Ганна Єльська: "Без незалежної міжнародної експертної оцінки наукових установ "оптимізація" безглузда"

Лідія Суржик 3 березня, 00:00
ельская_5

Читайте також

 

Привид "оптимізації" бродить по академічних інститутах. Наукові працівники з тривогою очікують завтрашніх звісток, терзаючись здогадами, над ким завис дамоклів меч скорочення або звільнення.

Процес так званої оптимізації отримав офіційний старт — після новорічно-різдвяних свят вийшла постанова президії НАН України (№11 від 20.01.2016 р.), що викликала бурхливе обговорення в науковому середовищі. Ситуація з фінансуванням академічних установ украй складна, — за інформацією НАНУ, бракує від 15 до 40% коштів на утримання штату співробітників. Багато хто "добровільно" бере відпустки за власний рахунок, звичними стали чотириденний, а тепер і триденний робочі тижні, переведення на половину й навіть на чверть ставки. Фінансова асфіксія як наслідок критично низької підтримки науки в Україні змусила керівництво головної наукової організації країни терміново вживати рятувальних заходів. Однак процедура "оптимізації" викликає багато запитань. Кого скорочуватимуть і на підставі яких критеріїв? Чому скорочення мають провести до 25 квітня, а не до 1 серпня — дати, зазначеної в Законі України "Про Державний бюджет України на 2016 рік"? Чому процедура розподілу коштів на утримання наукових установ і президії НАНУ непрозора? Чому фінансування урізається до початку оптимізації, — де логіка? Власне, це послужило приводом для інтерв'ю з директором Інституту молекулярної біології і генетики (ІМБГ) НАН України академіком НАНУ Ганною ЄЛЬСЬКОЮ. Є й інший привід — нагородження її Золотою медаллю ім. В.Вернадського. Разом із Г.Єльською вищої відзнаки Національної академії наук України удостоївся професор Ентоні Тернер (Швеція).

ельская_1
Вручення нагороди ЕБА в Відні

— Ганно Валентинівно, спочатку про приємне. Розкажіть стисло, за які наукові заслуги ви та ваш закордонний колега отримали вищу нагороду НАН України? 

—Для мене це була повна несподіванка, і, звісно ж, приємна. Але, відверто кажучи, я не можу по-справжньому радіти нагороді, хоча це дуже висока честь. Адже коли на твоїх очах знищують науку в Україні, справу всього твого життя, коли інститут на межі знищення, то відчуваєш, швидше, депресію...

Золотої медалі ім. Вернадського я удостоєна за два напрями моєї наукової діяльності. Один — суто теоретичний, а другий — прикладний. Перший напрям — новий у молекулярній біології — ми починали розробляти багато років тому спільно з Геннадієм Харлампійовичем Мацукою. Нас зацікавило питання, яке взагалі мало хто вивчав, — біосинтез білка у тварин. Тоді дослідження проводили переважно на бактеріях, дріжджах і отримані результати автоматично переносили на тваринний організм. Ми змогли виявити особливий, дуже цікавий механізм, який регулює біосинтез білка у вищих еукаріот. Явище "функціональної адаптації тРНК до синтезу специфічних білків" було зареєстроване як відкриття. Наступними дослідженнями, зокрема, показано, що один із головних чинників біосинтезу білків у тварин існує у двох формах, і одна з цих форм у певних умовах стає онкогенною. Нині ми намагаємося зрозуміти, чому це відбувається. 

Другий напрям моїх наукових інтересів пов'язаний із біомолекулярною електронікою та аналітичною біотехнологією. Ми працюємо над створенням біосенсорів — аналітичних приладів для медичної діагностики, біотехнології, харчової промисловості, екологічного моніторингу. З допомогою сенсорного датчика можна дуже швидко, буквально за лічені хвилини, визначити забруднення води (наявність у ній хімічних речовин, токсинів, солей важких металів), перевірити якість харчових продуктів, визначити вміст важливих метаболітів у крові тощо. 

На цьому напрямі ми вже багато років співпрацюємо з професором Ентоні Тернером, який по праву вважається батьком біоелектроніки. Найбільш відомий і поширений у світі біосенсор — глюкометр для використання в домашніх умовах — розроблено під його керівництвом.

