Чи потрібен Україні Академічний університет?

образование

Читайте також

КАУ може закласти підвалини одного зі шляхів реформування НАН України

Рішення про створення Державної наукової установи "Київський академічний університет" НАН України та МОН України було одностайно ухвалене 25 березня нинішнього року на спільному засіданні президії Національної академії наук та колегії Міністерства освіти і науки. Цей університет покликаний започаткувати створення вищих навчальних закладів нового типу, в основі діяльності яких лежить тісне поєднання вищої освіти з науковими дослідженнями. Наразі проект постанови Кабінету міністрів України, підготовлений МОН і підтриманий НАН, ще не затверджений. Це викликає занепокоєння у прихильників ідеї створення академічного університету, оскільки затримка з прийняттям відповідного рішення може, мінімум, на рік (добре, коли не назавжди) відтермінувати реалізацію цього проекту.

Наука — світовий тренд. Наприкінці минулого року було опубліковано дослідження ЮНЕСКО "Доповідь з науки: на шляху до 2030 року". Щоб уявити масштаби того, що відбувається в останнє десятиліття зі ставленням до науки у світі, наведемо деякі цифри з цієї доповіді. Незважаючи на кризу, з 2007-го по 2013-тий рік витрати на науку у світі зросли на 30,7%, випередивши зростання глобального ВВП (20%). Особливо швидко нарощують фінансування науки країни Південно-Східної Азії — з 29% (2007р.) до 37% (2013р.). Найбільшу частку своїх доходів у науку вкладає Ізраїль — 4,21% ВВП. Навіть країни Африки дедалі частіше роблять ставку на дослідження та інновації, намагаючись вибратися з пастки бідності. Наприклад, Кенія збільшила витрати на науку з 0,36% ВВП у 2007 р. до 0,79% у 2010-му. В Україні ж, навпаки, останніми роками відбувається систематичне зменшення фінансування науки — до 0,23% ВВП у 2016 р. 

У 2013 р. у світі працювало 7,8 млн вчених, що на 20% більше, ніж у 2007 р. Таке стрімке зростання кількості дослідників за п'ять років актуалізує завдання створення потужних дослідницьких університетів у країнах, які зацікавлені у своєму сталому науково-технологічного розвитку. В Україні, знову-таки, все навпаки: за п'ять років — з 2010 р. по 2014-тий – дослідників поменшало на 20%. Але, незважаючи на всі ці негативні тенденції, Україна все ще посідає високе місце в рейтингу країн за індексом розвитку людського капіталу — 83-тє серед 187 країн у 2015 р. 

На нашу думку, ще є шанс не відстати від потягу, що мчить у напрямку світового наукового тренду. І для цього треба зробити дві речі: (1) зосередитися на підтримці найефективніших наукових колективів (принцип "острівкового зростання") через конкурсне грантове фінансування та (2) посилити увагу до підготовки наукової молоді. Далі мова йтиме саме про підготовку, яка, у поєднанні з першим принципом – "острівкового зростання", неминуче приводить до ідеї опорного науково-дослідницького університету.

 З огляду на згадані вище світові тенденції, якщо держава планує у найближчому майбутньому повернутися до стратегії науково-технологічного розвитку України, вкрай необхідно запустити процеси створення конкурентного середовища дослідницьких університетів, яке може складатися з невеликої кількості потужних у дослідницькому плані вишів. 

Опорний науково-дослідницький університет — це якісний сплав найвищої освіти і сучасних наукових досліджень; це також індивідуальний підхід до кожного студента, їх супровід науковим керівником від перших курсів до початку самостійної наукової кар'єри; і, нарешті, це максимальна інтеграція у міжнародний дослідницький простір, що життєво необхідно для української науки. 

Концепція науково-дослідницького університету добре зарекомендувала себе у світі, зокрема завдяки всесвітньо відомим Каліфорнійському технологічному інституту (Caltech) та Массачусетському технологічному інституту (МІТ), які постійно посідають найперші сходинки у міжнародному рейтингу університетів.

