Україна і четверта промислова революція: загрози та можливості

Петро Калита 18 листопада, 23:01
индустр

Читайте також

Одним із найсумніших "досягнень" за 25 років незалежності України є відставання до 25 (!) разів порівняно з країнами Євросоюзу, до якого ми прагнемо інтегруватися, за показником валового національного доходу (ВНД) на душу населення. Це — один із найбільш інтегральних показників, що характеризує як плачевний стан економіки України, так і низьку якість управління державою.

Чого слід чекати Україні у майбутньому? І що вона має зробити, аби виправити ситуацію? Для відповіді на ці запитання важливо зрозуміти, що відбувається у світі, і що на нас очікує попереду.

Цунамі четвертої революції

Мабуть, уже добре відомо і школярам, що в світі набирає силу четверта промислова революція (індустрія 4.0), яка характеризується злиттям технологій і стиранням граней між фізичними, цифровими і біологічними сферами.

Відомий швейцарський економіст доктор Клаус Шваб, засновник і керівник Всесвітнього економічного форуму, свідчить: "Четверта революція йде на нас, як цунамі! Швидкість цієї революції така висока, що політичній спільноті важко або навіть неможливо встигати з необхідними нормативними та законодавчими рамками". Він також вважає: "Ця революція кардинально змінить те, як ми живемо, працюємо, ставимося один до одного. Подібного масштабу і складності змін людству ще ніколи не доводилося відчувати. Вже зараз очевидно, що вона торкнеться всіх груп, шарів і прошарків людства і всіх професій".

За оцінками McKinsey Global Institute, у найближчі роки на глобальну економіку найбільше вплинуть: поширення мобільного Інтернету та Інтернету речей; автоматизація рутинної інтелектуальної роботи; хмарні технології та рішення по зберіганню енергії; наступні покоління підходів до управління геномами; просунута робототехніка та транспорт без водіїв; 3D-друк і т.ін. Ці зміни знищать цілі галузі і професії, особливо ті, що не потребують високої кваліфікації.

Як одну з багатьох ілюстрацій можна навести досвід заводу Bosch Blaichach. Тут в єдину інформаційну мережу вже об'єднано 5500 машин на 11 заводах. І це не кажучи про величезну кількість одиниць випущеної продукції, що передають у систему інформацію про свій стан і режими своєї експлуатації. Як наслідок, автоматизовано багато функцій, які раніше виконували цілі відділи; при цьому значно підвищено їхню ефективність.

Конкуренція: менеджмент на заміну продукції

Екс-міністр економіки та нинішній президент "Сбербанка России" Герман Греф після відвідання Стенфорду та Кремнієвої долини у США, на зустрічі російських лідерів поділився своїми враженнями: "Ми про все це знали. Але після того, як я побачив на власні очі, у мене шок! Два найголовніші висновки, які я виніс. У світі вже немає ніякої конкуренції товарів, продуктів і послуг. Натомість є конкуренція моделей (систем. — П.К.) управління. І це головний висновок… Коли ми говоримо про моделі (системи) управління, про швидкості їх впровадження... це все розвивається колосальними темпами. І це другий висновок, який уже стає зримим".

На своєму зібранні у Ханчжоу (Китай, вересень 2016 р.) "велика двадцятка" (G20), обговорюючи свої плани на майбутнє, прийняла Меморандум, у якому, зокрема, привернула увагу до важливості системного управління: "Ми підтримуємо ефективне виконання Принципів "Групи двадцяти" і ОЕСР з корпоративного управління і очікуємо перегляду методології оцінки… доповненого експертним оглядом СФС щодо практик корпоративного управління".

Зважаючи на значну роль систем управління у забезпеченні конкурентоспроможності в умовах глобального насиченого ринку, доцільно розглянути світові тенденції у цьому напрямі. У міру розвитку суспільства (цивілізації) і накопичення методичного та практичного досвіду розвивалися і організаційні відносини, змінювалися акценти в частині їх пріоритетності.

