Валерія Гонтарева: "Ми узгодили з МВФ додаткові адміністративні заходи"

Валерия ГОНТАРЕВА

Читайте також

За ті кілька тижнів, що ми чекали можливості зустрітися для інтерв'ю з головою Національного банку України Валерією Гонтаревою, у нас накопичилося до головного банкіра країни майже півсотні запитань. Причому це тільки найбільш актуальних і першочергових. І, звичайно, за більш як годину, що було відведено для спілкування, вдалося поставити менше половини з них. Причому під час досить емоційної та непростої розмови-дискусії постійно спливали дедалі нові та нові "знаки запитання".

Оскільки про дуже багато з того, що турбує та цікавить громадськість у діяльності Нацбанку, ми не встигли розпитати, нам довелося взяти обіцянку зустрітися ще раз у найближчі місяц-два, щоб продовжити нинішню незавершену розмову.

Поки ж пропонуємо увазі читачів перші результати спілкування, в яких теж міститься чимало досить важливої та цікавої інформації.

Не встигли ми поставити перше запитання, як В.Гонтарева сама взяла слово:

— Ось "Дзеркало тижня" запитувало в раніше надісланому інформаційному запиті, яким є дохід голови Національного банку. Цифри та дані готували профільні департаменти. От, полюбуйтеся, як у нас прийнято відповідати (зачитує): "Орієнтуючись на норми законів України "Про інформацію", "Про доступ до публічної інформації", "Про захист персональних даних", "Про основи недопущення та протидії корупції" і з урахуванням рішення Конституційного суду України в справі про конституційне подання Жашківської районної ради Черкаської області в частині роз'яснень таких-то статей Конституції... дана інформація не належить до публічної. Таким чином, правові підстави для її надання відсутні".

І мені говоритимуть, що персонал, який готує такі відповіді, мені чимось допомагає? Посилаючись на конституційні подання Жашківської райради...

Поки що я вам можу сказати одне: усе, що я одержу цього року, вкажу в декларації. У ній буде пункт "зарплата та інші види доходів за основним місцем роботи". І там з'явиться загальна сума. Чекайте моєї декларації на початку наступного року.

Тим цікавіше прочитати декларацію, а не просто дізнатися мій оклад, бо в державних органах не виплачують, як в інших організаціях, де я звикла працювати, зарплати та бонусу за досягнуті результати. У державних органах виплачують зовсім по-іншому. Є премії, надбавки, доплати за ранги...

— Тобто ви, працюючи три місяці, поки що не знаєте?!

— Я здогадуюся, що впродовж року маю одержати. Наш HR, тут це називається "начальник управління кадрів", коли я ще влаштовувалася на роботу, приблизно розповідав. Наприклад, ти одержуєш доплату за присвоєння рангу держслужбовця.

І от учора я одержала указ президента про присвоєння мені першого рангу державного службовця. Тепер одержуватиму надбавку. Є ще надбавка за те, що маю доступ до державної таємниці, а я як член РНБО маю доступ до найвищої державної таємниці.

Це дуже складна система. Тому всі мої доходи ви побачите наступного року, коли буде опубліковано мою декларацію про доходи.

— Ситуація як в анекдоті: "А у вас тут ще й зарплату платять?".

— Національний банк платить загальний зарплатний пакет на гідному рівні. І я можу залучати професійних людей з ринку. На жаль, систему не вибудувано так, щоб було чітко — зарплата та бонус за виконання поставлених цілей, те, що називається KPI (від англ. key performance indicators — ключові показники ефективності. — Ред.). Тут поки що такого немає, але я сподіваюся, що ми зможемо це імплементувати.

Ще скажу, що в мене є три власні автомобілі, які я задекларувала. Але на роботі в мене службовий Lexus, на якому я приїхала у Верховну Раду, тому що мені не дозволяють їздити на власних автомобілях. Цієї машини немає в декларації, про що почали всі ЗМІ писати. Немає, бо це службовий автомобіль, і він мені не належить.

— У вас щойно закінчилася зустріч, яка вже стала традиційною, з керівниками
40 найбільших комерційних банків — ми багатьох із них зустріли у вестибюлі (інтерв'ю відбулося в середу,
17 вересня). У нас складається враження, що на ринку нині сюрреалізм. Банки на вивісках доларових обмінних пунктів поставили, як і просить влада, лояльні курси 12,70–12,90, але там доларів немає. З іншого боку, є чорний ринок, що досить успішно функціонує на рівні 14–14,50 грн/дол. Наради з банкірами взагалі дають якийсь результат?

— Коли в нас була найскладніша ситуація, ми проводили по дві наради на тиждень. Зараз вона поліпшується, у нас проходить одна нарада на тиждень. І сподіваюся, що коли ситуація стабілізується, ми перейдемо від щотижневих до двотижневих, а потім уже й до щомісячних.

Дотепер у нашій країні,
на жаль, складалося так, що
23 роки курс валют був священною коровою. Вся стабільність в Україні вимірялася виключно за критерієм обмінного курсу. Тому в нас драбинка: п'ять, вісім, дванадцять гривень за долар... У нас усі бояться гнучкого, плаваючого курсу.

Однак треба усвідомлювати, що, утримуючи фіксований курс гривні до долара США, ми входимо в протиріччя з принципами ринкової економіки та позбавляємо її автоматичного стабілізатора, яким є курс національної валюти. Півтора місяця тому, виступаючи у Верховній Раді, я чітко доповідала, що при курсі 11,70 грн за долар, при тому стані економіки, який був наприкінці липня, сальдо поточного рахунку платіжного балансу, тобто експорт, імпорт і сервіси, досягло збалансованого стану.