Чи можливий Caltech в Україні? Незважаючи на фінансові негаразди в державі, ми впевнені, що можливий, і розглядаємо Київський академічний університет (КАУ) як проект становлення такого опорного науково-дослідницького університету. Підстави для нашого оптимізму такі. 

По-перше, НАН України усвідомлює необхідність реформування процесу підготовки молодих науковців, тим часом багато молодих науковців прагнуть змін і можуть стати основою такого університету. 

По-друге, це невеликий проект зі значною кількістю інноваційних ідей, реалізація яких має зацікавити всі українські університети. Є повне розуміння й підтримка цієї ідеї з боку МОН України. 

По-третє, маємо Фізико-технічний навчально-науковий центр (ФТННЦ) НАН України, відомий раніше як Київське відділення Московського фізико-технічного інституту (КВ МФТІ), що в нашому спільному совєтському минулому саме реалізовував, і досить успішно, систему науково-дослідницького навчання як "систему фізтеху": базову бакалаврську підготовку студенти проходили в МФТІ, а магістерську та аспірантську — на "базових кафедрах" при окремих інститутах НАН України. З 1978 р. КВ МФТІ випустило 981 молодого науковця, з яких 281 став кандидатами наук (половина наразі працює в Україні),30 — докторами, 4 — членами-кореспондентами НАН України. Реформування ФТННЦ в КАУ дозволить зосередити навчання на бакалаврському рівні талановитих українських студентів в Україні у провідних київських університетах. Зокрема, вже є домовленість із Київським національним університетом ім. Тараса Шевченка про навчання бакалаврів КАУ виділеними потоками на трьох факультетах фізико-математичного профілю. 

І ще одне, чого не можна не брати до уваги. З наведеного випливає, що ФТННЦ має великий позитивний і унікальний для України досвід роботи з найталановитішою шкільною молоддю та запровадження в досить повному обсязі "системи фізтеху". Не скористатися цим досвідом означало б відмову від апробованого шляху вдосконалення системи освіти і втрату можливості принаймні призупинити відплив талановитої наукової молоді за кордон. Це була б нічим не виправдана дуже тяжка й непоправна втрата.

Ідею реформування ФТННЦ в КАУ наприкінці минулого року підтримало МОН України, над концепцією академічного університету плідно працювала спільна робоча група співробітників НАН та МОН України. Результати співпраці повідомлено на вже згаданому спільному засіданні колегії МОН України та президії НАН України, де було прийнято рішення про створення Київського академічного університету у сфері управління НАН України та МОН України. Чинний міністр освіти і науки Лілія Гриневич також підтримує створення такого дослідницького університету, що буде першим прикладом реалізації кількох прогресивних статей законів "Про вищу освіту" та "Про наукову і науково-технічну діяльність".

Підпорядкування КАУ двом організаціям (НАН і МОН України) має не тільки стати прикладом вдалої співпраці між цими структурами, а й допомогти вирішенню кількох практичних питань. Це легалізація роботи Заочної фізико-математичної школи (ЗФМШ) та додаткове фінансування певної кількості викладацьких посад, до відкритого конкурсу на які хотілося б залучити активну наукову молодь. Однак для створення ВНЗ подвійного підпорядкування потрібне рішення Кабміну, і на цей момент проект КАУ завис між МОН та Мінфіном. Маємо надію, що затримка в узгодженні технічних питань не зірве прийом студентів-першокурсників нинішнього року.

Докладніше про концепцію КАУ:

За своєю ідеологією, Академічний університет є дослідницьким університетом, на базі якого планується реалізувати систему органічного поєднання науки та освіти в Україні, у тому числі для прискорення інтеграції у Європейський дослідницький простір (European Research Area). КАУ має адаптувати до українських умов систему дослідно-орієнтованої підготовки фахівців найвищої кваліфікації для наукових, наукомістких виробничих та освітніх установ. Ця система базується на поєднанні освітнього та дослідницького процесів шляхом індивідуального залученням студентів на ранніх стадіях їхнього навчання до науково-дослідної та інноваційної діяльності в наукових установах.

