Реформа РАН: кінець (академічної) науки?

Максим Стріха 5 липня 2013, 18:50
РАН

Читайте також

Хмари над Російською академією наук (РАН), яка була заснована ще Петром І як імператорська на взірець інших тодішніх європейських академій при монарших дворах, а за радянських часів називалася "АН СРСР", згущувалися вже давно. "Реформатори" закидали РАН архаїчність та консервативність і закликали перейти до прийнятої в більшості країн університетської системи організації науки, звівши академію до статусу почесного наукового товариства. "Прагматики" при цьому ласо поглядали на величезне майно та землі РАН. 

І на все це накладалися суб'єктивні чинники: Володимирові Путіну ще в часи його "першого" президентства так і не вдалося посадити в крісло президента РАН свого ставленика. Відтак ВВП, подейкують, затаїв образу на надто самостійних академіків. Але діяти за прикладом Олександра Лукашенка, який рішуче ліквідував автономію білоруської академії, а голову її президії (президент у Білорусі може бути тільки один!) призначає власним указом, Путін теж до часу не наважувався: надто відмінні масштаби в білоруської і російської науки.

Тому, коли навесні міністр освіти і науки РФ Дмитро Ліванов зробив скандальну заяву: "РАН нежиттєздатна, вона не житиме", — багато хто вирішив, що за цим стоїть воля Кремля. Однак реакція наукової спільноти виявилася настільки різкою й однозначно негативною, що міністр врешті-решт мусив вибачатися. Більше того, його позиції похитнулися так відчутно, що на допомогу Ліванову був покликаний Нобелівський лауреат з фізики 2010 р., колишній росіянин Андре Гейм, чиє різко негативне ставлення до традиційної системи організації російської науки загальновідоме. А після обрання президентом РАН Володимира Фортова, людини з великим досвідом роботи на вищих щаблях російської влади, в академіків зажевріла надія, що між РАН і Кремлем вдасться досягнути певної моделі порозуміння. До того ж два місяці тому сам президент Путін на Раді з питань науки й освіти закликав міністра Ліванова не гарячкувати, а спокійно розробити узгоджений з усіма варіант реформи.

 

Тому те, що сталося 27 червня, виявилося цілком несподіваним. Прем'єр Дмитро Медведєв виніс на розгляд уряду питання, яке в попередньому порядку денному не значилося: про реформування системи державних академій. А міністр Ліванов представив проект федерального закону, відповідно до якого на базі "великої" РАН, а також медичної та сільськогосподарської академій упродовж трьох років створюється "нова" РАН — уже, фактично, в статусі громадського об'єднання науковців (хоча з певними експертно-координаційними функціями). Решта державних академій (освітянська, архітектурна і мистецтв) передаються в підпорядкування відповідних міністерств.

За версією Медведєва та Ліванова, фінансування наукових установ при цьому не зменшиться, учені просто будуть звільнені від "невластивої для них функції управління майном і ЖКГ". І в цьому — один із "найцікавіших" моментів пропонованої реформи: академічне майно передається в управління новоствореній федеральній агенції. А відтак споруди й землі, які вдалося зберегти для науки в "бандитські" 1990-ті, тепер цілком зможуть отримати нових власників та нове призначення.

Президія РАН (де ніхто не був обізнаний із самим фактом підготовки скандального законопроекту) зібралася вже ввечері. В одноголосно прийнятій ухвалі урядовий законопроект оцінено як неприйнятний, такий, що підриває науковий потенціал, обороноздатність і безпеку країни. Учені заявили про своє глибоке обурення і зажадали повернути обговорення скандального проекту в нормальне процедурне поле. Профспілка РАН надіслала телеграму протесту президентові Путіну. Рада молодих учених звернулася до керівництва уряду і лідерів усіх думських фракцій. А Сибірське й Далекосхідне відділення РАН наважилися публічно заявити про те, про що вчені в кулуарах говорили вже давно: такі широко розрекламовані "модернізаційні" проекти, як "Роснано" і "Сколково" (вони здійснювалися поза рамками академії), зазнали краху, перетворившись на неприховане "відмивання" й "розпилювання" багатомільярдних бюджетних коштів. І сьогоднішня спроба "реформи" (а
фактично — ліквідації) РАН має на меті, зокрема, і приховати ці зловживання.

