Наука в університетах

Володимир Янковий 5 квітня 2013, 20:05
№13_5

Читайте також

У системі вищої освіти зосереджено вагомий науковий потенціал України — 68,9% докторів і 72,6% кандидатів наук. Підготовка 81% докторантів і 85% аспірантів здійснюється саме у вищих навчальних закладах, тому від раціональної організації та адекватного фінансування науки в університетах залежить і якість підготовки людського капіталу, і науковий базис інноваційного розвитку економіки, науково-технічний та інтелектуальний потенціал України. 

Про насущні проблеми університетської науки йдеться в інтерв'ю для DT.UA проректора з наукової роботи Національного технічного університету "КПІ" академіка НАН України М. ІЛЬЧЕНКА.

— Михайле Юхимовичу, наука в університетах світу — це могутній потенціал будь-якої держави, бо має особливу місію. Не повинна бути винятком і Україна. Чи правомірна така постановка питання?

— Ми добре пам'ятаємо слова екс-голови парламентського комітету з питань науки і освіти Станіслава Ніколаєнка: "Вуз без науки — це навіть не профтехучилище". Місія науки в університетах — багатопланова. Насамперед, це забезпечення високої якості підготовки студентів, які, беручи безпосередню участь у наукових дослідженнях, мають змогу самі зростати як дослідники. 

Наука в університетах, за умов її належної організації, є джерелом отримання нових знань, а на цьому базисі — створення нових технологій та техніки. А досягнуті результати, у свою чергу, формують засади інноваційного розвитку конкурентоспроможної промисловості та економіки держави. На жаль, нерозуміння всіма урядами незалежної України унікальної ролі науки як генератора нових знань та базису інноваційного розвитку економіки, так само як і трагічно пророчі слова першого президента України, що "наука може почекати", зменшили наукоємність валового внутрішнього продукту України до 0,7%, тоді як у розвинених країнах цей показник сягає 60–80%. 

— Як ви гадаєте, чи можна виправити ситуацію в науковій сфері?

— Річ не тільки в обсягах фінансування науки, в системі його розподілу, а, насамперед, у престижності та затребуваності науки суспільством. За останнє двадцятиріччя на людському рівні втрачено повагу до наукової праці. Навіть визнання видатних досягнень науковців обмежили лише однією державною премією в галузі науки і техніки. На управлінському загальнодержавному рівні ми фактично втратили можливість створення умов для затребуваності науки, а це, на нашу думку, — головне, бо відбулося відокремлення науки від економіки та суспільства. 

— Ми живемо в ринкових умовах, тому вимоги до наукових пошуків теж мають будуватися на основі формування ринку. 

— Одним із шляхів формування пріоритетів і державних замовлень на науку в цілому, і в університетах зокрема, може стати залучення для визначення пріоритетів представників підприємств і організацій, які успішно працюють на внутрішньому й зовнішньому ринках. Саме вони можуть доволі адекватно спрогнозувати, яка науково-технічна продукція буде необхідною і матиме попит через 5–10–15 років. Якщо сконцентрувати фінансові й інтелектуальні ресурси на вирішенні таких завдань, то результат буде значно вагоміший, аніж зараз. Особливо якщо залучити представників таких підприємств до експертизи виконаних робіт, тобто зробити їх безпосереднім замовником робіт за бюджетні кошти або на засадах державно-приватного партнерства. Безперечно, це тільки ідея, механізм потребує детального опрацювання. 

Нині склалася сприятлива ситуація, щоб запропонувати відповідний пілотний експеримент. Мається на увазі розпорядження КМ України від 17.12.2012 р. №1077-р, а також підписання генеральної угоди між ДП "КБ "Південне" і НАН України минулого року та між ДП "КБ "Південне" і двадцятьма університетами МОН, яке відбулося 07.02.2013 р. Механізму реалізації обох угод на сьогодні майже немає, але розпорядження уряду дає можливість створити його і відпрацювати, нехай на прикладі однієї організації — ДП "КБ "Південне". Саме з його допомогою можна було б реалізувати систему державного замовлення, виконання програм, а не так, як це відбувається сьогодні.

