У заручниках безощадності

Юлiя Самаєва 10 лютого, 23:01
Пес

Читайте також

На тижні, що минає, Кабмін ухвалив рішення щодо зниження соціальних нормативів на послуги ЖКГ з урахуванням фактичного споживання енергоносіїв населенням. 

Зміни вступлять у силу вже з наступного опалювального сезону та безпосередньо стосуватимуться найбільш незахищених — одержувачів субсидій. Держдопомога на оплату послуг ЖКГ нараховується, виходячи саме з норм споживання. Це не означає, що субсидіанти повинні менше споживати, але вони точно муситимуть оплатити зі своєї кишені за споживання вище нормативу, навіть якщо не можуть на це споживання впливати. Наступного ж опалювального сезону очікується корекція кількості самих одержувачів субсидій, адже при призначенні держдопомоги враховується дохід сім'ї, і зі зростанням мінімальної зарплати кількість претендентів на субсидію очікувано скоротиться.

Вишенькою на торті стала заява НКРЕКП про те, що діючий тариф на електроенергію для населення виявився "неринковим", і воно (населення) оплачує лише 42% вартості. А отже, очікуване з березня 30-відсоткове подорожчання електрики може виявитися в результаті 60-відсотковим, хоча чітких розрахунків-обґрунтувань із цього приводу ніхто так і не надав.

Мабуть, влада вирішила боротися не з відсутністю обліку й надлишковим споживанням, не з монополістами ринку і непрозорим тарифоутворенням, а зі споживачами й одержувачами субсидій.

Два роки тому на опалення одного квадратного метра за нормативами виділялося 11 кубометрів газу. Потім показник знизили до 7 кубометрів. Тепер норматив становить 5,5 кубометра. При цьому чиновники, коментуючи рішення, зазначали, що, за їхніми підрахунками, споживання минулої зими становило в середньому 5,3 кубометра на 1 кв. м житла. Це яскрава демонстрація відсутності будь-якого достовірного обліку в секторі. Для того, щоб оцінити споживання, Кабміну знадобилися два роки емпіричних досліджень, при цьому їхню вірогідність ніхто не поспішає підтверджувати, та й ще раз перевірити їх складно. Адже лічильники встановлено далеко не скрізь, а прив'язують тарифи до квадратних метрів.

Проте в будинках, де встановлено лічильники для централізованого опалення, норми зменшать з 0,0548 до 0,0431 Гкал на 1 кв. м площі. Норму споживання електрики знизять з 65 до 51 кВт·год, а природного газу для індивідуального опалення — з 5,5 до 5 кубометрів на 1 кв. м опалюваної площі. Ці заходи дадуть змогу скоротити обсяги нарахованих субсидій, частково мотивуватимуть людей до економії, але реальним стимулом енергозбереження не стануть, тому що далеко не завжди сім'ї можуть власноруч скорочувати споживання, що залежить від багатьох факторів, на які кінцевий споживач не впливає.

Протягом минулого року тривало підвищення тарифів на всі види послуг ЖКГ: електроенергія подорожчала в 1,6 разу, холодна вода й газ — в 1,42, гаряча вода — в 1,82, опалення — майже в 1,9 разу. Українці намагаються заощаджувати: за даними НБУ, споживання послуг ЖКГ скоротилося майже на 7%. Це, до речі, єдина позиція з аналізованих, за якою зафіксоване зниження. Але фінансовий ресурс родин вичерпується. Той же Нацбанк у своєму Інфляційному звіті зазначає, що обсяги споживання (не тільки послуг ЖКГ) з кінця 2014 р. випереджали зростання доходів населення. Подорожчання не лише комуналки, а й інших товарів і послуг поступово стоншувало сімейні бюджети, що призвело до використання населенням заощаджень, накопичених у попередні роки. Українці активно продають валюту, щоб підтримувати той рівень життя, до якого звикли. За даними НБУ, перевищення продажу валюти населенням над купівлею в другому й третьому кварталах 2016-го було найбільшим з 2002 р. Але й цього не вистачило.

