Несвятковий січень

Поділитися
Зовнішній ринок слабшає. При посиленні конкуренції виживуть тільки найбільш стійкі виробники.

Кожен початок року в Україні - це період новорічних і православних свят, коли ділова активність сповільнюється. Ділові зустрічі, переговори, контракти - все переноситься на другу половину січня, тому не дивно, що зазвичай перший місяць року непоказовий. Січень 2014-го став, зі зрозумілих і всім відомих причин, особливим. Відчуття, що з лютого бізнес-життя закипить із новою силою, і сліду немає. До трагічних подій у політичному житті України додаються накопичені проблеми в ключових секторах української промисловості - металургії, машинобудуванні й хімпромі. Проблем багато, але головна одна - зовнішній ринок слабшає. При посиленні конкуренції виживуть тільки найбільш стійкі виробники.

Як нинішнього тижня повідомив Держстат, промислове виробництво в січні 2014 р. упало на 5% порівняно з січнем минулого року та на 16% - відносно грудня. Серед окремих галузей найбільшою мірою постраждало машинобудування, спад у якому досягнув 22,9%, металургія продемонструвала падіння на 10%, хімпром - на 8,3%. Виробництво фармпродукції знизилося на 6,4%, динаміка в легпромі й харчопромі також була від'ємною - 4,3 й 3,2%.

Металурги
поки що розчаровані

Січень став непростим місяцем для українських сталеварів. Випуск їхньої продукції за місяць упав на 12% порівняно з січнем 2013-го, до 2,5 млн т, а виробництво прокату знизилося на 8%, до
2,3 млн т. Порівняно з груднем випуск сталі в країні зменшився на 6%. Це відповідає низькому рівню завантаження потужностей - 67%, тоді як середнє завантаження у 2013 р. перебувало на рівні 73%.

Найбільше потягнув униз галузеву статистику меткомбінат "АрселорМіттал Кривій Ріг" (входить у міжнародну компанію ArcelorMittal) через позаплановий простій доменних печей, скоротивши виробництво на 23% порівняно з січнем 2013 р.

Також істотне падіння в січні порівняно з січнем минулого року продемонстрували ДМК ім. Дзержинського - на 13% (входить в ІСД Сергія Тарути й російських бізнес-структур), Маріупольський меткомбінат ім. Ілліча та "Азовсталь" - на 12 й 10% відповідно (входять у "Метінвест" Ріната Ахметова).

Однак, якщо порівнювати показники січня з грудневими, то більшість підприємств показали зростання виробництва сталі (у діапазоні від 1 до 12%). І якби не негативні результати меткомбінатів "АрселорМіттал Кривій Ріг" і ММК ім. Ілліча (падіння на 33 й 11% порівняно з груднем), то січнева динаміка виробництва загалом по галузі виявилася б позитивною. Криворізький меткомбінат припускає, що в лютому відновить випуск чавуну до колишнього рівня, але поки що більшість інших виробників планують зменшення виробництва.

Відновлення металурги очікують не раніше березня. Галузева асоціація "Металургпром" прогнозує, що середньодобове виробництво сталі в березні зросте на 8% (до 87 тис. т) порівняно з лютим, а всього в перший місяць весни буде вироблено 2,7 млн т стали. Але щоб такі прогнози здійснилися, потрібно, щоб ринок металопродукції продемонстрував ознаки відновлення. Поки ж із кінця грудня вони перебувають у вільному падінні - попит знижується як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках. Ціни на квадратну заготовку обвалилися відтоді з 505 дол./т до
487 дол./т, і бажання виробників підняти вартість продажів у січні-лютому залишається поки що нереалізованим.

Дається взнаки також падіння цін на брухт як на один з основних видів сировини на довгомірну продукцію. Змушені йти на поступки й виробники плоского прокату. Так, ціни на гарячекатаний лист після злету на 10 дол. у січні, до 540 дол./т, повернулися до рівня листопада 2013 р. - 525 дол./т.

До падіння цін на металопрокат призводить девальвація валют основних конкурентів українських сталеварів у регіоні - російських і турецьких виробників, які готові посунутися з ціною після того, як їх собівартість у доларовому вираженні зменшилася. Цього разу гривня не залишилася осторонь девальваційних процесів, що зіграє на руку українським експортерам.

Однак загальний попит на ринку залишається досить млявим, через що виробники метпродукції не виключають переведення потужностей у режим ремонту до стабілізації ринку.