— Чи не викликає тривоги чинна система базового та конкурсного фінансування наукової діяльності університетів?

— Про вади організації та фінансування науки в університетах ідеться, зокрема, в публікації професора Одеського національного університету ім. І.Мечникова Олександра Тюріна в "Українській технічній газеті" за 25 грудня 2012 р. "За державу обидно…", яка завершується словами: "…если такой поход к финансированию университетской науки продолжится и университетам не предоставят самостоятельности в выборе тематики исследований при условии базового финансирования, то… у нас нет будущего в плане способности расширить горизонты познания в науке и технике, создавать новые прорывные технологии".

Необхідно передбачити фінансування на заробітну плату штатних працівників, які обслуговують наукове обладнання, стенди, прилади, визначивши їхню чисельність і питому кваліфікацію, а також мінімально необхідне фінансування на підтримку обладнання, на комунальні платежі та енергоносії. Для цього доцільно на рівні МОН розробити систему атестації таких наукових підрозділів, яку можна здійснювати силами експертів відповідних секцій або інших фахівців. Зараз штатні працівники наукових підрозділів, особливо інженерно-технічний склад, є соціально незахищеною категорією: вони мають звільнятися з роботи щоразу після закінчення теми, і, якщо фінансування на нову тему не виділено, залишаються безробітними. У разі виникнення такої ситуації зібрати колектив виконавців через рік (за успішного проходження нової теми в наступному конкурсі та її фінансування) вже майже неможливо. Для реалізації пропонованої схеми фінансування не потрібні додаткові кошти, необхідно тільки перерозподілити їх у межах наявного бюджету організації: виділити частку на утримання штатних працівників відповідної категорії, а іншу спрямувати безпосередньо на виконання конкурсних проектів силами штатних наукових працівників та залучених викладачів, аспірантів, студентів.

Конкурсне фінансування бюджетної тематики також потребує вдосконалення. Експертиза наукових проектів за великим списком критеріїв є недосконалим механізмом відбору тем для фінансування. Склад експертів, дібраний переважно за принципом представництва, а не визнаних наукових шкіл, не завжди в змозі об'єктивно оцінити наукову цінність проектних пропозицій. 

— А за яким принципом працює система госпдоговірних робіт? Це теж досить важлива частина наукової роботи.

— Впроваджена декілька років тому система зарахування коштів госпдоговірної тематики та надання науково-технічних послуг до так званого спецфонду бюджету з відповідним обслуговуванням через держказначейство штучно створила низку проблем для організації науково-дослідної діяльності. Необхідно забезпечити оперативність розпоряджання коштами на придбання обладнання, матеріалів і комплектуючих, що здійснюється в рамках господарчих договорів і контрактів з українськими та закордонними замовниками. Для цього відповідні платежі мають проходити через банківські рахунки університету, а не через Державну казначейську службу. Затримка проходження платежів через держказначейство часто набагато перевищує належні строки. 

Якщо так піде далі, то через вади держказначейського обслуговування університети втратять можливість закуповувати матеріали, устаткування, комплектуючі та вироби, які необхідні для проведення робіт. З університетами відмовляються співпрацювати, погрожують штрафними санкціями та судами за несвоєчасне виконання договірних зобов'язань і замовники науково-технічної продукції, і постачальники, бо вже передані (згідно з чинним законодавством) закуплені матеріали, устаткування, комплектуючі не оплачуються через блокування фінансових проводок держказначейством. У таких умовах укладати госпдоговори стає проблематично.

Водночас справедливі вимоги міністерства щодо збільшення обсягів спецфонду, впровадження розробок, їх комерціалізації залишаються в силі. Проте ситуацію зі збільшенням обсягів договірної тематики ускладнюють надмірні податкові навантаження та встановлені обов'язкові відрахування, коли безпосередній виконавець може отримувати лише близько 40% коштів від загального обсягу теми.

— Поняття "дослідницький університет" — це лише вивіска чи адекватний зміст? 