— Оперативні дані по платіжному балансу, розміщені на сайті НБУ, спростовують це. Поточний рахунок за підсумками січня—липня становив мінус 2,26 млрд дол. США.

— Знаєте, коли сальдо поточного рахунку в нас колись було мінус 12 млрд, а зараз мінус два, то це можна вважати збалансованим станом...

За нашими даними, торговельний дефіцит у другому кварталі нинішнього року скоротився до найменшого значення з 2010 р. (менш як 0,5 млрд долл.), тоді як у середньому за квартал у 2012–2013 рр. він становив майже 4 млрд.

Хочу також зазначити, що, з погляду макроекономіки, умовою збалансованого стану платіжного балансу такої країни, що розвивається, як Україна, може бути помірний дефіцит поточного рахунку (до 3% від ВВП), що дасть їй можливість залучати інвестиційні ресурси на зовнішніх ринках.

Ви ніколи не збалансуєте цей показник у нуль. Він буде завжди трішки в плюс чи в мінус. Коли ми кажемо про якусь збалансовану позицію, йдеться про те, що це входить у рамки допустимого.

— Два мільярди — це "копійки"?

— У липні, коли я про це казала, цифри були вже практично збалансовані. Ви ж дивитеся наростаючим підсумком, з початку року, коли курс був вісім. Країна ще накопичувала дисбаланси. А от на курсі 11,70 почалося балансування. І ми відчули, наскільки імпорт упав. Експорт, на жаль, за обсягами теж падав, а світові ціни лише незначно зростали.

Так, 11,50–11,90 грн за долар — це розрахункова величина. При курсі 11,70, відповідально вам кажу, більш-менш намацувався баланс.

Що сталося далі, ви бачили. У нас розпочалася паніка, яка була спровокована реальною війною на Сході країни. Потім підключилися вже не суб'єктивні, а об'єктивні економічні причини. Почали зупинятися заводи й шахти в зоні АТО.

— Щойно, кажучи про нараду з "сорокабанкірщиною", ви зауважили, що ситуація поліпшується. У чому проявляється це поліпшення?

— Поки що виключно в тому, що в нас поліпшуються настрої. Зараз перемир'я, яке свідчить про те, що з'являється шанс на стабілізацію ситуації. Головне, що стабілізація розпочинається в головах. Ми опитали банкірів на тему того, як вони бачать ринок.

Не можу сказати, що всі до одного очікують стабілізації ситуації до кінця року. Чимало фахівців вважають, що вибори принесуть деструктив. Це насамперед інформаційні атаки на банківську систему, на Національний банк, на валюту.

"Більше грошей
від міжнародних організацій
нам поки не потрібно"

— І все-таки, що робитиме Нацбанк із утворенням дельти в півтори гривні між 13 та 14,50 грн за долар?

— Цей сумнозвісний реальний комерційний курс 14,50 грн/дол. і є найбільша проблема нашого ринку. От чому ми збираємося будувати нормальну інфраструктуру валютного ринку.

У нас минулого тижня була місія Міжнародного валютного фонду, яку ми покликали самі, щоб спрогнозувати cash flow (грошовий потік), що змінився. Якщо ви пам'ятаєте, коли від'їжджала попередня місія МВФ, у нас була спільна прес-конференція, на якій Національний банк оголосив, що бачить додаткову пропозицію валюти, яка має бути сформована в результаті експорту нашої агропродукції. Ми навіть планували купувати валюту, і в програмі МВФ є такі показники, які говорили про те, що Національний банк збільшить свої чисті резерви за рахунок купівлі валюти до кінця року.

— Мільярд доларів?

— Так, але ситуація змінилася. Адже ми побачили падіння експортної виручки, пов'язане з ситуацією на Донбасі.

Сьогодні запроваджено обов'язковий стовідсотковий продаж виручки, поки ми бачимо в статистиці 82% продажу валютної виручки. Але в абсолютних цифрах вона нітрохи не більша, ніж тоді, коли була норма 50%. Про що це свідчить? Про падіння експорту. Тобто поточний рахунок знову почав погіршуватися, і ми викликали місію МВФ, аби показати це та вирішити, якими інструментами ми будемо це балансувати.

— Про що домовилися?

— Насамперед Національний банк поки більше не буде зобов'язаний купувати валюту. Крім того, ми вивели з ринку НАК "Нафтогаз України". Цього місяця НАК купуватиме валюту для оплати газу, отриманого за реверсом, напряму у Національного банку. Ми вже продали компанії валюти на 270 млн дол. (станом на 17 вересня. — Ред.). І збираємося продати цього місяця лише близько 426 млн дол.

— Тобто задовольните нафтогазового монополіста ще на 156 млн?

— Цілком правильно.

МВФ дозволив уже прямо продавати валюту НАКу й для оплати реверсних поставок? Чи це все-таки стосується тільки газу "Газпрому"?

— По російському газу в програмі МВФ була передбачена така операція, як купівля НАКом 3,1 млрд дол., про яку ЗМІ писали на кшталт "як це розірве ринок". Хоч би скільки Національний банк разом із Міністерством фінансів розповідав, що це не призведе до будь-якого впливу на ринок, ніхто в це не вірив. Якщо ви пам'ятаєте, було здійснено таку операцію, що називалася монетизацією для НАКу...

— ...вона не закінчилася. Статутний фонд "Нафтогазу" має бути збільшений на 104 млрд грн, поки ж НБУ поповнив свій портфель на 46 млрд.

— Насправді для цієї суми, тобто для 3,1 млрд дол., вона закінчилася.

Повторюся, ми вивели з ринку найбільшого імпортера, і нашому ринку стало значно легше дихати, тому що на нього не тисне великий попит. Ми змогли переконати МВФ у цьому. Але, зауважу, це була суто технічна місія, позапланова. Планова приїжджає в жовтні. Але тепер вони вже знають, які в нас є питання та які існують пропозиції.