У галузі біосенсорики наш інститут посідає одне з провідних місць у Європі, роботи наших учених знають в усьому світі й широко цитують у міжнародних виданнях. У нас є закордонні патенти (правда, спільні, бо самі ми не в змозі заплатити за патентування за кордоном). Новим кроком у цьому напрямі останніми роками стали розробка сенсорів на основі біоміметиків ( від лат. bios — життя й mimesis — наслідування), так званих молекулярно-імпринтованих полімерів, та використання наноструктур.

ельская_3
Демонстрація біосенсора журналістам

Академічну науку звинувачують у неефективності, в тому, що вона не дає прикладних розробок. Ваші біосенсори нині затребувані? 

—За кордоном — так, тоді як в Україні, попри величезний споживчий попит, їх нікому виробляти. Ми б могли забезпечити дешевими глюкометрами всю країну або забезпечити сенсорами (на сечовину й креатинін) усі клініки, в яких займаються гемодіалізом. Крім біосенсорів, в інституті є низка розробок для ранньої діагностики онкозахворювань, зі створення вітчизняних ліків, застосування стовбурових клітин тощо, які чекають свого впровадження. Така ж ситуація в багатьох академічних інститутах. Але все впирається в те, що в нас у країні немає інноваційної інфраструктури. Це головна наша біда — в Україні майже повністю відсутня інноваційна інфраструктура, створення якої, наприклад у США, американські економісти вважають найбільшишим досягненням другої половини ХХ ст. Така структура, поряд із відродженням промисловості, конче потрібна, щоб вивести країну з прірви, як це свого часу зробили в Німеччині, Японії та Південній Кореї. 

В ІМБГ проводиться широкий спектр досліджень із сучасних наукових напрямів — геноміка, молекулярна та клітинна біотехнологія, біоінформатика, біомедицина. Це переважно дорогі дослідження. Як ви даєте раду, адже на обладнання та реактиви статті витрат не передбачено?

—Завдяки співпраці із країнами зарубіжжя, які просто елементарно нас підтримують. Дуже допомагають поляки, особливо Міжнародний інститут молекулярної та клітинної біології. Наш працівники приїздять туди на два місяці й проводять дослідження. Адже в нас часто немає потрібних реактивів і ферментів, причому деякі з них коштують надзвичайно дорого. 

Останнім часом в ІМБГ щорічно виконується близько 15 міжнародних дослідницьких грантів, 50—60 грантів НАНУ й МОН. Завдяки цим грантам, переважно міжнародним, і дослідницькій праці в інтернаціональних командах ми маємо низку результатів світового рівня. Передусім це стосується геноміки онкологічних, нейродегенеративних та спадкових захворювань, виявлення механізмів виникнення мутацій у генах, розробки молекулярних тестів для ранньої діагностики тяжких захворювань, проблем виявлення механізмів корекції помилок, що виникають під час роботи біологічних систем, тощо. Наукові праці опубліковано в міжнародних журналах з високим імпакт-фактором, більше десятка вчених інституту входять до списку 50 найбільш цитованих учених України. 

Нині найчастіше можна почути, що наука має самоокупатися, держава не повинна витрачати на неї кошти, тим більше що тепер криза, не вщухає воєнна агресія на Сході, безліч соціальних проблем. 

—Я не знаю науково-дослідної установи в царині фундаментальних наук про життя, яка працювала б тільки на грантах, без підтримки держави й приватних фондів, а мені довелося побувати в багатьох країнах і спілкуватися на міжнародних форумах із представниками більшості країн світу. І це при тому що суми грантів у цивілізованих країнах не порівняти з жалюгідними крихтами, які виділяють у нас. Тому заклик народного депутата В.Пинзеника "до принципово іншої філософії фінансування науки, переходу від системи утримання установ до оплати замовлень", хоча, на перший погляд, і здається "революційним", по суті не просто неправильний, а й навіть небезпечний. Без міжнародної експертизи такий підхід у реаліях нашої країни — це безмежне поле для корупції, а фундаментальна наука просто загине. Тоді як саме фундаментальна наука є інформаційним і кадровим базисом для розвитку інновацій, нових технологій, зокрема медицини, промисловості та аграрного сектора, створення нових товарів і послуг.