— Започаткування в Україні дослідницького статусу для окремих університетів передбачало насамперед створення умов для надання не масової, а елітної освіти, яка б ґрунтувалася на органічному поєднанні в діяльності таких університетів трьох складників: навчання, наукових досліджень та впровадження інноваційних технологій. Це мало реалізовуватися за прикладом закордонних університетів, що посідають лідерські позиції у світових рейтингах. Але жоден із 14 університетів, яким надано статус "дослідницький", реально не одержав належної фінансової підтримки, а окремі університети навіть втратили її через скорочення міністерством у 2013 р. фінансування нових тем на 42%. І це при тому, що в середньому річний бюджет науки одного дослідницького українського університету навіть менший, ніж (вибачте за порівняння) вартість трансферу одного футболіста. А вартість трансферу цілої футбольної
команди можна зіставити з річним
бюджетом коштів на науку всіх університетів України. Звісно, про аналогічні закордонним бюджети українські університети можуть лише мріяти, хоча до світових рейтингів намагаються потрапити. То чи не доцільно, зважаючи на реальні фінансові можливості України, обмежитися сьогодні лише кількома дослідницькими університетами, відібраними на конкурсних критеріальних засадах, як, наприклад, це нещодавно зробили в сусідній Росії?

— Сьогодні багато говорять про інноваційні підходи до наукових пошуків. Проте єдиної системи інноватики в Україні немає. Як ви вважаєте, в такій ситуації наука зможе розвиватися? 

— Наша держава не сприйнятлива до впровадження інновацій. В країні не сформувалися фінансові механізми інноваційної діяльності. Складається враження, що чим більше суспільство переймається важливістю інновацій, тим менш інноваційною стає економіка нашої держави. Трагічна доля спіткала технопарки. Кілька наукових парків мають вигляд маленьких острівців інноваційного прориву. Деякі з них уже готові виконувати державні замовлення на створення інноваційної продукції, трансфер технологій, організацію вітчизняного виробництва імпортозаміщувальної продукції, але таких замовлень їм не дають. Без затребуваності науки, без створення під егідою держави сприятливого клімату для залучення інновацій в економіку ситуація на краще не зміниться. 

— Що потрібно зробити для подальшого розвитку науки в Україні?

— За участі колег проректорів із наукової роботи О.Гайдачука (Харків), Є.Башкова (Донецьк), В.Іваниці (Одеса), О.Садового (Дніпродзержинськ), А.Чорноуса (Суми) ми формулювали низку проблемних питань науки в університетах. 

1. Безумовно має виконуватися Закон про фінансування науки в Україні (1,7% від ВВП), хоча на сьогодні цього теж недостатньо. У розвинених країнах цей відсоток значно вищий. Збільшене фінансування спрямувати насамперед на відновлення наукового потенціалу ВНЗ, здійснення інноваційних проектів і залучення до їх реалізації більшої кількості молодих учених та фахівців.

2. Провідні наукові школи університетів забезпечити стабільним базовим фінансуванням, а тарифну сітка уніфікувати для всіх категорій науковців, які працюють в інститутах НАН України та університетах IV рівня акредитації. 

3. З метою підвищення конкурентоспроможності результатів наукових досліджень і розробок університетів здійснити заходи з оснащення вищих навчальних закладів сучасним науково-дослідним устаткуванням, а також зі створення міжуніверситетських центрів колективного користування унікальним науково-дослідним устаткуванням (з виділенням фінансуванням на їх утримання) та наукоємним програмним забезпеченням з можливістю дистанційного доступу та опрацювання даних.

4. Законодавчо надати право всім ВНЗ бути засновником (співзасновником) інших юридичних осіб, у тому числі стартапів, малих комерційних підприємств, дослідних виробництв, які здійснюють свою діяльність відповідно до напрямів навчально-науково-виробничої, інноваційної діяльності університетів та (або) забезпечують виконання їхніх статутних завдань. Комерціалізація науки має наповнювати бюджет університету. 

5. Забезпечити на рівні міністерства доступ до електронних ресурсів комерційних наукометричних баз Scopus, Web of Science та наукової періодики провідних світових видавництв Elsevier, Springer та ін.

6. Для посилення інтеграції університетів України в міжнародне наукове співтовариство, ширшої участі в міжнародних проектах, отримання конкурентоспроможних наукових результатів світового рівня розширити перелік міждержавних програм спільних досліджень, забезпечити підтримку участі університетів у європейських грантових програмах, у тому числі сплатою Україною відповідного фінансового внеску.

7. Враховуючи зростання обсягів міжнародного наукового співробітництва між українськими та закордонними ВНЗ і науковими установами, збільшення кількості стажувань аспірантів і докторантів за кордоном як за підтримки МОН, так і закордонних установ і міжнародних фондів, нормативно закріпити можливість подвійного консультування та керівництва кандидатськими і докторськими дисертаціями, де одним із керівників (консультантів) виступатиме представник закордонного ВНЗ або наукової установи.

8. З метою заохочення обдарованої молоді та молодих учених до наукової та науково-педагогічної діяльності в Україні створити механізм соціальної підтримки молодих учених і науково-педагогічних працівників насамперед через забезпечення їх житлом (можливо, службовим) та/або надання молодим науковцями додаткових довгострокових пільгових кредитів на його будівництво.

9. Для стимулювання наукової, науково-технічної, науково-педагогічної та інноваційної діяльності професорсько-викладацького складу при обчисленні наукових пенсій забезпечити врахування всіх видів наукової, науково-технічної діяльності, які здійснюються за договорами правового та цивільно-правового характеру. 

10. Вирішити питання сплати обов'язкових податків і страхових зборів за фактом надходження коштів замовника за виконані науково-технічні роботи, а не після підписання актів приймання-здавання науково-технічної продукції (ВНЗ не має вільних коштів для сплати зазначених обов'язкових платежів у терміни, визначені чинним законодавством).

11. Законодавчо закріпити звільнення від оподаткування частини прибутку підприємств, незалежно від форми їхньої власності, яка спрямовується на фінансування наукових досліджень в університетах і установах НАНУ. 

12. Надати право університетам розпоряджатися коштами, які вони заробляють виконанням науково-технічних та інших господарських робіт, безпосередньо через банківські рахунки, звільнивши їх від лімітування розподілу за статтями.

Таким чином, маємо підстави констатувати, що наявні проблеми незатребуваності вітчизняної науки, її відокремленості від розвитку економіки, а також реальне зменшення бюджетного фінансування науки в університетах істотно стримують здійснення програми президента України з проведення економічних реформ. Що ж до необхідного для прогресу держави результату, то його буде досягнуто лише за умови, коли науку та передову освіту буде покладено в основу розвитку економіки та суспільства. А інакше, навіть за умови поліпшення фінансування, принципово нічого не зміниться.

Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
209 коментарів
  • Харьковчанин 12 апреля, 21:03
    Алексей Вчера, 22:13 Брасид, но описанный Вами сценарий УЖЕ реализуется. Задействовать политиков и я предлагал. Но быстро поднять страну они не смогут. Нужен университет в процессе принятия решений. И нужно что-то делать по реорганизации жизни самих университетов. Конечно, здесь риск - любая реорганизация может привести к ухудшению. Но без реогранизации очень скоро наступит коллапс. Ситуация буриданова осла. Но двигаться надо... Сценарий Харковчанина был бы хорош, но его разрушат введением нормы 100 студентов на преподавателя, например. А зачем больше - все равно придет только каждый десятый на лекцию. Так что путь, имхо, - не отгородиться, а попытаться объединиться с западными вузами, фирмами, кому удается (а такие есть) - вести совместные исследования и т.д. А накладывать один шаблон на всех и впрямь не надо.
    Разрушить можно только то, что финансируется за счет средств бюджета, а внебюджетное - частное финансирование, направленное на обеспечение интересов частной же инициативы и потребностей будет развиваться. Это больно, но реально. Так, что выходит - Министр МОН - великий прогрессивный реформатор! А счастье отечественной науки уже у горизонта.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Серж 12 апреля, 09:04
    нс Вчера, 11:43 СТАТУТ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ (нова редакція) Сегодня, 08:09 http://www.nas.gov.ua/text/pdfNews/130410statutNASU.pdf 10 квітня 2013 Проект нової редакції Статуту НАН УкраїниНОВИЙ СТАТУТ: "Директори наукових установ ОБИРАЮТЬСЯ ЗАГАЛЬНИМИ ЗБОРАМИ відповідних відділень НАН України та затверджуються Президією НАН України в порядку, встановленому в НАН України." ЧИННИЙ СТАТУТ: "Директори науково-дослідних інститутів і прирівняних до них наукових установ ОБИРАЮТЬСЯ ЗА КОНКУРСОМ відповідними відділеннями наук та затверджуються Президією НАН України в порядку, встановленому в НАН України."
    Предлагается отменить избрание директоров институтов НАНУ по конкурсу. Научные работники не будут участвовать в этом даже формально? Не следует ли дописать, что директора избираются отделениями НАНУ пожизненно?
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Критик 3 11 апреля, 23:46 Был когда-то арифмометр "Феликс". Теперь и как сувенир не найти. Вы, господа педагоги, не боитесь, что ВСЯ СИСТЕМА умрет, как "Феликс"? Появляется Интернет - образование. Лучшие в мире педагоги. , на выбор. Специальность - любая, на выбор. Реальные экзамены и реальный диплом МИРОВОГО ПРИЗНАНИЯ. Даже, говорят, бесплатно. Будущее беспощадно вторгается, интернет разрушит ваш мир. Боюсь, рецепта спасения я вам не предложу.
    Харьковчанин 12 апреля, 13:14
    Не совсем так, поучение дипломов с мировым признанием не означает, что Вы получите работу по этому диплому в Этой стране. Здесь его не признают, как не признают сейчас дипломы докторов философии из Европы и США. Но о том, что изменения в мире будут индуцировать перемены в стране - безусловно надо думать и понимать в чем собственно это будет состоять. Кроме того, ряд специальностей, требующих знаний в области реальных действий руками (медицина, техника, строительство и т.п.) в заочном режиме не освоишь. Я не очень понимаю как это можно сделать и для других дисциплин - даже филологию и историю изучать лучше при непосредственном контакте с преподавателем. Однако, это спорно - весь вопрос для чего надо готовить такого специалиста, может действительно значительную часть подготовки можно и нужно проводить в интерактивном интернет режиме. Но если вы хотите ездить на реальном автомобиле и реально получить медицинскую помощь - виртуально подготовленные спецы с международными дипломами - не лучший выбор.
    Критик 3 12 апреля, 17:32
    Харьковчанину. Возможно, Вы не совсем правы. Работодателю плевать, признают ли такой диплом "формалисты", ему специалист нужен. Хотя, конечно, профессия профессии рознь.
    Харьковчанин 12 апреля, 13:30
    Ничего страшного не вижу. Именно это и будет являться реальным стимулом для творчества и основанием для объективной оценки работы и преподавателя и научного работника. Более того, мир ничего лучше пока не придумал. Но меня более озадачили комментарии азартного Брасида:"Брасид Вчера, 21:44 не я один тут пишу, что кризис в образовании и науке связан с системным кризисом в стране, и заменой вывесок его не решить. Будет только хуже - будут убирать надбавки, увеличивать нагрузку на ставку, сокращать финансирование. Под лозунгами финансовой независимости, борьбы с коррупцией и борьбой за прозрачность." - Господа, это или поиски революционного решения или выход далеко за рамки представленной проблемы. В этом случае никуда не деться от философского вопроса "Для чего жить?". Круг замкнулся: если ВУЗ не готовит специалиста который работает по специальности - он будет закрыт. Что же до оценки состояния системы ВУЗов и НИИ - согласен. Согласен и с тем. что все вводимые изменения будут вызывать болезненные последствия. Однако их можно пережить, более того даже сделать в какой-то мере приятными, если бы знать ответ на тот вопрос - "Зачем?" . И, мы немедленно вторгаемся в область социального развития и государственного устройства ибо только там лежат ответы на этот извечный вопрос. И никуда не деться от механизма формирования ответов - образования институтов гражданского общества - общественных организаций не как маргинальных сообществ по интересам или марионеточных подструктур органов власти или корпораций, а ака объединений свободных граждан, стремящихся развивать свою Родину (а не облагодетельствовать мир или всемирную науку). Мораль однако получилась. простите...
    DoCent 12 апреля, 21:26
    Ну, он-лайн образование - это далеко применимо не для всех специальностей. Все же медикам, технарям, физикам и проч. надо и руками пощупать, поработать. Такой пример - попробуйте научиться ездить на велосипеде по видеокурсам, но не имея самого велосипеда. :-) Я, конечно, не говорю о нашем современном украинском "образовании" - тут перечисленные студенты выше зачастую так ничего и не щупают (не обязательно... да и часто щупать нечего...), я говорю про то, как должно быть. НО - для целого ряда специальностей (в основном гуманитарных) интернет-образование даст под дых целому ряду наших псевдоВУЗов = недоПТУ ... если, конечно, население бросит гоняться за псевдодипломами, а будет стремится к знаниям... а это еще и не факт. Кстати, вот с этим то у нас тоже проблема! Безусловно, интернет-образование в каком-нибудь уважаемом английском/американском/канадском ВУЗе куда лучше, чем в наших конторах. Но не совсем бесплатно, кстати - там надо кое-что (не так много) заплатить.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • dozent Александр 11 апреля, 14:52 Вот еще раз перечитал комменты Брасида. Все разумно, трезво, взвешено, грамотно. Ну вроде во всем прав, вот почти всем накинул платок... Но какой-то осадочек остается. Чего Вы все время против того, что большинство поддерживает? Почему Вы не согласны с вполне очевидными вещами? Может быть скажите,- что Вам по душе?
    Вася 11 апреля, 15:20
    Для ответа на этот вопрос проанализируйте заявления Петра Симоненко. Все разумно, трезво, взвешено ... и далее по тексту.
    Алексей 11 апреля, 21:26
    Брасид во всем был бы прав, если бы можно было бы ожидать, что систему образования не тронут. Тогда действительно, можно было бы подождать, поскольку при трогании рыхлого здания оно может разрушиться. Он давал этой системе 10 лет, что его устраивало... Но систему уже хотят тронуть. А может и разрушить. И не мы, а функционеры МОН. И тут Брасид становится не прав. Таки надо что-то делать.
    Харьковчанин 11 апреля, 21:37
