Про державну атестацію, "тиху ревізію" та журналістську етику

Максим Стріха 26 листопада, 00:00
наука

Читайте також

Чергову "змову влади", цього разу на науковому полі, розкрило DT.UA (№43–44, 2016 р.): "МОН робить спробу "тихої" ревізії Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність". Підставою для такого твердження авторів публікації став проект Оперативного плану з реформування вітчизняної науки, підготовлений для обговорення на черговій зустрічі науковців з прем'єр-міністром України В.Гройсманом. 

Гнів журналістів викликав фактично один пункт цього плану — зосередити основні функції щодо процесу державної атестації наукових установ у Міжвідомчій раді з координації фундаментальних і прикладних досліджень (МР), яка створюється відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону. В цьому побачили намагання принизити роль створюваної відповідно до ст. 20 того ж таки Закону Національної ради з питань розвитку науки і технологій (НРРНТ), яка відтак начебто стає "весільним генералом", а НАН з МОН тим часом зможуть "оцінювати власні наукові установи за власноруч "підігнаними" критеріями".

Звинувачення серйозне. Тому й потрібно пояснити читачам, що насправді спільно пропонують МОН, НАН, національні галузеві академії і Рада проректорів з наукової роботи вищих навчальних закладів, і як ці пропозиції відповідають духові й букві нового Закону про науку.

Отже, цей Закон (ст. 11) встановлює процедуру державної атестації наукових установ, порядок якої затверджується Кабінетом міністрів України. Більше того, Закон визначає: фінансування установ залежить від результатів цієї атестації. Формально така атестація існувала й раніше, але де-факто — як суто галузева: досі академії і міністерства самі оцінювали свої установи, і, як правило, високими і найвищими оцінками. І тепер багато хто хотів би зберегти саме таку систему, яка справді надавала всім можливості для "тихого" життя.

Натомість розробники Оперативного плану, розкритикованого DT.UA, виходили з зовсім іншої передумови: атестація повинна бути державною, відбуватися з додержанням загальних для всіх критеріїв, з урахуванням як формальних показників, так і роботи незалежних експертів безпосередньо в оцінюваній ними установі (загальна практика країн ЄС). При цьому міжвідомчий характер такої атестації надзвичайно важливий: інститути НАН мають оцінювати університетські професори і навпаки. Звісно, добре було б залучити до такої роботи й провідних міжнародних експертів, але питання про оплату їхньої праці в Україні досі ще не розв'язане. 

Відтак виникло запитання: а який орган повинен координувати цю роботу? З усіх структур, існування яких передбачене Законом, найкраще, на думку авторів Оперативного плану, надати це право саме МР. Річ у тому, що в цьому органі справді будуть представлені всі основні "гравці" на українському науковому полі. Цей орган має "адміністративне" походження, а відтак зможе реально контролювати атестацію майже
1000 суб'єктів наукового життя, яку потрібно здійснити впродовж найближчих 2—3 років. 

Що ж до НРРНТ, то до її функцій (п. 4 ч. 7 ст. 20 Закону) віднесено, зокрема, підготовку "пропозицій щодо засад функціонування в Україні… державної атестації наукових установ". Цю функцію ніхто й не думав "ревізувати". Але кожному неупередженому читачеві зрозуміло, що між "внесенням пропозицій щодо засад" і практичним здійсненням величезної рутинної роботи — "дистанція велетенського розміру". Функції НРРНТ стосуються саме стратегічних засад вироблення і здійснення державної політики в науково-технічній сфері, і в цьому легко переконатися, перечитавши ст. 20 Закону. Зрозуміло, що консультативно-дорадчий орган (яким є згідно з Законом НРРНТ) не може (й не мусить!) перебирати на себе суто виконавчі функції — бо інакше буде знівельовано його основу роль стратега. НРРНТ, згідно з Законом, має оцінювати результати роботи НАН, галузевих академій і міністерств у цілому. Але завдання атестації конкретної наукової установи або підрозділу — завдання зовсім іншого (нижчого!) рівня. 

Ще раз наголошую: ухвалений торік Закон мав компромісний характер. Він передбачає співіснування на науковій сцені багатьох гравців — і нових (НРРНТ, Національного фонду досліджень, ключових лабораторій), і традиційних (НАН і галузевих академій з їхніми інститутами, МОН з університетами). Закон доволі чітко визначає місце і функції цих гравців. І тепер важливо, аби всі вони свої функції ефективно виконували (самостійно або в кооперації з іншими гравцями). Перетягування каната, намагання перекроїти адміністративне поле ще раз було б очевидним "шляхом у нікуди".

Це тим більше важливо в умовах, коли (і це ні для кого не секрет!) в українській владі є сили, які атестацію наукових установ розглядають лише крізь призму "оптимізації" (евфемізм для позначення швидкого й радикального скорочення). Причому якщо міжнародні експерти, які здійснювали оцінювання нашої наукової системи в рамках політичних інструментів програми "Горизонт-2020", у своїх попередніх висновках вказали: може бути скорочено до 10—15% установ і підрозділів НАН, але вивільнені кошти мають бути неодмінно спрямовані на підтримку інших, сильних установ, — то в фінансово-економічному блоці української влади є люди, які переконані, що має йтися про істотно глибшу "оптимізацію" і про можливість спрямувати вивільнені кошти на зовсім інші потреби. Відтак розроблений за дорученням прем'єр-міністра України Оперативний план став відповіддю МОН і академій також і на цей виклик.

