Скільки можна смикати стоп-кран?

Оксана Онищенко 14 жовтня, 00:00
Английский

Читайте також

Міносвіти пропонує більше не вимагати від доцентів  і професорів міжнародного сертифікату з англійської

У наших освіті та науці багато проблем, але чи не найбільша — намагання змінити правила і процедури з приходом нового міністра. 

Міносвіти пропонує надалі не вимагати від українських професорів і доцентів знання англійської на рівні В2, підтвердженого сертифікатом міжнародного зразка. Як відомо, це правило почало діяти з 1 січня 2016 р., за міністра Сергія Квіта. Однак не минуло й року, а від ідеї вже хочуть відмовитися. Як? Внести зміни до Порядку затвердження рішень про присвоєння вчених звань. На сайті МОН оприлюднено проект відповідної постанови Кабміну. 

Здавалося б, ну яка різниця — складати професорам іспит із англійської чи ні? Насправді питання значно глибше. І річ не тільки в тому, що це цивілізаційний вибір — залишатися в російськомовному постсовку чи рухатися в англомовний світ. У тих, хто виступає за очищення й оновлення науки і освіти, виникають побоювання: чи не означає нововведення, що фільтрів, які відсіюють халтуру, стає все менше? Особливо актуально це звучить на тлі недавніх ганебних плагіатних скандалів, що не мали жодних наслідків для плагіаторів. Тоді МОН теж підготувало постанову Кабміну, якою вилучило законодавчі норми, що дозволяли позбавляти наукового ступеня за порушення, у тому числі й за плагіат.(див. "Дисертації — "взять и отемнить"? DT.UA, 24 вересня 2016 р.). 

Отож питання, чи мусять професори та доценти складати іспит з англійської, викликало палкі суперечки.

Основні аргументи проти іспиту такі. Перший: "Усі науковці складають кандидатський мінімум з англійської. Навіщо їх примушувати складати ще один, хай і з отриманням сертифіката міжнародного зразка? Другий. Держава повинна спочатку створити умови для таких нововведень, як обов'язковий іспит з англійської: заздалегідь, років за 15—20, повідомити про нові правила, відкрити ефективні безплатні курси англійської, дати можливість безплатно скласти іспит. Третій: Не треба молитися на англійську. Її знання все одно не врятує того, хто хоче лише симулювати наукову діяльність. Можна подумати, що всі, хто знає англійську, одразу кинуться читати іноземні наукові журнали. І, до речі, чому іспит саме з англійської, а не французької, німецької?

Аргументи на підтримку обов'язкового іспиту з англійської для професорів і доцентів такі. Перший. Іспит, сертифікат якого вимагають від наших доцентів і професорів, визнаний в усьому світі і прив'язаний до Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти. Тут знання іноземної не зімітуєш. Решта іспитів не конче гарантують наявність знань. Більше того, створюють можливості для корупції. Другий. Щоб досконало знати свій предмет, потрібно постійно бути в курсі нових знань, читати нові наукові статті та дослідження закордонних колег у своїй сфері. А це здебільшого публікації англійською. Врешті-решт, Україна хоче брати участь у програмах ЦЕРН та Горизонт-2020, і як це можна робити без знання англійської? Третій. Вимога знати англійську призупинить конвеєр присудження вчених звань.

До речі, ще у 2015 р. парламентський комітет з питань науки і освіти, очолюваний тоді Лілією Гриневич, висловлювався проти вимоги міжнародного сертифіката з англійської. У протоколі засідання від 18.03.2015 зазначено: "Учасники засідання вважають недоцільним вимогу щодо наявності міжнародного сертифіката для підтвердження знання з іноземної мови, оскільки такий сертифікат є підтвердженням загального, а не професійного рівня володіння іноземної мовою".

Не можу не навести з цього приводу влучний коментар, висловлений під час палкої дискусії в соцмережах: "Коли слухаєш на міжнародній конференції нашого науковця, який монотонно читає зі шпаргалки свою доповідь зі страшною вимовою, стає соромно і хочеться добити його, щоб не мучився. А що починається, коли йому ставлять запитання! А поляк або француз-науковець володіє англійською чудово. Науковці-китайці чудово виступають англійською! Щось треба з цим робити …з жахливим рівнем англійської мови в нас".