— А чи правда, що ви покликали її й для того, аби попросити ще грошей у рамках програми stand-by?

— Ні. Насправді поки що більше грошей від міжнародних організацій нам не потрібно. Нам треба відкоригувати деякі індикатори, так звані маяки.

— Але ж ви сказали, що економічна ситуація виявилася несподівано набагато гіршою...

— Це правда. Питання в тому, наскільки нині принципово мати валові резерви в розмірі 17 млрд дол. або, наприклад, 18 млрд дол.?

— Це валові?

— Так. От 17 млрд — вам подобається сума?

— Ні, не подобається. Причому за багатьма критеріями достатності резервів. Взяти той самий сумнозвісний тримісячний імпорт.

— Тримісячний імпорт — це безперечно добре. Проте й двомісячний імпорт — теж добре. Головне — мати можливість цей критичний імпорт із цих резервів оплатити, коли нам потрібно. А якщо у вас резерви використовуються як картинка, яку ми лише показуємо міжнародним інвесторам, то тоді я як голова центробанку не бачу сенсу в резервах. Резерви мають бути використані в тому випадку, коли країні вони потрібні.

Вважаю, що вони країні зараз потрібні, тому що нині війна, зруйнована економіка... От про це ми й говорили з Міжнародним валютним фондом.

Для цього не потрібно змінювати всю програму. Треба змінити кілька індикаторів, які є в програмі, та оновити макроекономічні прогнози.

— Які прогнози?

— Головний прогноз, який потрібно змінювати: на сьогодні у програмі падіння ВВП закладене на рівні 6,5%. Так, наступний перегляд від МВФ буде лише наприкінці жовтня. Але вже сьогодні ми дали наші оцінки погіршення падіння ВВП. Днями на саміті YES я заявила, що, за нашими прогнозами, ВВП цього року може впасти до 9%.

— Кабмін у цьому з вами згодний? У них прогнози, судячи з усього, значно оптимістичніші...

— Ми ж незалежний Національний банк. Кабміну ми точно так само сказали свою думку, бачачи, що відбувається. Ми поки що не бачили повної статистики навіть за серпень, нині ми робимо прогноз, виходячи з того, які підприємства та яка інфраструктура на Донбасі постраждали.

Принаймні, коли приїде Міжнародний валютний фонд наприкінці жовтня, у нас з'явиться статистика за серпень і вересень і вже буде реальна картина по жовтню. Але ми напередодні цього показуємо те, що, на наш погляд, потрібно буде переглядати в жовтні, тому ми викликали місію та з ними це узгодили.

"Ми пишемо "план Маршалла для України"

— МВФ уже не турбує те, що в Кабміну та Нацбанку цілком різні оцінки?

— Це не цілком різні оцінки. НБУ зможе робити свої прогнози професійно та добре тільки тоді, коли зміцнить свою команду макроекономістів. Тому на сьогодні, перебуваючи під програмою Міжнародного валютного фонду, скажу вам чесно, ми навіть не напружувалися — всі макроекономічні розрахунки взяли у МВФ. Та й Мінфін перебуває під програмою МВФ — він теж користується їхніми прогнозами. Тому на сьогодні з погляду макропоказників НБУ та Мінфін знаходяться у рівному становищі.

Тоді, коли ми більше не залежатимемо від будь-яких прогнозів Міністерства економіки, від того, хто розраховує бюджет, а Національний банк повністю зробить свою грошово-кредитну політику на підставі власних прогнозів, це буде той день, коли я вам чесно скажу: Національний банк став повністю незалежним, і ми перейшли до таргетування інфляції.

— У нас у країні чимало випускників висококласних західних вузів, багато грамотних економістів працюють у вітчизняних структурах...

— Люди, які займаються макроекономікою в Національному банку, користуються тільки офіційною статистикою. Вони її одержують та обробляють. У них немає forward looking, погляду в майбутнє. Тому листи в МВФ пишу особисто я. От вам типовий приклад: у нас зупинилася "Донецьксталь", розбомбили "Ясинівку" (Ясинівський коксохімічний завод. — Ред.), там зупинилися шість коксохімічних батарей. Їх запустити заново не можна, а кожна нова коштує
50 млн дол. Я попросила порахувати, що це означає для нашого платіжного балансу. А вони й гадки не мають, що таке "Ясинівка" і коксобатарея!

Посилення буде. Щоправда, багато тих, хто за професійними даними мені потрібен, часто виявляються іноземними громадянами, яких можна найняти лише консультантами. А мені потрібні не тільки консультанти, а й співробітники, які щодня справлятимуться з поставленими завданнями, братимуть на себе відповідальність і прийматимуть рішення.

Зауважу, що в мене на громадських засадах формується незалежна команда аналітиків-патріотів у рамках ініціативної групи по комітету реформ, де ми пишемо "план Маршалла для України". Але тут поки щось говорити рано.

— І все-таки про резерви. Ви назвали суму 17 млрд дол. Але на ринку вперто циркулюють чутки, що виникли ще років п'ять тому, що насправді в Нацбанку ліквідних резервів щонайбільше 5 млрд. Чисті резерви — секрет. Може, слід спростувати чутки та домисли тут і зараз?

— Давайте не плутати ліквідні резерви з чистими резервами. У нас всі резерви не просто ліквідні, а високоліквідні. У нас резерви всі аудовані, причому не тільки першокласними аудиторами, а й МВФ уздовж і впоперек. Чисті від "брудних" (валових) відрізняються наявністю запозичених грошей, які й ми, і Міністерство фінансів взяли в міжнародних організацій.

