Наукометрія проти інсинуацій

Наукометрія

Читайте також

 "... а ви знаєте, що, на сьогоднішній день, університетська наука майже втричі більш ефективна, ніж, на жаль, наука академічна, відірвана. Простий факт: 104 установи Національної академії наук за 2012 рік за Хіршем і Скопусом мають такий саме індекс цитування, як викладачі і професори Київського університету Шевченка..." 

Д. Табачник

За родом своєї діяльності не можемо відкидати важливість наукометрії для визначення ефективності роботи вченого. Незважаючи на певні критичні зауваги щодо об'єктивності результатів такого підходу, індекси цитування все ж таки характеризують рівень ефективності роботи науковця, є популярними серед наукової спільноти й викликають певну довіру.

Наукометрія стає популярною і в Україні. Останнім часом у засобах масової інформації методи наукометрії почали використовувати для порівняння ефективності наукової роботи дослідних інститутів, університетів і навіть Національної академії наук України (НАН України) та вищих навчальних закладів (ВНЗ) в цілому. Але перш ніж вдатися до такого порівняння, було б дуже корисно обговорити можливі критерії визначення ефективності наукової роботи цих наукових структур.

 

Залишаючи детальне дослідження цього питання фахівцям з наукометрії, які в своєму арсеналі мають апробовані статистичні методи, спробуємо запропонувати якісні оцінки згаданої ефективності, використавши при цьому інформацію зі ЗМІ та Інтернету. 

Для аналізу скористаємося даними (станом на серпень 2013 р.) сайта http://jsi.net.ua/scopus/index.html. Саме тут міститься систематизована інформація зі SCOPUS (міжнародна база даних наукових публікацій) як за кількістю публікацій і цитувань окремих учених, так і за кількістю публікацій академічних інститутів та університетів у цілому. Цей сайт дає змогу отримати досить багато корисної інформації, хоча й має певні недоліки. 

Зокрема один з них — неоднозначність трактування даних, що наведені в першому рядку, — "НАН України (без уточнення установи)" в таблиці "Рейтинг установ НАН України". Адже вони можуть сприйматися як підсумкові для всіх установ НАН України. 

Мабуть, це й стало підставою для необґрунтованих висновків щодо однакової ефективності роботи науковців Київського національного університету імені Тараса Шевченка (КНУ) та науковців зі 104 інститутів НАН України (порівняння за індексом цитувань Хірша), зроблених міністром освіти і науки України Д.Табачником під час ток-шоу С. Шустера (канал "Інтер", 
13 вересня 2013 р.).

Науковий підхід, в тому числі в наукометрії, вимагає ясних і чітко сформульованих означень, особливо стосовно статистичних даних. Провідний спеціаліст сайта Денис Солов'яненко пояснив нам, що в згаданому рядку таблиці "Рейтинг установ НАН України" ідеться не про публікації від усіх установ НАН України, а про ту кількість публікацій співробітників НАН України, які потрапили до "невпізнаних" публікацій. Стається це через те, що назви інститутів подекуди не збігаються з назвами, за якими зафіксовано ідентифікаційні коди, що присвоюються SCOPUSом, або через низький рейтинг інституту в SCOPUSі (через що його не виділяють окремим рядком у таблиці).

Отже, грубу оцінку кількості публікацій і цитувань, яка не враховує наявності спільних робіт науковців з різних інститутів НАН України, можна отримати простим додаванням чисел, узятих з відповідних колонок.

Здається, найпростішим способом оцінки ефективності діяльності інститутів та університетів є підрахунок кількості публікацій і цитувань, що припадають на одного наукового співробітника цих установ. Проте в такому підході є кілька "тонких" моментів, які ускладнюють справу й потребують детальнішого обговорення. Для того щоб визначити кількість публікацій та цитувань, що припадають на одного наукового співробітника, потрібно поділити загальну кількість публікацій на кількість співробітників. Кількість публікацій легко взяти зі згаданого сайта. А от як визначити кількість людей, які займаються наукою?

