Про ціни на соціально значущі товари

Андрій Ревенко 11 грудня 2015, 23:01
хлеб

Читайте також

 

 

Наші громадяни віднедавна мають потенційну можливість кожні десять днів одержувати інформацію про ціни в усіх регіонах України на ряд основних продуктів харчування, які належать до соціально значущих. Цього мало, але все ж таки краще, ніж нічого. До цього починаючи з 2004 р. будь-яких даних про споживчі ціни Держстат у поточному 12-місячному циклі не публікував узагалі. І лише ближче до Великодня наступного календарного року в статистичних збірниках "Індекси споживчих цін" з 2007 р. з'являлася інформація про ціни за 20–23 основними продуктами харчування. Мабуть, у Держстаті твердо переконані, що ширші поточні дані про ціни, особливо при їхньому безперервному зростанні, нашим жителям абсолютно не потрібні та що їм корисніші по суті віртуальні відсоткові індексні показники.

Поява даних про ціни не передбачалася в щорічних детальних планах експрес-випусків та іншій статінформації Держстату. Від початку постановою КМУ від 13 червня 2002 р. №803 "Про заходи щодо провадження моніторингу цін і тарифів на споживчому ринку" передбачалося, що їх збиратимуть співробітники тодішньої Держінспекції по цінах. Але з'ясувалося, що в працівників інспекції немає необхідної кваліфікації не лише для здійснення вибіркових спостережень, а навіть для простого визначення середніх цін по Україні (вони визначалися ними як проста, незважена середня). І лише з 2012 р. збір даних по моніторингу цін було передано з Держкомцін тодішньому Держкомстату.

Слід додати, що нині під виглядом реформування державної статистики група Easybusiness in UA, яка діє зі схвалення нинішнього керівництва Мінекономрозвитку, небезуспішно намагається домогтися передачі з Держстату в галузеві міністерства та відомства здійснення значної частини статспостережень. В остаточному підсумку, реалізація цих рекомендацій неминуче призведе до повторення, але в незрівнянно більших масштабах, ситуації з моніторингом цін на соціально значущі продукти.

Кілька років ці цінові дані, які збираються Держстатом, з'являлися не на його відомчому сайті (хоча й були його "інтелектуальною власністю"), а на сайті Мінекономрозвитку. Причому знайти їх і "вивудити" звідти було доволі складно. Тому ці важливі дані для переважної більшості громадян, які цікавляться статистикою, залишалися невідомими. А з травня нинішнього року вони кожні десять днів з'являються на сайті Держстату. Можна додати, що це єдина інформація з кількох сотень інших повідомлень, яка наводиться не із щомісячною або квартальною періодичністю, а кожні десять днів.

Мова про проведений у всіх регіонах України моніторинг цін за 23 продовольчими товарами і двома видами палива для автомобілів. По кожному з цих 25 товарів по регіонах і Україні наводяться три показники: ціни за останній і попередній періоди спостереження (тобто з різницею в десять днів), а також індекс зміни цін, одержуваний у результаті порівняння перших двох показників. Наприклад, загалом по Україні кілограм пшеничного борошна 20 листопада ц.р. коштував 8,39 грн, а через десять днів (30 листопада) — 8,51 грн. Ціновий індекс становить 101,4% (8,51/8,39х100%). Ці ціни та індекси публікуються дуже оперативно: раніше на третій, а останнім часом — буквально наступного дня. Але трохи насторожує, що частина попередніх цінових показників у наступній публікації переглядається та наводяться інші, трохи змінені значення. Причому такі випадки не поодинокі. Так, із
23 продуктів, дані за якими у цілому по Україні наводилися на 29 травня ц.р., було змінено ціни по 12 продуктах, але частіше коригуються початкові дані по 5–7 продуктах. То, може, краще відкласти публікацію ще на день-два, аби уникнути таких небажаних для статистики цінових коригувань? Якоїсь нагальної потребу в опублікуванні цих даних наступного дня нібито немає...

Дуже добре, що на сайті Держстату в рубриці "Статистична інформація" даються необхідні роз'яснення про проведений моніторинг. Так, моніторинг цін здійснюється в усіх обласних центрах України та м. Києві. У Київській області — у Білій Церкві, а в зоні АТО, де немає можливості проводити його в Донецьку та Луганську, він поки що здійснюється в Маріуполі та Сєверодонецьку. Під час проведення спостережень за ІСЦ, а не за соціально значущими продуктами, коло міських поселень ширший. Так, у Київській області, крім Білої Церкви, дані про ціни збираються ще в містах Бориспіль, Бровари, Васильків, Ірпінь, Фастів і в смт Макарів. У Миколаївській області, крім Миколаєва, — у містах Вознесенськ, Очаків і Первомайськ. Важливо також, що за такими продуктами, як м'ясо, сало, картопля та городина, які купують не лише в магазинах, а й на ринках, враховуються й ринкові ціни.