Отже, академіки боротимуться до кінця. В цій боротьбі у них теж не бракуватиме авторитетних і харизматичних фігур (серед них — ще один Нобелівський лауреат з фізики, Жорес Алфьоров, який недавно також претендував на посаду президента РАН). Опиратимуться урядовій реформі і більшість "рядових" кандидатів та докторів: РАН передбачала бодай обмежене, але самоврядування наукової спільноти, а в рамках виконавчої вертикалі доля наукових напрямів, установ і окремих учених опиниться цілком у руках чиновників. Тому всіма науковими центрами Росії пройшла хвиля протестних мітингів, які часом збирали по кілька тисяч учасників. Підтримали РАН і багато закордонних учених, які навіть проводили паралель між сьогоднішніми діями російської влади та "реформами" своїх академій, здійснених свого часу Гітлером і Муссоліні (після чого багато провідних учених залишили Німеччину й Італію).

Хоч, безперечно, реформа матиме й прихильників — не в останню чергу серед науковців, які з різних причин залишили Росію і реалізувалися вже на Заході, але нелюбов до академічної "верхівки" (яка начебто не давала їм дороги на батьківщині) зберегли й там. "Кістку" кинуто членкорам, яких реформа без жодних виборів переводить у ранг академіків. Про підтримку реформи вже оголосила академія меднаук, статус членів якої підвищується після злиття з "великою" академією.

Влада поспішила з внесенням реформи в Думу — там питання слухалося в першому читанні вже в середу, 3 липня. І, хоча профільний комітет з питань науки (очолюваний представником "Справедливої Росії" Черешньовим) рекомендував відхилити законопроект як передчасний і шкідливий, підтримка фракції урядової "Єдиної Росії" дає йому достатній запас голосів. Не виключено, що під час думських читань (третє заплановано на осінь) реформу вдасться трохи пом'якшити. Хоч можливий і "жорсткий" сценарій: влада наполягатиме саме на обраному варіанті.

Та навіть кінець "сьогоднішньої" РАН ще не означатиме кінця російської науки. Бодай тому, що ця наука потрібна російській державі з її імперськими інтенціями. Потрібна для національного престижу і для створення нових національних технологій (не в останню чергу — військових). Хоча, швидше за все, російські чиновники (з їхніми відомими специфічними рисами) не будуть для цієї науки ефективнішими менеджерами, ніж досі ними були академіки й член-кореспонденти.

А ось для України російська реформа може мати значно сумніші наслідки. Відомо, що в нас теж не бракує охочих "ефективніше" розпорядитися землями і майном НАН та галузевих академій. І старт російської реформи майже напевне викличе спокусу реалізувати щось аналогічне і в Україні. Здійснити це буде порівняно нескладно: "наукового лобі" у владі зараз фактично немає, а більшість експертів (і з владного, і з опозиційного боку) переконані, що НАН є віджилим "сталінським" дітищем. І переконати їх у тому, що, по-перше, її створив зовсім не Сталін, а його ясновельможність гетьман Павло Скоропадський, а по-друге, аналогічні академічні структури досі успішно працюють не лише в комуністичному Китаї, а й у демократичних Німеччині, Франції, Польщі, нікому досі так і не вдалося. Як не вдалося переконати цих експертів і в тому очевидному факті, що НАН навіть в умовах хронічного безгрошів'я досі примудряється не лише продукувати фундаментальні результати світового рівня, а й пропонувати "проривні" технології (якими, на жаль, більше цікавляться за кордоном). 

