Академік місцевого гатунку

Лідія Суржик 20 березня 2015, 00:00
наука

Читайте також

 

У кандидата, який має патрона серед академічного керівництва, більше шансів виграти на виборах до НАНУ, ніж у суперника, якого підтримують Нобелівські лауреати

 

У НАН України — поповнення: 12 дійсних членів (академіків) та 51 член-кореспондент. Щоб потрапити до когорти академічної еліти, претенденти мали пройти подвійне сито таємного голосування. Отож, як запевняють у НАНУ, механізм обрання цілком демократичний, "у загальних рисах він базується на принципах, спільних для наукового співтовариства багатьох країн світу". "В основі конкурсного відбору при процедурі обрання… лежить експертна оцінка наукових досягнень кандидатів за сукупністю таких загальновідомих критеріїв як перелік, характер, зміст та рівень наукових праць, інших результатів наукової (науково-технічної) діяльності; створення та/або розвиток наукових шкіл; наявність та вагомість посилань на праці даного автора у вітчизняній та світовій науковій літературі". Втім, "вироблений багаторічною практикою" механізм, як неодноразово відзначали науковці, зокрема і в публікаціях у нашому тижневику, нерідко дає збої. 

Мабуть, через високий конкурс претендентів — майже три особи на одне місце на вакансії академіків та чотири — на місце членкора — в академію не зможуть потрапити всі достойні. Але найбільш на даний час достойні мали би бути обраними. Інакше — це принаймні несправедливо.

Випадок, про який мені розповіли науковці, видався прямо-таки неймовірним: на виборах до НАНУ зазнав поразки вчений, на підтримку якого виступили два Нобелівських лауреати. Докладніше про це я вирішила розпитати в самого "невдахи" — завідувача лабораторії нанобіотехнологій в Інституті біохімії ім. О. Палладіна НАН України, доктора біологічних наук О.ДЕМЧЕНКА.

— Олександре Петровичу, знаючи ваше негативне ставлення до різного роду звань та привілеїв у науці, не можу не запитати: чому ви вирішили балотуватися у члени Академії? Наскільки доречним, на вашу думку, було проведення в наш складний час виборів до складу НАНУ? 

—Я би сформулював запитання інакше. Чи нестача академіків і членів-кореспондентів у НАНУ є основною проблемою для української науки? Почну з аналогії. Уявімо собі, що кілька десятків полковників підвищать до генералів, не збільшуючи чисельності військових, не додаючи ані зброї, ані тилової матеріальної підтримки. Або навіть усе це скорочуючи. Чи позначиться це позитивно на боєздатності армії? Так і в науці. Урізаються кошти на дослідження, наукові колективи переходять на скорочений робочий тиждень, молоді науковці масово залишають країну. І тут призначаються вибори…

— Але ж якщо до керівництва наукою долучаються нові люди, це може привести до позитивних зрушень у роботі науковців. Чи не так?

— Це буде так, якщо вони матимуть можливість реалізувати свій вплив. Які права і обов'язки мають члени Національної академії наук? Я уважно прочитав статут НАН і з подивом побачив, що ніяких. Питання фінансів, кадрів, майна академії вирішуються президією НАНУ без участі академічної спільноти, і статутом навіть не передбачена можливість реалізації якогось впливу. Тому варто припинити розмови про те, щоб зрівняти у правах членів і не членів академії. Ні в чому зрівнювати.

Члени академії мають більше прав?

—Це, швидше, не права, а привілеї. Це можливість обиратися до керівних органів академії, обирати ці органи, отримувати доплати до своєї зарплатні та пенсії. Крім того, звання академіка вважається престижним. Але ж цей престиж лише місцевого ґатунку. В науковому світі не заведено представлятися чи підписуватися званням академіка. Бо вважається, якщо це вчений високого рівня, то його власне ім'я важить більше, ніж членство в навіть дуже престижних організаціях. Я знаю випадки, коли наші вчені за кордоном потрапляли в незручні ситуації, відрекомендовуючись академіками.

— Чому ж тоді ви вирішили балотуватись до Академії?