    Повторюсь, но этот комментарий уместен и здесь:"Если это таки так и есть, а это вполне похоже, потому что люди сделаны из одного и того же теста, то к чему идиотские рейтинги цитирования? Для чего усложнять жизнь самим себе же предлагая изучать эти опусы "буржуазных прогнивших демократий"? Может успокоимся, введем порядок простой и ясный - бакалавр и специалист - для работы (профессиональная деятельность; магистр и доктор - для преподавателей и ученых. Требования - квалификационные, объем - от 30 страниц, 3-15 печатных работ в избранных ВАК изданиях, защита - в Советах ВУЗОВ, по тем специальностям, которые они могут заявить согласно проводимым темам исследований. Степень - магистр - преподаватель - ст. преподаватель, доктор - доцент и профессор. Но, доцент и профессор - только в этом ВУЗе, в другом, уже так как решит тот Совет. Успехи в науке оцениваются объемом средств, которые выделяются по теме, которую проводит НИИ или лаборатория или даже индивидуально исследователь одиночка. Заказчики - государство, органы власти, частные и др. предприятия и организации - все кто может платить. Звание - одно - Руководитель темы, остальные - исполнители. Наверное, все к этому и идет. Просто как всегда путь у нас "свой", как в том анекдоте про хирургов, которые удаляли миндалины через ж...пу. Так может пойдем тореным путем, не будем мучить сами себя?"
    Алексей 11 апреля, 22:13
    Брасид, но описанный Вами сценарий УЖЕ реализуется. Задействовать политиков и я предлагал. Но быстро поднять страну они не смогут. Нужен университет в процессе принятия решений. И нужно что-то делать по реорганизации жизни самих университетов. Конечно, здесь риск - любая реорганизация может привести к ухудшению. Но без реогранизации очень скоро наступит коллапс. Ситуация буриданова осла. Но двигаться надо... Сценарий Харковчанина был бы хорош, но его разрушат введением нормы 100 студентов на преподавателя, например. А зачем больше - все равно придет только каждый десятый на лекцию. Так что путь, имхо, - не отгородиться, а попытаться объединиться с западными вузами, фирмами, кому удается (а такие есть) - вести совместные исследования и т.д. А накладывать один шаблон на всех и впрямь не надо.
    CS 11 апреля, 22:26
    Да, где-то так. Это сложно, но необходимо. В противном случае всё и далее будет напоминать лечение рака касторкой и йодом.
    Брасид 11 апреля, 21:44
    не я один тут пишу, что кризис в образовании и науке связан с системным кризисом в стране, и заменой вывесок его не решить. Будет только хуже - будут убирать надбавки, увеличивать нагрузку на ставку, сокращать финансирование. Под лозунгами финансовой независимости, борьбы с коррупцией и борьбой за прозрачность. В итоге те кто работают - останутся ни с чем, припеваючи будут жить ректораты, профкомы, студгородки и т.п. - там где деньги. Коллеги, ну никто же не поднимает разговор об отмывании денег на финансировании ВУЗов, о плате в общежитиях, о тех суммах что берут ВУЗы с иностранцев, об аренде и т.п. Разговор о преподавателях ученых ведется чтоб увести и переключить внимание с существенных вещей, с подлинной коррупции на мелочь. Сделать громоотвод. Никто не критикует коррупцию в судах, в милиции, на таможне, во власти - а там речь идет о миллионах долларов. Поднимают разговор о коррупции в школе, институте, больницах. Вешают всех собак на тех кто не может ответить. Я за всеми этими разговорами о реформировании, улучшении - вижу только ложь. Если что-то и делать, то начинать нужно с политической системы, с политиков, которые НЕ ЗАИНТЕРЕСОВАННЫ в развитии Украины. А такие они все. К сожалению.
    DoCent 12 апреля, 21:33
    Да, политики не заинтересованы... Ну а население, которое таки тех политиков выбирает, заинтересовано? Если да, то зачем таких выбирает? А если население не очень то и заинтересовано - то все ж логично! Или вот представьте себе, что работники каких-либо структур (хоть прокуратуры, хоть ВУЗов) сами бы решали простым голосованием, как их реформировать. Ну, по ВУЗам я знаю, что бы решили: дать из госбюджета максимум денег (да хоть и 50% всего бюджета) и не спрашивать, как их тратят... а так у нас "лучшее в мире образование, только денег мало" (реальная цитата из речей местных наших профессоров), угу!
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Инфо для размышлений, сравнений и оргвыводов 11 апреля, 14:07 МГУ на своем месте — в рейтингах http://www.forbes.ru/sobytiya-column/rynki/80134-mgu-na-svoem-meste А где наши места в этих рейтингах, господа ректоры, академики, министры и члены комиссии ВР по науке и образованию? Может начать с выяснения реальной ситуации, а то осталось всего 7 лет до выполнения приказа гаранта о включении украинских университетов в число самых лучших!