І якщо НАН буде "реформовано" саме за нинішнім "сценарієм Ліванова — Мєдвєдєва", це реально означатиме кінець природничих і технічних наук в Україні. Адже досі наука в Україні виживала не завдяки, а всупереч державі, якій (на відміну від Росії) учені не потрібні зовсім і яка фінансує цих своїх учених на рівні африканських країн. Однак українська наука якось існувала, бо НАН керували консервативні, але залюблені в науку академіки (при цьому НАН залишалася, напевно, останньою в сьогоднішній Україні великою державною структурою, де призначення на керівну посаду ще здійснюється за фаховими критеріями, а не з бажання забезпечити "хлібне місце" потрібній людині). Якщо ж українською наукою керуватимуть чиновники нинішнього МОН, результат виявиться прогнозований, — це наочно видно з того, що діється сьогодні в університетах і в системі атестації наукових кадрів. 

Тому слід пам'ятати: нинішня Україна з низки причин політичного й економічного штибу не має, на жаль, шансів у близькому майбутньому перейти до англо-саксонської університетської системи організації науки (бо там університети мають великі гроші і необмежену автономію — а ні того, ні другого їм в Україні тепер ніхто не дасть!) Реальний вибір, який стоїть перед українською наукою сьогодні, — це або збереження академічної системи (що зовсім не виключає необхідності посиленого накачування "наукових м'язів" університетів і поступового реформування самої НАН), або ж загибель цілих наукових напрямів, які наразі визначають науково-технічний прогрес. Адже від ліквідації академії не виграє ніхто: якщо сьогодні загинуть біологічні чи фізичні установи НАН, то завтра безнадійно захиріють і відповідні факультети університетів.

Отже, якщо Росія таки "реформує" РАН, Україна муситиме ще сім разів подумати: а чи потрібно йти цим шляхом? Бо сучасна наука — це надскладна система, яка створюється десятиліттями. Зруйнувати її можна швидко, а відновити "з чистого аркуша" — майже неможливо (це підтверджує досвід Бразилії, Мексики, Ірландії, Туреччини, які вкладають казкові, за українськими мірками, гроші у створення в себе сучасної науки, — але досі не досягли ще й нинішнього українського рівня).

P.S. У середу 3 липня Дума більшістю голосів ухвалила урядовий законопроект про систему державних російських академій. Механізм руйнування РАН запущено. А в українських учених залишилося вкрай мало часу для того, аби спробувати переконати владу не нищити нашу науку за російським сценарієм.

Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
377 коментарів
  • Филипп Канарёв 12 января, 04:45 КОММЕНТАРИИ К ТЕЛЕФИЛЬМУ О БОЗОНЕ ХИГСА Канарёв Ф.М. kanarevfm@mail.ru Анонс. 10 января 2014 г российское телевидение показало фильм о Нобелевском бозоне Хигса. Смотрел, слушал и благодарил Всевышнего за спасение моего научного интеллекта от Хиговской небылицы и горестно сожалел о том, что эту небылицу загоняют в головы молодых учёных, калеча их научный интеллект на всю жизнь. Если этот фильм приурочен к началу реализации Президентского указа «2014 год – год науки Россия – ЕС» с надеждой застопорить реформу РАН, фундаментальных наук и образования, то его организаторы просчитались. Он вызовет лишь снисходительную улыбку у организаторов и реализаторов этих реформ. Приводим научные доказательства достоверности нашего краткого научного утверждения и выражаем соболезнование российской ведущей этого фильма по поводу её уже дебилизированного интеллекта. http://www.micro-world.su/index.php/2010-12-22-11-46-00/1047-2014-01-11-04-57-55 Заключение Новая российская фундаментальная теория микромира, которая базируется на самом прочном научном фундаменте, созданном в III – м веке до нашей эры. Этим фундаментом является Геометрия Евклида – единственная научная книга, хранящаяся во всех библиотеках мира более 2300 лет. Хиговые Нобелевские достижения базируются на теориях Эйнштейна около 100 лет. Ещё не написана история «научной» деятельности по защите бредовых идей Эйнштейна [7], [8], [9]. Но когда она будет написана, то учёные будут поражены количеством искателей научных истин убитых и замученных в психбольницах. Творцы ошибочных хиговских теорий до сих пор тешат себя надеждой на спасение своих «научных» творений. Напрасные надежды, Ваши хиги, давно на свалке истории науки. Хиговцы!!! Неужели Вы до сих пор не понимаете, что оставляете потомкам лишь позор и ничего больше. Мне жаль Альфреда Нобеля. Не думал он и не гадал, что придёт такой момент в науке, когда появятся научные эксперты с дебильными научными знаниями. Они полностью дискредитируют его благие намерения – награждать достойных. Хиговские нобелевские премии для российских учёных - отрада, позорность которой они еще не поняли. В России уже идёт болезненный процесс лечения академиков от дебильной болезни, называемой «стереотип научного мышления». Российская власть владеет информацией о методах лечения этой болезни. Они будут базироваться на методе обучения, исключающем формирование у молодёжи дебильной болезни – стереотипа научного мышления. У нас есть все основания гордиться начатым процессом реформы РАН и - подготовкой к реформе фундаментальных наук и образования. Уважаемые читатели! Напоминаю Вам о том, что я многократно отмечал в своих публикациях, что не стремлюсь к каким – либо премиям и наградам. Хиговская нобелевская премия укрепила мою уверенность в том, что членство в хиговской нобелевской команде - глобальный исторический позор, который потомки не смогут забыть и простить. Всевышний запрещает мне быть в списке липовых академиков точных наук РАН с их наградами за большую часть липовых научных достижений. В том числе и за липовые научные достижения в области Глобальной энергии. Потомки, не забудут тех, кто сделал реальный научный вклад в Глобальную энергетику, похоронив липовый закон сохранения энергии и открыв дорогу новому неисчерпаемому источнику энергии, который Хиговцы называют Тёмной материей. Но, тем не менее, я готов сотрудничать с ними, ради остановки дебилизации нашей молодёжи. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Curious 13 сентября, 13:16 Не надо патетики. Конец академической науки в этой стране произошёл 20 лет назад, когда развалилась Советская система хозяйства, всё было кончено с наукой, поставлен жирный крест. Последующие 20 лет ничего не принесли абсолютно = только отчеты писали, как все типа хорошо и слава правящей партии (все почти все ректора ВУЗОв - члены партии), ни чего не делалось, только сидели на шее у государства, просиживали время, да получали деньги. Чтобы наука функционировала нужна конкуренция. Какая может быть конкуренция в науке, если в стране миллионы, если не десятки миллионов НИИ, которые только и делают, что выкачивают деньги из государства? Кому нужно такое огромное количество НИИ, которые сдают здания под аренду и заколачивают на этом большие бабки? В стране, в которой нет экономики нет и науки. НИКАКАЯ РЕФОРМА НЕ СМОЖЕТ СПАСТИ ТО, ЧЕГО НЕТ. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Дмитрий 27 июля, 14:08 Всё правильно написано. Я простой биолог, и то имею ряд вопросов (на которые никто из апологетов "реформы" так и не смог ответить. 1). Не знаю, как "на бумаге", но в Институтах РАН единственное, что стабильно финансируется из бюджета - это з/п и коммуналка. Всё остальное - гранты и хоздоговора. Так что у нас учёные на науку зарабатывают сами, и никакого "десятикратного увеличения финансирования" ни я, ни кто другой не видит. Всё, что повысили - уходит на налоги (у нас за последние годы на землю налоги выросли в 10 раз, на коммуналку - в 3 раза). 2). Публикации - да, сейчас в среднем приходится по 1 статье на человека в год (между прочим этот показатель за 5 лет вырос в 2 раза). Тут есть и "местная специфика" - например, наши рыбы нерестятся обычно раз в год, поэтому при полевых работах писать много и нового - очень сложно. Ещё проблема - кто-то пишет в 2 раза больше, кто-то ничего не пишет. Но для того, чтоб уволить 10-20-30% бездельников не надо проводить никаких глобальных реформ - достаточно имеющейся нормативно-правовой базы и капли "политической воли". 3). Число публикаций и их стоимость. Почему-то в недавней статье Киселева (вроде как он был консультантом при "реформе") http://www.strf.ru/material.aspx?CatalogId=221&d_no=58523 это был ключевой параметр, теперь уже нет. Но вообще это тоже очень странный показатель "эффективности". Например, http://www.strf.ru/material.aspx?CatalogId=221&d_no=57230 "Мегагранты: программа удалась" стоимость 1 статьи по любимой Д.Ливановым программе мегагрантов - около 10 млн. рублей (или 300 тыс. долларов). Даже для молекулярной биологии это огромные деньги (которые для любых рабочих групп в РАН даже и не снились). 4). Очень странно представление Д.Медведева, что учёные занимаются коммуналкой, управлением имуществом и прочими "несвойственными функциями". Для этого есть специальные подразделения. Вопрос об эффективности их работы открыт, но есть опасность, что новые "эффективные управленцы" создадут такой "Академсервис", что "Оборонсервис" помрёт от зависти. 5). Наконец, самое главное - в результате реформы никакой пользы даже не планируется для простых, активно работающих учёных, как раз и пишущих статьи. Единственный плюс - повышение довольствия для академиков и раздувание административной "верхушки". Ни о каком увеличении финансирования закупок оборудования, средств на ремонт и строительство, увеличения грантовской системы, даже обещаний "повысить зарплату" - нет и не будет. Так в чём же смысл реформы?
    Niko 28 июля, 19:03
    Напрашивается вывод, что некая неудовлетворительная эффективность (всегда можно выставить какие-то циферки) и вдруг проснувшаяся забота о нецелевых затратах времени и сил - это предлог. Настоящих мотивов никто учёным озвучивать не будет. Тем более простым. В силу не того уровня проблем. Не их это дело, короче, о России печься. Поэтому вопрос, "что мне будет как простому смертному?" - неправомерен. Этот законопроект - не предвыборная агитация. Это очередной политический шаг, и главное, чтобы большая задача в конце концов была решена. Тут нет никакой конспирологии, всё должно быть предельно просто. Но нужно знать содержимое одной головы, которая у всех на виду. Медвед, Ливанов - просто люди, заинтересованные на своём уровне идейно и может, даже материально. Путин, если иметь честь за ним немного понаблюдать, - и так уже давно и академик, и герой, и мореплаватель, и плотник. Хотя, пожалуй, еще не академик? но да ладно. В общем, как самый главный и умный, он теперь "должен" давать указания научному комплексу и сам с него же требовать. Чего-нибудь простого и понятного. Ну, скажем, чтоб ракеты не падали. Академики (подавляющее их большинство) в этом деле не нужны, кроме как посоветоваться иногда: не переборщил ли с задачами? А то мало ли. Теперь, после того как они фактически устранены, зачем академии это всё? Даже толк есть - налог на землю платить не надо, потому что у учёных ничего и нет. Все национализировано. Во всяком случае, чем не мысль? А то даешь деньги вроде как на науку, а они возвращаются почти все, кроме зарплаты, в казну. Правда, пока можно было сдавать в аренду то да сё. Но, по-видимому, государство посчитало, что оно сдаст успешней директоров. А то и продаст. И таки очень много продаст. В идеале всё должно пойти на научный рывок. Но как оно будет - к гадалке не ходи. Это всё, конечно, версия.)
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Кольт 12 июля, 20:52 Неожиданно нашлись симпатики ламентаций г-на Брасида о невозможности реформирования науки, пока не будет реформировано все украинское общество. При своем демонстративно критическом отношении к власти, он для оправдания существующего положения вещей использует те же самые софизмы, что и власть. Тут есть одна заковыка. Если не хочет себя реформировать наука (как ее верхушка, так и низы), собравшая самые лучшие мозги страны (правда и много мусора), то что ж говорить об остальных частях государственного организма? «А заступник міністра МВС невтомно пояснював звірства міліціонерів недосконалістю українського суспільства, зрізом якого є міліція. До болю знайома аргументація. Коли армійських генералів запитують, чому в армії процвітає «дідівщина», чому солдатів б’ють, гвалтують і вбивають, вони відповідають, що армія — це частина суспільства, а генерали, отже, ні до чого. Насправді, там, де генерали й офіцери «ловлять мишей», ніякої «дідівщини» немає. Вона є там, де армійські колективи розкладені, а командування корумповане. Це стосується й МВС. Екс-суддя й нардеп від ПР пан Олійник доводив, що в тому, що сталося у Врадіївці винні всі, а не лише правляча ПР. Ні, винні ті, хто має всю повноту влади, але ні за що не хоче відповідати. А закінчив екс-суддя відвертою нісенітницею, закликавши, щоб кожний нардеп особисто очолив райвідділ МВС і показав, як треба працювати. Лідер парламентської фракції ПР О.Єфремов розповідав щось романтичне про те, як регіонали створять у нас незалежну судову систему. Вірю, що незалежну від усіх, окрім Партії регіонів. А потім співав про реформи. Бачили ми ці «реформи», що нагадують національний суїцид...» Ігор Лосєв http://www.day.kiev.ua/uk/article/media/privid-koliyivshchini Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Здивований 12 июля, 17:20 Пане Брасиде, назовіть, будь-ласка, хоча б одного живого академіка НАН, який по-вашому був би видатним ученим. Щоб ми дізналися про ваші критерії. А то суперечка втратила конструктивний характер.
    Люда 12 июля, 19:50
    А оце питання відноситься до тих нечисленних питань, відповіді на які цікаво було б послухати не тільки від вельмишановного Брасида, а й від усіх учасників нашой "плідної" дискусії :) Проте, чесна відповідь є настільки сумною, що й вислухати її так же приємно, як і пророцтва Касандри - усе вірно до деталей, але якось... некомфортно :)
    Professor 12 июля, 20:15
    Шановна п.Люда! Один лише приклад з відділення фізики та астрономії: академік НАНУ Ігор Кондратович Янсон. На превеликий жаль він нещодавно пішов з життя. Единий з фізиків України був відзначений Х'юлет-Пакардівською премією Европейського фізичного товариства, всесвітно визнаний фахівець. Див. журнал ФНТ, т.34, стор. 314 (2008), а також спеціальний випуск ФНТ за березень 2013 до 75-річчя І.К.Янсона. Серед живих академіків а чл.-корів з ВФА також достатньо відомих імен.
    Люда 12 июля, 20:05