Щоб ефективно використовувати навіть ті, незначні кошти, які виділяє держава, потрібно провести оцінку діяльності всіх наукових інституцій, знову ж — із залученням міжнародних експертів високого рівня, та вирішити принципове питання, чи потрібна нам та або інша установа, і якої фінансової підтримки вона заслуговує. Те ж саме й в інститутах — чи варто утримувати певну структуру, такого-то наукового співробітника, і якої заробітної плати він заслуговує. А для цього потрібно мати контрактну систему і широкий спектр заробітної плати.

Фінансування науки урізали без попередньої оцінки діяльності академій наук та наукових установ. За логікою, спочатку треба було провести оцінку їхньої діяльності, а потім уже скорочувати фінансування або, навпаки, підвищувати — залежно від результату оцінювання. А тепер реформу науки звели до того, що просто зменшили фінансування. 

Я входила до групи з оцінювання діяльності наукових організацій у Чехії 2015-го і знаю, як це робиться за загальноприйнятими у світі критеріями. А що в нас? Інститути отримали від президії НАН розпорядження привести штатний розпис у відповідність до обсягу виділених їм коштів. При цьому питання поставили так: ви самі вирішуйте, кого скорочувати, кому урізати. 

Ситуація доволі пікантна. Директори інститутів, як та сорока-білобока, мають розділити горщик фінансової каші — тому дам, тому дам, а цьому не дам. Конфлікту інтересів не уникнути.

— Головна проблема в тому, що критеріїв оцінювання як слід не відпрацьовано. На якій підставі урізати фінансування інститутам, у котрих добрі результати? Тим часом — і всі це розуміють — є ряд "наукових" (у лапках) організацій та підприємств, які потрібно не те що скорочувати, а взагалі закривати. То, можливо, спочатку позбутися зайвого, без чого можна обійтися? Тоді вивільнилися б кошти, і не довелося б різати по живому тих, хто ще робить науку. І якщо провести міжнародну експертну оцінку, то побачили б, що в нас є чудові інститути. І ці інститути треба підтримувати, а не скорочувати.

Не можна стригти всіх під один гребінець, без проведення аудиту з участю міжнародних експертів, — це просто безглуздо. 

ельская_2
Г.В.Єльська із молоддю свого відділу, 2006

— Методика оцінювання ефективності діяльності наукових установ з'явилася тільки кілька днів тому, а не, як передбачалося, минулої осені. І викликає багато запитань. "Застосування нової методики в таких екстремальних умовах може виявитися не на користь. …І ця хороша… ідея може бути дискредитована, бо впроваджується несвоєчасно", — відверто визнав в інтерв'ю, опублікованому на сайті НАН України, віце-президент НАНУ Анатолій Загородній.

—Без проведення серйозного аудиту інститутів НАН, обов'язково з міжнародною експертною радою, жодна комісія нічого не зробить. Це моє тверде переконання. Коли йдеться про розподіл невеликих коштів між багатьма зацікавленими, залучають усе що завгодно — домовленості, корупцію… Якщо й удасться підібрати людей кришталево чистих і високопрофесійних, то ще не факт, що їм дадуть нормально працювати… Тому має бути міжнародна експертна оцінка. Якщо ж комісія з оцінювання складатиметься тільки з українських учених, об'єктивної оцінки ми не отримаємо. 

Як будете виходити зі становища, яке склалося?

—У мене серце кров'ю обливається на думку, що треба скоротити штат співробітників інституту приблизно на третину. І це в інституті, який регулярно посідає перші місця в рейтингу наукових установ України за наукометричними показниками! Ми створили комісію з оцінки діяльності окремих структурних одиниць і ще п'ять років тому розробили критерії. Серед них: публікації (вітчизняні й закордонні), гранти (вітчизняні й закордонні), договори про закордонну співпрацю, патенти, ліцензії, впровадження, кількість захищених кандидатських та докторських дисертацій, організація міжнародних конференцій тощо. За цими критеріями ми провели рейтинг і виявили, які підрозділи найбільше кульгають, тому їх скорочуватимемо на більший відсоток. А ті відділи, які попереду і становлять обличчя інституту, ми намагаємося хоч трохи підтримати фінансово, хоча ця підтримка на мізерному рівні. 