Усі наші резерви, і МВФ неодноразово про це казав, це гроші в першокласних депозитах, суверенних і корпоративних паперах з рейтингом не нижче "АА+". Якщо вас не влаштовує ні їхній рейтинг, ні думка МВФ, ні висновки "великої аудиторської четвірки", то тоді вам мої запевнення теж не потрібні.

— Звідки ці чутки постійно беруться?

— Звідти ж, звідки прийшли звісточки, що Валерія Гонтарева подала у відставку, а потім нещодавно нібито звільнили Олену Щербакову. Це передвиборна кампанія.

"Деякі додаткові адміністративні заходи"

У звіті МВФ за підсумками першого перегляду програми stand-by прописано песимістичний сценарій. Там спад ВВП поки не 9%, а 7¼? Але нас більше зацікавив інший прогноз: фонд зазначає, що у разі оптимістичного сценарію на кінець дії програми (грудень 2015 р.) валові резерви України передбачаються на рівні 23 млрд дол., а у разі негативного — лише 4,4 млрд. Чи правильно ми розуміємо, що резерви за трохи більше, ніж рік, майже повністю можуть бути витрачені?

— Ні. 2015-й зараз узагалі не обговорювався. Усе, що ми збираємося переглядати, — виключно до кінця цього року. Чому вас так цікавлять резерви?

— Усіх цікавить, скільки ж грошей Національний банк може витратити на стабілізацію ринку.

— Я вже вам сказала, що, по-перше, ми вирішили питання з купівлею валюти НАК "Нафтогаз України". По-друге, попросили Міжнародний валютний фонд перерахувати розрахунковий грошовий потік у валюті, який прийде в країну до кінця року, і переглянути деякі маяки програми. Плюс узгодили з МВФ додаткові адміністративні заходи, які збираємося запроваджувати на ринку. І, звичайно, передбачили можливості інтервенцій НБУ через різноманітні інструменти. Наприклад, у п'ятницю ми проводимо валютний аукціон, а наступний аукціон із продажу валюти ми плануємо провести у вівторок, 23 вересня, і вже оголосили його обсяг у 200 млн дол.

Також у нас із кінця серпня діє 100-відсотковий продаж валютної виручки та перевірка контрактів на предмет їхньої добросовісності.

Як я вам казала, ми узгодили з місією й деякі додаткові адміністративні заходи. Я їх зараз озвучувала банкірам.

— Ви могли б їх назвати?

— Це будуть адміністративні заходи... Нині ми самі перевіряємо контракти для того, щоб відсікти незаконні операції. У новій же постанові в нас прописані операції з виведення капіталу через цінні папери. Ми й сьогодні уже можемо повернути угоду, якщо вона в нас викликає сумніви.

У постанові буде просто легалізовано те, що такі контракти здійснювати не можна. І банк уже їх не пропустить. Нині ми просто це зупиняємо та розпочинаємо перевіряти. Сьогодні банкірам розповідали, що ми плануємо зробити, і чули їхню реакцію. Будуть ще інші адміністративні обмеження, які ми узгодили з місією. Раніше ми це робили вручну, а тепер це відбуватиметься автоматично.

Хочу поділитися з вами радістю. Цього тижня в нас до роботи приступає технічний асистанс. Він допомагатиме нам робити інфраструктуру ринку.

— Це експерти Світового банку?

— Ні, МВФ. Вони приїжджають допомогти нам вибудувати весь інструментарій для FOREX-ринку (міжбанківський ринок обміну іноземних валют. — Ред.). У нас щоденний оборот міжбанківського валютного ринку сьогодні близько 200–300 млн дол., з яких більша частина клієнтів закривається усередині банку по 12,90. Так, є 48–50 млн міжбанку, і якась смішна угода на суму 50 тис. дол., що відбувається за курсом 14,80 грн/дол., призводить до того, що весь ринок гуде про те, що котирування перебувають на рівні 14,80.

— Сусідка, якій потрібно було повернути позичені раніше 100 доларів, днями обійшла два десятки обмінних пунктів, у яких був заявлений курс 12,90. У жодному банку навіть десяти доларів вона не змогла купити. Ринку немає як такого. Тож який усе-таки реальний курс?

— Реальний курс який? Думаю, реальний — це той курс, за яким і йде оборот 300 млн дол. на день.

— Реальний курс — це той, за яким можна реально купити.

— Та в мене ж є статистика. Ви бачили, скільки продається валюти банківською системою через обмінні пункти валюти за останні два місяці?

— Бачили. Тож кому вони її продають?

— У нас у дні паніки продажі доларів для населення перевищують купівлі на 20–30 млн дол. на день. Як ви розумієте, коли розпочинається паніка, іде акселерація попиту не тільки на готівковий долар від населення, у нас активізується як легальний, так і нелегальний бізнес. От, наприклад, цілком легальний бізнес: ви не планували купувати нічого імпортного? Але у вас є гривня, а на ринку паніка. А ви автомобільний дилер, і у вас ці автомобілі зараз ніхто не бере. Але ви хочете про запас ще купити. І це цілком легальна купівля імпорту. Більш того, автодилер може взяти гривневий кредит і піти купувати імпорт. Це саме стосується й дивідендів, які ви зазвичай раніше реінвестували. Але цього року вирішили, що якщо все так погано в країні, і ніхто не знає, що буде далі, може, варто їх вивести.

Отак і з'являється великий попит на валюту. І він цілком легальний. Хіба це нелегально населенню хотіти купити валюту? Легально. Отже, наше завдання — боротися з нелегальним бізнесом заборонними заходами, а з легальним — адміністративними заходами та інтервенціями НБУ. Адже потрібно якось із цим боротися.

— З населенням чи з чорним ринком?