Напевно, зміни до Порядку затвердження рішень про присвоєння вчених звань, запропоновані Міносвіти, можуть стати кроком назад. Так, чинні правила присвоєння вчених звань потрібно вдосконалювати. Але не викиданням звідти норми про іспит з іноземної. Очевидно, що ті, хто навчався, працював чи викладав англійською мовою, не мають складати іспит на її знання. Друга пропозиція стосується викладачів інших іноземних мов: французькому філологу потрібно складати іспит не з англійської, а з французької мови, наприклад. 

З іншого боку, очевидно, що самим лише іспитом з англійської мови, хоч би за якою вдосконаленою процедурою він проводився, проблеми якості наукової та викладацької роботи не вирішити. Система присудження наукових звань існує не у вакуумі. Вона вмонтована в інші системи, зрослася з ними. Хочемо якісних професорів і доцентів? Маємо боротися з симуляцією наукового процесу, з плагіатом (вчене звання неможливо отримати, не маючи вченого ступеня). Нам потрібні хороші вишівські викладачі? Маємо привести до ладу роздуту мережу вишів. Ті, котрі плодять неякісну освіту, мають бути закриті. 

Проблеми володіння іноземною, звісно, починаються не у виші, а в школі. Якби школа закладала хороший базис для знання іноземної і її інтенсивне опанування тривало у виші, іспит з міжнародним сертифікатом для професора чи доцента не був би шоком. 

Пам'ятаєте, ще кілька років тому велися дискусії, чи має бути в системі освіти обов'язковий шкільний випускний іспит з іноземної мови, та ще й у формі ЗНО? Таке нововведення навіть було анонсоване і обіцяне. Та на нього так і не наважилися. Занадто сильним був спротив. До речі, з тих самих причин, що і в ситуації з професорами та доцентами: всім було зрозуміло, що більшість учнів такого іспиту успішно не складе. Бо для того, щоб склали, потрібні системні зміни. 

Обов'язкового ЗНО з іноземної так і не впровадили, але і в школі нічого не змінили. Совьєтік інгліш процвітає. Програми — ті ж самі. Батьки оббивають пороги репетиторів. Тест ЗНО з англійської потребує вдосконалення. Так, над цим працюють, але ж поки що в ньому немає усної частини. Ось і "натаскують" учнів переважно на граматику. Держава штампує й оплачує нікому не потрібні підручники з англійської, написані вітчизняними авторами, а батьки за чималі гроші з власної кишені закуповують дорогі оксфордські посібники. І поки що кінця-краю такій дивній кривобокій системі не видно. Ось де потрібні справжні, а не піарні шкільні реформи! 

Остаточного рішення щодо того, за якими правилами присуджувати вчені звання, поки що не прийнято. До 3 листопада Міносвіти збирає пропозиції. Як зазначено на сайті МОН, надсилати їх треба на електронну адресу dak@mon.gov.ua. Та є передчуття (добре, аби воно не збулося), що остаточне рішення буде не на користь іспиту з англійської. 

В Окружному адміністративному суді розглядалася ціла адміністративна справа, пов'язана з цим питанням. Суть її така: науковець позивався до Міносвіти і оскаржував певні пункти Порядку присвоєння вчених звань науковим і науково-педагогічним працівникам. Один із цих пунктів якраз стосується вимоги складати іспит з англійської мови. 

Цікаво, що сам позивач залишився інкогніто, — в рішенні суду він називається Особа_1. З тексту судового рішення відомо тільки, що "ОСОБА_1 здобув повну вищу освіту за спеціальністю "Правознавство" та кваліфікацію юриста, що підтверджується дипломом серії НОМЕР_1 від 30.06.2010". А також "ОСОБА_1 здобув науковий ступінь кандидата наук за спеціальністю "Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень", що підтверджується дипломом серії НОМЕР_2, виданого на підставі рішення Атестаційної колегії від 24.06.2014.".

Суд задовольнив позов і зазначив, що наказом МОН від 14.01.2016, "фактично встановлено необґрунтовані та протиправні обмеження для бажаючих отримати вчені звання".

Відповідач — Міністерство освіти — заперечувало проти позовних вимог і просило відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Тому що "вимоги до здобувачів вчених звань сформульовані в загальному у постанові Кабінету міністрів України
№ 656 від 19.08.2015 "Деякі питання реалізації статті 54 Закону України "Про вишу освіту" та більш детально в Порядку присвоєння вчених звань науковим і науково-педагогічним працівникам, затвердженому наказом Міністерства освіти і науки України № 13 від 14.01.2016… а отже зазначений порядок відповідає положенням Закону України "Про вишу освіту" та вказаній постанові Кабінету міністрів України". 