Ще слід зазначити, що по продуктах, які в ІСЦ враховуються за двома якісними характеристиками, — дорожчим високої якості та дешевшим звичайної якості, до соціальних продуктів віднесено дешевші. Це ж стосується хліба пшеничного, макаронних виробів, ковбаси вареної, молока, сметани. Так, у загальному ІСЦ вага ковбаси вищого сорту — 0,899%, а першого сорту — 0,269% (тобто пропорція між ними 77 і 23%). По сметані 20-відсоткової жирності — 0,590% і 15-відсоткової жирності — 0,226% (пропорція
72 і 28%), до соціальних продуктів віднесено не ковбасу вищого сорту, яку більше купує населення (відповідно до тієї самої офіційної статистиці. — А.Р.), а ковбасу першого сорту та сметану 15-відсоткової жирності.

Перелік соціально значущих продуктів, щодо яких ведеться спостереження за цінами, мав визначатися Кабміном, і він час від часу трохи змінювався. Але тепер, коли цінове регулювання відпало, було б бажано за можливості його трохи розширити, додавши, наприклад, морожену рибу, яблука та чай із класифікаційних продуктових груп, раніше не охоплених ціновим моніторингом. Навряд чи наш Кабмін цьому опиратиметься.

Дуже шкода, що, публікуючи досить великий масив цінових даних за всіма регіонами і Україною загалом, Держстат не реалізовує цілком очевидної для статистики необхідності зробити ще два кроки, які просто напрошуються. Це можна було вибачити апарату тодішнього Держкомцін, але не личить професійним статистикам. Перший крок — звести індекси індивідуальних цінових змін у загальний (ваги за всіма цими продуктами є) і публікувати загальний індекс для цих 23 і
25 продуктів. Другий (хоча це трохи складніше) — визначати за сукупністю цих продуктів відсотковий рівень цін у регіонах стосовно загальноукраїнських показників.

У цілому ціни, які наводяться по Україні та регіонах, видаються цілком реальними. Зрозуміло, що середні ціни на продукти по регіонах України не можуть бути однаковими. Відмінності між максимальними та мінімальними цінами в межах 10–15% з урахуванням ситуації в зоні АТО можна вважати нормальними та допустимими. І такі співвідношення характерні, наприклад, по яйцях — 8% (Маріуполь — 22,49, а Хмельницький — 20,78 грн за десяток 30 листопада ц.р.), цукру — 12% (Маріуполь — 16,55 і Львів — 14,72 грн за кілограм), рослинній олії — 13% (30,45 грн за літр у Маріуполі та 27,01 — у Хмельницькому).

Однак по інших соціально значущих продуктах вони досить істотні, і причини цих відмінностей потрібно з'ясувати: наскільки це може пояснюватися деякими неточностями статистичного спостереження, а наскільки ними слід зайнятися Антимонопольному комітету. Так, по ковбасі вареній ціни різняться в півтора разу (Житомир — 66,29 грн/кг, Миколаїв — 44,13), маслу тваринному — 125% (Чернівці — 102,18 грн/кг, Рівне — 82,05), хлібу пшеничному — 143% (Тернопіль — 11,70 грн, Харків — 8,18), хлібу житньому — аж 194% (Маріуполь — 14,17 грн/кг, Одеса — 7,31). Ну й уже зовсім важко пояснити відмінності цін на сало. У Києві вони при середній ціні по Україні 46,01 грн/кг в 2,3 разу вище, ніж у Тернополі (32,01 грн/кг), в 2,1 разу, ніж у Львові (35,31 грн/кг) і навіть в 1,43 разу, ніж у Харкові (51,75 грн/кг), який у "ціновому рейтингу" посідає друге місце після столиці.

І оскільки, як зазначалося вище, ціни та їх зміни в нас тривалий час не наводилися, у таблиці подано дані на 30 листопада 2015 р., а також на кінець листопада минулого року по Україні та Києву. Крім того, на основі вагів цих товарів у споживчих витратах у 2014 р. визначено зведені показники змін цін за 23 продуктами харчування з додатковим виокремленням п'яти продуктів "борщового набору" і 25 товарами з урахуванням бензину та дизельного палива, тобто по всьому кошику соціально значущих продуктів. Такі порівняння можна робити по цьому набору і з іншими датами (з початку 2012 р., коли за ціновий моніторинг узявся Держстат).

Зростання цін за рік вражає. Загалом по Україні за 23 продуктами харчування ціни на соціально значущі товари зросли на 67%, особливо злетіли за "борщовим набором": по капусті — в 5,5 разу, моркві — 4,3, цибулі — 3,9, буряку — 3,3, картоплі — у 2,0 рази. Трохи нижче зростання цін з урахуванням бензину та дизельного палива. Приблизно такі самі пропорції й по Києву. А жовтнева зарплата найманого персоналу (листопадових даних ще немає) збільшилася на 29% порівняно з жовтнем 2014-го. Але при цьому кількість зайнятих по найму за цей період скоротилася з 8,69 млн чол. до 7,96 млн, і збільшилося безробіття.

Нині значно зростає значущість моніторингу не лише цін, а й житлово-комунальних тарифів. Такий моніторинг був передбачений раніше згаданою постановою Кабміну (пункт 5, підпункт 10). Звичайно, по них цілком достатні не десятиденні, а хоча б щомісячні показники. Завдання методологічно та практично досить складне, але гостро необхідне й цілком виправдане.

Теги:
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Немає коментарів
Реклама
Останні новини
USD 25.64
EUR 27.25