Підвищення мінімальної зарплати: звідки гроші?

Маріанна Онуфрик 29 жовтня, 00:00
зарплата

Читайте також

Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман на останньому засіданні уряду (26 жовтня) анонсував зростання мінімальної заробітної плати до 3200 грн, що удвічі перевищує прожитковий мінімум. Трохи раніше, кілька місяців тому, міністр соціальної політики Андрій Рева також заявляв про різке підвищення МЗП, щоправда, тоді йшлося про збільшення у 1,5 разу, тобто до 2400 грн.

Таке рішення уряду має як свої плюси, так і мінуси. Однозначно можна сказати лише те, що для державного бюджету це виклик.

З одного боку, реалізація цієї ідеї потребуватиме дуже чималих видатків на виплату заробітних плат працівникам бюджетної сфери. З іншого — частково це буде компенсовано за рахунок надходжень від податку на доходи фізичних осіб (в основному, звичайно, до місцевих бюджетів, що також можна вважати позитивом) і відрахувань до Пенсійного фонду від ЄСВ, що мало би вплинути на зростання пенсій і/або скорочення бюджетного фінансування пенсійного забезпечення.

Рішення про різке підвищення мінімальної заробітної плати також позитивно вплине на витрати держави на субсидії, бо після такого підвищення одержувачів субсидій на оплату житлово-комунальних послуг стане у кілька разів менше (оформлення субсидій залежить від доходу).

Щодо мінусів для державного бюджету, то вони проявляться пізніше. Це зростання показників інфляції та поглиблення тінізації заробітних плат, оскільки не всі роботодавці будуть готові на таке різке підвищення зарплат у приватному секторі.

Крім того, відв'язка мінімальної заробітної плати від прожиткового мінімуму означатиме, що доходи зростуть у працюючих осіб, а от соціальні виплати, які залежать від прожиткового мінімуму, залишаться незмінними або будуть підвищуватися відповідно до закладених у держбюджеті показників.

Якщо говорити про результати для українців, то з плюсів варто відзначити все-таки зростання доходів для працюючих громадян, зокрема працівників бюджетної сфери, а серед мінусів — невизначеність щодо соціального захисту.

Ще одним важливим аспектом збільшення мінімальної заробітної плати є прив'язка до прийнятих нещодавно змін до так званого споживчого кошика. Володимир Гройсман повідомив, що згідно з цими рішеннями, у 2017 р. вартість кошика становитиме 3200 грн, і саме тому була визначена така сума. "Таким чином, уперше за 25 років незалежності мінімальна заробітна плата громадян дорівнює реальному, фактичному і юридичному прожитковому мінімуму", — зауважив він.

По-перше, самої постанови про вартість споживчого кошика немає у вільному доступі, тож неможливо наразі оцінити зміст, якість і відповідність потребам громадян прийнятих рішень щодо наборів продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг.

По-друге, відповідно до Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", прожитковий мінімум — це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів і мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. За Законом "Про оплату праці", розмір МЗП "визначається з урахуванням потреб працівників та їх сімей, вартісної величини достатнього для забезпечення нормального функціонування організму працездатної людини, збереження її здоров'я набору продуктів харчування, мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості, а також загального рівня середньої заробітної плати, продуктивності праці та рівня зайнятості".

Тобто, якби у нас рішення приймалися не виходячи з потреб бюджету, а відповідно до закладених у законодавстві норм, то насправді саме прожитковий мінімум має дорівнювати 3200 грн, а вартість кошика — на кілька десятків відсотків перевищувати цю суму.

Вражає також непослідовність політики Кабміну, оскільки трохи більше місяця тому було внесено законопроект про державний бюджет, а сьогодні приймаються рішення, які впливають буквально на всі бюджетні програми, адже оплату праці закладено в кожній із них.

Загалом таке рішення Кабміну можна охарактеризувати як неоднозначне і недостатньо продумане, тому перш за все варто побачити реальні розрахунки, а не декларації.

Теги:
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
2 коментаря
  • UkrVatson 2 ноября, 08:26 Фантазия субпассионариев, видимо, не имеет границ.Еще Ленин заявлял, что чем хуже, тем лучше для революции (подразумевая не революцию, а переворот). Может быть, В.Гройсман забыл эту истину. Или совместно с Порошенко хочет перейти к стандартам России - чиновники у них верны режиму, т.к. их доходы намного превышают средние по стране. Т.е. перейти к полицейскому, а по сути феодальyому государству. Но то, что было дозволено в России, то не получится в Украине. Очень высока вероятность, что существующая нестабильность в стране, усилится из-за неразумных действий Кабмина, что, в свою очередь, приведет к непредсказуемым последствиям для всех нас, включая нуворишев-"олигархов". Жаль Украину. Такой эксперимент вряд ли она выдержит без последствий. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Валентин Коген 29 октября, 18:54 Декларативный рост мин. зарплвтц-это рост налогов и платежей, базой которых она является: налог на недвижимость, штрафы, плата за получение информации из реестра, и т.д. Рост доходов населения-не декларируется, а является следствием роста производительности труда, т.е. модернизации, развития экономики. Недавно в ЗН в хорошей аналитической статье была приведена динамика чистого капитала, т.е. вложений в модернизацию, как динамика экономики Украины. Крутое падение в 90-х, далее стагнация с положительным выплеском в 2008-2009, и с 2011 крутое пике вниз, продолжающееся сегодня. Из чего увеличение стандартов? Ответ один-Малинская денежная фабрика. Печально, когда цинизм исходит от первых лиц государства. Відповісти Цитувати Поскаржитись
Реклама
Останні новини
USD 26.13
EUR 27.96