Знаєте, в чому іронія долі? У тому, що вся ця катавасія навколо іспиту з англійської відбувається у "рік англійської мови". Його оголосив таким президент. Своїм указом №641/2015. А найцікавіше те, що в цьому указі є завдання для Кабінету міністрів: "Удосконалення законодавства України у сфері освіти і науки щодо визначення переліку посад педагогічних, наукових та науково-педагогічних працівників у вищих навчальних закладах і наукових установах, кваліфікаційною вимогою для зайняття яких є володіння англійською мовою, а також запровадження вимоги щодо англомовної компетентності для присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань". 

Це завдання і було виконане. А тепер Кабмін (МОН) пропонує скасувати виконання завдання президента? Якось не комільфо виходить. 

Обговорюючи пропозиції МОН до змін у Порядку затвердження рішень про присвоєння вчених звань, дискутанти здебільшого звертають увагу лише на іспит з англійської. Але інші пропозиції також дуже неоднозначні. Деякі з них уже були реалізовані до 2014 р., а потім — вилучені. Тепер, схоже, переживають воскресіння. Наприклад, Міносвіти знову хоче впровадити правило: перед присвоєнням звання професора претендент має пропрацювати останній календарний рік на одній кафедрі на посаді професора з оплатою праці не менш як 0,25 посадового окладу. "Це ... унеможливлює люфт для асистентів, доцентів, які не в милості у завкафедр чи деканаті…Хто знає внутрішньо-університетську кашу висування на в.о., думаю, зрозуміє, про що йдеться". "Широкі верстви такі щасливі з дозволу не вчити англійську і залишатися відсталими, що не побачили в нових правилах вимоги повної покори начальству (необхідність стажу — переведення на посаду). Чи повна покора — це все одно умова роботи в університетах, і нові правила нічого не змінюють?" — звучить у дискусіях. 

Крок уперед — два кроки назад. Скільки ж можна?