Бакалаврський рівень підготовки студенти КАУ проходять на базі афілійованих ключових університетів у рамках двохсторонніх угод між КАУ та цими університетами. Ключові університети обираються з найкращих національних та міжнародних університетів, акредитованих за відповідними спеціальностями. Зокрема, вже є домовленості з Київським національним університетом імені Тараса Шевченка.

КАУ повністю забезпечує підготовку фахівців і професіоналів за 7– 9 рівнями Національної рамки кваліфікацій: магістрів, докторів філософії та докторів наук – на базових кафедрах КАУ при профільних інститутах НАН України. Штатний розпис кафедр КАУ формуватиметься з урахуванням того, що проведення ефективного дослідницького навчання з сучасних наукових напрямів потребує спеціальних навчальних методик та індивідуальної роботи зі студентами. Це, своєю чергою, передбачає невелику кількість слухачів у навчальних групах (до п'яти), а навантаження на професора-дослідника на базових кафедрах має обраховуватися за європейською методикою FTE (full-time equivalent — методики рівноцінного обрахування як викладацького, так і дослідницького навантаження професора-дослідника), що застосовується у провідних європейських дослідницьких університетах. 

Планується, що академічний університет стане базою для системи підготовки докторів філософії в НАНУ, а саме: освітню складову своєї підготовки аспіранти проходитимуть на базі КАУ, а наукову складову — на базі академічних інститутів. Такий підхід відкриває шлях простій системі імплементації Закону "Про вищу освіту" в питанні можливості створення аспірантури при академічних інститутах, що прописана у статтях закону. 

КАУ розглядається як пілотний проект впровадження системи міжнародних наглядових рад в українські університети і наукові установи. В рамках такого проекту однією з важливих управлінських структур стане Міжнародна наглядова рада КАУ, членами якої будуть провідні західні та українські вчені. До функцій Міжнародної наглядової ради входитиме: проведення із залученням незалежних міжнародних експертів регулярного оцінювання якості освітньої та дослідницької підготовки студентів і аспірантів, а також її відповідності сучасним світовим тенденціям розвитку наукової освіти і напрямів наукових досліджень; організація та проведення відкритого конкурсу на заміщення вакансій професорів-дослідників КАУ тощо. 

За популяризацію наукових досліджень серед школярів, їх довишівську підготовку та залучення талановитої молоді до КАУ відповідає Центр наукової освіти (ЦНО) при КАУ. До ЦНО входить Заочна фізико-математична школа (ЗФМШ), що багато років працює при ФТННЦ, охоплює всю Україну і дозволяє талановитим школярам з сільської глибинки мати доступ до якісної освітньої підготовки. ЦНО організовує при академічних інститутах науково-навчальні центри КАУ, які проводять роботу з позашкільної (спільно з МАН України) та позавишівської наукової освіти: організовують факультативне навчання школярів, бакалаврів та магістрів; проводять експериментальні олімпіади та літні і зимові школи для школярів, студентів та аспірантів. 

За рекомендацією Міжнародної наглядової ради, для проходження дослідницького навчання та дослідницько-інноваційної роботи бакалаврів, магістрів і аспірантів КАУспільно з академічними інститутами може створювати центри досліджень (ЦД), які можуть стати пілотним проектом для створення в Україні системи Brain Circulation замість нинішньої Brain Drain. Наукові напрями ЦД мають відповідати сучасним тенденціям розвитку фундаментальної та прикладної науки, обговорюються й визначаються спільно Міжнародною наглядовою радою, Науковою радою КАУ та Науковою радою відповідного академічного інституту. Передбачається, що наукові проекти ЦД фінансуватимуться грантами НАН України або Національного фонду досліджень, отриманими на конкурсних засадах.  