Про це боляче говорити, — єдина в Україні програма з біотехнологій "Молекулярні та клітинні біотехнології для потреб медицини, промисловості і сільського господарства" теж потрапила під ніж. Знаєте, скільки нині коштує один проект, фінансований у рамках цієї програми? 40 тис. грн на рік. Найбільший — 75 тис. грн. Це навіть не смішно…

ельская_7
У робочому кабінеті, 2014

НАНУ закидають, що не виявляє активності в боротьбі за гранти Програми "Горизонт-2020". 

— Програма ЄС "Горизонт-2020" більшою мірою орієнтована на інноваційні проекти. Якщо ви пропонуєте проект із біотехнології, у вас має бути біотехнологічна фірма, що разом із вами це втілюватиме. Дозвольте запитати, з ким ми створюватимемо інноваційні проекти? За роки дії рамкових програм утворилися вже свої команди, котрі борються за гранти, яким убога Україна не потрібна. Наприклад, є програма ЄС EUREKA. Ми спільно з литовцями виграли в цій програмі грант із біосенсорів. Кожна з країн-учасниць має внести певну частку коштів. Отож Литва свою частку внесла, а наше Міністерство освіти і науки не заплатило ні копійки. І ми працювали безплатно, користуючись тим, що в нас із литовськими колегами добрі стосунки. Боюся, що з проектами "Горизонт-2020" буде аналогічна ситуація. 

ІМБГ, беручи участь у виконанні семи проектів Рамкових програм ЄС, був координатором великого проекту "Зміцнення кооперації в галузі біомедицини між ЄС і Україною". Ми беремо участь в інших міжнародних програмах і проектах. Наприклад, у двох програмах міжнародної науково-дослідної мережі GDRI, присвячених вивченню ранніх етапів розвитку онкологічних, аутоімунних та нейродегенеративних захворювань людини на молекулярному та клітинному рівні. 

Багато ваших співробітників виїхали працювати за кордон. А як тепер?

—Виїжджають. Був невеликий період із меншим відпливом. Може, це звучить крамольно. Як не дивно, в часи попередньої влади фінансування інституту й академії було краще. 

ельская_6
У Міжнародному інституті молекулярної та клітинної біології на конференції у Варшаві (Польща), 2009

Ще б пак, "проффесору" виявили честь імениті академіки, запросивши у члени президії НАНУ, а прем'єра обрали в членкори. Зараз про це в академії соромляться згадувати.

—Знаєте, мене важко попрікнути у співчутті до попереднього режиму. І я, і весь інститут брали участь в обох Майданах, підтримували нашу армію, як могли. І все-таки хочу підкреслити, що декому з колишніх можновладців певною мірою була притаманна простонародна повага до науки й навіть розуміння її соціальної ролі. Нині ж, коли при владі "яйце голові" хлопці, які володіють англійською мовою, незрозуміло, на якій підставі на науку й учених дивляться зверхньо. Ніби лише знання англійської визначає інтелектуальний та культурний рівень людини. Якщо прем'єр-міністр докоряє українській науці за відсутність Нобелівських лауреатів, то де наші українські Рузвельти, Черчіллі, Лі Куан Ю та Меркелі?..

В часи прем'єрства Юлії Тимошенко трохи коштів підкидали на обладнання, були гроші, хоч і невеликі, на реактиви. Тепер постановою Кабміну взагалі заборонили купувати обладнання, навіть якщо самі вишукаємо кошти. Тому виїздить, на жаль, така талановита молодь… 

А випадки повернення були?

—Раніше були, останнім часом — ні. Кілька років тому повернувся мій нинішній заступник Михайло Тукало, який пропрацював майже 10 років у Франції. Повернулися ще дві-три людини. Останніми роками не пригадаю жодного випадку повернення. 

Нині багатьох опановує розчарування, і не тільки від ситуації, яка склалася в науці та інституті, а й від того, що відбувається в країні. В нас ніяк не з'явиться державний діяч, який не тільки був би амбіційним у досягненні особистих цілей, а вище егоїстичних мотивів ставив би інтереси держави. У нас відбулася Революція Гідності. Де ця гідність? Хто скористався завоюваннями Майдану? Потрібно мати дуже міцні моральні підвалини, щоб після всього залишитися людиною й хотіти щось робити в цій країні. Тому, коли часом бачу молодих і розумних, які горять бажанням допомогти Україні піднятися й окрилитися, з'являється надія. Хочеться, щоб вони могли реалізувати свої здібності у своїй країні. 