Теги:
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
35 коментарів
  • Sergyi VP 18 октября, 16:47 Питання щодо наукових звань потрібно піднімати з іншого боку, яке у нас чомусь замочується. Звання - школа, це кількість науковців, яких ти особисто сам підготував до самостійного рівня, до рівня постановки наукової задачі. Скільки таких є? :) Англійська не може виступати визначальним фактором присудження наукового звання. Буде потреба в англійській , буде знати. І до відома автора. 2 роки лише українські вчені мали доступ до англомовної періодики. Наразі відкрито тільки ІОР, якщо встигнеш. І ще одне. А навіщо нашим педагогам, політикам, економістам, філософам, історикам. соціологам, медикам і т.д., знати англійську? Вони ж не друкуються англійською, а лише тільки в наших "мурзилках". Реформу потрібно робити в науці і почати її потрібно не з англійської, а з вимогами до дисертацій і з ліквідацією совкової спадщини-"докторів наук" які і є перепусткою "свій-чужий", і шляхом до корупції. Досягнення в науці-визнання тебе. А ще потрібно обнулити академії з її членами. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • olpkol 16 октября, 21:40 Табачник та просто у захваті від "нової влади"! Саме тому він передав по естафеті гриневич кононенка перевіреного "українця" з мааскви ? Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Oxyz 16 октября, 20:35 Всю вузівську систему давно треба визнати фіктивною і розігнати всі ці псевдоуніверситети які є школами корупції. Хто з молоді хоче вищу освіту - сертифікат В2 в зуби і шуруй в гамерики-європи. От коли вони там вивчаться до рівня PhD тоді на основі цього контингенту і формувать дослідницькі універи. Всі ці псевдореформатори-аматори а-ля Квіт тіки затягують вирішення проблеми. Адміністративними заходами, трусливий Квіте, насамперед треба було академіків знешкоджувати.
    Nedolya 17 октября, 08:53
    Хто буде розганяти, Ви? За якими критеріями? Хтось не погодиться і скаже, що починати потрібно з Вас. Це все ми вже проходили, як би з водою не вихлюпнули дитину. Чим Ви тоді відрізняєтесь від радикалізму Ляшка. Гадаю, що всі проблеми в внз виникають внаслідок зовнішнього втручання, особливо МОНУ. Там сидять якісь клерки нижнього рівня, які ніколи не працювали в університеті, а може й не були студентами, і всім керують. Віддайте університетам автономію, нехай самі розбираються. А далі їхні проблеми. На те, що Ви пропонуєте, немає коштів. Хто платити буде, Ви?
    Oxyz 17 октября, 20:36
    Шановний пане Недоля. Шоб всіх розігнати за місяць - то треба залучати спецназ МВС, а якшо за кілька днів - то Правий сектор. До речі, з таких як я (науковців) почали ще в 90-х. Я тоді вивчив англійську десь за півроку і знайшов роботу закордоном - працював пост-доком в гамериках-європах. Відносно коштів - чомусь на ці школи корупції-комюнізму грощі знаходяться, а на основи цивілізації - зась.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • akbarallah 16 октября, 17:29 Господа! Зачем зайцу стопсигнал? Зачем английкий, если почти 100% научных публикаций университетов и НИИ на русском или украинском? Никакой трагедии – все получают сертификат В2 – народ у нас находчивый. У кого есть информация, что доцента или профессора уволили за отсутствие сертификата? НЕТ таковой - значит нет проблемы. Даже, если МОН скажет получать китайский – все будут иметь и такой сертификат. Пострадают преподаватели английского – потеря доходов. Дайте преподавателям заработать немножко, будьте доброжелательными..
    olpkol 16 октября, 21:41
    Там же написано забути про "рузькій мір" це цивілізаційний вибір та перетворення науки з шахрайської кантори в дійсно науку а не кацапську пародію.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • prepod 16 октября, 11:26 Університети повинні забезпечити вивчення англійської викладачами. Це очевидно, бо це їх прямий обов'язок. Але університети цого не роблять і не хочуть робити. Чому? Відповідь проста - управління університетів залишилося совковим. Ще з радянських часів університети перетворилися на такі собі замкнені структури з управлінням з ознаками закріплення. Тому будь-які ініціативи, які так чи інакше несуть загрозу нинішній системі університетів, ними блокуються. Через це ми будемо і надалі мати фахові видання, совкову систему атестації здобувачів, псевдоконкурси та інше. Ганебний факт: з'їзд університетів висунув в НАЗЯВО плагіаторів. Це повинно було б стати предметом розслідування, але цого не трапилось. Лояльність наших університетів до псевдонаукової діяльності чи імітації науки - це давно відомий факт. Не зрозуміло, чому університети України і МОН не хочуть відмовитися від цієї практики і почати відроджувати науку, в тому числі через контакти з європейськими університетами? Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Виталий Кушнир 16 октября, 10:47 Вимога щодо мови у тих авгієвих стайнях, у які давно перетворилося наше академічне середовище, є штучною, "рандомною", по суті, вона нічого реально не змінить. Не існує ніякого "постсовка", це фальшива ідеологема. Серед тих, хто не знає англ. мови, є гарні і некорумповані фахівці (також і ті, хто знає інші мови, наприклад). А спритні пройдисвіти трапляються і серед тих, хто мову вивчив. І абсолютно справедливим є аргумент щодо відсутності належних умов для вивчення мов. У тій же системі АН зарплати, вибачайте вже за таку банальність, анекдотично низькі, тупо заганяють людей у режим виживання. Таке враження, що вважається, що науковці мають жити за якісь інші доходи, у принципі, і вже на цій базі нибито займатися наукою. А зауваження п. Гройсмана про науку і "реальний сектор економіки" можуть надіхнути лише поцінвувачів театру абсурду. Цікаво було б спитати у цих реформаторів - яким би чином, приміром, історія чи фольклористика могли б інтегруватися у цей "реальний сектор"?