Із грудня минулого року спостерігається зростання заборгованості за оплату послуг ЖКГ населенням. Українці в масі своїй — сумлінні споживачі, рівень оплати за комуналку завжди становив 90% і вище. Але статистика минулого року вийшла іншою. За 2016 р. населенню за послуги ЖКГ було нараховано до оплати 72,5 млрд грн, а оплачено — 60 млрд. Рівень оплати з початку року — 82,8%, але в грудні — вже тільки 63,8%. Опалювальний сезон, мабуть, вніс свої корективи. Неважко припустити, як зміниться платіжна дисципліна, коли вартість електроенергії збільшать ще на 60%.

На кінець грудня 2016-го заборгованість населення за централізоване опалення й гаряче водопостачання становила 9,4 млрд грн, за газопостачання — 6,4 млрд, утримання будинків і прибудинкових територій — 2,4 млрд, централізоване водопостачання — 1,5 млрд, вивезення побутових відходів — 0,4 млрд, електроенергію — 3,3 млрд грн. Разом — 23,4 млрд грн боргів. Звичайно, ця сума виникла не за рік, але тільки за 2016-й "накопичилося" 12,5 млрд, тобто заборгованість зросла більш як удвічі. При цьому в першому півріччі 2016-го через неадекватні норми споживання держава з допомогою субсидій "переплатила" за газ 11 млрд грн. Суми порівнянні, відмінність лише в тому, що борги населення — це живі гроші, які треба витягнути із сімейних бюджетів, а "переплати" держави — це взаємозаліки між постачальниками… і хто там рахує ці "копійки".

У країні вже 44% сімей одержують субсидії. У деяких регіонах, наприклад, Тернопільській і Сумській областях, їх оформили понад 60% сімей. Лише 2016-го по субсидії звернулося 7,4 млн домогосподарств, або на 25,5% більше, ніж попереднього року. Одержали всі й навіть більше. За даними Держстату, субсидії оформлено 103% тих, хто звернувся (з урахуванням заяв, які надійшли 

2015-го). Більшість субсидіантів — жителі міст (5 млн родин), тобто переважно тих самих багатоквартирних будинків старої забудови, утеплити й модернізувати які найскладніше.

Середній розмір призначеної субсидії на одне домогосподарство в грудні 2016-го збільшився порівняно з відповідним періодом минулого року на 25,1% і становив 1364 грн. При цьому середнє нарахування за послуги ЖКГ у грудні 2016-го — 1557 грн, начебто держава має справлятися, але борги ростуть. Адже були й платіжки, в яких сума в півтори тисячі гривень ледь покривала тільки рахунок за опалення. А тих, хто чітко зміг би пояснити принципи тарифоутворення, так і не знайшлося. Чому, наприклад, вартість електроенергії, що підвищилася за два останні роки на 200%, виявилася в підсумку "нижча за ринкову"? Як можна визначити ринкову вартість, якщо ринок як такий відсутній, а формування тарифу — це боротьба між популістами й монополістами?

Нагадаємо, що тариф на електроенергію для споживачів підвищується для того, щоб ліквідувати перехресне субсидування — дотації населенню за рахунок промисловості. Ліквідувати його, як бачимо, не можуть — тариф "неринковий". При цьому вартість електрики для промисловості, що субсидіює населення, з 2015-го підвищували тричі. Щось не сходиться.

Водночас продуктивність державного "Центренерго", приватизацію якого знову перенесли, падає, державні ж АЕС увесь час у ремонтах, і тільки приватна ДТЕК нарощує виробництво. Відповідно розподіляються й прибутки від підвищених тарифів — ДТЕК і Ахметов у виграші, як розумієте. Виграти хоче й інвесткомпанія ICU, що володіє євробондами ДТЕК і докуповувала їх навіть 2015-го, коли компанія показувала рекордні збитки. Начебто нічого крамольного в цій інвестиції немає, лише два нюанси: нинішній керівник НКРЕКП, яка систематично підвищує тарифи, — колишній співробітник ICU, а президент країни Порошенко — людина, в інтересах якої ICU працює.

А що робити споживачеві — заручнику цієї боротьби за надприбутки — у таких "ринкових" умовах?