Хімпром демонструє обережний оптимізм

Другий флагман української промисловості - хімпром - пережив важку осінь 2013 р. і продовжує поступово відновлювати обсяги. Так, слідом за черкаським "Азотом" (OstChem Дмитра Фірташа), що у грудні відновив виробництво карбаміду й аміаку після капітальних ремонтів, проведених у момент кризи на ринку добрив, а також сєверодонецьким "Азотом" (OstChem), який почав завантажувати агрегати наприкінці минулого року, концерн "Стирол" оголосив про запуск виробництва карбамідно-аміачної суміші з середини лютого. Дефіцит цього виду добрив загострився після запровадження нових правил на валютному ринку України для імпортерів, коли українські аграрії зрозуміли, що їм вигідніше та зручніше закуповувати добрива у вітчизняних виробників.

Відновленню виробництва сприяють зростаючі ціни на карбамід, що досягли 353 дол./т на початку лютого порівняно з дном у вересні, коли тонна карбаміду коштувала 300 дол./т. Однак є ризик, що зростання цін на добрива (нормальним для рентабельності був би рівень 420–500 дол./т карбаміду, на якому ціни перебували раніше) може припинитися, бо ціни на зернові культури на світових ринках знижуються (зокрема, на кукурудзу). Останній фактор стримує покупців добрив від накопичення запасів і може обмежити подальше зростання цін на продукцію заводів азотних добрив.

Не менш важливим чинником для хімпрому є зараз ціна, за якою промисловість купує природний газ - основний компонент собівартості. Відповідно до грудневих домовленостей Україна мала одержати від Росії знижку на газ у розмірі 132 дол. за тисячу кубометрів. Українські регулятори планували перейти до нової ціни поступово, протягом 2014 р., що дало б змогу хімзаводам вийти на рентабельну роботу. Однак у світлі останніх подій зовсім неясно, якою буде реальна ціна газу для України в 2014–2015 р. Як заявило російське мінекономрозвитку, в січні Україна фактично імпортувала газ по 398 дол. за тисячу кубометрів, що навіть вище (на 1,5%) за ціну, зафіксовану в грудні, і точно вище за ціну, про яку російська й українська сторони домовилися в грудні, - 268,5 дол.

Крім того, інші учасники світового ринку зазначають, що очікують від виробників із найбільшою собівартістю, зокрема від українських заводів, подальшого скорочення обсягів випуску, щоб збалансувати світовий ринок. Інакше їм самим загрожує закриття потужностей. Так, норвезька компанія Yara International заявила в середині лютого, що регулярно вивчає можливість тимчасового або постійного закриття своїх потужностей у різних регіонах світу.

Таким чином, щоб український хімпром (читай - Фірташ і компанія) зміг утримати знову запущені агрегати в робочому стані, потрібна стабілізація міжнародного ринку добрив і... таки одержання Україною знижки на газ.

Вагонобудування -
на запасний шлях

Крюківський вагонобудівний (належить сім'ї Володимира Приходька) скоротив виробництво вантажних вагонів у січні на 90%, до 47 штук, роком раніше в січні було вироблено 485 одиниць. Через дефіцит замовлень підприємство працює два-три дні на тиждень. Із таким січневим результатом плани заводу на 2014 р. поки що виглядають надто оптимістичними, попри очікуване 38-відсоткове зниження випуску вантажних вагонів цього року - до 3,5 тис. штук (і це після падіння з 5,3 тис. штук, випущених 2013-го).

Така ж картина спостерігається і в інших українських виробників вагонів, які орієнтувалися на експортний ринок, причому в основному на російський. Надлишок пропозиції на самому російському ринку, а також наміри України підписати Угоду про асоціацію з Євросоюзом призвели до того, що російський ринок якщо й не закрився повністю, то значно звузився у 2013 р. Попри те, що Україна в результаті відмовилася від підписання Угоди про асоціацію, і формально Росія повернула дію більшості сертифікатів на вагони українського виробництва, великого оптимізму вітчизняні вагонобудівники не відчувають. "Дніпровагонмаш" (Сергія Тігіпка) залишився єдиним українським заводом, якому не відновили повністю дію сертифікатів на вантажні вагони, три сертифікати залишаються скасованими. Однак оскільки з російської сторони постійно звучать обвинувачення в якості вагонів, заборони на продукцію й інших підприємств можуть бути запроваджені повторно в будь-який момент.

Таким чином, три ключові галузі української економіки змушені затягувати паски в очікуванні ліпших часів і переходити до жорсткішої конкуренції з виробниками з інших країн, щоб хоч якось зберегти позиції. Якщо на це ще накласти дестабілізацію в політичному житті, результат якої непередбачуваний, то цілком імовірно, що 2014-й стане для української промисловості роком випробувань і подальшого падіння обсягів виробництва.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі