"Оптимальна модель": самі собі реформатори

наука

Читайте також

МОН робить спробу "тихої" ревізії Закону України "Про наукову і наукову-технічну діяльність".

Якщо не можеш щось перемогти, спробуй це очолити, — таку давню практику, схоже, добре засвоїли очільники Міністерства освіти і науки (МОН). 

З одного боку, міністерство нібито робить усе для того, щоб запрацювали нові органи, передбачені новим Законом про наукову і науково-технічну діяльність: уже обрано Ідентифікаційний комітет, до складу якого ввійшли авторитетні українські та зарубіжні вчені; відбулося його перше засідання; розроблений проект положення про конкурс до Наукового комітету Національної ради з питань розвитку науки та технологій (НРНТ) чекає лише підпису прем'єр-міністра. З іншого — процес імплементації нового закону надто затягується: тільки на формування Ідентифікаційного комітету знадобилося 8 місяців (з них 3 місяці персональний склад уже обраного комітету чекав затвердження в Кабміні), положення про конкурс до Наукового комітету НРНТ лежить у Кабміні вже місяць…

Здавалося б, особливих підстав для хвилювання немає, — неквапливість вітчизняної бюрократії всім добре відома. Але на цьому тлі "неквапного поступу" відбуваються паралельні процеси, які, схоже, свідчать про бажання МОН дати новим структурам якомога менше повноважень, нівелюючи їхній вплив на реформу науки.

До редакції "ДТ" потрапив цікавий документ: "Пропозиції МОН щодо оптимальної моделі розвитку вітчизняної науки" з додатком під назвою "Оперативний план реформування вітчизняної науки".

 

 

 

Документ підготовлено для обговорення на нараді про реформування наукової сфери та розвиток академічної науки під головуванням прем'єр-міністра В.Гройсмана, яку заплановано на 23 листопада. 

Як випливає із супровідного листа за підписом заступника міністра освіти і науки М.Стріхи, пропозиції підготовлено з участю НАН України, національних галузевих академій та ради проректорів з наукової роботи ВНЗ України. Зрозуміло, аналіз пропозицій і оперативного плану — попереду. Втім, перше ознайомлення з документом викликало подив: МОН, фактично, робить спробу "тихої" ревізії чинного Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", що підриває його фундаментальні засади.

Міркуйте самі: документом пропонується основні важелі реформування науки віддати до рук нової структури — Міжвідомчої ради (МР) з координації фундаментальних і прикладних досліджень, яку утворюють спільно НАН і МОН України. Саме МР має, за задумом авторів "оптимальної моделі", визначати методику державної атестації наукових установ і наукової діяльності ВНЗ, склад експертних комісій, які проводитимуть цю атестацію, і за її результатами приймати рішення про утворення, реорганізацію і ліквідацію наукових установ та підрозділів. Створюваній же у муках НРНТ, за тим самим задумом, відходить лише "оцінювання ефективності використання бюджетних коштів", а саме: заслуховування звітів про стан використання коштів на наукову діяльність та надання рекомендацій Кабміну щодо загальних обсягів фінансування науки і розподілу фінансування між базовим та конкурсним. Як випливає з цього плану, МР готується роль абсолютно самостійного органу, що ні від кого не залежить і сам, на власний розсуд реформує наукову галузь. За такого розкладу Національна рада з науки і технологій має всі шанси стати "весільним генералом".

Згідно ж із чинним Законом, Міжвідомча рада мала би бути органом, який створюється НАН, МОН та галузевими академіями "для сприяння розвитку фундаментальних досліджень та ефективному використанню їх результатів у прикладних дослідженнях і науково-технічних розробках за пріоритетними напрямами розвитку науки і техніки", а її склад і положення про її функції мають затверджуватися Кабміном, за погодженням із НРНТ. 

Понад те, підготовку пропозицій щодо принципів експертизи наукових проектів і державної атестації наукових установ Законом безпосередньо віднесено до компетенції НРНТ, — і підґрунтя цього легко зрозуміти, бо експертиза й атестація мають бути незалежними. Передача цих функцій до МР дасть можливість МОН і НАН самим оцінювати власні наукові установи, за власноруч "підігнаними" критеріями. Як зауважують деякі експерти, досить подивитися на розроблені МОН сумнозвісні критерії оцінювання наукових проектів, щоб зрозуміти, до чого це призведе. 