— Мене підштовхнули колеги, кажуть, що працювати в НАНУ й ухилятися від членства в ній не годиться. Висунув мене інститут, у якому я працюю. І, врешті, мені було цікаво пізнати цей вид діяльності. Під час балотування я зміг поспілкуватися з багатьма колегами, виступити на семінарах, узяти участь у цікавих дискусіях. Звісно, це все можна робити і без виборів, але часто для цього немає приводу. Мене мало хто знав із відділення фізики і астрономії, а якщо знав, то не дуже цікавився моєю роботою. Мене цікавило стимулювання творчих контактів, сприяння розширенню творчого діапазону робіт фізичного відділення в напрямі біотехнологічних досліджень, що є одним із нинішніх пріоритетів світової науки. І ці зусилля не були марними. В результаті семінарів та дискусій я знайшов партнерів для спільних проектів, які реалізовуватимуть наші спільно відпрацьовані ідеї світового рівня. Тож, хоч мене й не обрали, я не жалкую, що балотувався. 

Це правда, що вашу кандидатуру підтримали два нобелівських лауреати? 

— І не тільки лауреати Нобелівської премії. Всі лідери світової науки в моїй галузі, до яких я звернувся, надіслали листи підтримки до президії НАНУ. Тут немає нічого дивного. Вчені, які працюють на певному рівні в одній галузі, добре знають один одного. Кожен дорожить своїм ім'ям і оцінює іншого по заслугах. Я був приємно вражений тим, що сам засновник нанонауки, відкривач фулеренів Гарольд Крото знайшов час написати лист на цілу сторінку, де відзначив мій внесок у світову науку.

— І як на це відреагували в НАНУ? 

— Листа на виборчій сесії не зачитали. Хоча така оцінка має вважатися не лише моєю заслугою, а й визнанням української науки.

— І все ж таки вас не обрали.

— Я не ставив обрання за самоціль. Проте й не чекав, що мене відсіють уже в першому турі. 

— На вашу думку, чому? 

— Мене мало хто знав з академіків, які не ведуть досліджень на рівні молекул і наноструктур, а я не проводив активної кампанії, щоб з усіма зустрітися і всім сподобатись. Балотувався я не за відділенням Академії, до якого належить мій інститут. І не знав, що тут існують хуторянські традиції віддавати перевагу "своїм". Не лише я, а й інші кандидати з інших відділень були в такій самій ситуації — без адміністративної підтримки керівництва своїх інститутів і зі створеними штучно більш куцими можливостями для демонстрації своїх досягнень. Здавалося б, наука єдина, НАНУ єдина, але щось поділене зонами впливу, і не зазіхай на чуже. Певен, декого дратували ще й об'єктивні показники моєї роботи. Може, мені не треба було зазначати, що маю у своєму активі п'ять англомовних монографій, з яких дві — одноособові. Що у світових журналах із високим рейтингом у мене надруковано понад 100 статей, що вони цитувалися більш як 5 000 разів. 

— Ви багато працювали і працюєте за кордоном і не зі слів знаєте, як там організована наука. Зараз точиться чимало розмов про реформування НАНУ. Яка ваша думка щодо цього?

—У декого сверблять руки щось приєднати, щось роз'єднати. Покраяти НАНУ на частини і приєднати до університетів? Хочеться сказати: люди добрі, не побудувавши нового будинку, не варто ламати старий, бо можна залишитися на вулиці. Не зручність управління наукою, а ефективність роботи вчених треба оптимізувати.

— Прихильники радикальних реформ у сфері науки полюбляють посилатися на європейський і світовий досвід.

— На рівні державного управління наукою в Європі існують різні структури. У Франції — це державний комітет, у Німеччині — наукове товариство, а в Польщі й Угорщині академії наук залишилися. Це свідчить про те, що назва не дуже важлива і структура не дуже важлива. Важливі функції. В чому причина низької ефективності роботи НАНУ? Та в тому, що вона сама в себе замовляє проведення досліджень, сама проводить ці дослідження і сама перед собою звітує про їх результати. Така замкнена система ніколи не буде ефективною. Є вчені, і, на щастя, їх багато, котрі проривають цю систему, саме їхні роботи становлять досягнення української науки. Але є й "болото", яке одержує ту ж саму зарплату і бездарно витрачає такі необхідні державні кошти. Становище абсурдне. 