При КАУ створюється Центр інновацій, який є базою для залучення студентів, аспірантів та молодших наукових співробітників з прикладних спеціальностей до інноваційної діяльності і працює за методами інноваційних центрів при провідних європейських університетах. Для розвитку міжнародних зв'язків створюється Центр міжнародної інтеграції КАУ. Цей Центр організовує міжнародне наукове співробітництво кафедр КАУ: обмін викладачами та науковими співробітниками, стажування бакалаврів, магістрів і аспірантів у провідних європейських центрах та європейських студентів і аспірантів на кафедрах і в дослідницьких центрах КАУ, проведення спільних шкіл та конференцій, міжнародну інноваційну діяльність. 

На нашу думку, ми навели багато аргументів на користь створення Академічного університету. Чи, може, в когось інший погляд на важливість цього проекту для України?

Про авторів

Анатолій Глібович Загородній — академік НАН України, віце-президент НАН України,

Олександр Анатолійович Кордюк — член-кореспондент НАН України, заввідділом Інституту металофізики ім. Г.Курдюмова НАН України

Віталій Миколайович Шадура — заступник директора Науково-освітнього центру Інституту теоретичної фізики ім. М.Боголюбова НАН України

Теги:
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
18 коментарів
  • kordyuk 21 июня, 23:00 авторів дуже цікавлять конструктивні думки і пропозиції. І краще імейлом чи телефонуйте, тому що регулярно читати коментарі не виходить. А думки типу "все пропало" давайте обговоримо якось потім, як доживемо до пенсії. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Gogol 16 июня, 21:37 Все очень хорошо, и мысли толковые. Вот только вопрос - интересуют ли эти мысли авторов статьи? Подозреваю, что нет. В этом случае у ЗН есть хорошая возможность организовать дискуссию на тему: "Нужна ли наука Украине? Если нужна, то каким способом можно ее удержать хотя бы в состоянии клинической смерти?" Как показал опыт последних лет только инициатива снизу может заставить власть имущих шевелиться. ЗН накопила неплохой опыт в проведении таких мероприятий Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • tna_ 16 июня, 13:35 "В Украине число ученых определяется, на самом деле, возможностью ее экономики содержать науку." Так мог написать лишь гуманитарий, не привыкший анализировать явления в безразмерных величинах. В относительных величинах, процентах к ВВП, например, это утверждение ложное. Как обьем финансирования (в относительных величинах), так и число ученых и оплата их труда (в относительных величинах) суть политика государства, не более. Наука - это государственное предприятие по производству знаний, умных людей и высококвалифицированных специалистов (Гумбольдтовские принципы). Технологии - это бонус, не более. Это предприятие в Украине сейчас "допиливается в металлолом". Все "тигры" начинали с поддержки науки, ибо никто иной умных людей для общества не продуцирует. А без таких людей нет прогресса. Тут все наоборот. Средневековье в сознании, долой "книгочеев"-бездельников, нечего деньги на них тратить... Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • tna_ 16 июня, 13:17 Я был в апреле в Украине, разговаривал с коллегами (не авторами), которые вовлечены в создание КАУ. Я задал им 2 вопроса и понял, что "маркетингового анализа" они не проводили. А вопросы были 1) какие специальности "в приоритете" КАУ и являются ли они наиболее востребованными сейчас в Украине (ответы: физ-мат и нет) и 2) какие конкурсы на физику и математику в КГУ были за последние 5 лет (ответ: не было и даже был недобор). Это породило ряд других вопросов типа "Где вы возьмете мотивированных студентов?" и "Где будут работать выпускники?" Мне показалось, что создатели "немного витают в облаках". Да, само идея хороша, но нужны коррекции в выборе специальностей (возможно еще один акцент сделать на Computer Science?), а также необходимы синхронные действия министерства по закрытию ряда откровенно ущербных физ-мат кафедр, перенаправив потоки студентов (поглощение КАУом отделения физтеха - это как раз позитив). Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Max_F 15 июня, 20:46 Современное состояние украинской науки близко к коме. Чтобы поддержать эту самую науку, нужно увеличить ее финансирование примерно в 3 раза - в этом случае пойдет молодежь, потом она будет меньше уезжать за границу, заработают лаборатории, и можно будет снять квартиру. Украинская власть на такой подвиг пока неспособна, поэтому идея точечного возрождения\создания науки в одном\нескольких центрах вполне разумная. Критикам же стоит предлагать альтернативу, иначе не видно мысли