— Чорним ринком нехай силовики займаються. Ми ж відповідаємо за білий і сірий ринок. Білий ринок — це добросовісна банківська система, а сірий ринок — це ті банки, які ми ще не встигли закрити та "розчищенням" яких ми активно займаємося.

Я вам приклад Росії наведу. У них за останній рік девальвація рубля 30%. Якщо там розпочнеться паніка населення, то, повірте, і півтрильйона резервів не вистачить.

"У нас немає поняття "російські банки"

— І все-таки, повертаючись до наших внутрішніх проблем: от ви з банкірами якось посиділи та домовилися про те, що курс буде 12,5–13,0. А його реально немає... Всі дружно вивісили такі цифри у віконцях обмінників. Скуповувати за заниженою ціною валюту їм усім вигідно, але продавати вони зовсім не хочуть — ніби немає валюти... Чи є сенс у таких домовленостях?

— Ми сьогодні з банкірами посиділи й домовилися не лише про нові адміністративні обмеження, а й оголосили, що весь зайвий попит, який був накопичений за легальними контрактами, ми зараз будемо нейтралізувати нашими інтервенціями. А нелегальні контракти ми точно всі приберемо, але цей попит може перекочувати на чорний ринок.

— Ви, схоже, його стимулюєте.

— Ви хочете, щоб ми закрили банки, які займалися відмиванням, і при цьому ще й ліквідували чорний ринок? Вважаю, що це завдання не НБУ, а парафія міліції, прокуратури, СБУ.

Повертаємося до нашої парафії. Про що ми з банками домовляємося? Саме про те, що в ситуації розбалансування ринку жити можна тільки консолідовано та маючи відповідальність. А Національний банк може допомогти банківській системі, запроваджуючи адміністративні обмеження та проводячи інтервенції.

На п'ятницю, 19 вересня, ми оголосили голландський аукціон, за яким задовольнятиметься попит зверху вниз, починаючи з найдорожчих заявок. Ми його поки що один раз спробували. Він працює як інструмент для тих, хто не може чи не хоче почекати стабілізації ринку та кому терміново потрібна валюта за будь-яким курсом. Ось принцип цього аукціону в тому й полягає: потрібна тобі валюта, а пропозицію на ринку обмежено, тоді приходь, ми продамо. Доступ до аукціону відкритий. Тільки якщо це легальні покупці. Всі чорні контракти завернемо.

Понад те, ми скоро плануємо зробити інститут маркет-мейкерів, буде лише 15 банків, які матимуть доступ до інтервенцій Національного банку. Але аукціони будуть завжди відкриті для всіх учасників ринку.

— А чим це мотивується? Чому тільки 15, та як їх відбиратимуть?

— Тому що в нас глибини ринку немає. У світі немає ринків без маркет-мейкерів. Маркет-мейкер — це той, хто робить його глибину. Адже у нас сьогодні обороти на ринку 200–300 млн дол., і якщо хтось 100 млн виручки притримує, от і немає третини ринку.

— Вони будуть зобов'язані виставляти двосторонні котирування?

— Звичайно.

— А пенсійний збір, який уряд узагалі хоче підняти до 2%?

— Плануємо це прибрати для банків.

— Російські банки будуть маркет-мейкерами?

— У нас немає поняття "російські банки". У нас є українські банки з російським капіталом. У маркет-мейкерів має бути свій капітал, у них мають бути великі обороти за останні три роки. Всі критерії ми випишемо, і ви їх побачите. Ви думаєте, "по блату" туди братимемо? Жоден банк не зможе пролобіювати свої інтереси.

— Банки з російським капіталом багато депутатів і патріотів закликають закрити...

— Дуже добре було б, якби депутати могли 16% банківської системи, що становлять такі банки, викупити або депозити видати за свій рахунок...

— Як і кредити, отримані українськими підприємствами...

— До речі, от я казала про ситуацію з потенційною панікою в Росії. Нам важливо, щоб їм вистачило півтрильйона резервів на те, щоб на 150 млрд дол. відкапіталізувати та відфондувати банки, до яких застосували санкції. Україну це цікавить, оскільки російським банкам потрібно довнести капітал сюди, у ті банки, які в нас працюють. Не всі, втім, треба докапіталізовувати.

"Центральний банк списуватиме прострочену заборгованість"

— Кожен новий ривок на валютному ринку, як правило, відбувається після надання рефінансування ряду банків. Чому?

— Минулого тижня Юлія Тимошенко по телебаченню всій країні розповіла, що, мовляв, Національний банк надав за останні три місяці 3 млрд грн Сім'ї.

За весь час мого керівництва центральним банком ми видали лише два стабілізаційні кредити під відплив депозитів системним банкам, та й то тільки цього тижня.

Усе інше за ті три місяці, що я голова НБУ, — це було стандартне рефінансування, щотижневе, котре здійснюється під заставу державних паперів. Це стандартні тендери. І на них побувало вже 74 банки. Отже, знайте, у нашій "Сім'ї" уже 74 фінустанови.

— А серед цих стабілізаційних кредитів, випадково, не було позички одному з банків Олега Бахматюка?

— Ні.

— Тобто з числа тих 16, які підлягають, відповідно до меморандуму з МВФ, обов'язковій рекапіталізації держави, коли щось станеться?

— Я вам прямо скажу — найбільшим. Більш того, вони видані за абсолютно новою процедурою. Уперше було проведено оцінку цілісного майнового комплексу компанією зі світовим ім'ям — Colliers.

Скажу вам більше: НБУ припиняє практику акумулювання неякісної нерухомості за завищеними цінами у вигляді заставного майна. Ми й так уже, напевно, один із найбільших власників рієл-істейту по всій країні. Центральний банк списуватиме прострочену заборгованість і формуватиме достатні резерви за такими боргами.