    prepod 16 октября, 11:41
    Шановний Виталий Кушнир! Ви будете здивовані, але п.Гройсман правий, а Ви допустилися помилки, коли написали, "яким би чином, приміром, історія чи фольклористика могли б інтегруватися у цей "реальний сектор""? Відповідь на це Ваше запитання, яке на Вашу думку має проілюструвати не достатнє розуміння урядом проблем науки, давно відома. В Англії частка ВВП від арт проектів порівняна з часткою ВВП від фінансового сектору. На культурі, на мистецтві, на історії, музеях і т.д. в світі давно і успішно заробляють. Звісно для цього потрібний науковий супровід. На жаль у нас про це не здогадуються навіть науковці культурологи, мовники та інші. Що знову ж таки визиває питання пріоритетів у українських дослідників.
    Виталий Кушнир 16 октября, 17:20
    Можливість заробляти на музеях і т.д. гарна річ, мабуть, і варта розвитку; тим не менш, у суспільстві, яке хоче бути хоча б відносно цивілізованим, завжди існує і має існувати наука, позбавлена комерційної складової. Справжні долідження істориків не дають практично нічого для тих самих екскурсій, вони існують в іншому вимірі, у принципі. Не можна міряти науку комерційною міркою! Я не заперечую потреби реформ, аж ніяк; але історія і т.п. за службі комерційних проектів дуже скоро стануть профанацією науки - яку звідти виженуть як "нахлібницю".
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Василий Тёртый 15 октября, 20:47 Понимаете ли в чём дело. 25 лет в сфере науки и в/о у нас крайне низкие ставки оплаты труда. Ниже даже среднего для страны уровня. Как следствие, в этот сектор шли люди, которые не имеют достаточных способностей, чтобы работать там, где платят больше. Я думаю это совершенно понятно. А те, кто имеет отношение к подготовке аспирантов, знают это и на своём опыте. Вот, знания английского на уровне В2 требуют от людей, которые в подавляющем большинстве не способны к овладению иностранным языком на таком уровне. Уровень зарплаты и, соответственно, средний IQ украинского доцента - это соответствующие уровни госслужащего, кассира в супермаркете и проч. сравнимых видов занятости. Вот потребуйте от людей на кассах в АТБ сертификаты В2. Что будет? Саботаж. Или кассы опустеют. Так же и с вузами. И сама Гриневич такая же, из этого же контингента.
    Oxyz 16 октября, 00:22
    Та у нас в західній європі касіри в супермаркетах таки англійською говорять. І IQ українських доцентів напевно десь біля рівня президента Порошенка, а у деяких і вищий, а от говорити на загальнозрозумілій англійській не хочуть. А як вони збираються іноземних студентів вчити?
    Василий Тёртый 16 октября, 01:57
    Порошенко прекрасно говорит на английском :) Как можно говорить о значимом среднем IQ украинского доцента, если они "не хотят" знать английский? Ситуация сама по себе косвенно указывает на их IQ в районе средних по местной популяции 90. Не-а, не может быть такого, чтобы зарплата на 3-4 тыс., а IQ на 130-150. Массово - не может. Я вам говорю - причина "преткновения" на английском - дефицит умственных способностей у массового соискателя ученых званий в Украине. Ну не могут они. Просто не могут.
    Василий Тёртый 16 октября, 02:00
    Если бы у нас была серьёзная журналистика расследований - у меня была бы серьёзная идея для журналистов: раскопайть, как сама Гриневич "стажировалась в Варшавском и Колумбийском университетах". Что-то у меня большие подозрения на тему её общения в ходе этого наверняка очень занятного процесса...
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Григорий Сергиенко 15 октября, 16:55 А знаете, почему "катавасия" именно вокруг английского? На В2 нужно сдавать кембриджский сертификат - его не купишь. Национальная ментальность нелетает на англо-саксонскую скалу. И ничего не может с ней сделать: тут или сдать или не сдать. Обойти не получится. Люди воют и кусают локти. Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Oxyz 15 октября, 16:04 А шо то за херсіфікат С2? У мене більше сотні публікацій в реферованих англомовних виданнях, і тепер навіть теоретично без цієї фігні мені доцентом/професором в Україні не буть? а в Європє ще можно? І чому такі вимоги саме до доцентів/професорів, а геніальність академіків поза підозрою?! Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Yurii Serguchev 15 октября, 12:04 Достойно глубокого сожаления, что деятельность Министерства науки и образования, которое по определению должно создавать условия для повышения уровня знаний в стране, является тормозом в продвижении курса государства на интеграцию в ЕС. Не вызывает сомнения, что свободное владение английским языком является необходимым для научных работников и не только. Без такого знания нет возможности успешно заниматься научной деятельностью, нельзя добиться достойной работы в европейских странах. Не эффективным для нас будет и безвизовый режим, если в своих будущих поездках в Европу мы не сможем общаться с населением этих стран, которое в большинстве объясняется на одном-двух иностранных языках. Поэтому дискутировать нужно не о том, необходимо ли работникам науки и образования свободно владеть английским языком, а о том, нужно ли Украине такое МОН, которое тянет страну назад. Відповісти Цитувати Поскаржитись
Реклама
Останні новини
USD 26.10
EUR 28.01