На програмі "теплих кредитів" далеко не виїдеш. Статистика багатообіцяюча — позики одержали 200 тис. сімей і майже 400 ОСББ, підписано понад 200 місцевих програм співфінансування. Але загальна сума виданих кредитів недотягує до 3 млрд грн, при цьому держава компенсувала лише мільярд. Такими темпами нам знадобляться десятиліття для тепломодернізації.

Щоправда, голова Держенергоефективності стверджує, що скорочення споживання газу відбулося саме завдяки цій ініціативі. Однак НАК видає статистику, що свідчить про протилежне: за 2016 р. споживання на 12% знизилося в промисловому секторі, населення, навпаки, стало споживати більше (+5%). Хоч як дивно, намагаються заощаджувати ТКЕ — вони скоротили виробництво теплової енергії для населення на 3%, але перекрити зростання споживання все одно не змогли.

Не справляється з проблемою і п'ятирічна "розстрочка" на оплату комуналки. У 2016-му з населенням було укладено 36 тис. договорів про погашення реструктуризованої заборгованості на загальну суму 165 млн грн. Сума внесених платежів з урахуванням довгострокових договорів становила й того менше — 102,6 млн грн. На тлі більш як 12-мільярдного приросту боргів тільки за минулий рік виглядають ці ініціативи, м'яко кажучи, блідо.

Влада придумує різноманітні способи того, як урезонити неплатників, — від цілком мирної, але неефективної реструктуризації заборгованостей до лякаючого, але юридично складного арешту майна боржників. Пропонують, наприклад, запровадити пеню для неплатників. Нова редакція закону про житлово-комунальні послуги, яка нині перебуває в парламенті, передбачає нарахування 0,1% від суми боргу за кожен день прострочення. З одного боку, розмір пені здається відносно невеликим, якщо йдеться про платіжку в півтори тисячі й заборгованість у кілька місяців (хоча в перерахунку на 12 місяців "накапує" 36,5% річних), з іншого — якщо в сім'ї справді немає грошей на оплату самого рахунку, пеня достатнім мотиватором не стане.

Несвоєчасна оплата, обтяжена субсидіями, які проходять на рівні взаємозаліків між державою й постачальниками, у буквальному значенні розвалює галузь. Про економію й модернізацію в таких умовах говорити складно, якщо взагалі можливо. Збитки підприємств ЖКГ у 2014-му становили 3 млрд грн, у 2015-му — 4,2 млрд, за дев'ять місяців 2016-го — перевалили за 5,5 млрд грн. Дебіторська заборгованість підприємств ЖКГ за цей самий період досягнула 13,3 млрд грн, кредиторська — 28 млрд. Організаціям ЖКГ
від початку року нараховано
52,5 млрд грн, з них 12,2 млрд — тільки за грудень 2016-го. А от перераховано лише 37,5 млрд грн (за грудень — 7,9 млрд). Заборгованість бюджетів усіх рівнів перед організаціями, що надають житлово-комунальні послуги, на кінець грудня становила 22,6 млрд грн. Погодьтеся, щось утеплювати, латати й конопатити, якщо обігових коштів бракує, важко.

Однак примітно, мабуть, інше — це акценти, які уряд розставляє в такий спосіб, щоб змусити людей оплатити астрономічні рахунки, а не спробувати знизити суми в платіжках. Енергоефективність — один із пріоритетів Міністерства регіонального розвитку. Монетизація субсидій — у пріоритетах Міністерства соціальної політики, відкритий ринок енергетики — першочергова мета Міненерговугільпрому. Усі начебто при справі, а робота не йде.

Системи теплопостачання зношені, у них втрачається майже 2,5 млрд кубометрів газу, втрати в будинках ще більші — близько 9 млрд кубометрів. Люди оплачують, але не одержують понад 11 млрд кубометрів газу з 18,6 млрд, що поставляються для потреб ЖКГ. Скоротити втрати може тільки модернізація, що потребує величезних інвестицій. При цьому виробники тепла, така вже у нас система розрахунків, зобов'язані заплатити за газ до того, як з ними розрахується кінцевий споживач. Це породжує хронічні заборгованості й відсутність коштів для підтримання зношеної на 70% інфраструктури хоча б у задовільному стані. При цьому система субсидій не мотивує постачальників заощаджувати, адже що більше тепла вони поставлять (або втратять), тим більше коштів з бюджету одержать.