Мою колишню аспірантку Марину Родніну, що виїхала свого часу на стажування в дуже хорошу закордонну лабораторію, удостоєно вищої наукової нагороди Німеччини — премії Лейбніца. Разом із нагородою вона отримує 2 млн євро на подальший розвиток своїх наукових досліджень.

Це я до того, як позначаються на долі людини умови, в яких вона працює. Марина потрапила у провідну європейську лабораторію з унікальним обладнанням, і в результаті людина себе реалізувала. Вона — директор Інституту біофізичної хімії в Німеччині й отримала вищу наукову нагороду цієї країни. Тим часом багато не менш талановитих її колег, котрі залишилися тут, хоча й стали професорами, членкорами НАНУ, однак повністю реалізувати себе не змогли. 

ельская_4
Зустріч з нагоди нагородження Орденом Княгині Ольги ІІІ ступеня, 2008

У нас немає альтернативи — або ми розвиваємо науку й виходимо на світові інвестиції, або перетворюємо країну на зубожілу спільноту людей, котра втрачає інтелект і перспективи на достойне майбутнє. Третього шляху не дано.

Теги:
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
47 коментарів
  • Светлана Будник 8 марта, 23:00 Так теперь все ученые выучат английский и гайда зарубеж! Все к тому клонится!
    Vitamin 10 марта, 09:58
    Скрывающийся от украинского правосудия в длительной зарубежной научной командировке член-корреспондент НАНУ Н.Я. Азаров будет проводить исследования за 17,252 гривень в месяц. http://glavcom.ua/articles/38990.html
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • pixel 8 марта, 17:35 Наукова молодь мала б не тільки вимагати звітів (як їх малюють на вимогу громадськості - відомо), а й пропонувати свій план реформ і вступати у діалог з владою. Ніхто Нагорі не знає краще за нас, як їх робити. Вони планують з позиції бухгалтерів, а не державників.
    Vitamin 9 марта, 21:26
    Реформи і діалог при сьогоднішній ФЕОДАЛЬНО-ПОМІЩИЦЬКИЙ структурі Академії? LB 26.02.2016. Богдан Данилишин, академік НАН України: Водночас необхідним є: суттєве реформування НАН України, формування на ії базі сучасної наукової системи, яка змогла б стати локомотивом технічного переоснащення виробництва. Однак, при сьогоднішній ФЕОДАЛЬНО-ПОМІЩИЦЬКИЙ структурі Академії це неможливо. Суто косметичними змінами, якими хоче відмахнутися НАНУ сьогодні – нічого не вирішиш. http://society.lb.ua/science/2016/02/26/328971_chas_modernizatsii_de_ukrainska.html
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • molnauk 7 марта, 12:25
    molnauk Сегодня, 12:22 «3 березня 2016 року відбулася зустріч віце-президента НАН України, директора Інституту теоретичної фізики імені М.М. Боголюбова НАН України, голови Комісії по роботі з науковою молоддю НАН України академіка А.Г. Загороднього з молодими науковцями Академії. Захід було присвячено обговоренню питань удосконалення структури й організації офіційного інтернет-порталу НАН України – з метою якомога повнішого представлення здобутків Академії широкому загалові користувачів всесвітньої мережі http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/news1/Pages/View.aspx?MessageID=2081 Власні пропозиції з удосконалення сайту Академії всі охочі можуть подавати до 21 березня 2016 року за адресою: website@nas.gov.ua»
    Рада молодих вчених НАН України вимагає: 1. Оприлюднення усієї фінансової звітності Президії НАН України та відділень шляхом опублікування у відкритому доступі на сайті НАН України у розділі "Діяльність", підрозділ "Звіти" повних відсканованих копій штатного розкладу та кошторисів Президії, секцій, відділень, установ НАН України у 2015 році (включаючи спецфонди) та кошторису Президії, секцій, відділень, установ на перший та другий квартал 2016 року. 2. Повний звіт (разом із відсканованими копіями документів, скарг, звернень, пропозицій тощо) щодо заходів, які було здійснено у 2015 році та планується здійснити згідно з пунктом 6.3 Постанови у 2016 році щодо внесення пропозицій до проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» щодо необхідності збільшення обсягів бюджетного фінансування НАН України разом з прізвищами осіб, які за це відповідають, у відкритому доступі на сайті НАН України у розділі “Діяльність”, підрозділ “Звіти”.