації не спрацював. Бо в інших випадках схема виправдала себе на 100%, і цей сумний досвід треба враховувати.

P.S. Під час ініційованого Agro.ReformsUA публічного обговорення цього тижня земельної реформи дискусія дуже швидко скотилася до вкрай низького рівня. Мовляв, якщо ви проти відкритого ринку землі, то вважаєте всіх сільських жителів дурнями і п'яницями, нездатними розпоряджатися своїм майном. І якщо у вас немає земельного паю, то як ви можете висловлюватися "за" або "проти" скасування мораторію? Мовляв, нехай хтось за вас вирішує, чи можна вам продавати квартиру, отоді подивимося, як ви заспіваєте… Зазвичай за хамством і бажанням показати зуби ховається невпевненість. Люди, які просувають реформу, не громадськість, а самих себе переконують у тому, що роблять правильно, адже продавати батьківщину страшно. Особливо — задешево. Для примусу до продажу необов'язково до скроні приставляти пістолет. Можна приставити платіжку за газ, цінник у магазині або аптечний рахунок за виписаним лікарем рецептом.

Ідеологи негайного продажу землі в нинішніх умовах фактично відстоюють право тубільців продавати золото за скляне намисто.

І зараз ідеться, ще раз наголосимо, не про заборону продажу власності як такої, а про те, щоб не дати вкотре використати країну, яка задихається в економічній кризі, персонажам, що намагаються змусити громадян, котрі живуть на злидарські пенсії-зарплати, та їхню державу продати за безцінь свій останній реальний актив. Ніхто не проти цивілізованого ринку. Але він має спочатку стати цивілізованим.

 

Теги:
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
150 коментарів
  • miscellaner 8 мая, 16:20 Проти "зкуплять все" є простий дієвий метод: варто лише підвищити норму ренти, як почнуть продавати назад, що зайвого накупили. Норма може буди диференційованою по регіонам і формам господарств, таким чином можна заохочувати чи стримувати бажані чи небажані процеси. Втім, я не прихильник диференціації. Це можна робити в країнах з високою політичною культурою, а наша держава чим менше втручається будь-куди, тим краще. Як в старій пісні про Главсметану: як вона була то не було сметани, а як зникла, то сметана з'явилась. Відповісти Цитувати
  • Vinjk 8 мая, 11:24
    miscellaner 6 травня, 17:38 Чим більше повноважень у держави, тим більше корупції. На кожне повноваження потрібен додатковий штат чиновників і наглядачів над ними, а також наглядачів над наглядачами. Як розірвати це порочне коло? Вихід один: мінімізувати повноваження держави. Так що, те що ви пропонуєте приведе лише до буйного розквіту корупції, якої й без того вже надто багато.
    Розірвати порочне коло дуже прост, через те, що робота чиновникі не потребуе креативу, їм треба прописати прості, прозорі і зрозумілі процедури і алгоритми. А з допомогою сучасних інформаційних технології перевіряти і контролювати їх роботу може кожен ГРОМАДЯНИН. Поцікавтеся про ЕЛЕКТРОННЕ УРЯДУВАННЯ.
    miscellaner 8 мая, 11:48
    Прості процедури й алгоритми можна розписати далеко не завжди. Наприклад, якщо держава здає землю в оренду, то за кожну ділянку конкретний чиновник повинен вирішити, за яку ціну, кому, на який термін і на яких умовах буде здана ділянка. Детально все це розписати одноманітно для всієї держави неможливо, бо ситуація всюди різна і постійно змінюється. Якщо ж залишити хоч щось на розсуд чиновника, це й стане тим, чим він буде приторговувати. А кожного громадянина він пошле, знаєте куди.