З огляду на значну кількість наукових посад, що їх обіймають за сумісництвом, можна запропонувати дві можливості оцінки числа науковців. Перша — вирахувати число співробітників вищої кваліфікації, тобто кандидатів (К) та докторів (Д) наук. Друга — визначати кількість науковців у тій чи іншій установі або структурі за числом заповнених штатних одиниць наукових працівників. 

Ми використаємо обидві можливості, взявши для конкретних оцінок дані за 2011 р. зі статистичного збірника "Наукова та інноваційна діяльність в Україні" (Київ, ДП "Інформаційно-видавничий центр Держстату України", 2012, с. 37, 41, 62).

Для НАН України обрахунки досить прості: за даними збірника кількість кандидатів і докторів наук, які працюють у системі НАНУ, — 8652 (К) та 3074 (Д). Що ж до кількості штатних одиниць наукових працівників, то з урахуванням того, що сумісники, як правило, працюють на півставки, маємо 26394 штатні одиниці (табл. 2).

Розрахунок кількості науковців в університетах України теж потребує врахування сумісників, зайнятих науковою діяльністю. З одного боку, в університетах існує науково-дослідний сектор (НДС), співробітники якого займаються лише науковими дослідженнями, їхня кількість — 6516 (дані статзбірника). Проте серед них лише 1524 кандидати наук та 304 доктори наук. Така кількість науковців навряд чи могла би забезпечити всю кількість статей, опублікованих співробітниками ВНЗ (табл. 1). 

З іншого боку, очевидно, що наукові статті пишуть не лише співробітники науково-дослідного сектору. Щоб обійняти посаду доцента або професора, необхідно мати науковий ступінь кандидата або доктора наук, а для їх здобуття потрібні наукові публікації. У подальшому, перебуваючи в ролі наукових керівників аспірантів, ці вчені також беруть участь у наукових дослідженнях і стають співавторами публікацій. Крім того, згідно із Законом про вищу освіту, весь професорсько-викладацький склад повинен займатися науковими дослідженнями. Якщо керуватися цією позицією, тоді всіх співробітників ВНЗ з науковими ступенями потрібно вважати такими, що займаються наукою. І тоді це: 69300 (К) та 13900 (Д ) — згідно з даними виступу першого заступника міністра освіти і науки України Євгена Суліми у НАПН України (ІА "Наголос", 14.05.2013).

Зрозуміло, що ці цифри можуть не відповідати реальному числу докторів і кандидатів наук, зайнятих дослідженнями, оскільки відомо, що через надмірні викладацькі навантаження (750 год. для доцента й 
600 год. для професора) далеко не всі викладачі мають змогу активно займатися наукою. Крім того, сюди можуть входити сумісники з інших установ. Зважаючи на це, ми вирішили: до співробітників ВНЗ, котрі займаються наукою, віднести тих, хто працює в НДС на повну ставку, а також тих, хто працює там за сумісництвом (як правило, на півставки). Стосовно докторів і кандидатів наук, причетних до наукової діяльності в ВНЗ, доцільно взяти кількість працівників НДС з науковим ступенем як на повній ставці, так і тих, що працюють там за сумісництвом (табл. 2). 

Очевидно, що результати розрахунків відрізнятимуться від цифр, наведених у статті О.Якименка, директора департаменту наукової діяльності та ліцензування МОН ("Наука передусім повинна працювати на результат", DT.UA, №26, 2013 р.), котрий урахував лише співробітників НДС на повній ставці (6516), але не взяв до уваги можливості публікацій наукових статей викладачами-доцентами й професорами. 

Отже, фіксуємо такі цифри для подальших розрахунків: у ВНЗ працюють 24026 (К) і 4986 (Д) (дані за 2011 р., статзбірник) і є 29931 штатна посада для проведення наукових досліджень (тут ми, як уже зазначалося вище, врахували, що сумісники працюють, як правило, на півставки).

Прості розрахунки дають змогу отримати такі дані:

1) кількість наукових публікацій та цитувань на одного співробітника з науковим ступенем (які займаються науковими дослідженнями) становить у НАН України 8,33 й 34,8, а в ВНЗ —1,95 і 5,4 відповідно;

2) кількість наукових публікацій та цитувань на одну штатну наукову посаду (посада для проведення наукових досліджень) становить у НАН України 3,7 і 15,5, а в ВНЗ —1,9 і 5,2відповідно.