Кінцеві споживачі також позбавлені якихось можливостей виправити ситуацію принципово. Теоретично ОСББ можуть вибирати постачальників, практично — ні. Утеплення будинків теж відбувається мляво, тому що на це потрібні кошти, а головне, бажання більшості мешканців щось змінювати. Але ми пам'ятаємо, що 60% родин, які одержують субсидії, живуть саме в багатоквартирних будинках. Вони не зацікавлені в утепленні, оскільки не відчувають повною мірою тягаря "ринкових" тарифів. Місцева влада, незважаючи на всілякі успіхи децентралізації, підвищенням енергоефективності теж не стурбована. В Україні є успішні кейси, коли на місцях залучалися інвестиції, проводилося централізоване утеплення будинків і відновлення інфраструктури, але їх можна полічити на пальцях однієї руки. У масі своїй влада на місцях киває у бік Кабміну, вважаючи, що саме там повинні розібратися з енергетичними проблемами регіонів. При цьому, наприклад, рівень оплати за послуги ЖКГ у Сумській області, що лідирує за кількістю родин, які оформили субсидії, за підсумками 2016-го становив лише 40%.

Мінрегіонбуд, взявшись упритул за реформування сектора, підготував цілий ряд законопроектів (про енергоефективність споруд, житлово-комунальні послуги, комерційний облік тощо), покликаних створити нові правила роботи ринку. Але навіть коли запрацює Фонд енергоефективності, підтримуваний грантами й технічною допомогою міжнародних організацій, за оцінками самого Мінрегіону, обсяг виплачуваних з бюджету субсидій скоротиться на 5 млрд грн, а споживання газу — на 1,5 млрд кубометрів на рік. Це непорівнянні показники з поточними бюджетними витратами на субсидії та оплаченими споживачами енергетичними втратами.

Вони не виправлять ситуації миттєво, але здатні закласти фундамент реальної реформи. Усі ці законопроекти очікують прийняття в парламенті. У тому самому, в якому не набирається й двох сотень депутатів для проведення засідань. І одного ухвалення законів мало, вони ще мають працювати, на що знадобиться час. А попереду ще розробка численних нових технічних регламентів і систем сертифікації, порядків, правил і переліків.

Тільки встановлення в будинках вузлів обліку тепла й води дало б змогу протягом трьох років скоротити споживання на 15–20%, але необхідний для цього законопроект як був прийнятий у першому читанні в жовтні минулого року, так і лежить у парламенті донині. А якщо заглибитися в інші плани Мінрегіону, стає зрозуміло, що навіть стахановськими темпами реалізувати все до початку наступного опалювального сезону неможливо, та й до сезону 2018/2019 — малоймовірно. Накопичені проблеми помножаться, адже сімей, які одержують субсидії, буде менше, але суми в платіжках навряд чи знизяться.

На скорочення споживання газу потрібно, за оцінками Мінрегіону, 30 млрд євро. Донори готові надати Фонду енергоефективності 100 млн євро і консультативну допомогу. Решта — вкладення місцевих бюджетів, ОСББ і громадян. Фонд готовий покривати від 20 до 50% вартості кожного проекту. Чи реально це, враховуючи, що половина сімей — отримувачі субсидій, а половина витрачає останнє на оплату рахунків. А головне, як швидко ми відчуємо позитивні зміни, якщо навіть базові закони, необхідні для старту реформи, ще не прийняли? Політичної волі немає чи є бажання продовжити банкет за рахунок споживачів?