    lesya 8 мая, 15:53
    Электронное правительство - это только сервис, и польза от него не скоро будет, так как эта система требует дополнительного квалифицированного контроля, и подделки там вполне возможны, только более квалифицированные, но найти их будет сложнее. Поэтому надо на бумаге сначала сделать. А мысль Ваша вполне правильна - написать кто и за что отвечает и ВЫВЕСИТЬ на стене, чтобы посетитель мог прочитать. И , чиновники наладят работу, если их начальники будут этого требовать, потому что не секрет, что "наши" делают то, что им говорят начальники, так как в большинстве своем ,вообще, сами никогда ничего не решают. Кроме того, считать, что чиновник должен все делать по указке - нонсенс, это в армии, и то, сотрудник должен думать всегда, а вышестоящий еще более. У нас почему то решили, что чиновник не должен думать, разрабатывать, предлагать, более того, ставят человека в условия жесткого подчинения - значит виноват кто? тот, кто командует, и часто это бизнес. Поэтому надо, чтобы бизнес начал работать хотя бы более-менее законно, и считаясь с гражданином, а для этого должны работать ПРАВОХРАНИТЕЛИ, очень хорошее слово - ХРАНИТЕЛИ ПРАВА, тогда и чиновник будет другим, потому что чиновник тоже человек, а у нас, именно, к человеку отношение -...
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • talymon 6 мая, 21:40 Ніхто, здається, сер’йозно не заперечує права на приватне володіння землею. Що має означати, що так само як і права володіти нею колективно за рішенням членів самого колективу. Не повинно розпочинати дискусію, звужену лише до питання про те, продавати чи не продавати землю. Бо це буде явним обманом громадян і огидною спробою влади нажитися за рахунок керованого нею гешефту з найбільш стратегічним, найціннішим скарбом народу. Питання, насправді, в іншому. Питання у тому, що спочатку у суспільстві має відбутися найширша дискусія про те, яку модель розвитку сільськогосподарського виробництва у країні повинно вибрати суспільство і, як наслідок, яку модель повинна підтримувати і розвивати державна влада. При цьому мається на увазі, що дискусія має вестись виключно з точки зору суспільного блага. І результати цієї дискусії обов’язково потрібно буде закріпити на всенародному референдумі… У мене немає жодних сумнівів, що сільське господарство в Україні повинно розвиватись на основі сімейних фермерських господарств, які вже давно довели свою неперевершену ефективність в усьому цивілізованому світі і будуть продовжувати доводити, зважаючи на темпи і напрямки науково-технічного прогресу. І, крім усього іншого, сімейні ферми- це основа сталого розвитку усього сільського середовища, основа і гарантія сталого розвитку сільських общин як етносоціальних, господарських, культурних осередків. І якщо суспільство в переважній своїй більшості пристане до підтримки такої моделі землекористування в країні, то тоді влада повинна буде розробити і запровадити усі необхідні юридичні, фінансові, економічні, адміністративні і усі інші необхідні засади (у тому числі і обгрунтовані обмеження на величину одного фермерського господарства! і також чи продаж одразу, чи довгострокова оренда з правом подальшого викупу!) для втілення обраної суспільством моделі у життя і потім неухильно добиватися безпосереднього їх втілення. І так само повинно статися, якщо суспільство у результаті широкої, відкритої дискусії зупиниться на іншій соціально-економічній моделі розвитку землеробства в країні. А починати з того, що пропонує влада зараз- це не що інше, як запланований олігархами, великим капіталом, державний бандитизм. Амінь!
    miscellaner 7 мая, 02:02
    "має відбутися найширша дискусія" Всі говорять, що потрібна дискусія, навіть владці наші постійно торочать про "всенародне обговорення", та я щось ніяк в толк не візьму, про що, власне, мова. Обговорення земельного питання вже давно ведеться в багатьох місцях, в статтях, книгах, на форумах. Те що ми зараз теревенимо, це є та дискусія, про яку Ви говорите? "...дискусія має вестись виключно з точки зору суспільного блага" Поясніть мені, що це таке? Як цю точку зору встановити? Хто і на підставі чого вирішить, чи з цієї точки зору ведеться дискусія? Ви вважаєте що в результаті дискусії буде вибрана деяка модель розвитку СГ? Ха! Шшас! Будь яка дискусія закінчується тим, що всі пересваряться, як у нас тут. Фрідріх Хайєк в "Дорога к рабству" пише про труднощі прийняття демократичного рішення. Це варто почитати. Сподіватись на референдум теж не радив би. Результати референдуму сильно залежать від того, як буде сформульоване питання, тому фактично результат в руках того, хто його формулює. До того ж, референдум по економічним питанням при "забамбуленому" (як тут хтось писав) народі краще утриматись. Наприклад, якщо поставити питання, чи треба хліб роздавати безплатно, то більшість проглосує за.