Скажіть, невже наша держава настільки багата, щоб фінансувати дослідження, яких, з огляду на їхній дуже низький рівень, ніколи б не фінансували в країнах Заходу? А їх у нашій нинішній системі позбутися не можна. Бездіяльного вченого не можна звільнити, якщо він вчасно приходить на роботу, не порушує трудової дисципліни і вчасно здає науковий звіт, хоч би яким він був благеньким. Який же це рай для наукових невдах, і яких невиправданих витрат зазнає держава! І дуже дивно, що це задовольняє керівництво НАНУ. Я ніколи не чув, щоб якийсь науковий звіт не був ухвалений. Уявімо, що так би сталося. То які тоді будуть юридичні наслідки?

— Що, на ваш погляд, потрібно змінити, аби наша наука, зокрема академічна, стала ефективнішою?

— Це не я придумав. Це істина, до якої дійшла наукова спільнота. Мають бути створені умови для конкуренції між науковими колективами і окремими вченими за державне фінансування. Ця система має бути гнучкою й мобільною. Водночас, робота наукових установ і забезпечення умов для проведення досліджень мають бути стабільними. Тому не може одна організація одночасно виконувати функції державного управління — і фінансувати вчених на конкурентній основі. Тут НАНУ має вибрати своє місце. Або вона є структурою, що забезпечує державне управління і цілком передає фінансування наукових проектів державним та приватним фондам, або сама стає таким фондом, створюючи комісії й комітети, що розподілятимуть кошти на науку. Тоді функцію управління бере на себе державна організація. Зважаючи на вертикаль управління, вироблену в НАНУ, традиції та наявність висококваліфікованих кадрів саме в управлінні наукою, перший шлях може бути більш ефективним. Тоді вже незалежні наукові фонди працюватимуть на всю українську науку, а не лише на НАНУ, автоматично створюючи рівні умови доступу до державного фінансування для вчених, які працюють в інших організаціях.

— Чи є надія на вирішення цих питань у зв'язку з обранням нового керівництва НАНУ?

— Будемо сподіватися. Що не кажіть, а наша Академія — це демократичний орган. Вона один раз на 50 років може обирати собі президента.