Таким чином, як бачимо, декларована зацікавленість керівників МОН у якнайшвидшій імплементації нового Закону про наукову і науково-технічну діяльність та переході до світових практик незалежної експертизи на практиці виявляється активним спротивом реформам і спробами утримати "кермо" апаратними методами.

Безглуздість такого імітаційного підходу до реформи наукової галузі цілком очевидна. І буде дуже прикро, якщо величезні зусилля багатьох чесних людей, яких вони доклали до побудови ефективної моделі організації і функціонування науки, виявляться марними. Чи, може, й справді високопосадовці, які опікуються наукою, не уявляють іншої ролі для достойників із майбутньої Національної ради з питань розвитку науки та технологій, обраних провідними світовими вченими, окрім як банального "одобрямсу"?

Теги:
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
15 коментарів
  • GozhenkoAI 23 ноября, 10:58 Абсолютно убежден, что наряду с увеличением финансирования для успешного развития науки в Украине необходимо серьезное ее реформирование. Хотелось бы обратить внимание, что в статье обсуждается важный вопрос системы управления, ибо, мне кажется, теряется участие в управлении наукой самих ученых. Между прочим, такой резерв управлений и возможность есть – это участия научных обществ на многих этапах управления наукой, особенно при проведении научного рецензирования. Все остальные структуры управления наукой, в той или иной степени, «забюрократизированы». Они нужны, но только в сочетании с научными обществами можно достигнуть оптимальной системы управления наукой. Гоженко А.И., директор ГП УкрНИИ медицины транспорта МЗ Украины, д.мед.н., проф., президент научного общества патофизиологов Украины Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • jKonstantin 20 ноября, 15:14 Видно, що стаття і деякі коменти є упередженими. Це позиція збанкрутілої команди Квіта-Совсун-Лікарчука і Ко. Хіба не зрозуміло, що розвиток науки залежить від світогляду, позиції правлячої верхівки та ставлення бізнесу?! І ніякі комісії, ради при Кабміні нічого не вирішували і не будуть вирішувати! В новому законі закладена по-дитячому наївна норма про створення ради по науці. Колись вона була і не діяла, і тепер діяти не буде!
    Alexei Kolezhuk 21 ноября, 21:33
    ... і тому дайте МОН спокійно грати і надалі роль феодала, який кого хоче - милує, іншого карає, і не треба нам тут боронь боже ніяких незалежних атестацій та ще й з тими клятими іноземцями... так? Переведення стрілок на "збанкрутілу команду" - дуже вже затасканий бюрократичний прийомчик, щоб не заважали "керувати". Наївні норми в законі, кажете? От тільки чомусь лад є там, де люди добровільно погоджуються такі наївні правила виконувати.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Reader_28 19 ноября, 22:42 Вже час запитати державні національні академії наук, які живуть за рахунок державного бюджету, про вплив результату їх роботи на добробут українских платників податків та можливість заробити додаткові кошти своєю науковою діяльністю. Міжвідомча рада з координації фундаментальних і прикладних досліджень, яку утворюють спільно НАН і МОН України "для сприяння розвитку фундаментальних досліджень та ефективному використанню їх результатів у прикладних дослідженнях і науково-технічних розробках за пріоритетними напрямами розвитку науки і техніки", повинна почати з перевірки ефективності роботи організацій НАНУ із залучення додаткових коштів (ліцензії, котракти, гранти) для розвитку фундаментальних досліджень. Відповісти Цитувати
  • Andrij Trokhymchuk 19 ноября, 18:10 Шановний prepod Як це зрозуміти що "Академічне середовище не має жодних надій на реформування і розвиток науки в Україні"? Я би сказав, що не має надій на те, що чиновники самі реформують науку в Україні. А що, ми вже втратили надію на самих себе?
    prepod 20 ноября, 10:41