    Алексей 11 апреля, 14:58
    Посмотрите высказывание преподавателя о студентах (в частности, юристах) МГУ http://www.za-nauku.ru//index.php?option=com_content&task=view&id=2199&Itemid=31 Так что, наша беда - общая.
    DoCent 11 апреля, 21:30
    Так общая беда в том, что система образования не работает даже и как социальный фильтр, элементарно отсеивающий неспособных к обучению. Стоит ли удивляться результату?
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • АН-2 11 апреля, 12:43 Самолетостроением занимается в мире относительно небольшое количество стран. И конкуренция излишняя объективно никому не нужна. Ни западу, ни России. Поддерживать бюро Антонова российскими деньгами - обязательно выйдет боком, уже собственно для ОАК. Так что объективно. Ни российской, ни западной помощи этому КБ не видать. Самостоятельно они довести до ума могут разве что параплан. Да и то чего-то не видно украинских парапланов на рынке.
    Брасид 11 апреля, 21:46
    Украина делает одни из лучших дельтапланов в мире. Фирма Аэрас, кажется, город Киев. А то что наши миллиардеры ни цента не вложили в авиацию - говорит о многом.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • нс 11 апреля, 11:43
    СТАТУТ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ (нова редакція) Сегодня, 08:09 http://www.nas.gov.ua/text/pdfNews/130410statutNASU.pdf 10 квітня 2013 Проект нової редакції Статуту НАН України
    НОВИЙ СТАТУТ: "Директори наукових установ ОБИРАЮТЬСЯ ЗАГАЛЬНИМИ ЗБОРАМИ відповідних відділень НАН України та затверджуються Президією НАН України в порядку, встановленому в НАН України." ЧИННИЙ СТАТУТ: "Директори науково-дослідних інститутів і прирівняних до них наукових установ ОБИРАЮТЬСЯ ЗА КОНКУРСОМ відповідними відділеннями наук та затверджуються Президією НАН України в порядку, встановленому в НАН України."
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Критику 3. Получили оплеуху от культурного Брасида? 11 апреля, 11:23 Он ещё и не на такое способен. Вот примеры его хамства. Брасид 6 апреля, 15:07 Кацапчик не ври. Брасид Вчера, 08:22 … тебе виднее Брасид 8 апреля, 19:58 … твое мнение тоже не интересно. Что ты тут вообще делаешь? Брасид 9 апреля, 19:34 …донбасское быдло во всей своей красе. Брасид 8 апреля, 14:18…у вас от истерии начался бред. Брасид 6 апреля, 22:53 Срач из за того что российские поцреоты… Брасид 7 апреля, 10:34 Если нифига не знаешь и можешь лишь визжать. Брасид 7 апреля, 11:09 …свою мудацую привычку… Брасид 7 апреля, 10:52 …молодой человек, свой бред рассказывайте доктору. === Надеюсь, ясно, что такие экземпляры следует игнорировать.
    Брасид 11 апреля, 12:11
    В науке это называется "нерепрезентативная выборка", специально подобранная. К тому же вы забыли указать свои посты, на какие я отвечал. На хамство отвечаю тем же. Вам это не нравится, понятное дело. Умиляет ваша злопамятность и желание нагадить.
    Зинаида 11 апреля, 12:55
    Вы, Брасид, не понимаете главного. Культурный и умный человек не станет ввязываться в словесную перепалку на уровне склочника или трамвайного хама. Культурный и умный человек всегда найдет достаточно приемлемую форму достойно ответить даже хаму и не потеряет лица.
    Брасид 11 апреля, 21:48
    Я не культурный и не умный. Не претендую. Я такой какой есть. Ум нужно оценивать не тут а в профессиональной деятельности или в дружеской беседе. А тут так, болтовня.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Критик 3 11 апреля, 09:27 Уважаемые коллеги по форуму! Я к футболу равнодушен, но многие из вас, видимо, болельщики. Если любимая команда проигралась, вы требуете сменить тренера. А ведь он когда-то голы забивал, брал призы и медали. Сегодня он - плохой тренер. Не напоминает вам это вашу, педагоги, ситуацию? Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • СТАТУТ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ (нова редакція) 11 апреля, 08:09 http://www.nas.gov.ua/text/pdfNews/130410statutNASU.pdf 10 квітня 2013 Проект нової редакції Статуту НАН України Відповісти Цитувати Поскаржитись
Реклама
Останні новини
Курс валют
USD 24.80
EUR 27.50