    talymon 7 мая, 10:13
    Я кажу не про багато місць, де б мало обговорюватись земельне питання, а про лише необхідність офіційного, всенародного обговорення вибору шляху реформування системи землекористування для ведення сільськогосподарської діяльності в Україні. Цього нема. Не треба пересмикувати.... Я вважаю суспільним благом для країни запровадження в ній системи ведення сільськогосподарської діяльності на основі, на базі сімейних фермерських господарств. І 500 млн. подібних господарств, що успішно діють у цивілізованому світі, підтверджують цю тезу.... Фрідріхом Хайєком я захоплювався будучи старшокласником. Зараз мені більше до вподоби Сальма Хайєк. І де ж тепер ваш Петро Столипін, якого ви назвали взірцем реформатора? Відпав, коли дізнались про державницьку суть його реформи і методів і засобів її проведення?... "Забамбулений" народ? Конституція України іншої думки про український народ. Часом не читали? Поїдьте у будь-яку демократичну, чи навіть не надто демократичну країну і спробуйте використати там за аргумент тезу про "забамбуленість" тамтешнього народу. Або навіть просто уявіть собі таке... А ось про вашу особисту забамбуленість (без лапок!) нічого уявляти не потрібно. Про неї свідчить, криком кричить кожен ваш тут пост. Бувайте, путанику (чи путАне все-таки?) з хрущоб!
    miscellaner 7 мая, 11:37
    Пардон, хвилинку постривайте! Ви, мабуть, великий політик, бо політики люблять говорити, що "народ наш мудрий", бо інакше за них не проголосують. Між тим, 90% виборців у економіці чи політиці не тямлять нічого. Це факт, з яким треба рахуваватись, не все так просто. Якщо Сальмою Ви тепер захоплюєтесь більше, ніж Фрідріхом, чи не надто Ви деградували? З політиками таке трапляється. Ось. Свою порцію образ у відповідь на Ваші видав, тепер можна і до діла. Десь я читав, що японська етика забороняє відповідати образою на образу, але ми ж не в Японії, треба дотримуватись вітчизняних традицій. Що народ "забамбулений" і у нього скуплять землю за копійки, сказав не я, а хтось з моїх опонентів, прихильників мораторію. Ви -- романтик демократії. "офіційного, всенародного обговорення вибору шляху..." Красива фраза заслонила для Вас суть справи. Офіційне, це вже не народне, бо це значить, що влада встановлює процедури, створює комісіії і т.д. Невже у Вас є сумніви, що результат обговорення буде не такий, як потрібно владі? З океану дурного базікання комісія вибере потрібні їй тези й оголосить їх волею народу. Як можна бути таким романтиком, не розуміти таких простих речей? А якщо не влада організує дискусію, то хто? Якщо партія, то буде результат, потрібний цій партії. Ця проблема не має вирішення. Ви погано читали Хайєка.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Pravo 6 мая, 14:21
    miscellaner Сегодня, 10:17 1) В Нідерландах держава здає землю в оренду приватникам. Ніякого соціалізму тут нема. Якби сама господарювала на ній, було б як в наших колишніх радгоспах. 2) Це корупціогенна система. З кожною конкретною ділянкою треба вирішити, кому здати, за яку ціну, на яких умовах. Це вирішує не держава і не народ, а конкретний чиновник, скажемо, Іван Іванович. Як проконтролювати, на чию користь він приймає рішення -- держави чи підприємця (за певну плату)? Цю проблему не змогли вирішити в США, Англії, Франції, Німеччині і т.д. Як її вирішили в Нідерландах, не знаю. В Україні її не вирішать. У нас своєї, рідної корупції по саму зав'язку. 3) До колгоспів і соціалізму Вас тягне, як магнітом. Але враховуйте, що елементи соціалізму в ринковій системі -- розплідник корупції. При будь-якому контакті підприємця з чиновником, підприємець підкуповує чиновника, а не навпаки. Коли НЕП став як іржа роз'їдати соціалізм, його скасували, а непманів знищили як клас. Ці системі несумісні.