    Шановний Andrij Trokhymchuk! На жаль, віри науковцями в світле майбутнє недостатньо, щоб протистояти бездіяльності. Міністр МОН - член Уряду. Її посадовий обов'язок - робити реформи. Маємо зворотній процес, реформи, що були розпочаті С.Квітом, згортаються. Почитайте уважно докумет, наведений в статті. Це прожект в стилі пізнього брежнєвізму (усилить, углубить). Іншого від академій (від ком.партійного діяча ЦК КПРС Кременя, від Патона) ми не дочекаємось. Керівники академій в минулому. Вони бояться реформ. Вони бояться європейських стандартів. Чому Л.Гриневич разом з цими "діячами"? Чому вона не хоче реформ? Чому боїться відповідальності? Чому вона на боці псевдонауковців та імітаторів науки? Відповідь очевидна. Її впіймали на плагіаті, а значить марно очікувати від неї чеснот та добропорядності. Вона заплямована плагіатом, а тому ми не дочекаємось будь-яких змін, щодо ефективності та якості наукової та освітньої діяльності. З нею реформ науки не буде.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • prepod 19 ноября, 17:44 Прем'єр-міністр України на наступній нараді має негайно розглянути три питання: 1. Про відсторонення від посад Л.Гриневич та Р.Гурака на період розслідування плагіату в їх наукових публікаціях. 2. Про здійснення заходів по боротьбі з плагіатом в наукових установах та університетах. 3. Про заборону списування учнями в школах та студентами в університетах. В науковому середовищі ЄС, США та інших країн (крім Росії) плагіат та списування вважається проступком, кожний факт якого розслідується, а винуваті особи підлягають покаранню. В ЄС та США приймаються всі необхідні засоби проти викорінення плагіату та списування. Ніщо так не деморалізує академічне середовище, як плагіат, воно значно гірше за негативними наслідками, чим недофінансування. Без належного розслідування міністр МОН може стати невиїздною. Також очікуємо на політичну оцінку від Яценюка. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Oxyz 19 ноября, 15:47 Лозунг української науки: "Академіки різних сортів, вимітайтесь!" Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Victoria Nansen 19 ноября, 15:38 Підтримую думку про одну Національну академію наук з відповідною до розуміння науки та її галузей у світі структурою, ця структура відповідатиме й переліку спеціальностей із захистів дисертацій. І зробити це має рада незалежних експертів, з учених зі світовим іменем, вітчизняних і зарубіжних. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Nedolya 19 ноября, 10:31 Нічого нового в "плані заходів" я не побачив. Мабуть все ж краще діяти за законом. Фінансування я б переглянув. Про НАМУ - не знаю. Якщо з фінансування НАНУ, НАМНУ, НААНУ можна посперечатися, то фінансування обох НАПНУ - це витрачання коштів на вітер. Їхня діяльність нічого державі не дасть, крім шкоди. Це не означає, що нам не потрібні юристи чи вчителі, це означає, що наукова діяльність з цих напрямків не проводиться. Знову намагання все заговорити. Перевірте загальний індекс цих двох академій щодо публікацій в науково-метричних базах - і все стане зрозумілим. В НАМНУ та НААНУ ситуація теж не найкраща. Тому оцінка об'єктивна. Все, що здатне виробляти науковий та інноваційний продукт потрібно об'єднати в НАНУ. Все інше "не атестувати". Експерти атестації повинні бути незалежними але кваліфікованими (ІК). Всі ці самооцінки - повна деградація. Структура НАНУ теж вимагає перегляду і не зможе це зробити зсередини за прийнятний термін. Знову намагаються з нас "надути" кульку з повітрям.
    prepod 19 ноября, 11:10
    Шановний Nedolya! Зніміть окуляри. Не малюйте нам прожектів, а дивіться, що відбулось і відбувається. Л.Гриневич зробила так, що нові галузеві академії збережені і про це написано в Законі про науку. Тому гвардія псевдо наук і імітаторів науки в найближчі часи не зникне. Вона тільки укорінюється. На зборах пед.академії у жовні 2016 р. обрано 16 нових академиків та 26 член-корів. Серед них Бобало, під час ректорства якого проявив себе доктор пі, маньяк-вбивця, Ніколаєнко, який остепенив докторським ступенем лептонну богиню. В Україні зараз відбувається дуже небезпечний процес захоплення пед. академією університетів України. Чому некомпетентна пед.академія має вирішувати структуру регіональної вищої освіти? Це завдання Уряду та місцевої влади. Або контроль стандартів вищої освіти - це пряма залежність університетів від пед.академіків. Університети мають автономію і не залежні, але це не стосується Л.Гриневич. Вона сама собі, разом з пед.академією, автономія, що стає загрозою.