На першому етапі розвитку (1-й рівень зрілості суспільства) основна увага приділяється продукції, а точніше, питанням безпеки продукції (послуг). Для вирішення проблеми застосовуються засоби технічного регулювання, обов'язкові для всіх суб'єктів товарно-грошових відносин.

На другому етапі (2-й рівень зрілості) основним об'єктом уваги залишається та сама продукція, але акцент переноситься вже на якість, тобто її споживчі властивості. Тут нормативною основою є стандарти, які мають добровільний характер. При цьому організації, які приділяють адекватну увагу якості продукції, керуючись вимогами стандартів, забезпечують і безпеку своєї продукції.

На третьому етапі (3-й рівень зрілості) значну увагу починають приділяти вже організаціям, удосконаленню їхніх локальних цільових систем менеджменту, перш за все менеджменту якості, на основі вимог стандартів на ці системи. Наявність в організації відповідної цільової системи менеджменту якості та виконання її вимог дає змогу систематично випускати продукцію, яка не тільки відповідає стандартам якості, а й перевищує вимоги цих стандартів. Природно, забезпечуються і встановлені вимоги до продукції в частині її безпеки.

І, нарешті, на четвертому етапі при досягненні найвищого рівня розвитку (4-й рівень зрілості) головна увага організацій приділяється вже цілісним системам менеджменту. Основний акцент робиться на яскраво вираженому соціально відповідальному ставленні до всіх зацікавлених сторін і безперервному цілеспрямованому системному вдосконаленню всіх аспектів діяльності на основі сучасних концепцій досконалості, орієнтованих на перевищення встановлених норм стандартів. При цьому що вищий рівень ділової досконалості організації, то вища якість продукції, яка постачається на ринок, вищий ступінь задоволеності клієнтів та інших зацікавлених сторін. Поліпшуються також інші показники: продуктивність праці, собівартість продукції, вплив на довкілля, задоволеність персоналу тощо.

Нові парадигми конкурентоспроможності

У світі в умовах глобального насиченого ринку та поширення наслідків четвертої промислової революції відбувається переосмислення поведінки лідерів і персоналу підприємств (організацій) з позицій збереження їх конкурентоспроможності. Про це свідчить і щорічний Форум EFQM, який відбувся у Мілані в серпні 2016 р. Основним лейтмотивом виступів лідерів найуспішніших європейських організацій було таке:

операційної досконалості, якісного виконання процесів, стабільного виробництва якісної продукції вже недостатньо для сталого успіху;

— ISO 9001, кайдзен, бережливе виробництво тощо стали загальновідомими; їх наявність є вже недостатньою умовою для успіху на глобальному насиченому ринку;

— вже недостатньо тільки виконувати вимоги зацікавлених сторін.

На запитання "Що слід робити?" на форумі було дано такі відповіді:

— прагнути не тільки задовольняти вимоги споживачів, а й викликати їхнє захоплення;

— не лише залучати персонал до вдосконалення, а й бути для нього джерелом щастя і гордості;

— не тільки займатися корпоративною соціальною відповідальністю, а й активно вибудовувати майбутнє, в якому організація могла би стійко розвиватися;

— не тільки будувати гнучкі системи управління, але й визнати неминучість непередбачених змін і будувати системи, стійкі до них.

Декларування подібних принципів в умовах приземленої вітчизняної дійсності може багато кому видатися щонайменше надто ідеалістичним. Однак це справді сьогоднішня дійсність, яка вже давно постукала і до нашої "хатини".

А в цей час в Україні

Учасники Науково-практичної конференції на тему: "Україна торує шлях до ЄС: як досягти конкурентоспроможності підприємств і економіки", яка відбулася
9 листопада 2016 р. на базі Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, заслухавши та обговоривши доповіді, відзначили от що:

— стан економіки України є вкрай незадовільним і продовжує погіршуватися;

— ситуація загострюється тим, що при сучасному розвитку світової науки і технологій звична для нас конкуренція товарів (послуг) втрачає свою вагу, натомість дедалі жорсткішою стає конкуренція моделей і систем управління (менеджменту). Набирає силу 4-та промислова революція, яка для української економіки може мати згубні наслідки;

— українські ділові кола недостатньо відповідають вимогам глобального насиченого ринку. Їхня ділова культура, зокрема ділова досконалість, яка була сформована у роки тотального дефіциту (і спаплюжена 25-річним періодом перерозподілу ресурсів), суттєво відстає від тієї, що притаманна розвиненим країнам;

— через хибні рішення у сфері якості, ділової досконалості і конкурентоспроможності, які закріплені у ряді державних нормативних документів (перш за все у Концепції державної політики у сфері управління якістю продукції), український бізнес і суспільство в цілому дезорієнтовані. Це знайшло відображення і у навчальних програмах ВНЗ, що призвело до тотальної недостатньо досконалої підготовки фахівців з менеджменту;

уряд, зорієнтований переважно на продукцію та на зовнішню допомогу, організовує в країні певну боротьбу з корупцією, дерегуляцію бізнесу, гармонізацію вітчизняних регламентів і стандартів з європейськими нормами, але при цьому не приділяє уваги виправленню зазначеної вище ситуації в частині якості і ділової досконалості та не сприяє вітчизняним підприємцям у вдосконаленні на засадах сучасних підходів і найкращих практик у сфері системного менеджменту;

— якість державного управління в країні перебуває на низькому рівні і не сприяє розвитку конкурентоспроможної економіки та значному поліпшенню життя громадян України тощо.

Необхідно усвідомити, що українському бізнесу, якщо він не знатиме, що і як треба робити для забезпечення конкурентоспроможності на глобальному насиченому ринку та ще й в умовах кардинальних змін, самі по собі не допоможуть ніякі інвестиції, кредити і навіть створення сприятливого бізнес-середовища. Відомо, що держави, які пропагували у підприємницьких колах найсучасніший промисловий і управлінський досвід, перемогли у світовій конкурентній боротьбі. В цих державах органами влади надзвичайно висока увага приділялася узагальненню найкращих підходів і практик у частині організації та управління підприємствами, навчанню цим підходам і практикам своїх підприємців. Особливо важливим це ставало для урядів тих країн у період промислової трансформації. Водночас влада України, зациклившись на продукції, регламентах і стандартах, узагалі практично не займається діловою досконалістю підприємств, від якої в кінцевому рахунку залежить ефективність вітчизняної економіки.

Що робити?

Зважаючи на фундаментальне значення, складність і системність визначеної проблеми для забезпечення конкурентоспроможності українських підприємств і економіки в умовах глобального насиченого ринку та беручи до уваги швидке поширення наслідків 4-ї промислової революції, є потреба звернутися безпосередньо до президента, прем'єр-міністра та голови Верховної Ради України з рекомендацією:

— якнайшвидше зробити підвищення ділової досконалості пріоритетом у роботі та особисто ініціювати невідкладне вжиття заходів, скерованих на суттєве поліпшення якості державного управління, зокрема із застосуванням напрацювань у частині системного менеджменту та відповідним доопрацюванням Стратегії реформування державного управління;

— анулювати розпорядження Кабінету міністрів України від 17 серпня 2002 р. №447 "Про затвердження Концепції державної політики у сфері управління якістю продукції (товарів, робіт, послуг)" і доручити відповідним органам виконавчої влади:

а) розробити і прийняти концепцію державної політики у сфері системного менеджменту, передбачивши активне сприяння з боку влади вітчизняним підприємствам у вдосконаленні на засадах сучасних підходів і найкращих практик;

б) розробити і прийняти концепцію державної політики у сфері якості продукції (робіт, послуг), включивши до неї такі напрями діяльності, як стандартизація, технічне регулювання, метрологічне забезпечення, ринковий нагляд тощо;

— доручити Міносвіти забезпечити виправлення перекосів у підготовці фахівців з якості і системного менеджменту та сприяти широкій перепідготовці персоналу (перш за все керівників держави найвищого рівня);

— передбачити проведення аналізу та відповідне доопрацювання Стратегії сталого розвитку "Україна-2020" з урахуванням необхідності суттєво вдосконалити діяльність як суб'єктів підприємництва, так і державних інституцій;

— доручити відповідним органам влади в найкоротші терміни організувати у 2–3 регіонах України пілотні проекти з підвищення конкурентоспроможності економік і поліпшення життя громадян на засадах сприяння розвитку руху за ділову досконалість їх підприємств і організацій.

Резюме

Задля збереження своєї незалежності Україна має лише один вибір: стати сильною, змінивши свою ділову культуру, сконцентрувавшись на досконалості, як свого часу це зробили Японія, Німеччина та ряд інших просунутих країн. Цьому може сприяти впровадження формули: "Що досконаліша організація, то комфортніше їй у державі", яка має стати єдиною для всіх суб'єктів українського ділового світу.

Теги:
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
26 коментарів
  • Petro Kalyta 23 ноября, 08:42 Додатково до попередньої відповіді. Якщо ставити завдання забезпечити кардинальне вдосконалення, припустимо, сотні підприємств, це можна здійснити і без сприяння з боку держави. Але, якщо говорити про покращення стану вітчизняної економіки в цілому, мова йде про відносно швидке вдосконалення вже десятків тисяч підприємств. А це зовсім інша справа. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Petro Kalyta 22 ноября, 19:53 Без держави це можно робити з десятками, навіть сотнями компаній, які мають лідерів, готових до змін. Українська асоціація якості має близько 100 успішних проектів в Україні та інших країнах. Але "підняти" масовий рух за ділову досконалість в Україні без сприяння з боку влади неможливо. Проблема ускладнюється тим, що влада дезорієнтувала підприємців щодо якості, досконалості і конкурентоспрооможності - необхідні рішення з відміни деяких діючих державних нормативних документів. По друге - потрібно змінювати систему навчання менеджерів у ВНЗ, що неможливо зробити без участі влади. По третє - в країні необхідно розробити ряд методичних рекомендацій та перевчити безліч підприємців. Ну і найголовніше це те, що український бізнес вже не має часу для повільного пробудження щодо вдосконалення. А в остальном, моя маркиза, все хорошо… Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Serge Shevtsov 22 ноября, 09:53 Цікава стаття, однак у висновках віє патернілізмом. Що заважає робити те саме без держави? Вбачається, що нічого. Головне задати тренд, а далі, той хто розуміє підключитися, той хто хоче, підтягнеться. Решта...відійде в минуле, якщо не готова та не бажає змінюватися...дякую Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Petro Kalyta 21 ноября, 22:11 Валентин, если Вы знаете ВСЕ, напишите сразу обо ВСЕМ (мне кажется, что, как правило, это значит ни о чем). Я говорю только о том, в чем хорошо разбираюсь и о чем практически в Украине не говорят вообще - о деловой культуре, о деловом совершенстве, о системном менеджменте (в основном ориентированном на предприятия). Но без изменения ДК Украина никогда ничего не добьется. Даже, если "забудет про чистую прибыль" и "будет вкладывать в развитие технологий". Готов дискутировать. Для этого я и предложил встречу в середине декабря. Присоединяйтесь. С уважением, Петр Калита.
    Валентин Коген 22 ноября, 16:27
    Развитие экономики первично, ДК вторично, т.к. финансируется в процессе. Говорить о развитии экономики-говорить обо всем.
    Petro Kalyta 23 ноября, 09:00
    Здесь я не совсем согласен. Деловая культура не является вторичной для развития экономики. Это условие ее развития. Деловая культура собственно и определяет, как будет развиваться экономика. А вторичным по отношению к развитию экономики можно назвать качество жизни людей, да и политику. Это как в спорте - главное результат, но результат определяется уровнем совершенства спортсменов. А не наоборот.
    Валентин Коген 23 ноября, 16:48
    Условием развития экономики являются инвестиции и налоговая политика, этому способствующая. Деловая культура формируется и совершенствуется в ходе процесса. Доказательство. Наша фирма участвовала в тематических выставках, представляя информацию о своих услугах, знакомясь с новинками в 90-х ежеквартально, сегодня приглашение раз в год. Полностью свернулось общение по данной тематике. Это результат экономического падения, не возражайте. В спорте, результат спортсмена как состояние качества жизни в результате экономического развития, т.е., роста доходов населения. Деловая культура сопровождает совершенствование спортсмена.
