Соцмережі поРОЗУМНІшають

Оксана Онищенко 14 лютого 2014, 19:45
фото

Читайте також

"Революція соцмереж" — так дедалі частіше називають українську революцію. Комунікуючи, громадянське суспільство прокинулося, самоорганізувалося і намагається впливати на різні сфери життя. Як показує практика — часто досить ефективно. 

Група молодих учених зі Львова виступила з ініціативою: використати можливості соцмереж для висвітлення досягнень і проблем вітчизняної науки. Один із них, аспірант-археолог Євген Ткач, розповідає: "Ми знаємо обличчя й імена половини депутатів Верховної Ради. А чи відомі широкому загалу наші науковці? Навіть ті, що мають світове ім'я? Над чим вони працюють? Які відкриття зробили? Про це постійно ведуться розмови, нібито робиться безліч спроб та започатковується ініціатив для популяризації науки. Але поки що похвалитися немає чим. Це виклик усім нам. Потрібно змістити акценти в суспільстві. Маємо пишатися нашою наукою, усвідомлювати, що без неї немає майбутнього. І ініціювати зміни".

У чому суть ідеї? Про це ми розмовляли з паном Євгеном.

— У соцмережах є сторінки окремих людей, є групи, що об'єднують однодумців з якоїсь певної тематики. Але все це обмежені аудиторії. Вашу сторінку і допис на стіні у групі прочитає лише невелике коло людей. А тим часом є можливість зробити будь-яку публікацію у соцмережах доступною для необмеженої аудиторії — усієї мережі. Для цього біля публікації ставиться спеціальний символ # (так званий хештег) і якесь кодове слово. Наприклад, дописи в мережах, пов'язані з Євромайданом, позначаються #Євромайдан, з Автомайданом — #Автомайдан, з Олімпіадою в Сочі — #Сочі. Якщо ви хочете побачити всі публікації в мережі, присвячені, скажімо, Автомайдану, — вводите у пошуковику комбінацію #Автомайдан і отримуєте всі дописи, позначені цим символом. 

Ми подумали, що таким чином можна сформувати в соцмережах контент, присвячений вітчизняній науці. Пропонуємо всі дописи, статті й повідомлення, пов'язані зі сферою науки і освіти, позначати хештегом #розумні.

— Досить неочікувано. Чому не #наука або #science?

— По-перше — слово "розумні" милозвучне, викликає гарні асоціації. По-друге, ми хочемо, щоб за цим хештегом відфільтровувався лише український контент, який не перетинатиметься з відповідними англомовним і російськомовним сегментами мережі. Тому уникали збігів з іншими мовами. Нам, українцям, потрібно формувати свій науковий і суспільний простір. Наука — це наше майбутнє.

— Кому буде цікава інформація, позначена #розумні?

— Насамперед науковцям. Вони зможуть значно розширити коло спілкування, отримувати найсвіжішу інформацію від колег у різних куточках країни, брати участь у дискусіях, продукувати ідеї, поширювати інформацію про себе і свої досягнення. Звісно, у нас є наукові фахові видання. Але ж інформація цих видань призначена для обмеженої аудиторії. І таких можливостей для комунікації, як у соцмережах, вони не створюють. 

Відфільтрована і скомпонована інформація під хештегом #розумні буде цікава й освітянам. Популяризація наукових досягнень, повідомлення про найсучасніші з них — усе це оперативно можна буде побачити в соцмережі. Так, про це розповідають науково-популярні журнали, які видаються в Україні. Але вони здебільшого мають певну спеціалізацію і не є універсальними. Немає у нашій країні наукового видання, яке охоплювало б багатющий спектр тематики настільки ж масштабно, як це робить, наприклад, The Telegraph.

В усьому світі популярні Science Reports або New Science. У нас є не гірші за контентом видання. Але широкий загал мало про них знає. А тим часом гарну статтю можна позначити хештегом, вона піде в мережу, і її побачить величезна аудиторія. 

Хештег #розумні може бути корисний і для наукових інститутів та вишів. Звісно, у них вже є свої веб-сайти й сторінки у соцмережах. Але здебільшого там просто викладено якусь інформацію. Роботу варто вести в напрямку популяризації власної діяльності. Як це роблять усі поважні наукові установи — починаючи від NASA і закінчуючи Американською ботанічною радою.