Доповнити наші розрахунки могло б урахування певної кількості спільних робіт працівників НАН України й ВНЗ. Проте з досвіду знаємо, що їхня загальна кількість не дуже значна. Це, до речі, пов'язано з відсутністю державної політики підтримки спільних наукових досліджень учених з університетів та академічних інститутів, принаймні в галузі фізики й математики, в якій ми працюємо.

Насамкінець прокоментуємо певні показники, які могли б краще охарактеризувати якість наукових робіт.

Нині одним з найпоширеніших показників є індекс Хірша, що для автора дорівнює числу N, якщо в автора є N публікацій, які мають не менше ніж N цитувань. Хоча він і характеризує стабільну роботу вченого протягом тривалого часу, проте не оцінює наявності "проривних" публікацій автора, що мають велику кількість цитувань. А саме вони найбільше впливають на розвиток світової науки. Тому хотілось би бачити серед показників ефективності інститутів та університетів наукові роботи з високою (>100, >200, >500) кількістю цитувань. Іншим показником для оцінки якості публікацій є середня кількість цитувань на одну публікацію.

За підсумками, наші обчислення дають такі відношення показників НАН України до показників усіх ВНЗ: за кількістю публікацій — це в 1,73 разу більше, за кількістю цитувань — в 2,6, за індексом Хірша — в 1,68 і за кількістю цитувань на одну публікацію — в 1,5 разу більше (табл. 1).

Серед першої сотні авторів, які мають найвищий індекс Хірша, 72 вчених працюють в інститутах НАН України, 16 — у ВНЗ, 4 — в Національній академії медичних наук України (НАМНУ), 7 — і в НАН, і у ВНЗ, 1 — у ВНЗ і НАМНУ.

Тепер порівняймо середню кількість публікацій і цитувань на одного вченого з науковим ступенем. У вищих навчальних закладах України середня кількість робіт на одного вченого у 4,27 разу менша, а середнє число цитувань у 6,45 разу нижче за аналогічні показники на одного науковця НАН України (табл. 3).

Як бачимо, всі обраховані вище показники демонструють більшу ефективність наукових досліджень в інститутах НАНУ в порівнянні з вищими навчальними закладами України. Насправді, це повністю узгоджується як із нашим розумінням фактичного співвідношення наукових сил НАН України та ВНЗ України, так і з розумінням колег з ВНЗ та НАН України, яких ми ознайомили з результатами, що представлені в цій статті. Ми дуже поважаємо і шануємо наших колег з університетів, з якими маємо давні творчі зв'язки, і переконані, що за умови зменшення педнавантаження до прийнятих у світі стандартів ефективність роботи науковців НАНУ й університетів істотно не відрізнятиметься.

Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
323 коментаря
  • чмо 1 ноября, 20:16 пошла писать губерния.....а толку ? Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Дилетант 26 октября, 14:54 Все хорошо и правильно. Есть только одна маленькая проблема. Сложившаяся система оценки вынуждает постоянно хотя бы что-то публиковать. Даже близкое к пустышке.Кто сейчас может себе позволить уйти в "библиотеку" хотя бы лет на 5-7 ?. Если бы такая система существовала во времена Адама Смита, мы бы та и не дождались "Богатства народов"
    А.Шевченко 26 октября, 19:00
    Можно провести такое сравнение: добротные работы в течение жизни определяет индекс Хирша, талантливые работы в течние жизни определяет среднее число цитирований на одну публикацию, а гениальные работы - это штучный товар, который не подчиняется никаким измерением, кроме экспертного, да и то, с течением времени. Свежий пример - бозон Хиггса "предложен" в 1964 году, открытие в июле 2012, нобелевская премия в 2013 году.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Харьковчанин 25 октября, 17:27 А вот и первая конкретная информационная ласточка, т.с. - информация к размышлению:" Правительство (РФ) утвердило положение о Федеральном агентстве научных организаций, в ведение которого перейдут институты РАН. Об этом, как сообщает РИА (- новость от 25.10.2013). Интересно, сколько времени понадобится для подобной реорганизации науки в Украине, министру Д.Т. конкретно? А то все: наука, наука, академии... нии...
    А.Шевченко 25 октября, 18:07
    Вы как будто в театре - зритель, сторонний наблюдатель. А Вы знаете уже все это не интересно. Разрушать не строить. Петром первым или Вернадским, такими поступками в историю не войдешь. А наука это то, чем живут десятки тысяч людей, которые болеют и переживают за свое детище. И будут все равно заниматься ею, где бы они не оказались. Для страны и для Вас лучше, чтобы занимались в Украине, хотя, по всей видимости, Вы это еще не понимаете. Но рано или поздно, но все всегда прозревают. Плохо когда поздно, и ничего нельзя изменить и в первую очередь для страны.
    Харьковчанин 26 октября, 00:01
    К сожалению не зритель, а невольный участник. Но надо признать, что нынешние НАНы - это не Академия времен Петра и Ломоносова. Как говорил классик - это не Рио...Так, что Карфаген будет разрушен. Рано или поздно этот театр абсурда закроют. А сейчас закрывают потому, что он даже не может удовлетворить своих хозяев
    А.Шевченко 26 октября, 01:48
    Во времена Ломоносова тоже было не просто. Когда в одной лодке один гребет, а второй только причитает, что утонем, то ничего хорошего не происходит. А если все гребут, то можно выплыть. Так может погребем вместе?
    садівник 31 октября, 13:39
    Ну і ,що з того,толку з тих реорганізацій ні в Росії ,ні в Україні ,толку не буде,поки ми науку будемо заміняти трандінням...А всі апарати ,від телевізора,до самих маленьких гаджетів,ми користуємо іноземні,це говорить,що наша наука.це фіговий листок,який прикриває великі вкрадені з науки ,або не вкладені в науку кошти...
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • А.Шевченко 25 октября, 16:58 Посмотрите пример, как идет взаимодействие молодых и "пенсионеров" в науке, которая развивается. Да, это опять ЦЕРН, ИЯД, Грид и облачные технологии в цифровой науке. А цифровая наука это не только элементарные частицы, но и медицина и экология и многое другое. А главное эффективное сотрудничество между учеными разных стран, в том числе и удаленное. Почитайте отзывы на конференции. И думаю, захочется оказаться в такой атмосфере. Здесь сейчас прорыв в науке. http://wwwinfo.jinr.ru/jinrmag/win/2013/40-41/ne40.htm Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Н.Б. 25 октября, 03:46 наукометрия - это, конечно, интересно. Особенно интересно становится, если полюбопытствовать по поводу количества публикаций многих наших действующих академиков. Но в целом - это не главный вопрос. Меня удивляет другое: почему никто не поднимает самый важный вопрос - возраст? Почему этот вопрос только изредка в комментариях возникает, да в зарубежных публикациях? Давайте посмотрим правде в глаза: академия, возглавляемая человеком столь почтенного возраста, выглядит просто островом маразма по своему определению. Думаю, что любой действующий учёный, находящийся в контакте с иностранными коллегами, знает, что в Европе любой, достигающий пенсионного возраста (в среднем по Европе - это около 65 лет) автоматически выходит на пенсию. Понимаете - АВТОМАТИЧЕСКИ! Безо всяких там заявлений о выходе на пенсию. Таким образом, обеспечивается нормальный приток молодёжи и институты не превращаются в дома престарелых маразматиков. Я глубоко уважаю наших академиков за их прошлые заслуги, но если они и вправду пекутся об украинской науке, если они хоть в малейшей степени являются патриотами Украины, они должны немедленно уйти на пенсию. При этом они могут продолжать заниматься наукой, учить молодёжь, но всё это уже без занимания должностей, всё это уже в качестве хобби. И все мы, и будущие поколения были бы действителдьно очень благодарны всем им за это. Но если академики (и не только академики, а вообще всё научные руководители) решили умреть на боевом посту, то я поддерживаю Табачника. Который хоть и дерьмо, но окажется временным попутчиком по очищению украинской науки от давно перегнившего навоза.
    Фёдор 25 октября, 11:57
    Отвечу Вам по опыту нашего академического института технического направления. В институте порядка 220 человек занимающихся научными исследованиями. Возрастной состав 40/60, из которых 40% - это научные сотрудники до 35-37 лет и 60% - это научные сотрудники возрастом свыше 60 лет. Поскольку 60% сотрудников являются уже пенсионерами, то работают они в институте по контракту. Процент контракта от оклада по штатному расписанию составляет не более 30%, а с учётом того, что базовое финансирование института составляет 75% от необходимого доктор наук, профессор получает не более 1800 грн. При указанном раскладе количество работающих часов в день составляет приблизительно 2,2 часа. Но при этом наши уважаемые пенсионеры всё равно каждый день ходят на работу, ведут научные работы, занимаются подготовкой кадров, пишут публикации и монографии. К чему я это веду? К тому, что если отправить эти 60% на пенсию, то института как такового не будет. 90-е годы выкосили среднее возрастное звено. Молодёжь пока не в силах самостоятельно поставить научную задачу и решить её, а пенсионеры не в силах вести хоздоговорную тематику в силу невозможности неделями проводить время в командировках на заводах. Тем самым и соблюдается баланс.
    Фёдор 25 октября, 12:16
    Как вариант сравнения эффективности работы ученых ВУЗа и НАНУ можно использовать удельную сумму хоздоговорных работ с предприятиями и организациями. Хиршем можно мериться, количеством публикаций тоже, но науку ради науки Украина не потянет. Это в первую очередь касается институтов машиностроительного, металлургического, химического, горного профиля.
    Н.Б. 25 октября, 22:02
    вы меня не поняли. Я вовсе не говорил о выбрасывании этих людей из науки. Я говорил о том, что они должны освобождать штатные позиции. И не зря я вам пример Европы привёл. Могу и более конкретно. На моих глазах ушёл на пенсию один из виднейших физиков-термоядерщиков в мире. Он руководил одним из институтов Макса Планка. И когда осталось три года до его выхода на пенсию, встал вопрос о преемнике. Ен был выбран по конкурсу и последние два года они работали вместе, старый директор передавал из рук в руки институт молодому. При этом старый директор потерял право единоличной подписи на всех серьёзных документах - нужно было иметь подпись обоих. И когда настал день, он автоматически ушёл на пенсию. Было, разумеется, прощание, то да сё. Но более важным является другое. Ему предоставили кабинет как рядовому сотруднику и он продолжает работать. Уже будучи на пенсии и не получая за это зарплаты. И тем не менее, он организовал международную группу по разработке новых и проверке старых сценариев для ИТЭРа. И его пример далеко не единственный. Учёные, если они настоящие учёные, не нуждаются в обязательном занимании кресла. Они по прежнему работают и публикуются от имени родного иснтитута, участвуют в семинарах и обучении молодёжи. Но просто за совесть. А то ведь если сидеть на должностях до смерти, то и наука умрёт. Если вы несогласны, что европейская система намного эффективнее нашей, то буду рад услышать от вас конкретный пример украинского института с престарелыми сотрудниками, который более эффективен в науке и более известен, чем, скажем, немецкие институты Макса Планка, где так "нерационально" обходятся с научными кадрами.
    Фёдор 28 октября, 11:53