Теги:
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
20 коментарів
  • Геннадий Гаврилов 16 февраля, 13:16 Выступала на радио депутат от "Самопомощи" ,которая является подписантом законопроекта " Об оказании жил.ком. услуг" иуточнила , что размер пени за несвоевременную оплату снижен до 0,001 %.В статье почему то указано 0,1 %.
    aetes 16 февраля, 15:29
    Це саме те, що треба. Аби тільки не згубились ці пару ноликів при слуханнях і правках.
    aetes 16 февраля, 15:55
    Не 0.001%, а 0.01%. Теж нормально. 0.1% було в початковій редакції законопроекту, зусиллями Самопомочі змінено на 0.01%.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • New1 15 февраля, 18:06 Багато було написано,о НЕ МОЖНА ВВОДИТИ такі тарифи та ТАКУ СХЕМУ тарифів, що: 1)по-перше - ПРОТИ НАСЕЛЕННЯ,2) не дає економію енергоносіїв, а навпаки та 3)4), та інше...-де 100 млрд.прибутку? Чому заборгованність населення за опалення зросла до 12,5 млрд.грн.? адже "багаті заплатять..." Тобто повна професійна непридатність у розрахунках НАК НАФТОГАЗУ, у НКРЕ, що повинно ЗАХИЩАТИ НАСЕЛЕННЯ..Повна непридатність у Мінсоцполітики та інших міністерствах, що взагалі "мали на увазі"людей.Чи не тому ТАКІ ЖАХЛИВІ умови для людей 25 років, ЧИ НЕ З ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ зв"язано, що жінки ВИКИДАЮТЬ ДІТЕЙ та самогубства??? Що це таке в країні робиться по відношенню до людей? Тимошенко права -ДОСИТЬ за рахунок людей жирувати, Ротердами+ та інше вигадувати - бо ДІТИ на асфальті та викинуті - то на вас усіх ляже.
    aetes 16 февраля, 10:54
    Тарифи не можна знижувати, бо це важким тягарем ляже на бюджет, і гірше буде всім. Економічно правильне рішення полягає в тому, щоб дати споживачу можливість вибрати постачальника і спосіб опалення. Тоді його витрати зменшаться в 2-3 рази. А як витратиться на утеплення, то ще в 2 рази. Це і є правильне рішення, більшого й бажати нема чого. Треба знищити монополію постачальника, а не всю економіку під гарячу руку, не розуміючи, що робите. "Досить за рахунок людей жирувати" -- це підла соціалістична пропаганда, таким способом гадина-Тимошенко піднімає свій рейтинг. Як в 1917 р. -- "Смерть буржуям!" Всім дуже подобався цей лозунг. І що з цього вийшло?
    New1 16 февраля, 12:13
    Що ви 1917 рік берете? Беріть 2017. Нащо буржуїв за рахунок людей поробили?А ЗП 3200грн. з податками вони не хочуть?А 300 грн.соціалки у місяць? У Данії,Швеції та інших-якось живуть без буржуїв чи держава працює,щоб кілька дуп державу не знищили за своєї пельки . Чого це свавілля розвели та ви за них плачитесь - людей просто знищили обсягами роботи та мізернимою платнею- що це за трудовий ос...? Це ваші буржуї знищили економіку та "допомога"від чиновників(що стали майже вертухаями наслужбі олігархії),бо ЗП потрібну та пенсії не платили, а чого ви тоді не виріщали,що людей гонять з країни,що свавілля повне -тільки доять- нічого не налагоджують?
    aetes 16 февраля, 15:28
    Звідки Ви взяли, що в Данії і Швеції нема буржуїв? Поменше слухайте соціалістичну пропаганду, то більше будете розуміти, що до чого. Там як у всій Європі заводи приватні майже всі, відрізняється тільки тим, що збільшена соціалка за рахунок більших податків. Що там "соціалізм" -- то неправильний переклад, там "соціальна держава". Як скажете, що і в нас треба так зробити, то відповідь -- грошей в бюджеті на це нема. Якраз я й говорю, як бюджет збільшити, але Ви чомусь чути не бажаєте. Вам соціалістична пропаганда ласкає вухо. Вам хочеться чути, що "заставлю буржуїв поділитись".