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • molnauk 7 марта, 12:22 3 березня 2016 року відбулася зустріч віце-президента НАН України, директора Інституту теоретичної фізики імені М.М. Боголюбова НАН України, голови Комісії по роботі з науковою молоддю НАН України академіка А.Г. Загороднього з молодими науковцями Академії. Захід було присвячено обговоренню питань удосконалення структури й організації офіційного інтернет-порталу НАН України – з метою якомога повнішого представлення здобутків Академії широкому загалові користувачів всесвітньої мережі http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/news1/Pages/View.aspx?MessageID=2081 Власні пропозиції з удосконалення сайту Академії всі охочі можуть подавати до 21 березня 2016 року за адресою: website@nas.gov.ua
    Pedagog 7 марта, 13:34
    А.Г. Загородньому. Президія НАНУ повинна забезпечити відкриту онлайн трансляцію на інтернет-порталі НАНУ всіх засідань Загальних зборів, Президії та відділень, як зараз за ініціативи Л. Гриневич відкрито в прямій інтернет-трансляції (з наступною можливістю перегляду в запису) відбуваються засідання Комітету Верховної Ради з питань науки і освіти.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • molnauk 7 марта, 12:16
    pixel Вчера, 18:21 «У Статутах академічних інститутів зазначено: «директор керує розробленням основних напрямів науково-дослідних робіт» - крапка. Це їхній, академіків, обов'язок. Інакше директорами були б успішні організатори, а не науковці. Отож, оптимізація залежить від них, а не від міжнародного аудиту. Просто ніхто не хоче брати відповідальності.»
    Как директора-академики выполняют свои обязанности видно по финансовому краху НАНУ. Полная неспособность выбора затребованных направлений научно-исследовательских работ. Может записать в Уставе, что эти обязанности возлагаются на совет молодых ученых и профсоюз, которые "оптимизацию" НАНУ видят не как повальной сокращение сотрудников. А может начать ее следует с сокращения таких директоров-академиков и Президиума НАНУ?
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • molnauk 6 марта, 12:33
    Pedagog Сегодня, 10:55 «Alternativa77 Вчера, 21:13 «Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України пройшовши всі щаблі від молодшого наукового , старшого, зав віддлом, заступника директора, директора. дальше став Міністром в Уряді Тимошенко. Коли його арештували в Празі і він сидів у тюрмі, Патон забрав в Данилишина академічну стипендію і ліквідував Інститут, щоб вгодити Януковичу, а допомагали Патону в цьому Геєць і Лібанова»Больше интересует не публикации членов Президиума НАНУ академиков НАНУ Э.Либановой относительно обнищания и вымирания и В. Гееца относительно целесообразности евроинтеграции, а размер зарплат со всеми надбавками и доплатами, а также пенсий, получаемых ими в НАНУ из госбюджета. Президиум НАНУ должен обнародовать эти цифры, чтобы украинский налогоплательщик знал, кого он содержит и как НАНУ не хватает средств из госбюджета на научную деятельность.»
    С нетерпением ожидаем от академиков НАНУ Гееца и Либановой публикации их доходов и сопоставления с нищенской зарплатой молодых ученых НАНУ.
    Відповісти Цитувати
  • Pedagog 6 марта, 11:10
    Pedagog Вчера, 11:28 «1 марта 2016, Владимир Семиноженко. Время Квита ушло! Член Президиума НАНУ, академик НАНУ В.Семиноженко: "Выскажу свое отношение к предложенным кандидатурам, исходя из опыта совместной работы в разное время. Лилия Гриневич. Мы вместе работали над проектом нового Закона о науке. Она, безусловно, профессионал, умеет слушать и слышать профильных специалистов, экспертную среду, гражданских активистов. Ее дипломатичное поведение во время обсуждения Закона о науке, помогло сохранить академические свободы, самоуправление Академии и очень важную позицию относительно регистрации Устава НАНУ в Минюсте, а не в КМУ. И это при том, что накануне на Заседании Комитета уже была согласована с НАНУ регистрация ее Устава в КМУ, но с ограниченным сроком". http://my.obozrevatel.com/life/79345-vremya-kvita-ushlo.htm»