І насамкінець. Згадану статтю написано з позицій презумпції винуватості авторів плану — МОН, академій, Ради проректорів з наукової роботи ВНЗ. Чого варта лишень така фраза: "Як зауважують деякі експерти, досить подивитися на розроблені МОН сумнозвісні критерії оцінювання наукових проектів, щоб зрозуміти, до чого це призведе". Про яких експертів, які критерії і які проекти йдеться — не сказано. Конкурс наукових тем для університетів, який проводить МОН (за всіх його неминучих недоліків, бо ідеальних систем не існує!), на сьогодні залишається в Україні чи не єдиним прикладом масштабного фінансування на прозорих конкурсних засадах. Це відзначили ті ж таки міжнародні аудитори. Але це для авторів статті значення не має: адже "деякі експерти зауважують"…

Очевидно, хтось міг би сконструювати й таку фразу: "Як зауважують деякі вчені, досить подивитися на вміщені в DT.UA сумнозвісні дописи з оцінюванням наукової сфери, щоб зрозуміти, до чого призведе реалізація висловлених там пропозицій". Але це вже той рівень "дискусії", до якого в жодному разі опускатися не варто.

Теги:
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
8 коментарів
  • Ірина Єгорченко 27 ноября, 23:46 Картинка для ілюстрації хороша Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Сергей Юшин 27 ноября, 10:50 [Міжнародні експерти ... вказали: може бути скорочено до 10—15% установ і підрозділів НАН, але вивільнені кошти мають бути неодмінно спрямовані на підтримку інших, сильних установ] По-перше, "міжнародні експерти" можуть виконувати "замовлення" на ліквідацію тих українських наукових шкіл, які є конкурентоспроможними по відношенню до певних іноземних наукових структур. По-друге, підтримувати треба не "сильні установи", а ті наукові школи, які дійсно здатні генерувати відкриття світового рівня.
    Nedolya 28 ноября, 08:35
    Ви дійсно вірите в конкурентноздатність наших наукових шкіл на 2016 рік? Можете перерахувати хоч декілька?
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Oxyz 26 ноября, 23:20 Справжні науковці ще у 90-х виїхали, а залишились імітатори та злочинні-академіки. Це можна назвати науковомором подібно до голодомора, бо зміст і наслідки подібні. Треба невідкладно почати ліквідацію НАНУ щоб зупити розкрадання бюджетних грошей, і паралельно створювати дослідницькі університети долучаючі нові кадри на конкурсних засадах. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • molnauk 26 ноября, 17:38 РЕФОРМУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ НАНУ. Постанова Президії НАНУ №233 від 09.11.2016 р. "Про реформування діяльності НАН України для ефективного наукового супроводження реалізації пріоритетів економічного розвитку держави". https://www.facebook.com/groups/314070194112/10154881469439113/ Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Nedolya 26 ноября, 09:42 "З усіх структур, існування яких передбачене Законом, найкраще, на думку авторів Оперативного плану, надати це право саме МР. Річ у тому, що в цьому органі справді будуть представлені всі основні "гравці" на українському науковому полі". Точний вислів - "гравці на науковому полі". Ці гравці перетворили "наукове поле" на калюжу, в якій своїм псевдо-науковим мотлохом затопили наукові досягнення вчених. І нам пропонують цих самообраних гравців з самостворених академій, як дохлого пацюка, який заговорить, затре, заштовхає у болото все, що ще залишилось раціонального і створить такі критерії, які будуть породжувати собі подібних. Не потрібно вигадувати корито і приробляти до нього колеса, якщо існує вже створений автомобіль. Ми створили ІК, який повинен організувати Наукові ради - саме "Наукові". Проблема сучасного розвитку української науки - засилля псевдонауковців, імітаторів науки, так вирішуйте цю проблему, а не заганяйте в кут залишки науки. Нам потрібні не гравці, а справжні вчені. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • prepod 26 ноября, 09:07 Пане Стріха. Ви дієте за принципом - сам себе не похвалиш, ніхто непохвалить. Але хвалитися нема чим. Знаєте чим відрізняється грабіж від крадіжки? Грабіж - це відкрита "прозора" крадіжка, яка може відбуватися також і на "конкурсних" умовах. За грабіж відповідальність вища. Тому, коли ви вихваляєте "свій" конкурс наукових тем в МОН, то переконайтеся, чи нема там змов, договорняків та всього того, чим славиться наша система. Переконайтеся, чи всі достойні науковці університетів завдяки вашим конкурсам мають доступ до фінансування? Чи конкурси, як і раніше виграють одні й ті ж самі впливові групи? Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • prepod 26 ноября, 08:44 Пане Стріха! Відповідь вам, вашим керманичам і замовником зробленого вами, дуже проста. Ви робите все від вас залежне, щоб зберегти "партноменклатурний" піхід в управлінні наукою України. Ви зберігаєте старі пострадянські управлінські традиції в академіях. Головне - це посадити людину на інститут дати їй звання і пожиттєво, чи на досить великий термін, без будь-якої відповідальності правити інститутом. Для цього вам треба мати "правильних" ревізорів (мова про атестацію та оцінку ефективності наукових досліджень). Якраз за потрібних вам особисто ревізорів йде боротьба. Те, що ви пане Стріха поспішаєте, означає, що часу у вас обмаль, бо коли запрацює закон, то всі ваші ідейки, викладені у цій статті, будуть у смітнику. Ганьба. Пане Стріха це до вас особисто відноситься. Відповісти Цитувати
Реклама
Останні новини
USD 25.90
EUR 27.56