Теги:
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
59 коментарів
  • vai1947 3 апреля, 00:38 № 101 від 16 лютого 2015 року Президії НАН України Направляємо копію листа Міністру освіти і науки України, який свідчить про те, що кандидат в академіки НАН України Крижанівський Є.І., як голова експертної Ради грубо потурав принципи наукової етики з метою проштовхування в доктори наук осіб, які не відповідають такому рівню. Якщо академії дійсно формуються із таких науковців то не дивно, що результати їх діяльності не відповідають сучасному рівню і тільки третина наукового продукту НАН України впроваджується у практику. Зважаючи на те, що академії в основному фінансується із державного джерела, а витрати по надбавкам, пільгам та пенсіям є значним навантаженням на бюджет, громадськість бажає отримати обгрунтовану відповідь по суті справи для об’єктивної оцінки наведених фактів та винесення даного питання на обговорення широким колом наукової громадськості, а також закликаємо до тісної співпраці у вирішенні дійсно наукових проблем та ефективного впровадження їх результатів у практику. Просимо врахувати наведені факти при обрані академіком кандидата Крижанівського Є.І. Додається копія листа № 481 від 16.11.2014р на 1 арк. № 481 від 16 листопада 2014 року Міністру освіти і науки України КВІТУ С.М. У зверненнях до керівництва МОН, листи № 405 від 06.10. 2014 року (Квіту С.М.), №406 від 06.10.2014 (Бондаренку В.Д.), № 410 від 16.10.2014 (Квіту С.М.), було висловлено прохання взяти під особливий контроль проходження результатів захисту докторської дисертації Судакова А.К. та ретельну перевірку матеріалів по дисертації і присудженню здобувачу наукового ступеню, а також забезпечити прозорість у цій справі і доступ представників наукової громадськості до участі в роботі експертної ради. Два доктора наук, один кандидат та троє висококваліфікованих фахівців за темою дисертації направили в установленому порядку спеціалізованій вченій раді свої науково обґрунтовані негативні висновки на автореферат дисертації. Навіть при самому прискіпливому та ретельному аналізу автореферату, в ньому неможливо було виявити жодного позитивного висновку. Є достатньо фахівців, які мають багатий практичний досвід по темі дисертації, також підтримали негативний відгук та висловили готовність при необхідності надати свої переконливі підтвердження цьому. Голова правління Спілки А.І. Вдовиченко виступив на засіданні Експертної ради 10.11.2014 року з науково обґрунтованими доводами про відсутність у результатах вказаної дисертаційної роботи підстав вважати її закінченою та такою, що не розв’язує важливої наукової проблеми, і не має наукової та практичної значимості. Були навіть наведені приклади простих математичних розрахунків, які свідчили про неможливість якісного виконання виробничих випробувань, які були здійснені з порушенням елементарних діючих вимог та стандартів до спорудження та освоєння експлуатаційних свердловин на воду. Підрахунок економічного ефекту був здійснений також з грубими порушенням встановлених вимог і навіть є підозра на фальсифікацію. Жодних заперечень до наведених аргументів від членів Експертної ради не було відкрито висловлено, і незважаючи на це рада, на превеликий подив, прийняла позитивне рішення про присудження здобувачу ступеню доктора наук. На наш погляд діяння членів Експертної ради є упереджені та не об'єктивні. Це пояснюється тим, що голова Експертної ради Крижанівський Є.І. є ректором університету, де відбувся захист дисертації, а два члени ЕР (Давиденко О.М., Мойцишин В.М.) є члени спеціалізованої вченої ради, в якій відбувся захист цієї дисертації. Після засідання Експертної ради ми ще більш переконались у своїй правоті, що дає нам всі підстави звернутись у відповідні органи для оскарження дій спецради та Експертної ради. З огляду наведеного звертаємось до членів Вищої атестаційної колегії із проханням не поспішати із присудженням Судакову А.К. наукового ступеню доктора наук, а призначити незалежну експертизу за участю фахової наукової громадськості для об’єктивної оцінки наукового рівня дисертаційної роботи, виявлення порушень і зловживань, які були допущені у процедурі проходження дисертації та притягнення винних до відповідальності. МОН на сьогодні галасливо декларує європейські принципи, а в дійсності наведений факт свідчить про зовсім інше. Справжнє підвищення якості підготовки наукових кадрів потребує конкретних дій, і цей прецедент може послужити сильним поштовхом в активізації цього процесу, якщо керівництво МОН дійсно налаштоване підтримати позитивні зміни для сприяння розвитку науки, а не їх всіляко гальмувати під тиском сил, яких влаштовує недосконала діюча система. Настав критичний час, коли в цій справі потрібно щось кардинально змінювати – створюється реальна загроза національній безпеці. Висловлюємо свою готовність та закликаємо Вас до справжньої співпраці у вирішені піднятих проблем. Голова правління Спілки, член наукового комітету Громадської ради при МОН Головний редактор науково-практичного журналу «БУРІННЯ» А.І. Вдовиченко Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Oxyz 25 марта, 23:53 Просто дикуни серед яких важливий колір штанів, а той хто без бамажки що розумний - дурень. Якщо є Нобелівська премія, яка більш-менш визначає видатний науковий доробок, то нашо вам папуасні звання академіків?