У цілому станом на 1 вересня 2014 р. левова частка заборгованості за стабкредитами належала банкам першої та другої груп, а саме — 66,4 млрд грн. Тепер, виходить, 68,4 млрд грн.

— Що заважає нам усе-таки зробити відкритою та прозорою процедуру рефінансування? Чи, як варіант, от що пропонує Незалежна асоціація банків України — запровадити механізми контролю за рефінансуванням, точно визначаючи призначення, куди воно потім іде, щоб не розхитувався валютний ринок. Національний банк відмовився це приймати.

— Ми це й зробили — в усі системні банки ввели кураторів! Куратор — це той, хто спостерігає за правильним використанням рефінансування Національного банку. Якщо гроші взято в регулятора під відплив депозитів, то рефінансування й піде на ці цілі, ні на що інше банки його не витратять. Понад те, найбільші банки самі в цьому не зацікавлені: у них іде відплив депозитів, щойно розпочинає розгойдуватися курс.

"Це не чутки.
Була госпіталізація"

— Ви читали свіжі рекомендації особисто вам від одного з колишніх голів НБУ — Сергія Арбузова?

— Тут аби з машинами, які він накупив, розібратися. Ви пропонуєте дотримуватися рекомендацій людини, яка розбазарила золотовалютні резерви з 38 до 16 млрд на штучну підтримку курсу, створюючи цим макроекономічні дисбаланси, зростання державного боргу? І тепер я маю слухати його рекомендації з того підпілля, де він ховається?

Тепер про те, що відбувається нині. Відплив депозитів тільки з початку цього місяця (1–
16 вересня) досягнув 6,4 млрд грн, у тому числі 0,4 млрд дол. — це інвалюта. Якщо ми візьмемо з початку року, то це 101 млрд грн (щоб було коректно, валютні депозити ми рахували за валютним курсом 8 грн/дол.).

Відплив був і в серпні. Отже, відпливи в найбільших ритейлових банків у період гарячого воєнного конфлікту були просто неминучі. До того ж на визволених територіях відплив навіть підсилився. Чому? Тому що банки були закриті, у зоні АТО вони не працювали, а щойно відкрилися — люди побігли в каси знімати гроші.

Коли я ці цифри називала у Вашингтоні, кажучи, що в нас відплив приблизно 30%, ніхто ні у Світовому банку, ні у МВФ не вірив, що в такій ситуації банківська система взагалі може вижити. Тому я не критикуватиму свого попередника, навіть якщо в мене є запитання до якості застав чи процедур за виданими кредитами. Тоді потрібно було гасити пожежу, бо система цього просто не витримала б. Тепер ми очікуємо стабілізації ситуації, тому що в нас перемир'я, і ми сподіваємося на справжній мир уже в найближчому майбутньому.

Зізнаюся, що ми були готові послабити обмеження на зняття валютних депозитів, піднявши планку, як і за гривневими, до 150 тис. грн, ще в липні. Середній валютний вклад у нас близько 5000 дол., тобто цього абсолютно вистачило б, щоб забирати депозит за один раз, а не щоразу в еквіваленті 15 тис. грн.

Та гаряча війна на Донбасі в серпні ці плани зруйнувала. А взагалі Україну лихоманить уже рік.

— І особливо сильно — з лютого.

— Особливо сильно — це кінець серпня — початок вересня цього року. Це вже не просто паніка населення та бізнесу, а реальні завдані збитки нашій промисловості та інфраструктурі. Добре, що прийнято перемир'я.

— Може, все-таки заборонити дострокове зняття депозитів як надзвичайний захід?

— На жаль, Цивільний кодекс не дозволяє. Я про це в Раді казала: у нас не буде потреби в надзвичайних заходах, коли будуть нормальні строкові депозити, тобто ті, які не можна знімати достроково. Має бути так само, як строковий кредит — його ж ніхто від вас не вимагає достроково погасити?

— Чи піде в Україні давно очікуваний процес консолідації банківської системи?

— Стратегічно НБУ бачить необхідність у трьох "К" у банківській системі: великій капіталізації банків, високому рівні консолідації та помірній концентрації банківського капіталу й активів. Інакше кажучи, ми хочемо мати меншу кількість більш капіталізованих банків, які при цьому не зловживають своїм монопольним становищем на певних географічних або продуктових ринках.

Якщо казати про консолідацію, то рівень фрагментації в українській банківській системі дуже високий, якщо аналізувати загальноприйнятий у світовій практиці критерій — індекс Херфіндаля—Хіршмана. При цьому треба чітко розуміти, що ситуація в Україні не поліпшувалася, а погіршувалася протягом останнього десятиліття. Цьому є багато причин: і низькі бар'єри входження на ринок, і знаменита українська особливість "два козаки — три гетьмани", що призвела до того, що в кожної малої чи середньої ФПГ був свій кептивний банк.

Було ухвалено закон, який підвищив вимоги до мінімального розміру капіталу нового банку до 500 млн грн, — у такий спосіб ми вже значно підняли бар'єри для входження нових гравців. Крім того, постановою №464 від 6 серпня ми також визначили графік підвищення вимог до капіталу також для існуючих банків. У рамках програми зі Світовим банком ми зараз розробляємо механізм спрощення процесів злиття банків, тобто процес має проходити швидко. Ми також працюємо з Фондом гарантування вкладів фізосіб над інструментами швидшої та ефективнішої передачі активів і пасивів неплатоспроможних банків здоровим банкам. Отже, консолідація в банківській системі неминуча.

— Коли вас тільки призначили головою центробанку, ви зізналися, що Петро Порошенко переконував вас зайняти цю посаду. А нещодавно, за чутками, у вас були проблеми зі здоров'ям...