    Ну слухайте, треба уважно читати, мови про те, що в Нідерландах соціалізм не було, а мова йшла про те, що власність на землю у державі, й СГ працює. І, вже Ви кажете, що в нас - це буде корупція, якщо держава НІЧОГО не може проконтролювати, про який взагалі ринок може бути мова, й у даному разі кажу по ринок с-г продукції, а вже про землю й казати нічого. Там далі(тут не приведено) Ви пишете, що ,цитую, "РИНОК_ЦЕ ХАОС", так от вивчіть, що таке ринок, бо Ви поняття не маєте, а ще хочете торгувати землею, САМЕ ТОРГУВАТИ, бо ринок - це СИСТЕМА законів, прав, обов"язків та інше, у ВАС мова йде лише про продаж того, що належить не тільки Вам, а й усім українцям та прийдешнім поколінням. Хто Вам давав таке право, вирішувати?
    Pravo 6 мая, 14:36
    "До колгоспів Вас тягне...", так, а скоріш до колективних СГ підприємв. До речі зараз можуть коректно працювати усі форми:й фермерство, й агрофірми(колгоспи) й приватні, й державні та просто господарства (натуральні, а торгувати залишками). Але , на мою, думку, держава буте отримувати ренту за право роботи на землі, бо НА РИНКУ, це право треба ще доказати, й КОНТРОЛЮВАТИ, бо зараз "беспредел". Крім того, держава повинна контролювати собівартість та дещо інше, бо НІЯКОГО РИНКУ В НАС нема. А от щоб був ринок, треба мати конкуренцію на ринку СГ продукції та виробника, що є зацікавленим, усвідомлює свій інтерес та буде згоден з ПРАВИЛАМИ, крім того він повинен землі приводити до врожайності та інше. Але я про колективні агрофірми(колгоспи), так от ця форма ПОВИННА існувати, бо в нас може й колектив бути господарем, й в нас завжди було колективне та своє - тому це об"єктивно необхідно, крім того, що іноземним фірмам повинен бути теж ПОТУЖНИЙ КОНКУРЕНТ. Іноземні фірми дуже часто лукавять, бо приходять з великими грошами, а від нас вимагають не допомагати СГ, то не однакові умови та враховуючи ще те, в якому ми стані за ці 24 роки опинились, коли саме тупе ставили до керма. А чи Ви працювали на приватника? Тим паче "нашого"? Так от я залюбки поїду допомагати колгоспу, якщо такий буде, бо люблю колективну творчу працю, й можна створити й умови для науки та інше - АБИ ЗЕМЛЯ БУЛА.
    Pravo 6 мая, 14:54
    Й ще, "капіталізм" було створено бандючим способом, так от поки ми з цього не вийдемо, в нас нема майбутнього, бо треба правила та принципи, що захищають особистість, безпеку особистості та гідності, за що й Майдан був. Бо в нас нема гідного відношення до особистості, й у всіх сферах та рівнях - агресія та несправедливість, такніякого розвитку, а тим паче ринку не буде та не буває, а по відношенню до ринку землі, то нема доступа людині до СВОЄЇ ЗЕМЛІ??? От я на дачі не можу відбити землю батьків - й там свої "смотрящіє", а суть їх "роботи" як у всьому - збирати постійно кошти та відбирати майно. А Ви кажете про ринок землі... Без держави - нічого.
    miscellaner 6 мая, 17:26
    Ви вперто не хочете помічати проблему корупції. Держава для вас -- казковий чарівник, який зробить все як треба, варто лиш надати їй більше повноважень. Ви ідеаліст. Чому Ви не можете відбити ділянку батьків? Тому що держава заважає. Якби був нормальний ринок землі, цієї проблеми не було б.