    Член Президиума НАНУ, академик НАНУ В. Семиноженко: "Ну и, безусловно, важно, что Кабинет Министров не будет вмешиваться в Устав Академии наук: Устав будет регистрироваться в Минюсте после принятия в НАНУ. И как я ранее сказал, МОН не будет вмешиваться во внутренние дела Академии. В соответствии с Законом, конечно же". http://vse.media/vladimira-seminozhenko-u-ukrainyi-est-shans/ Главная цель регистрации Устава НАНУ в Минюсте, а не Кабинете Министров заключается не в сохранении академических свобод в НАНУ, а неподконтрольности Кабинету Министров и Министерству образования и науки в вопросе расходования средств, выделяемых Верховной Радой из государственного бюджета Украины.
    molnauk 6 марта, 12:25
    «В НАНУ распределение средств понятно и прозрачно, — заявляет Николай Картель, член-корреспондент НАН Украины, заместитель директора Института сорбции и проблем эндоэкологии НАНУ. — Базовое бюджетное финансирование распределено пропорционально удельному весу соответствующих отделений, в отделениях — пропорционально вкладу и сложившейся численности институтов. Следить за расходованием средств — практически нет смысла. Во-первых, потому, что до 80-90% средств — это финансирование заработной платы, а во-вторых, за этим следит районное казначейство, которое не дает вольно распоряжаться фондами по статьям расходов, даже если иногда и необходимо перераспределить плановое финансирование по ходу дела». Совет молодых ученых http://www.ire.kharkov.ua/ysc/rus/news/lenta_investgazeta.html molnauk
    molnauk 6 марта, 12:26
    Еще категоричнее высказывается Петр Стрижак: «Система распределения финансовых средств и прохождение конкурсов в Национальной академии наук максимально приближено к западным стандартам с учетом отечественного законодательства и наших исторических советских корней. Я был бы только счастлив, если бы министерства и ведомства Украины в своей работе приблизились бы к тому, как в НАНУ следят за эффективностью как расходования средств, так и самих научных работ» Совет молодых ученых http://www.ire.kharkov.ua/ysc/rus/news/lenta_investgazeta.html
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Pedagog 6 марта, 10:55
    Alternativa77 Вчера, 21:13 «Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України пройшовши всі щаблі від молодшого наукового , старшого, зав віддлом, заступника директора, директора. дальше став Міністром в Уряді Тимошенко. Коли його арештували в Празі і він сидів у тюрмі, Патон забрав в Данилишина академічну стипендію і ліквідував Інститут, щоб вгодити Януковичу, а допомагали Патону в цьому Геєць і Лібанова»
    Больше интересует не публикации членов Президиума НАНУ академиков НАНУ Э.Либановой относительно обнищания и вымирания и В. Гееца относительно целесообразности евроинтеграции, а размер зарплат со всеми надбавками и доплатами, а также пенсий, получаемых ими в НАНУ из госбюджета. Президиум НАНУ должен обнародовать эти цифры, чтобы украинский налогоплательщик знал, кого он содержит и как НАНУ не хватает средств из госбюджета на научную деятельность.
    Відповісти Цитувати
  • medusa 5 марта, 19:12
    Pedagog Сегодня, 10:36 «Член Президиума НАНУ, академик НАНУ В.Семиноженко агитирует за замену евроинтегратора С.Квита в Министерстве образования и науки ( 1 марта 2016. Время Квита ушло! Владимир Семиноженко: "Для меня, как и для моих коллег - ученых, исследователей, ректоров и преподавателей вузов, безусловно, "целевым" является МОН и мы заинтересованы в том, чтобы его возглавил человек компетентный, профессиональный и, главное, СВОЙ для научной и образовательной" среды.http://my.obozrevatel.com/life/79345-vremya-kvita-ushlo.htm ). Президиуму НАНУ ближе не Европейское научное пространство, за вхождение украинской науки в которое выступает С.Квит, а свое Сибирское отделение Российской академии наук, на показатели деятельности которого Президиум НАНУ равняется (Вісн. НАН України, 2013, № 2. с. 25-27).»