    Относительно руководящих должностей в структуре НАНУ я с Вами абсолютно согласен! К должности директора, его замов, зав.отделом должен вводиться возрастной ценз, ОБЯЗАТЕЛЬНО!!!! Другое дело рядовой научный сотрудник. Я всё-таки уверен, что каждый труд должен находить своё вознаграждение, в том числе материальное. И наиболее рационально средства оплаты научных пенсионеров изыскивать из вне бюджета (спецфонд). Это могут быть различного рода гранты, программно-целевая тематика, хоздоговорная тематика и пр. Тем самым увеличивается мотивация научного пенсионера, да и влечет всё это за собой здоровую научную конкуренцию.
    zn_reader 25 октября, 18:02
    Наука - забава молодих. Не ходи, молодёжь, в НАНУ - там дедовщина!
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Секретарю НАНУ 24 октября, 21:59
    Секретареві НАНУ Вчера, 13:49 секретарь Сьогодні, 11:07 Если у Вас есть конструктивные предложения, предлагайте в Президиум, лучше через институты, чтобы у предложения повысился вес.Може спочатку треба розмістити на сайті НАНУ текст проекту Концепції розвитку НАН України на 2014-2023 рр. та поновити припинену в 2012 р. публікацію текстів постанов Президії НАНУ.
    Почему Президиум НАНУ скрывает от научных работников все нормативные документы, касающиеся деятельности академии?
    Секретарь 25 октября, 01:34
    Каждая организация всегда соблюдает некоторую конфиденциальность. С другой стороны каждый сотрудник института НАНУ может зайти по удостоверению в Президиум и получить необходимую информацию у сотрудников аппарата.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • іксперт 24 октября, 21:04
    секретарь Вчора, 16:16 Когда письмо, тогда предложение сформировано, когда "комент", то оно, как правило, эмоциональное и не всегда полностью продумано.
    В президії немає людей, які здатні відрізнити емоційні коменти від продуманих пропозицій? Цікаво.
    секретар 25 октября, 01:19
    Всі цінують свій час, як і Ви. А кількість інформації, яку обробляє одна штатна особа досить велика.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • іксперт 24 октября, 21:02
    Влада кожного почує Сьогодні, 20:40 якшо зацікавити владу майном НАНУ, то імітаторів таки можна розігнати. Імітатори - це "на глазок" 90% наукового складу, який за європейськими стандартами науковцями назвати не можна. Після такого скорочення, бюджет на науку можно скоротить на відсотків 50 (тимчасово, звичайно), але зарплату можня підняти до європейського рівня...
    Не смішіть. Покажіть мені, хто у владі здатен а) відрізнити науковців від імітаторів б) назвати імітаторів імітаторами і залишити працювати науковців. Якщо почнуться чистки і звільнення, науковці підуть на вулицю (молодші за кордон), а імітаторам і умільцям догоджати піднімуть зарплату.
    Re: X-перту 24 октября, 22:44
    дійсно, розгін НАНУ - це справа серйозна і відповідальна. Таке можна провернути лише за допогою західних експертів і під оплески світової наукової громади. Це не такі вже і великі кошти щоб залучити в експертні комісії професорів з відомих університетів Європи і Америки, додати кілько Нобелівських лауреатів для зриву погонів з академіків, ну і десяток представників від наукової діаспори шоб було повне порозуміння. І все - десятки академічних установ можна закривати.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • іксперт 24 октября, 20:23
    снс Сьогодні, 18:12 Для початку гроші треба заробити аби казначейство щось видало. Чекаємо прикладів заробляння академіками-директорами не для себе, а для інститутів.
    Та прикладів скільки завгодно. Інститути виконують роботи (експертизи всякі наприклад), а потім гроші не можуть видрати щоб реактиви оплатити.
    Знающий 24 октября, 21:49
    Могут быть задержки с оплатой, но деньги спецфонда никуда не исчезают.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • прохожий 24 октября, 20:19
    снс Сегодня, 18:12 Для початку гроші треба заробити аби казначейство щось видало. Чекаємо прикладів заробляння академіками-директорами не для себе, а для інститутів.
    Ельская - первый пример
    прохожему 24 октября, 21:41
    Если у Ельской зарабатывают, то зачем требовать бюджетные деньги на ключевую лабораторию ?
    прохожий 25 октября, 01:27
    Ключевая лаборатория это не только Ельская, а сотрудничество ряда институтов, открытое для присоединения. Фундаментальные исследования "зарабатывают" путем получения грантов. Кроме того, существующее финансирование, не способно охватить тех исследований, которые они могут выполнить.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
Реклама
Останні новини
Курс валют
USD 25.31
EUR 28.69