    Gogol 16 июня, 21:28
    "Критикам же стоит предлагать альтернативу, иначе не видно мысли". Как ни странно, но критика как раз очень конструктивна в данном случае. Эта критика смогла выявить ОДНУ важнейшую проблему, без решения которой все организационные идеи обречены. Необходимо решить на государственном уровне - нужна Украине наука или не нужна. Если нужна, то 1) исполнительный орган, Совмин должен исполнить бюджет и выделить средства науке ЗАКОННО положенные и 2) необходимо законодательно (в отдельной строке бюджета) определить ДОПОЛНИТЕЛЬНЫЕ средства и способы их выделения (например в новые институты, кафедры, лаборатории етс, но только минуя всех сегодняшних "деньгополучателей"). Если же наука не нужна, то на нет и суда нет.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Володимир Сущенко 13 июня, 13:40 Ідея цікава і корисна, як на мене . Але...одночасне підпорядкування двом інституціям взагалі, а державним (фактично міністерствам) - тим більше! Такий університет має бути абсолютно самоврядною установою, в якій керують розум, наука і здоровий глузд. Ми весь час шукаємо "компроміси і паліативи", а треба шукати іноваціні підходи. Наука і освіта - це автономія освітянських і наукових установ в межах загальної державно-суспільно концепції розвитку країни. Можливо, я й помиляюсь..? Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Laken 12 июня, 23:32 здається, що з відставкою пана Квіта справа з академічним університетом застопорилася. МОНУ чекає на "подяки"? Адже прізвища головних корупціонерів добре відомі всій країні, а це саме їх сфера відповідальності. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Dmitryi 12 июня, 21:30 Все члены президиума нану нарушают закон о коррупции, совмещая несколько руководящих должностей на платной основе! А также сооружая любым удобным и неудобным способом по несколько внутриакадемических программ, обеспечивая своим институтам второе финансирование от оскудевшего от этого академического пирога. Особенно в этом преуспевает академик Загородний, руководящий несколькими программами! Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Gogol 12 июня, 02:48 Не может сегодня наука развиваться без ясного представления о том откуда будут браться средства на это развитие. Это первое и безусловное начало – где средства и сколько их. Какой CalTech, какой MIT, вопрос идет об элементарном выживании. Любые организационные мероприятия – новые институты, всякие там ключевые лаборатории и.т.п. могут быть проведены только на втором этапе и с одной целью – оградить новые деньги от пожирания голодным старым стадом. Извините за резкость, но это для лучшего понимания и с полным уважением к имеющемуся (хотя и немногочисленному) отряду настоящих ученым, которые сами являются страдающим элементом в этом голодном стаде. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Gogol 11 июня, 22:17 Хотели как лучше, а получилось как всегда Хотите сделать что-то хорошее – делайте в рамках своих возможностей, покажите свою способность сделать хоть-что-то полезное и никого (включая кабмин) не спрашивайте. Пусть кабмин вначале выполняет свои прямые обязанности – выделяет заложенные в бюджете на науку средства ( пусть и небольшие по сравнению с Кенией). Почему вы решили, что кабмин будет выполнять свои обязанности (финансирование) для нового института, если он не выполняет их для МОН и НАНУ? Причина для возможного поддержания новой структуры – кабмин даст эти деньги и сэкономит на финансировании обычных университетов. Відповісти Цитувати Поскаржитись
Реклама
Останні новини
USD 27.12
EUR 29.45