    Сподіваюсь, що шановному панству може бути корисним і такий "рецепт" реформування науки (про цей досвід мені розповів колега, який був на постдоцтві у Скандинавії). Сама розповідь: на території місцевого Аграрного університету стоїть будівля, на якій написано, що це Класичний Інститут з Розведення та Селекції ... чогось там, не будемо тицяти пальцем. Через дорогу інша будівля і це вже є Модерновий молекулярно-філологічний Інститут з Розведення та Селекції... того самого!!! На ввічливе запитання до аборигену, а що ж це за "дублікат" такий, отримуємо відповідь - бачите, директор першого - дуже поважна людина, класик-селекціонер похилого віку, гордість нашої науки і ми не можемо, приймаючи до уваги неприпустимість завдання людині моральних страждань відібрати у нього діло усього життя! А інший, такий самий Інститут для чого? Аякже! Там молодий директор, який рухає науку далі, спираючись на досягнення першого! Ти ж розумієш, що людина поважного віку, будучи навіть Нобелевцем застигає на якоїсь певній парадигмі мислення. І це вже все! Отака розповідь. Так може ми й почнемо дублювання вже зараз, починаючи з самого верха НАНУ?! І вовки ситі (і поважні!) і овечки мають шанс :)
    Niko 28 июля, 17:47
    То, мабуть, молекулярно-філогенетичний.) А що буде, як той старець помре? В нього ж, напевно, учні, послідовники, заражені певною парадигмою мислення. Чи будуть припустимі їхні страждання? Хоча, знов-таки, можливо, не так сказано, як воно є, чи не так зрозуміло, як воно сказано. Наприклад, другі займаються фундаментальними дослідженнями для селекції, а перші самою селекцією. Але це вже інша справа. Що дублювання функцій, що створення конкуренції між старими і молодими - не такі вже привабливі ідеї. Дублювання, наприклад, призведе до зменшення фінансування, бо воно розділиться. Щось в цій історії позитивне є, саме - заклик знайти місце всім, хто хоче та може.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Читатель 12 июля, 17:06
    Брасид Сегодня, 15:47 Министров не избирают, а назначают. Без участия налогоплательщика. Милицию назначают, а не выбирают местные жители. Судей назначают а не выбирают. И все без участия налогоплательщиков. Не говоря уже об армии, налоговой, таможне. Странно да? Может быть логичнее сначала навести порядок среди них?
    Брасид, можешь сначала напишешь несколько статей в зарубежных журналах и перестанешь оправдывать взяточничество и поборы в ВУЗах?
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Брасид 12 июля, 16:02 Критика НАНУ, в изложении "критиков" напоминает ситуацию, когда толпа негров избивает самого слабого из своих с криками - "бей черномазого, он же негр, и т.п." Господа, а что в этой стране не требует реформы? Может быть сначала надо нужно понять, что реформа НАНУ, МОН не изменит ситуации с законностью, с правами и свободами человека, с верховенством права, с неотвратимостью наказания. А без этого, если общество и власть коррумпированы, любая реформа будет негативной. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • ТБ 12 июля, 13:39
    Передовий досвід в НАНУ 6 июля, 12:37 До НАНУ їдуть вивчати досвід Сегодня, 08:52 А минулого місяця я мав ряд закордонних відряджень, і за їхніми результатами іноземні гості їдуть до нас вивчати наш досвід - найближчим часом приїжджає ряд колег з Італії, Литви", - зазначив академік. http://www.dknii.gov.ua/2010-09-27-06-54-32/105-2012-/1194-2013-06-17-14-33-39В цьому інституті розробили не нові ліки, а власну систему рейтингового оцінювання наукової діяльності співробітників. Як приклад, інтерв’ю Тетяни П'ятчаніної - завідувача відділу науково-методичного забезпечення інноваційної діяльності Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького НАН України. Вісник НАН України (№4 – 2012) http://www.nas.gov.ua/Chronicle/Publishers/nov/press/Pages/75839100.aspx http://www.nbuv.gov.ua/portal/All/herald/2012_4/a7.pdf
    Чи не бажає цей академік НАНУ попрацювати? Закордонні відрядження та система рейтингового оцінювання наукової діяльності співробітників це головне в діяльності цього академіка?
    Їзх 12 июля, 14:45