— Це не чутки. Була навіть госпіталізація. Ось, ще залишилося (показує руку зі слідами від крапельниці).

— Тож, з огляду на все, що відбулося, та те, що ще відбудеться, ви не пошкодували, що погодилися?

— Я агностик. Тобто чітко знаю, що в кожної людини є її шлях, її доля та її хрест. Чи пошкодувала я? Шкодую щодня, коли йду з роботи о першій годині ночі. Але щоранку я з новим драйвом іду робити свою роботу.

У нас часто кажуть, що в країні не йдуть реформи, а я дивуюся, тому що в нас у Нацбанку вони йдуть повним ходом. Ми реформуємо всі внутрішні процеси та процедури, скорочуємо непотрібний персонал. Ніколи НБУ не створював резервів під погану заборгованість, а ми створюємо. Ми удвічі зменшуємо витрати: банківське телебачення вже не закладене до кошторису, фінансування університетів не закладене, а продаж непрофільних активів уже закладене до нашого кошторису на наступний рік.

Та про це, про формат правління НБУ, про інфляційне таргетування, про "план Маршалла", я обіцяю, ми поговоримо наступного разу.

— Через місяць?

— Через місяць. Саме виборча кампанія добіжить кінця.

Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
15 коментарів
  • Earine 1 октября, 14:41 Ко всему нижесказанному, почитав и послушав разные интерью г-жи Гонтаревой, еще можно прийти к выводу, что она не уважает не только персонал Нацонального банка, но и Украину в целом. Складывается впечатление, что на эту должность пришел человек, который не имеет даже малейшего опыта управления подобной структурой, но зато ее ничего не устраивает, ни персонал, ни кол-во, ни качество работы персонала. Западные эксперты-консультанты лучше и умнее. Они приедут и наведут порядок в этой стране. Г-жа Гонтарева может и сама успешно уехать на запад, если ей больше нравятся принципи функционирования американских банков и там себе "руководить". За все время, пока она занимает эту должность, никакого улучшения и результата для УКРАИНЫ и украинского НАРОДА мы не увидели, мы лишь слышим заумные фразы, и грозные крики о поголовной некомпетенции и 80%-ных сокращениях. Любое действие имеет свои последствия, и прежде, чем все рушить, нужно очень хорошо подумать. А от себя хочу добавить, что желаю главе НБУ той самой взаимности от жизни, с которой она относиться к людям. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Pravo 24 сентября, 19:58 Десь у коментах було, що Україна й без Путіна окупована. Економічно окупована. Знов можновладці не зробили те, що треба, й вже тепер "слухняні". Без української поітики - нічого не буде, тільки перегорнулись з одного боку на інший. Завтра Порошенко оголосе стратегічні ініціативи, то мені б хотілось щоб щось мене та інших там конкретно стосувалось, об життя покращилось. Бо те, що пропонуться (зокрема підвищити в 4 рази газ для населення, й де Юля, яка казала, що газа для населення вистачає, тому іде порушення), так от те, що пропонується в економічній площині - це проти людей, це жорска політика на виживання, якщо цього хочемо тоді, ми це мали при Януковичі, та то були ягідки.
    Pravo 24 сентября, 19:59
    "Не ягідки - квіточки" - фраза зникла.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Амросій Черняк 24 сентября, 09:10 І ця мадам рулить курсом???? Треба піти до церкви поставити свічку і помолотись за країну. p.s. Де він такі кадри знаходить? Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • lesya 23 сентября, 12:32 Понятно одно - не может Украина не экономить валюту. Поэтому все зависит от притока, и, конечно, будет регулирование. Второй вопрос - это инфляция. А тут должна вмешаться ценовая политика, т.к. многие цены НЕОБОСНОВАННО раздуты, если нет валютной составляющей, тогда поднятие цены должно быть обосновано. Но ,что говорить, если у нас политика абсурда, в данном контексте имею ввиду экономическую. Сегодня данные лица на государственной службе - делают одно, завтра - в бизнесе, будут горлопанить за диаметрально противоположное.
    lesya 23 сентября, 13:11
    И еще, сегодня, фактически, банки отвечают за развитие экономики, если они получают такие суммы рефинансирования из "общего котла", то,наверное, должны и на общий котел работать. А то, как денежки - так от людей, а потом куда? Тут политика Нацбанка должна быть. Если ничего не развивается, значит пусть эти деньги СБЕРБАНК УКРАИНЫ осваивает и контролирует, например, аналитиков наймет, как развивать, и под производство - меньше процент,все можно наладить, почему не налаживается? Все процессы разъединили, вместо того, чтобы они работали на результат, каждый процесс работает сам на себя, т.е. банки работают не на промышленность , а на банки, увеличивая инфляцию и раздувая курс, хотя должны делать противоположное, сохранять стабильность. Заметила, у нас все в экономике работает с точностью наоборот, вот и результат имеем.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Desdichado 23 сентября, 02:15 по прочтении сложилось впечатление, что разговор был с бабой базарной, которая пыталась надувать щеки, рассказывая глупости. А к советам Арбузова следует прислушываться ей, потому как если до нее не доходит причинно-следственная связь курс гривни-размер депозитов населения, то ей нужно заниматься чем то другим. На стабильность курса и держались стабильно высокие объемы вкладов населения, а сейчас опустив курс, она и ее папередник Кубив развалили банковскую систему. Сбережения граждан обесцениваются, зачем нужна такая банковская система? Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Liza_UA 20 сентября, 23:08 Сперечатися щодо кваліфікації голови НБУ не варто, бо вона виконує поставлену задачу і влаштовує того, хто її ставить - Порошенка. На висоті їх посад людини не видно, там все макро. Тому дивимося. робимо висновки і йдемо на чергові вибори. Або на новий Майдан... Відповісти Цитувати