    Pedagog 26 марта, 08:14
    Как Азаров, Табачник и Богатырева попали в государственные национальные академии наук? Кто их приспешники и подхалимы? Нужны ли вообще такие академии наук? Не пора ли люстрировать академиков этих академий?
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Pedagog 25 марта, 22:17
    medusa Сьогодні, 21:24 *Це ж просто аморально, коли одні і ті самі особи є членами декількох академій, в кожній з яких вони отримують чималу, пожиттєву "академічну стипендію"!* А не аморально, коли в НАНУ наукові пенсіонери отримують чималу пожиттєву зарплату і на них директори інститутів бюджетні гроші знаходять, а молоді науковці вимушені підробляти на стороні? Тому не тільки в академіках НАНУ справа.
    Членкор НАНУ Азаров шесть лет незаконно получал пенсию http://www.pravda.com.ua/rus/news/2015/03/17/7061756/ . Наверно научную. И наверно "академическую стипендию" получал не занимаясь научной деятельностью. Это традиция в НАНУ такая, когда в члены академии избираются нужные люди, а в институтах числятся и получают зарплату прикормленные директорами научные пенсионеры?
    Pegagog 26 марта, 08:21
    Членкор НАНУ. научный пенсионер Азаров заговорил. Одного академика Глазьева в НАНУ оказалось мало. 25 марта 2015 г. Алессандро Саллюсти | Il Giornale. Николай Азаров: "На Украине переворот, организованный Обамой". http://www.inopressa.ru/article/25Mar2015/Giornale/azarov.html
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Matros Zheleznyak 25 марта, 17:05 Безумовно, Олександр Петрович – це один з небагатьох українських учених, щодо яких, коли йдеться про їх відношення до НАНУ, виникає питання не "як він туди попав!?", а "як, - він ще і досі не там!?". Адже за об'єктивними показниками він входить в десятку найбільш міжнародно рейтингових науковців України. І не має значення, по якому відділенню він балотувався, адже і в НАНУ, і у світовій практиці заслуги вченого не завжди визнавалися саме у тій спеціальності, до якої його формально зараховували. Тим більше, що дослідження Олександра Петровича по створенню флуоресцентних барвників для біомедичних застосувань знаходяться на стику фізики, хімії і біології, а спеціальність, по якій він ішов, звучала як "нанобіофізика". Чогось майже ні в кого не виникає питань, коли в НАНУ йдуть чисті клініцисти (хоч в них є своя академія), й люди з поза академічних установ. Можливо також, що у нього склалися "непрості стосунки" із керівництвом рідного відділення та/або інституту. Нажаль дана стаття більше схожа на заяву ображеної людини, у якої є доступ до засобів масової інформації, щоб свою образу висловити, і не розкриває всього спектру нездорових стосунків, які склалися в НАНУ. Хотілось би більш глибокого аналізу, кого іще із достойних, рейтингових кандидатів "прокотили", а кого із менш достойних і рейтингових все-таки "протягнули"? Кому і за які заслуги дісталася вакансія по такій резонансній спеціальності як "військова медицина, невідкладна хірургія"? Чи принаймні тут переміг найкращий? Сподіваюсь, що відділ науки ДТ спроможеться на такий аналіз. Хай суспільство знає "своїх героїв". Загалом доводиться визнати, що НАНУ все більше перетворюється із кадрового авангарду науки у засіб реалізації честолюбства, амбіцій, корисливих і корпоративних інтересів досить сумнівних за своїм науковим доробком, але спритних у підкилимних справах осіб (йдеться як про кандидатів, так і їх покровителів). Ситуація ще гірша у галузевих академіях. Це ж просто аморально, коли одні і ті самі особи є членами декількох академій, в кожній з яких вони отримують чималу, пожиттєву "академічну стипендію"! Для чого щось реально робити, коли наперсточними засоби можна себе до смерті забезпечити? Тому геть науку, і зосередимось виключно на вмілому пересуванні наперстків! Саме через це в нашій Державі все несправжнє – купа академіків, а наука занепадає, купа генералів, а армія не боєздатна, купа мільйонерів-олігархів, а економіка у глибокій кризі? Скільки ще треба Майданів, щоб всі інституції Держави і їх кадри, зрештою, стали відповідати своєму покликанню і кваліфікації?
    medusa 25 марта, 21:24