    miscellaner 6 мая, 17:38
    Чим більше повноважень у держави, тим більше корупції. На кожне повноваження потрібен додатковий штат чиновників і наглядачів над ними, а також наглядачів над наглядачами. Як розірвати це порочне коло? Вихід один: мінімізувати повноваження держави. Так що, те що ви пропонуєте приведе лише до буйного розквіту корупції, якої й без того вже надто багато.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • miscellaner 5 мая, 18:04 Самаєва пише: "Коли уряд Мадагаскару уклав із транснаціональною компанією Daewoo Logistics договір про оренду 1,3 млн га землі строком на 99 років для вирощування кукурудзи й пальмової олії, місцеві фермери уряд скинули. Але це, на жаль, єдиний приклад, коли сценарій агроколонізації не спрацював."_______ Ну й де тепер Мадагаскар? Мабуть, вже обігнав США по продуктивності с.г.? До чого цей приклад? Компанія уклала шахрайську угоду з корумпованим урядом. Вільного ринку землі як не було, так і не стало. Інакше в угоді взагалі не було б сенсу, компанія просто купила б потрібну їй землю. Гадаю, уряд навмисне не відкривав ринок землі, щоб укласти таку угоду і отримати гроші. А результат, як приголомшливо схожий на український! Уряд втік з грошима, а тубільці залишились голі, по вуха в боргах, та ще й з війною. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Pravo 5 мая, 15:04
    miscellaner Сегодня, 11:02 Кадастр вже є. І банків всяких і програм підтримки всіх підряд предостатньо. Держава є, але вона по вуха в боргах, та ще й з війною, яка невідомо коли й чим закінчиться. Ви пишете "держави немає". Говорячи мовою логіки, це не об'єктне твердження, а літературний зворот. Правда, не впевнений як його правильно назвати, алегорія, метафора чи якось інакше. Не можна мислити метафорами, інакше вийде нісенітниця. Включайте логіку. Щоб держава що-небудь кредитувала, треба збільшити й без того величезний державний борг. Ви цього хочете? Мабуть, ви не погоджуєтесь, що держборг -- це камінь на шиї кожного, включаючи нас з вами особисто. Скажете, що треба відібрати в олігархів. Я не проти, але спробуйте відберіть. Кричати "гади!" легко, але сенсу в цьому ніякого.
    От тут у Вас основне й написано - "СПРОБУЙТЕ ВІДБЕРІТЬ", хто це все за нас зробив? Спочатку зруйнували економічні зв"язки, кинули народ у прірву, порізали на металобрухт заводи, зупинили виробництво, одні в нас банки, що наварюють на % та виробництва старі, он літак рятувати не зміг вилети??? А самі дорогі підприємства та цілі області підібрали які люди у кишеню? ТО ЗАБЕРІТЬ У НИХ, а Ви хочете ще їм землю дати? Під Києвом було багато таборів, де діти оздоровлювались, тепер - віли, це ми такого як у всіх хотіли? Хворі, бідні та недорозвинуті? Й нам знову , оце продавати? Ви мабуть вже пожили, а молодь, що буде рабами? Наші діти, що повинні потім оце ВІДБирати та вмирати за це? Треба ДЕРЖАВУ підняти й ВИМАГАТИ розвиток, а, якщо неспроможні мислити та діяти як державники, тобто для людей та справедливо, а саме - облікуйте земю, по 2 га повиділяйте, ЗА РАХунок держави створюйте фермерство, ДЕРЖАВНІ АГРОХОЛДІНГИ та інше. А борги в ДЕРЖАВИ , бо така економічна політика, це не народні борги, це борги на неробство, на темність, на маніпуляції , на огидне відношення до народу та на те, що людей треба брати розвинених й не одного, а набрати саме ланцюжок з людей, що мають наміри та хист не крутню- робити, а користуючись народною підтримкою зможуть повести. От без ресурсів - все, нічого не буде, нема куди вести, тому ресурси треба повертати, бо нам тепер треба наздоганяти, але без активної економіки, ми будемо падати та падати, це ...
    miscellaner 5 мая, 17:52
    У Вашому тексті ніякої економіки, суцільний соціалізм. Що Ви, власне, пропонуєте? "облікуйте землю" Вже облікували. "по 2 га повиділяйте" Кому? Навіщо? Всім бажаючим, чи тільки тим хто живе в селі? Це все одно, що роздати кожному по мішку муки. "ЗА РАХунок держави створюйте фермерство" В держави немає грошей. Виділити фермерам означає забрати у лікарів, вчителів, пенсіонерів. "ДЕРЖАВНІ АГРОХОЛДІНГИ та інше" Не погоджуюсь. Державна власність придатна тільки на те, щоб її розкрадали й розбазарювали. Весь світовий досвід показує, що ефективна тільки приватна власність. І взагалі, якщо Ви хочете повернутись в соціалізм, до колгоспів і радгоспів, то так прямо і скажіть, тоді буде хоча б ясно, що нам розмовляти нема про що.
    Pravo 5 мая, 18:41
    Хтось тут писав, о у Нідердандах 65% державної власності на землю, й це не заважає СГ. Тобто, держаа здає в оренду та отримає кошти, тоді не будуть оце нии - нема грошей, й десь мої 2га та членів родини є , то я свої саме у державній й залишаю, але гіпотетично, ці кошти підуть на розвиток , якщо ними керувати як потрібно. Оце є головне, що економіка - це організована та керована структура та держава повинна не тільки контролюваьт , а створювати умови, це коротко. Самі розвинені країни (Європа)- соціальні, вони перерозподіляють дуже багато коштів через бюджет, бо держава повинна відповідати перед людьми, вірити, що там якийсь господар буде про ос там дбати, особливо в умовах України - ідеслізм, такий же ідеалізм, що продаж землі , призведе до підняття СГ.
    miscellaner 6 мая, 10:17
    1) В Нідерландах держава здає землю в оренду приватникам. Ніякого соціалізму тут нема. Якби сама господарювала на ній, було б як в наших колишніх радгоспах. 2) Це корупціогенна система. З кожною конкретною ділянкою треба вирішити, кому здати, за яку ціну, на яких умовах. Це вирішує не держава і не народ, а конкретний чиновник, скажемо, Іван Іванович. Як проконтролювати, на чию користь він приймає рішення -- держави чи підприємця (за певну плату)? Цю проблему не змогли вирішити в США, Англії, Франції, Німеччині і т.д. Як її вирішили в Нідерландах, не знаю. В Україні її не вирішать. У нас своєї, рідної корупції по саму зав'язку. 3) До колгоспів і соціалізму Вас тягне, як магнітом. Але враховуйте, що елементи соціалізму в ринковій системі -- розплідник корупції. При будь-якому контакті підприємця з чиновником, підприємець підкуповує чиновника, а не навпаки. Коли НЕП став як іржа роз'їдати соціалізм, його скасували, а непманів знищили як клас. Ці системі несумісні.
    miscellaner 6 мая, 10:26
    "економіка - це організована та керована структура" Ринкова економіка не є керованою структурою. Кожне підприємство чи підприємець сам приймає рішення, що випускати, кому і по якій ціні продавати. Держава не керує підприємствами, а встановлює правила гри й регулює макропоказники. Прихильники соціалізму ніяк не можуть звикнути до того, що ринок -- це хаос. Вони вважають, що треба поставити "сильного" керманича, який "наведе порядок". Та це хибна думка.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Vinjk 5 мая, 09:27
    miscellaner Сьогодні, 01:04 В хвилі чудова стаття. Але, боюсь, такі мідні лоби, як тут, гарматою не проб'єш. Будь-які аргументи відскакають як горох від стіни. Якщо люди всерйоз доводять, що в СРСР жилось чудово і найкраща форма господарювання -- колгоспи, то навряд чи дочитають цю статтю до кінця. На прихильників соціалізму ніякі економічні аргументи не діють. Тільки вловивши буржуйський дух, миттєво вибухають праведним обуренням і більше нічого не чують.
    Вигадки автора на http://hvylya.net/analytics/economics/zemelnyiy-ryinok-kak-instrument-vyivoda-ukrainyi-iz-krizisa.html, що:"В то же время стоимость арендной платы зачастую велика. Даже по сравнению со странами ЕС. Да, 200-700 долларов (по курсу) за 1 Га кажется мало." змушують сприймати цей потік свідомості виключно як заробітчанські побрехенькі. Аргументи це цифри і факти, а не примітивна пропаганда, маніпуляції і демагогія автора на hvylya.net. Аргументи це буржуйські "перемоги" украінської економіки після приватизаці 1992 року, це економічні здобутки ПРИВАТНОГО агрохолдінга "Мрія" і нарешті це https://youtu.be/eVmxmH79vvY
    Відповісти Цитувати
  • lesya 4 мая, 21:04 Рынок земли и рынок сх продукции - это разные вещи. Нам надо развитие сх производства, которое без общего экономического развития невозможно, потому что главное тут - для украинцев, а для этого нужен значительные подъем материального состояния украинцев, на уровне хотя бы 500 долл. средней ЗП и не менее 200 долл. социальных гарантий , в нынешних ценах. Т.е. правительству народ должен ставить задачу - развитие, работа и благосостояние. Рынок земли разведет очередную вакханалии, которой уже никто не доверяет, а доверие будет, только если экономику начнут строить в интересах всех украинцев, пока этого и близко не видно. И как мы жили, без рынка земли?, без инвесторов?, ума не приложу, космические технологии развивали, по театрам ходили и т.д..
    miscellaner 5 мая, 01:09
    "И даже в области балета мы впереди планеты всей" Высоцкий. Ви вже забули черги за дефицитом і як "русские женщины за бельгийскими кофточками французские сбивают каблуки".
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Do_Cent 4 мая, 20:02 А вот для разнообразия мнений статья с совершенно иным посылом - http://hvylya.net/analytics/economics/zemelnyiy-ryinok-kak-instrument-vyivoda-ukrainyi-iz-krizisa.html
    miscellaner 5 мая, 01:04
    В хвилі чудова стаття. Але, боюсь, такі мідні лоби, як тут, гарматою не проб'єш. Будь-які аргументи відскакають як горох від стіни. Якщо люди всерйоз доводять, що в СРСР жилось чудово і найкраща форма господарювання -- колгоспи, то навряд чи дочитають цю статтю до кінця. На прихильників соціалізму ніякі економічні аргументи не діють. Тільки вловивши буржуйський дух, миттєво вибухають праведним обуренням і більше нічого не чують.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • miscellaner 4 мая, 17:12
    Pravo 27 квітня, 10:50 Тут мова йде про те, що пан talymon, написав, що вже висунули язика, скупити(бо люди мають злидні та не мають грошей, шоб почати робити та заробляти на своїй землі, треба в Німеччині повчитись, як там ДЕРЖАВА організувала бізнес у цій царині), так от коли, люди не відчули та забули з 90-х, що може давати наша земля, то зроблять, об віддавли все, тобто використають, щоб забрати, а не надати. А ми можемо, не тільки заробляти, а й відпочивати у себе, бо в нас є такі місця, де дуже чисте повітря, але Бог ще не дав нам прозріння, щоб не слухати чуже базікання, що не на нашу користь.
    Ви все ще не відповіли, хто й чим зробить все об віддавли? Ви мене заінтригували. Незрозуміло також, хто й навіщо висунув язика?
    miscellaner 4 мая, 18:26
    Я здогадався! "Віддавли" узбецькою -- "земля". Ви пишете, що всю землю треба обробляти. Вірно?
    Pravo 4 мая, 19:03
    Ну, право, це ж описка, бо пишу " у темну", а все підкреслюється оце червоним, але не про це мова, не про це._____ Якщо узбекською, то дійсно, що пишете (дуже сумніваюся) - то проведіння.)))_____________Саме тут мова йшла про те, що , Земля потрібна самим українцям, щоб на ній заробляти, от беремо як у Німеччини, наприклад схему та закони, тобто розвиток сг виробництва, фермерства та й агрофірми - холдінги (колгоспи), а от коли ,дійсно, буде розвинено СГ тоді, вже можна про наступне. Якщо нищили усе у СГ за допомогою держаних структур, то за допомогою цих же структур треба й піднімати, тим паче, що в нас є кому працювати. А от є ТАКИЙ ЗАКОН - " ЯКЩО ВСЕ ПРОДАВАТИ _ НІЧОГО НЕ БУДЕШ МАТИ" - ЦЕ ВСЕСВІТНІЙ ЗАКОН МУДРОСТІ,
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
Реклама
Останні новини
Курс валют
USD 25.91
EUR 29.08