    prepod 19 ноября, 11:37
    Наводжу приклад "геніального" реформаторського рішення від Л.Гриневич. Вона на ректорство в Національний Авіаційний університет призначила директора інституту перпідготовки та підвищення кваліфікації Національного педагогічного університету ім.Драгоманова доктора БІОЛОГІЧНИХ наук, спеціаліста в БРОДІННІ. Маємо безпрецедентний приклад неналежного втілення Л.Гриневич реформ Президента, яке буде гальмувати розвиток високих технологій і авіагалузі, адже біолог - керівник авіаційного університету - це щось нове, такого ще не було. Це супер "оригінальне" рішення. Насправді всі розуміють, що створення невизначеностей та призначення некомпетентних керівників в університети - це умова тихого, щоб ніхто не почув і, навіть, не здогадався, розпилу бюджетних коштів, що йдуть на освіту та науку. Нема іншого пояснення такого типу кадровим призначенням та наведеним в статті планам. Зміни правил гри, про що йдеться в статті, - це корупційно загрозливе бажання контролю фінансів та ресурсів.
    Nedolya 19 ноября, 11:44
    Пане Prepod, Ви мабуть зі столичного вишу - у нас ці процеси вже давно завершилися і "владу" захопили гуманітарії, а зараз просто здійснюється етап її перерозподілу на користь "педів" - бо їх стали штампувати швидше - "послуги" дешевші. Тому жодних ілюзій не маю. В Києві також ці процеси прискорилися. Найкращий колись виш очолив гуманітарій і якість підготовки одразу впала. Стаття про те, що всіма цими питаннями повинен займатися ІК і його органи, а не МОНУ та академії. Так не заважайте їм це робити. Пройдисвіти та псевдо-діячі завжди будуть щось ініціювати - основна тема - не допускати їх до влади. Для цього і потрібно створювати наукові запобіжники. Виділяючись в окремі академії, їм комфортніше пробиватись до влади і диктувати свої умови, як це реалізовано зараз через "експертні" та інші групи МОНУ та ВР. Тому нехай кучкуються як громадські, а не державні організації, без надання особливих статусів. Основним критерієм має бути наука, бо "благими намірами дорога в пекло вимощена".
    EvgenPotrovskii 20 ноября, 16:01
    Наскільки я розумію, це позиція автора-львівянина, то ось, що хочу вам порадити: якщо чогось не знаєте, то не говоріть про це. Ніколаєнко заслужено став член-кореспондентом. Це ще мало статися років з десять тому. Завітайте в НУБіП, який він зараз очолює, і переконайтеся на власні очі.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • prepod 19 ноября, 09:59 Шановні автори! Академічне середовище не має жодних надій на реформування і розвиток науки в Україні. Основна причина - це дуже низький рівень управлінння, яке повинне здійснювати реформи. Міністр МОН Л.Гриневич по самі вуха заплямована плагіатом. Недавно виявилось, що вона сама є плагіатчицею ( http://false-science.ucoz.ua/news/naukovi_statti_l_grinevich_rukh_po_vtorovanij_dorizhci/2016-11-17-36 ). Чекаємо від неї ЗАЯВИ ПРО ВІДСТАВКУ. Заступник міністра по науці М.Стріха слабкий вчений, навіть по міркам України, і дуже слабкий вчений за світовими стандартами. Йому б краще віршики писати та екскурсії по Києву водити. Оце була б найліпша для нього робота. І, нарешті, перший заступник міністра В.Ковтунець - представник команди пед. академії, яка повністю захоплена псевдонауковцями та імітаторами науки. В підсумку маємо, що з такими керівниками нас ніколи не допустять до європейського наукового середовища. З ними нас навіть до євроазіатського утворення не візьмуть. Така правда. Відповісти Цитувати Поскаржитись
Реклама
Останні новини
USD 26.10
EUR 28.01