    Не втримався! Скажіть но, в'їдливий дописувачу! А що Ви маєте на думці, коли говорите про бажання академіка "попрацювати"? Думаю, що це також одне з важливих питань відновлення престижу наукової праці в сучасних умовах. Більшість проблем обертається навколо встановлення суспільної угоди про зміст академічної у всіх вимірах праці, визнання її суспільної вартості. Дивує нескінченне, маргіналізоване бажання всукати академіку мотику чи плуга і вимірювати його роботу у НАНО-метрах, скільки академіком НАНУ щось зроблено з метрами площі чи відстані. Те ж стосується і розмов про корита, від яких неможливо їх відірвати. Шановні дописувачі, а від власних корит не намагалися відірватися? Але питання важливе в іншому ключі - що у діяльності академічної спільноти викликає дражливе ставлення в суспільстві, що викликає нуртування та незадоволення? Можливо, важливіше здійснити вченим для себе опис цих чинників, уникати їх. Упереджене ставлення до науковців рівноцінне існуючому, на жаль, ще з радянських часів корпоративному академічному снобізму.
    ТБ 12 июля, 15:35
    = А минулого місяця я мав ряд закордонних відряджень, і за їхніми результатами іноземні гості їдуть до нас вивчати наш досвід - найближчим часом приїжджає ряд колег з Італії, Литви", - зазначив академік. = На кого це розраховано? Зокрема, які результати, прізвища науковців та яких організацій, який досвід. Таке враження, що цей інститут існує в СРСР за залізною завісою. Може до академіка їдуть вивчати систему рейтингового оцінювання наукової діяльності співробітників? Дійсно, такої в світі мабуть ніде нема.
    Брасид 12 июля, 15:51
    Думаю, что вам "попрацювати" куда полезнее будет. Или бредовая критика - "це головне в діяльності" у вас?
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Гість 12 июля, 09:49
    Науковий кріпак 5 июля, 23:39 НОВИЙ СТАТУТ НАНУ: "Директори наукових установ ОБИРАЮТЬСЯ ЗАГАЛЬНИМИ ЗБОРАМИ відповідних відділень НАН України та затверджуються Президією НАН України в порядку, встановленому в НАН України." МИНУЛИЙ СТАТУТ НАНУ: "Директори науково-дослідних інститутів і прирівняних до них наукових установ ОБИРАЮТЬСЯ ЗА КОНКУРСОМ відповідними відділеннями наук та затверджуються Президією НАН України в порядку, встановленому в НАН України." Пропонується скасувати обрання директорів інститутів НАНУ за конкурсом? Наукові працівники не братимутить участь в обранні директорів навіть формально? Може варто записати, що директори інститутів НАНУ обираються відділеннями пожиттєво?
    Відповідальність за занепад НАНУ повністю несуть академіки НАНУ.
    Брасид 12 июля, 10:25
    Да, а за "занепад" Украины несет ответственность Азаров и Янукович. Согласно вашей же логике нужно разогнать эту богадельню, этих пенсионеров
    Читатель 12 июля, 13:28
    Избирайте достойных людей. А академики НАНУ сами себя назначают без участия налогоплательщика.
    Брасид 12 июля, 15:47
    Министров не избирают, а назначают. Без участия налогоплательщика. Милицию назначают, а не выбирают местные жители. Судей назначают а не выбирают. И все без участия налогоплательщиков. Не говоря уже об армии, налоговой, таможне. Странно да? Может быть логичнее сначала навести порядок среди них?
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Реалист 12 июля, 09:14
    удав Вчера, 23:59 Не мог сдержаться. В продолжение темы "Реформа РАН -2" Какие же они мерзавцы. http://www.echo.msk.ru/programs/beseda/1112176-echo/#element-text
    michail33 12 июля 2013 | 09:52 Уничтожение научных школ началось тогда, когда в академики и член-корры стали избирать директоров институтов. Не за научные достижения, а по служебному положению. И РАН приложила к этому максимальные усилия ещё при совейской власти.
    Брасид 12 июля, 10:23
    Уничтожение России началось тогда, когда в правительство стали брать не за достижения, а за преданность к Путину.... :)) Это является причиной для реформирования правительства? Нет?
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
Реклама
Останні новини
USD 26.02
EUR 27.92