Учений змінює професію

Петро Усатенко 12 листопада, 00:00
ученые наука

Читайте також

Популяризація науки —  справа рук самих науковців?

Чим займаються нині вчені і яких наукових проривів можна очікувати найближчим часом? Це не просто цікавить широкі верстви населення — платники податків хочуть (і мають право) знати, на які важливі дослідження витрачаються бюджетні кошти. Адже якщо вони цього не знають, тоді виникають незручні запитання: навіщо потрібна наука, яка тільки "проїдає" народні гроші? 

Розповісти в дохідливій і захопливій формі про досягнення сучасної науки, загадковий світ наукових експериментів покликані журналісти, що спеціалізуються на науковій тематиці, тобто наукові популяризатори. Таких і раніше можна було, як кажуть, перелічити на пальцях. На превеликий жаль, наукова журналістика в Україні сьогодні в занепаді, як і багато інших сфер суспільного життя. Її сплеск на початку 2000-х певною мірою стимулював всеукраїнський конкурс науково-популярних робіт та фотографій "Наука та інновації — суспільству", що проводився за сприяння НАН і МОН України та фінансової підтримки бізнесових структур. Збірник з півтора десятка кращих статей учасників конкурсу 2005 року, виданий мізерним накладом, зберігаю як раритет. 

З розвитком інтернету матеріалів на наукову тематику помітно побільшало. Останніми роками з"явилося немало сайтів, що популяризують науку. Правда, автори публікацій частіше самі науковці. 

Чи є запит у суспільстві на наукове знання, інтерес до найновіших результатів досліджень? Чи існує в Україні науково-популяризаторський рух і чи готові самі вчені йти назустріч суспільству? Із цими запитаннями напередодні "Днів науки" ми звернулися до трьох молодих дослідниць.

Юлія Безвершенко, кандидат фізико-математичних наук, заступник голови Ради молодих учених НАН України, віце-президент ГО Unia Scientifica:

— Попри песимістичну загалом картину, події останніх кількох років чітко демонструють, що наука українцям цікава. З'явилося кілька масштабних проектів і багато локальних ініціатив, що мають на меті популяризувати науку. Вони вже збирають тисячі відвідувачів у містах по всій Україні. 

Термін "популяризація науки" передбачає ознайомлення широкого загалу з результатами наукового прогресу, просвітницьку діяльність — як у плані висвітлення давно відомих науковцям фактів, так і популяризації науки як діяльності людини з метою пізнання. Хто це має робити? Хто за це має платити? Парадоксально, але держава від цих питань дистанціюється. З бюджету не фінансується жоден науково-популяризаторський проект. Щоправда, завдяки нашій ініціативі до Закону про наукову та науково-технічну діяльність внесено норму про те, що Національний фонд досліджень проводитиме також конкурси для підтримки такої діяльності. Але оскільки фонд, швидше за все, запрацює аж у 2018 році, наразі можемо покладатися тільки на себе. Так виходить, що популяризацією науки в нашій державі займаються в основному самі науковці, причому на добровільних засадах. Більшість науково-популяризаторських проектів є некомерційними, тому тримаються на роботі волонтерів і пожертвах благодійників. 

Чому дослідники цим займаються? З різних причин. Це і їхня зацікавленість у припливі нових світлих голів до власних наукових груп (а для цього потрібно, щоб школярі обирали відповідні спеціальності), і тривога з приводу інтелектуального рівня суспільства, і боротьба за імідж справжнього вченого на противагу шарлатанам і тим, хто купив собі дипломи й наукові ступені. Зрештою — заради одного з найкращих відчуттів, коли ти передаєш знання тому, хто їх хоче отримати і в кого палають очі. Головне, що є запит суспільства на пізнання. І це дає надію на майбутнє.

Наталія Атамась, кандидат біологічних наук, науковий співробітник Інституту зоології ім. І. Шмальгаузена, співорганізатор проекту "Дні науки":

— Колись російська популяризаторка науки Ася Казанцева завважила таку особливість поширення наукових ідей в Україні: на відміну від сусідів, у нас наука наблизилася до людей не через публікацію популярних книжок і статей, а через лекторії та інші формати живого спілкування із зацікавленою аудиторією. Це дуже точне спостереження. 

Нині в Києві, Харкові, Львові, Одесі, Дніпрі й інших містах України зустрічі з науковцями на різноманітних майданчиках для будь-якого віку, гаманця, рівня зацікавленості та освіти стають дедалі популярнішими. Щовесни Національна академія наук України проводить масштабний Фестиваль науки. Також уже кілька років існують цікаві некомерційні проекти — такі як "Наукові пікніки" і "15Х4", що проходять у багатьох містах України. 

Наш проект "Дні науки" — один з наймасштабніших популяризаторських заходів, який об'єднує близько десяти міст, десятки наукових установ, музеїв та університетів, сотні вчених. Уперше "Дні науки" з'явилися 2013 року як ініціатива молодих науковців одного з інститутів НАН України і швидко набули популярності. 