    Petro Kalyta 23 ноября, 19:26
    Если Вы в этом убеждены, так и считайте. Это Ваше право. Как в песне у Ю. Левитанскоко "Каждый выбирает по себе Женщину, Религию, Дорогу"
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Валентин Коген 21 ноября, 21:29 Анализ хорош, а дальше...как же напоминает Постановление очередного Пленума ЦК. Та же риторика, пафос, полное отсутствие конкретного анализа и причин падения в Украине. В конце концов мир живет в постиндустриальном обществе, что это такое, с чем его едят, ни слова. Комменты, к сожалению, в унисон. Греф, между прочим, сказал нечто более конкретное и существенное, для Украины в первую очередь: в Кремниевой долине бизнес уже забыл, что такое чистая прибыль, вкладывая в развитие технологий. В Украине за 20 лет забыли, что такое вкладывать в развитие технологий, соревнуясь в выводе валовой прибыли на обогащение, до 60% сегодня. С 2018 обещают налог на выведенный капитал, что легализует вывод до 80% валовой прибыли. Такова реальность. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Petro Kalyta 21 ноября, 13:57 Мета "кожного" - підвищення якості, як правило, власного життя, життя своєї родини. Створення умов для підвищення якості життя усього суспільства - це завдання, яке потребує консолідації окремих "кожного" та участі уряду. Саме для цього і пропонується зібратися разом, обмінятися думками та напрацювати план дій.З повагою, Петро Калита. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Wadim_UA 21 ноября, 12:50 Підвищення якості життя - мета кожного. Консолідація і оптимізація зусиль і ресурсів по досягненню цілей підвищення якості життя - об'єднуючий європейський і світовий тренд. Та і взагалі це перспективний і правильний шлях з будь-якої точки зору і іміджу. Якість життя має стати національною ідеєю України. Взагалі-то національна ідея, як категорія, складається з двох частин - принципу і вектору розвитку. Все інше від лукавого або від некомпетентності. Базовий принцип - баланс інтересів. Вектор розвитку на цьому етапі - європейська якість життя і конкурентоспроможність країни. Ідея має об’єднувати та згуртовувати людей задля її досягнення. При цьому мають бути використані усі доступні методи. Програма обов'язково повинна розпочинатися з відповідної вменяемой осмислено-раціональної і оптимальної системної парадигми і концепції. В Системі немає головних або другорядних компонентів. Збій в роботі будь якого компоненту призведе до збою роботи всієї системи. Всі компоненти головні та ва Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Petro Kalyta 21 ноября, 10:01 lesya, дякую! На жаль, як виявилось, є-мейл тут залишати не можна. Тому пропоную для зв`язку використовувати є-мейл Української асоціації якості, який ви можете знайти через пошукову систему. З повагою, Петро Калита Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Petro Kalyta 21 ноября, 07:43 Дякую! Добре, даю свій e-mail: p.kalyta70@gmail.com Чекаю пропозицій. З повагою, Петро Калита. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Petro Kalyta 20 ноября, 18:35 Шановні колеги, є ідея!. Якщо у вас буде бажання, ми можемо десь в середингі грудня зібратись в офісі ділового центру Клубів лідерів якості України та країн Центральної і Східної Європи (біля метро Лівобережна, у Києві). Ви отримаєте унікальні інформацію і матеріали. Ми зможемо очно разом обговорити проблеми, які підняті у статті, та інші. А в разі зацікавленості - об`єднати наші зусилля заради поліпшення української економіки та якості життя. Ті, хто бажає взяти участь у зустрічі і обговоренні, можуть залишити свої координати для зв`язку у коментарях. З повагою, Петро Калита
    lesya 21 ноября, 00:12
    Записуюсь. Тут є багато людей, що компетентні, тож об"єднання назріло. Мені здається,що Ви здатні об"єднувати.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
Реклама
Останні новини
USD 26.02
EUR 27.92