    *Це ж просто аморально, коли одні і ті самі особи є членами декількох академій, в кожній з яких вони отримують чималу, пожиттєву "академічну стипендію"!* А не аморально, коли в НАНУ наукові пенсіонери отримують чималу пожиттєву зарплату і на них директори інститутів бюджетні гроші знаходять, а молоді науковці вимушені підробляти на стороні? Тому не тільки в академіках НАНУ справа.
    medusa 25 марта, 21:26
    *Хотілось би більш глибокого аналізу, кого іще із достойних, рейтингових кандидатів "прокотили", а кого із менш достойних і рейтингових все-таки "протягнули"?* Академік НАНУ Богданов повинен бути першим на черзі.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Petrovich 25 марта, 10:39 http://www.ras.ru/presidium/documents/directionsp.aspx?ID=61c24423-2ff4-41c6-836a-7b50da244aae О приглашении академиков и членов-корреспондентов НАНУ, НААНУ, НАМНУ и руководителя научной организации Крымского федерального округа, проживающих на территории Крымского федерального округа, на общее собрание членов РАН 1. В целях интеграции научных организаций, осуществляющих свою деятельность на территории Крымского федерального округа, пригласить 23 - 25 марта 2015 г. академиков и членов-корреспондентов Национальной академии наук Украины (НАНУ), академиков и членов-корреспондентов Национальной академии аграрных наук Украины (НААНУ), члена-корреспондента Национальной академии медицинских наук Украины (НАМНУ), а также руководителя научной организации Крымского федерального округа, проживающих на территории Крымского федерального округа, (согласно приложению) для участия в работе: отделений РАН по областям и направлениям науки, общего собрания членов РАН. 2. Управлению бухгалтерского учета и отчетности РАН оплатить расходы по проживанию членов НАНУ, НААНУ, НАМНУ, а также руководителя научной организации Крымского федерального округа, указанных в пункте 1 настоящего распоряжения, в г. Москве в период проведения общего собрания членов РАН (23-25 марта 2015 г.) за счет сметы президиума РАН (исключая оплату проезда до г. Москвы и обратно). Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Petrovich 25 марта, 10:32 Отстает, сильно отстает от России наше постмайданное правительство реформаторов в заботах об отечественных академиках. Ганьба! Может быть потому, что у них кандидатами наук являются и президент и премьер, а у нас только один из них. Не то, что было раньше. Президент - доктор, а премьер – даже целый член-корреспондент НАНУ. «Во вторник премьер-министр Дмитрий Медведев на общем собрании Российской академии наук заявил, что размеры ежемесячных денежных выплат членам РАН за звание академика и члена-корреспондента будут увеличены, несмотря на непростую экономическую ситуацию. Об этом сообщает Интерфакс. "В настоящее время мы готовим целый ряд важных решений, включая и вопросы материального стимулирования, увеличения размера ежемесячной денежной выплаты членам академии за звание академика и члена-корреспондента", - сказал Медведев». http://grani.ru/Society/Science/m.239472.html Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Петрович 22 марта, 17:19 Эх, статье нужно было дать другое название. "Академик неместного разлива". Таких как он очень мало в НАНУ, а про остальные академии и говорить нечего. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Gogol 22 марта, 16:01 На этом пора закончивать. Александр Петрович – превосходный ученый. Не захотела Академия иметь его в своих рядах, тем хуже для Академии и тем больше шансов у нее самой почить в Бозе. Аминь! Відповісти Цитувати
  • Vitamin 22 марта, 15:54
    Pedagog Вчера, 12:09 В данный момент коллеги из НАНУ обсуждают не результаты выборов академиков НАНУ, а как будут разделены проектные деньги по многочисленным объявленным в НАНУ конкурсам - попадут непосредственно руководителям конкретных проектов или будут розданы ответственным академикам для оказания материальной помощи себе любимым и приближенным.
    Попадут в руки руководителей "междисциплинарных" и "комплексных" проектов с максимальным числом нужных людей, но неопределенным конечным результатом. Работы ведь фундаментальные, оценить невозможно. Такие в НАНУ технологии "нано" и "биотехнологий", которыми, как следует из статьи, занимается А.Демченко. Интересно, за конкурсным финасированием А.Демченко тоже вынужден обращаться в отделение физики, а не биологии?
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Vitamin 22 марта, 15:33
    М. Іоргов Вчера, 09:01 Просто цікаво, а чому доктор біол. наук пішов не на біологічні відділення, а у відділення фізики і астрономії? і нобелівські лауреати, які його підтримували, мабуть теж не з фізики?
    Наверное доктор наук что-то знал о нравах своего биологического отделения. А если интересно, то задайте этот вопрос академикам НАНУ Комисаренко, Походенко и Наумовцу.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
Реклама
Останні новини
Киев 18 °C
Курс валют
USD 25.10
EUR 28.03