"Дні науки" проходять двічі на рік, навесні й восени. Їхня "фішка" — проведення заходів безпосередньо в наукових установах, на кафедрах університетів — тобто там, де насправді працюють українські вчені. Крім того, ми використовуємо різноманітні формати взаємодії з відвідувачами. Дослідники проводять не лише лекції, а й майстер-класи, демонстрації, екскурсії, виставки тощо. Будь-хто — студент, школяр, пенсіонер — зможе знайти для себе щось цікаве й дізнатися щось нове, поспілкуватися з представниками різних наукових напрямів, провести прості досліди під керівництвом фахівців.

Ми хочемо показати, що попри всі негаразди наука в Україні існує, результати наукових досліджень можуть буди зрозумілими і корисними, а наукове пізнання — це щонайзахопливіше заняття у світі. Усі заходи "Днів науки" безплатні. Для їх проведення ми залучаємо кошти благодійників, спонсорів і партнерів. 

Цьогорічні осінні "Дня науки" відбудуться 12—13 листопада (10 листопада — Всесвітній день науки в ім'я розвитку і миру) у семи містах України: Києві, Каневі, Львові, Харкові, Одесі, Івано-Франківську, Житомирі. Детальна програма — на сайті www.dni-nauky.in.ua

Ксенія Гулак, молодший науковий співробітник Інституту фізіології ім. О.Богомольця, редактор сайту "Моя наука":

— В англомовному Інтернеті є чимало цікавих і якісних науково-популярних ресурсів. Наукові журналісти, а іноді й самі вчені у власних блогах розповідають зрозумілою мовою про найновіші наукові відкриття, розкривають найскладніші теми. На жаль, україномовний Інтернет таким похвалитися наразі не може — в нас є лише кілька сайтів, що якісно популяризують науку українською мовою: "Станіславівський натураліст", "Молекулярно про рак", "Про біологію українською" та кілька інших. Більшість же сайтів, якщо й пишуть про науку та наукові новини, то перекладають текст з російської або англійської, без перевірки достовірності інформації та посилань на першоджерела. 

Тому, коли в 2011 році у групи вчених Інституту фізіології ім. О.Богомольця НАН України з'явилася ідея взятися за просвітництво широких верств суспільства, вони одразу подумали про науково-популярний сайт. На наступних зустрічах науковців у затишній Астрономічній обсерваторії Київського університету народився маніфест популяризаторів, в якому було заявлено про інтелектуальну кризу в Україні, а також сформульовано заходи для її подолання: науково-популярні лекторії, зустрічі з ученими, телепередачі про науку, створення порталу в Інтернеті, де збиралася б уся інформація про популяризацію науки в Україні. Сайт і маніфест назвали "Моя наука" (http://my.science.ua/). 

Нині "Моя наука" містить уже кілька сотень науково-популярних статей, написаних як досвідченими науковцями, так і студентами наукових спеціальностей. Календар науково-популярних подій постійно наповнений актуальними подіями: лекціями, екскурсіями до лабораторій, цікавими дослідами для дітей тощо. Автори порталу зібрали все, що є науково-популярного в українському Інтернеті, в каталог "Мережа про науку". На сайті також є відео лекцій та телевиступів науковців. Крім того, команда "Моя наука" започаткувала багато проектів популяризації науки "в реальному житті": лекції з еволюційної біології — "Київський клуб "Еволюція", медицина для неспеціалістів — "Народні читання імені Никанора Хржонщевського", лекції про молекулярні механізми хвороб для студентів-медиків — "Молекула.клуб" і, звісно, всеукраїнський проект "Дні науки".

Теги:
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
4 коментаря
  • Евгений Гаев 17 ноября, 18:28 Ми, волонтери-науковці, що об"єдналися у АнтіПлагіат та ДисерГейт, маємо за мету очищення вітчизняної науки. Для початку, займаємося проФФесором януковичем, https://petition.president.gov.ua/petition/29303. Допомагайте нам, науковці і не-науковці! І зараз головне -- 1) підпишіться, 2) розповсюджуйте. Треба зібрати 25 000 підписів! Гаєв Є.О., проф. доктор техн. наук Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Евгений Гаев 17 ноября, 18:28 Уважаемый Oxyz, Вы хоть одного академика в этой статье видите? В том то и дело, что академики идут в одну какую-то сторону, а молодые дарования АН Украины -- в другу, в европейскую сторону. Есть и среди академиков молодые душой, я таких знаю. Но в целом -- все морально престарелые... Більше читайте тут: http://gazeta.dt.ua/SCIENCE/ucheniy-zminyuye-profesiyu-populyarizaciya-nauki-sprava-ruk-samih-naukovciv-_.html Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • akbarallah 12 ноября, 21:24 ГОСПОДА! Самореклама – это приятно для самого себя. Но разница между достижениями украинской науки (за всю ее историю) и евро-американской как в совковом анекдоте о Каспарове и Брежневе: Каспаров играет e2-e4, а Брежнев e2-e2. Відповісти Цитувати
  • Oxyz 12 ноября, 14:26 Популяризуй, не популяризуй - від академіків отримаєш 0. Відповісти Цитувати Поскаржитись
Реклама
Останні новини
USD 25.77
EUR 27.74