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Александр Стрельник 13 февраля, 16:21 А у меня пенсионера есть субсидия и что толку-платежки как шли без учета субсидии так и дальше приходят,только долги растут а там " наши"избранники еще введут пеню за долги.Я готов платить разумную сумму,но сколько и кому в каких размерах-не знаю.Так что громогласные заверения "наших" правителей о том все давно получают помощь-фикция!! Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • aetes 11 февраля, 19:01 Найкращим рішенням проблеми був би дозвіл встановлювати індивідуальне опалення в багатоквартирних будинках. Цим досягаєтья значне енергозбереження, бо всі почнуть встановлювати в себе індивідуалку. Не треба буде нікого змушувати й упрошувати. Хто встановить, витрачатиме в 2-3 рази менше грошей на опалення і гарячу воду. В програші опиняться тільки монополісти ТКЕ. Їм доведеться самим, без зовнішнього спонукання, суттєво зменшувати тарифи, щоб клієнти не розбіглись. Це оптимальне, ринкове рішення. Врешті-решт, заборона встановлювати індивідуальне опалення антиконституційна. Хіба може бути на ринку, у вільній країні (принаймні, яка декларує себе як вільна) примусова послуга? Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Olexyn 11 февраля, 17:49 для початку держава нехай допоможе вибити борги за ЖКХ в тих боржників, які зроду-віку за комунпослуги не платять. В кожній багатоповерхівці, шонайменше, один такий знайдеться... Бо за борги банкам квартири можна забирати; а за борги комунальним підприємствам, за обслуговування квартир і будинків - зась. От і знаходяться такі, яким вигідніше зовсім нічого не платити... Оскільки термін позовної давності, згідно ЦК - три роки. Тому і не платять, хоча заробітки мають. І вже неважливо, куди вони ті заробітки пускають: чи то на придбання лексусів, чи то на затарення трьома сімками. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Карнутдинов Мурад 11 февраля, 14:37 Схоже наші державники вирішили піти у повний відрив. Неспівставні доходи (декларації тому свідчення), паралельне існування (своя сорочка як була так і є ближчою), абсолютна безвідповідальність і безнаказаність (глянуть хоча б на роботу наших парламентарів), т.б.і. як маркери нашого існування і їхнього жиддя. Бравий прем'єр міністр вихваляється кількістю українських родин, отримувачів субсидій. Володя, це народне приниження, а не ваша заслуга. За "добрими намірами" облагодєтєльствовать народ сховано перекачування бабла з держбюджету до приватних монополій. Нє, так ми реформ не дочекаємось, але ви скоро дочекаєтесь... Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Valery Avdasev 11 февраля, 13:59 По декларациям доходов чиновников видно, что при зарплате 10-15 тыс. грн, все они имеют такую же субсидию, как и работник, получающий 1600грн в месяц. Как такое возможно причем повсеместно? Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Лариса Ковалева 11 февраля, 13:20 мошенничество. В 2015 году я все заплатила, а в 2016 - потеряла доход. Почему три месяца социальные службы тянули с ответом? В декларации же говорится,что доход учитывается за последним 3 месяца. Но практика совсем иная. Постоянная ложь и манипуляции со стороны государства не приведут к увеличению платежей Вы живете сейчас и платите сейчас из тех доходов, которые у вас есть сейчас, а не те которые вы проплатили государству в прошлом году. В итоге - имею совокупный платеж в 3500 гр при зарплате в 5000 и теперь еще буду платить штрафы. На субсидию не имею права до марта 2017 года. Это что? И второй момент - объемы потребления тепла выросли в два раза по сравнению с 2016 годом. На той же площади в том же доме. И что с этим делать? Ощущение полной безнадеги и того,что это только твоя личная проблема.
    zxcvb 11 февраля, 14:59
    Имею примерно такие же проблемы. У меня вопрос, сколько у Вас времени прошло между подачей заявления о субсидии и получением уведомления об отказе в субсидии? Тоже тревожит мошенничество со схемой предоставления субсидии. Это инспектор по субсидиям Вам предложила обратиться опять в марте? Почему именно в марте? И компенсируют ли Вам субсидиями отопительный сезон 2016/2017 гг., если Вам ее назначат в марте? Я подавал на субсидию в декабре, дальше уже переплачивать было невозможно, инспектор мне сказала, что ответ может прийти и поле окончания отопительного сезона. Если мне откажут в субсидии по доходам 2016 г. и я подам второе заявление на субсидию по доходам 2016 г. уже после окончания отопительного сезона, они мне компенсируют нынешний отопительный сезон, или ответят, чтот он уже прошел, если я буду платить, решат что раз смог, то незачем назначать, а если будет долг, скажут, что отопительный сезон уже закончился, поэтому долг всеравно должен уплатить? Пеню с Вас сейчас брать не будут