    Член Президиума НАНУ,, академик НАНУ П.Толочко: Я могу поехать в Санкт-Петербург, я могу поехать в Москву, но я не понимаю, что я буду делать в Брюсселе, с кем я там буду говорить и о чем я там буду говорить. http://www.youtube.com/watch?v=no7-xk0WBaE
    medusa 5 марта, 19:15
    Член Президиума НАНУ,, академик НАНУ В.Гончарук: Вообще, я бы не хотел начинать с себя, я не пуп земли. Я обычный советский ученый. Подчеркиваю – советский. Таких в мире уже не осталось. Я имею качественное советское образование, очень широкое – я и физик, и химик, и биолог, и математик ... http://stolyca.com.ua/goncharuk_o_vode/
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Refresh 5 марта, 18:20 Відкритий лист колективу Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України, ухвалений на загальних зборах 23 лютого 2016 року. Президентові Національної академії наук України, Президії Національної академії наук України. Цією заявою колектив Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України висловлює рішучу незгоду з Постановою Президії НАН України «Про фінансування НАН України у 2016 році» № 11 від 20 січня 2016 р. Ми приєднуємося до вимог, які сформульовані, зокрема, у відозвах Інституту археології НАН України, Інституту народознавства НАН України, Ради молодих вчених, у Петиції науковців до Президента та членів Президії НАН України. Таким чином, керівництво НАН України замість того, щоби стати на захист української науки, не здійснивши реальних реформ, вкотре продемонструвало свою пасивну позицію, переклавши вирішення цих питань на дирекції установ. http://archeos.org.ua/?p=10256
    Refresh 5 марта, 18:22
    Підтримавши висловлені у відозвах названих інституцій вимоги, заявляємо про необхідність таких першочергових кроків, спрямованих на оздоровлення НАН України: 1. Призупинити дію Постанови Президії НАН України від № 11 від 20.01.2016 р. (у частині оптимізації та скорочення) до публічного обговорення та вироблення стратегії, положень та критеріїв реорганізації НАН України. 2. Негайно скликати позачергове розширене засідання Президії НАН України за участю делегатів від наукових підрозділів НАН України, а також від Ради молодих вчених для обговорення фінансової ситуації та вироблення плану дій НАН України на найближчий період і задля обговорення питань, пов’язаних з ефективним проведенням аудиту НАНУ. http://archeos.org.ua/?p=10256
    Refresh 5 марта, 18:24
    4. Відповідно до Закону України “Про звернення громадян” для висвітлення прозорості фінансової діяльності НАН України оприлюднити на сайті НАН України максимально повну інформацію про фінансовий стан, чисельність працівників, наукову продукцію Президії, секцій, відділень, установ НАН України за останні 5 років, включаючи спецфонди, особливо виділити роки, коли були зменшені обсяги фінансування та кошторису Президії, секцій, відділень, установ на 2016 рік. 5. Публічно пояснити критерії розподілу коштів між відділеннями та серед установ (інститутів) у межах відділень і надалі зробити цей розподіл прозорим. 6. Ініціювати початок широкого публічного обговорення про шляхи й принципи реорганізації (реформування) НАН України, в першу чергу її бюрократичного апарату, яка стала б дієвою альтернативою «оптимізації й реструктуризації», зазначеній в Постанові Президії НАН України за № 11. http://archeos.org.ua/?p=10256
    Refresh 5 марта, 18:24
    7. Високе звання академіка НАН України протягом останніх десятиріч значною мірою підважено залученням до лав дійсних членів НАНУ осіб із сумнівною публічною репутацією та маловартісним науковим доробком, а нині далі дискредитується через перебування у ній відвертих українофобів та сепаратистів. Необхідно сформулювати критерії оцінки діяльності таких осіб та виробити процедуру їх вилучення з лав дійсних членів НАНУ з наступним позбавленням цього звання. http://archeos.org.ua/?p=10256
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
Реклама
Останні новини
USD 25.77
EUR 27.74