У нас іще немає розуміння того, що інституції повинні не просто нести інформацію, а згуртовувати навколо своєї ідеї людей. А от у Європейському контенті соцмереж відбувається обмін інформацією і про студентів, і про наукові досягнення — це живі сторінки.

Важливо, щоб науковці й освітяни могли не лише обмінюватися інформацією, а й скоординувати свої дії для розв'язання спільних проблем. Це можуть бути найрізноманітніші питання — новий порядок захисту дисертацій, педагогічне навантаження на викладача, адміністративний тиск на інституції (як це було з Інститутом українознавства), фінансування державою науки тощо. Наукова і освітянська спільнота повинна активно омуні кувати між собою і з усією країною, вести публічні обговорення.

Така ініціатива важлива і для наших ЗМІ. Вона дасть змогу якісно моніторити новини світу науки, визначати пріоритетні теми (їх видно за кількістю коментарів, перепостів, лайків), бачити коло експертів (активних коментаторів, розповсюджувачів новин, авторитетних фахівців) і спостерігати відверті дискусії. Навіть якщо хтось не наважується висловити відкрито свою точку зору, він може просто поставити "лайк" біля близької йому публікації. Коли ти не один, коли ти відчуваєш підтримку однодумців — це дуже важливо. Великим плюсом соцмережі є й те, що її неможливо цензурувати й контролювати. 

— Чесно кажучи, складається враження, що науковці й освітяни мало спілкуються з професійних питань у соцмережах. Вони об'єднуються у групи. Але на форумах виявляє активність (аргументує, дискутує) невелика кількість учасників. І це переважно викладачі вишів чи вчителі. Науковці ж доволі пасивні. 

— З того, що спостерігаємо нині, — активність невелика. Та вона є. Зауважу, що існують професійні соцмережі для науковців — такі як мережа academia.edu. В ній зареєстровано понад 7 млн науковців, серед яких багато й українців. Але, звісно, хотілося б, щоб вони активно спілкувалися і поза межами професійного кола. Наша ініціатива якраз і покликана змінити ситуацію.

— А як виникла ідея популяризувати хештег #розумні?

— Ініціатори — це група молодих учених, які працюють над львівським едукаційним проектом "Академ Парк Вернадського". У рамках проекту ми спільно із Львівським палацом мистецтв організовуємо для зацікавленої громадськості науково-популярні лекції. Є визначена тематика, і нам потрібні фахові лектори-науковці. Як виявилося, знайти їх неабияка проблема. Необхідність омуні кувати й отримувати якомога більше інформації і спонукала нас ініціювати #розумні.

— Що означає назва проекту — "Академ Парк Вернадського"?

— При університетах є наукові, технічні парки, де над спільними проектами співпрацюють науковці, студенти. У нас — академічний парк. Ми співпрацюємо із Львівським студентським братством, молодіжною громадською організацією "Граніт". Але наш проект не сконцентрований лише на Львові. Маємо однодумців у Києві і Харкові.

До речі, свій проект ми назвали не лише на честь академіка Вернадського, а й на честь української антарктичної станції "Академік Вернадський". Наша наука нині перебуває в таких самих "складних кліматичних умовах", як і станція. Тому закликаємо всіх небайдужих — об'єднаймо зусилля, зробімо все, що від нас залежить, аби підтримати українську науку.

— То ви вже запустили в мережу хештег #розумні?

— Так, але це тільки перші кроки з реалізації ідеї. Підтримайте нашу ініціативу. Завдяки їй буде створено унікальний український контент, великий простір розумників, які матимуть умовний майданчик для спілкування. Це буде інформаційний потік, насичений цікавими темами, подіями. І всі зацікавлені сторони його наповнюватимуть, говоритимуть про Україну для України. Оперативно реагуватимуть на виклики суспільства й відчуватимуть його потреби. А головне — наука відчуватиме, що потрібна суспільству й державі. Наразі ж вона не може похвалитися суспільною увагою.

Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Немає коментарів
Реклама
Останні новини
Киев 25 °C
Курс валют
USD 25.10
EUR 28.03