    zxcvb 11 февраля, 15:06
    Лариса Ковалева 11 февраля, 17:51
    Подала на субсидию в начале ноября 2016 года. Ответ пришел в начале февраля 2017 с формулировкой, что субсидия составлет 0.00 гр. по март 2017 года. Доход брался за 2015 год.Компенсация, если она и будет - то только за два месяца. Это со слов инспектора по телефону. Мой доход упал с 1 ноября 2016 года. Значит, что я смогу претендовать на субсидию только в ноябре 2017. Весь долг должна выплатить, так как субсидии нет. Инспектор сослалась на какое-то постановление Кабмина, что доход берется за весь предыдущий год, впрочем, показать его не смогла. Пеню будут брать как только ВР проголосует.
    zxcvb 11 февраля, 15:06
    нне принят еще закон, учитывая что сейчас в ВР нет кворума даже для регистрации, то очень маловероятно, что его "продавят", даже если Порошенко и Гройсман перед депутатами станцуют лезгинку, но законопроект "висит", и маловероятно, не значит невозможно. И потом закон об отчуждении имущества за долги кажется приняли. Во всяком случае, был по ТВ репортаж из Луцка или Ровно, как у беззащитного сироты за долг в 30 тысяч гривен отобрали двухкомнатную квартиру и продали, наверное за него совсем некому было вступится, уверен, что таких должников много, другие наверное отстреливались бы и отбивались, но нашли "крайнего" для показательной порки изапугивания общества.
    Лариса Ковалева 11 февраля, 17:58
    Просматривайте ФБ Кучеренко Алексея, он дает какие-то практические советы. Как он пишет - отчуждение имущества начинается с 60 000 гр долга. Кроме того, в приватном порядке мне инспектор сказала, что платить не надо, так тарифы необоснованы и чем больше неплатежей, тем больше вероятность хоть какой-то реакции со стороны властей. Знаете, в 80-х британцы массово перестали платить заоблачные тарифы и Маргарет Тэтчер в итоге ушла в отставку. Но мы , к сожалению, не британцы.
    zxcvb 11 февраля, 19:14
    Спасибо за ответ. Мы не британцы. Но невозможно заставить человека работать бесплатно, хотя у нас невозможное становится возможным. Субсидии положены неработающим пенсионерам (да и как им из нищих пенсий платить по этим тарифам, всеравно бы не платили, иначе умерли бы с голоду), остальные должны работать и отдать деньги за коммунальные услуги. Чем больше работаешь, тем больше отдашь, а то что останется, будет на уровне неработающих пенсионеров. Всегда платил, даже в тяжелых 90-х, но сейчас платить - безумие, которое поощряет безумие некомпетентного правительства, поскольку торжествует принцип социальной несправедливости. Поневоле возникает мысль, если теплоснабжение не по карману, пусть тепловики забирают трубы отопления из моей квартиры (ведь место занимают), и всеравно как они доставят тепло на этажи кому и куда надо, пусть хоть на дирижаблях трубы поддерживают, а для меня по таким тарифам эта услуга не существует, в морозы, в крайнем случае, как-то перетерплю на электрообогревателе
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Лариса Ковалева 11 февраля, 13:10 Если суммы платежей не снизятся, будет социальный коллапс. Имею двух соседей по лестничной площадке, у которых до повышения тарифов были задолженности до 25 тыч.гр на квартиру. Какая сейчас эта сумма - представить сложно. В этом году я тоже примкнула к должникам, хотя и в 2015 платила из последних сил. Подала на субсидию. Получила отказ.Потому что ,чтобы получить субсидию в 2016 году надо учитывать доход за 2015 год. Но это же чистой Відповісти Цитувати Поскаржитись
Реклама
Останні новини
USD 26.59
EUR 28.96