Нобелівський Лауреат Роалд Хоффман: "Молоді науковці виїдуть з України, але повернуться"

Роалд Хоффман

Читайте також

 

Роалд Хоффман — єдиний серед живих Нобелівських лауреатів, які народилися в Україні. Уродженець міста Золочева, що на Львівщині, днями вдруге відвідав рідну землю, (вперше побував з приватною поїздкою у 2006 році), взяв участь у роботі Міжнародного наукового конгресу "Сучасні напрямки у хімії, біології, фармації і біотехнології", який відбувався в Національному університеті "Львівська політехніка" за участю науковців з України, Польщі, Німеччини, Швейцарії, Іраку та Росії. А у Львівському національному університеті імені Івана Франка відомому вченому-хіміку, який нині мешкає у США, присвоєно звання гонорис кауза (почесного доктора). Роалд Хоффман бачить Україну як суверенну державу без винятків і обмежень, країну з великим науковим майбутнім, яке визначатимуть нинішні молоді науковці. Він охоче поспілкувався з кореспондентами ZN.UA.

— Україна має значний науковий потенціал. Як на вашу думку потрібно стимулювати фундаментальні і прикладні дослідження, щоб вони підштовхнули розвиток економіки?

Так, в державі все повинно бути зав'язано на розвиток науки і економіки. Потрібно залучати людей, які закінчують університети, в хімію, фармацевтичну промисловість, щоб ці галузі давали велику віддачу. Звичайно, необхідна підтримка університетів з боку держави. Я чув, що цього року 50 тисяч молодих людей хотіли вступити в Львівську політехніку, але держава дала тільки п'ять тисяч місць. А тут є і обладнання, і лабораторії не тільки для навчання, але й для досліджень.

Чим корисний американський досвід для українських університетів, які займаються фундаментальними дослідженнями?

Для вас більш важливий європейський досвід. В американських університетах є те, що називається загальним навчанням для молодих людей, є обов'язкова певна кількість лекцій з гуманітарних і фундаментальних наук. Але це важливо для нас, а не для вашої системи. Краще вам стати близькими до європейської системи і запровадити європейські стандарти навчання

Чи користуються популярністю українські університети у світі?

На заході знають про декілька університетів — з Києва, Львова, Харкова, Одеси. Але є чимало вишів в Україні, про які ніхто не знає за кордоном. Як зробити, щоб підняти їх престиж? Мабуть, не потрібно такої великої кількості вишів в Україні, але їхній стандарт, поза сумнівом, має бути вищим.

На вашу думку, українська наука прогресує чи тупцює на місці?

Вона прогресує, в США навчається ваша молодь, вона залишається працювати після закінчення американських університетів. У нас також працюють молоді українські науковці. Інтерес українців до науки я бачу навіть на найнижчому рівні, в школах, гімназіях. Наприклад, мені написала 15-річна дівчина із Золочева Іра Мартинів, яка виграла конкурс з хімії, в галузі вирощування кристалів. Вона надіслала мені чудову роботу, до того ж виконану англійською мовою.

Але важливіше, щоб українські вчені, які працюють тепер в Америці, користуються висококласними лабораторіями, повернулися працювати в Україну. Однак економічне становище в Україні поки що не дає підстав сподіватися, що вони скоро повернуться.

А як можна залучити кошти в українську науку?

Це — проблема держави, яка повинна виробити стратегію для цього.

Ви не прогнозуєте, що в найближчому майбутньому Україна може залишитися без розумної та ініціативної молоді? Вона просто виїде на Захід. Що слід робити, аби молоді люди хотіли залишитися працювати на батьківщині?

Ні, це лише тимчасове явище. Так сталося в Росії. Але тут більш важливим є досвід Китаю. Ще п'ять років тому 98 відсотків аспірантів з Китаю залишалися у США. Тепер більше половини молодих науковців повертаються додому. Економічна ситуація у Китаї поліпшилася, а потім держава створила умови, щоб молоді науковці могли проводити свої дослідження на міжнародному рівні. Тому, передбачаю, молоді люди на деякий час справді виїжджатимуть з України за кордон, але згодом вони повернуться. Держава повинна цьому сприяти. Такі приклади ми бачили не тільки у Китаї, але й у Кореї, Тайвані. Врешті-решт, це якийсь Інвестленд молоді. Виїдуть, але повернуться.

А чим українська молодь відрізняється від американської? Чи має переваги? Чого, на вашу думку, їй бракує?

Головна перевага освіти у США у її доступності. В Україні над цим ще потрібно працювати. Мені здається, що в української молоді — голод на знання. І це та річ, яка справляє на мене велике враження. Люди слухають мої лекції з хімії не лише тому, що я така видатна особистість, вони просто хочуть знати. Вони — допитливі. Не знаю, чому це так, але це дуже добре.

В Україні відбуваються реформи в галузі освіти. Міністр Сергій Квіт недавно заявив, що безплатної освіти в Україні не буде. Як Ви сприймаєте таку заяву?

У нашій, американській, системі є платна і безоплатна освіта. Але я не знаю, що краще для української освіти.

Ви слідкуєте за політичними процесами, що відбуваються в Україні. Чи достатньою нинішнього впливу міжнародної спільноти на Росію? Які ще заходи можуть вжити США, ЄС, щоб стримати російську агресію в Україні?

І США, і Європа намагаються чинити тиск на Росію, щоб взагалі припинити російську агресію. Але не знаю, що краще може подіяти, ніж торгові обмеження. Я не впевнений, що буде мілітарна участь з боку Заходу у цьому конфлікті. Жаль, але скажу чесно: не знаю, як ми можемо більше впливати на Росію.

Чи достатній нормандський формат переговорів, чи не потрібно його розширювати, щоб врегулювати ситуацію?

Я просто не знаю. Але знаю, що переговори потрібні. Україна — частина Європи і в той же час має велику ділянку кордону з Росією. Потрібно знайти свій шлях у цьому сусідстві. Наприклад, Фінляндія у свій час показала, що можна стати самостійною і водночас нейтральною державою. Це їй вдалося. Але я не думаю, що Росія змириться з тим, щоб українська армія стояла біля її кордонів. Вона цього боїться. Потрібно знайти якийсь зважений підхід.

 

Теги:
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Немає коментарів
Реклама
Останні новини
Киев 18 °C
Курс валют
USD 25.10
EUR 28.03