  • bbordyug 20 сентября, 22:21 Цікаво, невже "першокласні західні макроекономісти" будуть краще обізнані щодо таких об'єктів як Ясинівський коксохімічний завод? Якось нелогічно виглядає. Здається, керівник Нацбанку дещо зневажливо ставиться до свого персоналу. Це точно не додає ефективності його діяльності, на жаль. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • altz 20 сентября, 11:18 Создается впечатление, что глава НБУ знает что делает, это вселяет оптимизм. Но доллара по 13 в кассах банков на самом деле нет, а есть в ломбардах по 15, и это для людей не очень хорошо:)
    Sergey Bochkarev 20 сентября, 18:05
    В вас что-то вселяет оптимизм? Надо же. А я вот вижу, что Нацбанк свою основную функцию "Поддерживать стабильность национальной валюты" начал трактовать как узко корпоративную задачу "Поддерживать стабильность банковской системы". Или в простонародье: "приватизация прибыли и национализация убытков". Все, у кого на руках или в обороте была национальная валюта,получили серьезнейшие убытки, а НБУ перечислил правительству прибыль (полученную за счет "расширения денежной базы") и себя не забыл, оставил себе на существование "бонус", о котором "инвестиционный банкир" постеснялась говорить. В свое время ходили слухи, что Кубив не слишком компетентен. Сейчас понимаешь, что он был хотя бы честный человек.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Sergey Bochkarev 20 сентября, 00:48 Вы уж извините, но у меня, как у маленькой никчемности, представляющей маленькую реальную экономику (то есть не доросшего до высоких рефинансирований) сохранилось маленькое недопонимание: "В других организациях, где я привыкла работать, платят зарплату и бонус за достигнутые результаты". То есть за самоотверженную работу Нацбанка по спасению приближенных банков полагается еще и бонус. Только я не совсем понял, что полагается за то, что положили реальные предприятия. "Наш HR, тут это называется "начальник управления кадров". Да, это ж надо, какой тут у вас "совок". "Если вас не устраивает ни их рейтинг, ни мнение МВФ, ни заключения "большой аудиторской четверки", то тогда вам мои уверения тоже не нужны". Вы не подскажете, куда подевалась фирма "Артур-Андерсен" из этой "аудиторской четверки"? И главное - почему? "Из банков продолжается отток депозитов..." А нельзя честно сказать, стои ли вообще хранить там гривну, при невозможности догнать инфляцию, да еще и заплатить налог на доход. Расчет делается на пальцах. Но вместо этого - высокопарные рассуждения о миллиардах. Обилие терминов "У них нет forward looking" в русскоязычно-украиноязычной газете вообще впечатляет. Возникает вопрос, считает ли автор гривну своей национальной валютой. Или он уже "космополит". А под термином "агностик" вообще подразумевается нечто другое.
    DIfMAn 24 сентября, 19:44
    Что тут можно сказать? Статья по сути ни о чем. Интервью больше смахивет на обычный PR самой г-жи Гонтаревой. Об этом свидетельствует даже начало интервью. Куча абстрактных цифр и страных заявлений, которые невозможно связать логикой и из которых невозможно найти ответов ни на какие вопросы. Управление финансовой системой страны целиком и полностью отдано на откуп МВФ и западным консалтинговым фирмам ("чикагским мальчикам"). Без их аппрувала (г-же Гонтаревой такая терминология понятней) НБУ ни шага не ступит. Совершенно бесполезно спрашивать у бывшего инвестбанкира о том, каким образом они с "молодой командой" собираются стабилизировать курс национальной денежной единицы (основная функция НБУ), каким образом они собираются возвращать доверие вкладчиков (отток депозитов) и решать проблему проблемных валютных кредитов. Валютные кредиты повально выходят на просрочку как в частном, так и в корпоративном секторе. Банки вынуждены выполнять требования к резервированию и несут убытки - их нужно докапитализировать. Для главы НБУ эти задачи просто видимо не в приоритете. Основная работа нынешнего апарата управления НБУ: делать отчеты и сводить статистику для МВФ, а также контролировать выполнение их требований (простите - "ковенант").
    DIfMAn 24 сентября, 20:24
    Зато 22.09 г-жа Гонтарева подисала постановление № 591, которым полностью закрылась возможность проведение предоплат на нерезов по импортным контрактам, срок расчета за отгруженные импортные товары ограничен в 180 дней, а суточный лимит на покупку наличного доллара для физ. лиц установлен в сумме не более 3000 гривен в эквиваленте. По покупке наличного доллара для физ. лиц - ладно. Если валюты в стране нет, то это вынужденная мера. Но обрубить все предоплаты по импортным контрактам - это круто. Кто, скажите мне на милость, согласиться завозить в нашу несчастную страну товар на условиях отсрочки платежа?! При наших то страновых рисках! Или мы не зависим от импорта? И как платить по товарным кредитам, график погашения которых растянут на срок более полугода?! Нет, я вовсе не возлагаю вину на руководство НБУ. Это точно не их волевое решение. По другому и быть не может, учитывая состояние платежного баланса, резервов, падения ВВП и прочих макропоказателей экономики. Просто, задаешься вопросом - что же послужило причиной таких последствий? Но это уже совсем другая история...
    Ирина Дело 11 октября, 20:34
    Остался один важный вопрос: ГДЕ ПРОПАВШИЕ ДЕПОЗИТЫ ЛЮДЕЙ ? Мы не уважаем сами себя, если не поставим просто один вопрос - куда делись деньги людей из 56 банков? Кто за них ответит и вернёт людям деньги? ВСЁ! Один вопрос!
    Відповісти Цитувати
Реклама
Останні новини
Курс валют
USD 25.83
EUR 28.98