Майдан 2.0, або Як рятують життя і долі

Анна Гулевська-Черниш 21 березня 2014, 17:45
Майдан

Читайте також

Коли 21–22 лютого парламент України ухвалив доленосні рішення для країни, для багатьох настала довгоочікувана перемога. Перемога, яка стала символом тримісячної боротьби Майдану за свободу, гідність і майбутнє. В той момент іще ніхто не припускав можливості інтервенції Росії. Ніхто не думав, що за тиждень-два слово "війна" увійде в ужиток кожної родини. Увагу було сфокусовано на новій владі, формуванні Кабміну й очікуванні реформ. Але саме в цей період для певної групи людей (і для мене особисто) розпочався новий Майдан — 2.0. Його фокус — порятунок життів і доль людей, постраждалих у криваві лютневі дні.

Що залишається
поза кадром

Ще й досі невідома точна кількість людей, поранених і загиблих у результаті жорстких київських протистоянь січня-лютого. На 17 березня Євромайдан SOS має дані щодо
119 загиблих та 183 зниклих безвісти. І досі невідомо, скількох людей поховав у собі палаючий Будинок профспілок. Але те, що кілька десятків поранених згоріли заживо, — уже факт. За свідченням деяких експертів, у нас відсутнє сучасне якісне обладнання, яке допомогло б зробити належну експертизу на місці трагедії. Ще два тижні тому шукали партнерів для придбання його за кордоном. 

Болюче питання й щодо поранених. Адже багато хто намагався уникнути контактів з державною медициною, пам'ятаючи, як у січні поранені з Грушевського замість лікарні потрапляли прямісінько в СІЗО. Отримавши першу допомогу в польових шпиталях, люди "розчинялися" по квартирах, приватних медичних закладах, таємно поверталися додому… Багато з тих, хто все ж таки потрапив до київських лікарень, реєструвалися під вигаданими прізвищами. 

Тим часом Міжнародний координаційний центр з гуманітарної допомоги, створений за сприяння Ольги Богомолець, спільно з Євромайданом SOS на основі офіційних даних МОЗ і списків волонтерів, які чергували в лікарнях, польових шпиталях тощо, складає реєстр поранених. На 17 березня він налічував понад 460 постраждалих. Але це початкові дані. Деякі джерела стверджують, що в офіційних списках МОЗ — 750 поранених, а волонтерських — близько 3 тис.

Як рятували поранених

18 лютого свою діяльність оперативно поновили волонтерські ініціативи "Варта у лікарні", "Народний шпиталь", "Допомога постраждалим у Києві", які в січні надавали першу "підпільну" допомогу постраждалим на Грушевського.

Потоки приватних пожертв знову річкою почали стікатися до лікарень. Нові шпиталі розгорнули на базі київських церков усіх конфесій. А сотні волонтерів були готові прийти на допомогу — приготувати їжу, принести одяг і постільну білизну. 

23–24 лютого, коли загроза арештів у лікарнях минула, з польових шпиталів туди було переведено всіх важкопоранених. Проте чимало з них, переважно з важкими вогнепальними пораненнями, перебували на межі життя і смерті. За ініціативи Ольги Богомолець їх почали відправляти за кордон. Завдяки її зусиллям та інших волонтерів прийняти таких поранених на лікування погодилися Польща, Литва, Німеччина, Австрія, Словаччина. І на 11 березня, за даними Міжнародного координаційного центру, на лікування за кордон було вивезено 219 осіб. 

Відсутність адекватних рішень з боку уряду, і передусім МОЗ, змушувала волонтерів навіть без медичної освіти самотужки шукати шляхи порятунку поранених. Так, 5 березня десятьох хлопців відправили на лікування до Ізраїлю. Четверо з них мали вогнепальні поранення хребта (один навіть пережив клінічну смерть). Від них відмовилися європейські клініки. Але за три дні було знайдено інші. За приватні кошти (65 тис. євро) найняли німецький реанімобільний літак, внесли депозити на лікування (220 тис. дол.). Відтак зроблені операції дали цим хлопцям надію на продовження повноцінного життя. Але потрібно знайти ще 300 тис. дол. для оплати рахунка за перші десять днів роботи ізраїльської клініки. Чи готовий це зробити український уряд?

Однак у найважчому стані перебувають нетранспортабельні, яких неможливо було вивезти за кордон. Сьогодні їм потрібні не гроші й ліки, а медики-фахівці, які допомогли б визначитися з тим, як саме можна врятувати їхні життя. Адже, на жаль, є факти, що за кордоном наших хлопців рятували ще й від занесених у київських лікарнях інфекцій, робили повторні операції і ставили нові діагнози. І це те, над чим усі ми повинні задуматися.

Минуло вже більш як три тижні, а ще чимало постраждалих залишаються у київських та лікарнях за місцем проживання або досі перебувають на Майдані. Потоки приватних пожертв на поранених зменшилися. На допомогу їм прийшли благодійні фонди.

"Важка артилерія" приходить на допомогу

Події останніх місяців засвідчили — благодійні фонди не спроможні оперативно реагувати в екстремальних ситуаціях. Особливо, коли питання стосується підтримки "тут і зараз". Наявність власних програм, критеріїв і вимог, важливих для прозорої діяльності фондів, заважають їм оперативно реагувати на ситуацію, вимагаючи певного часу для ухвалення рішень. А час деколи — це людське життя... 

З іншого боку, фонди можуть стати надійним джерелом довгострокової підтримки. Таких, правда, в Україні наразі небагато.

Вперше газ на Грушевського пустили 19 січня, а першу благодійну програму на підтримку постраждалих "Гуманітарна солідарність", ініційовану українськими письменниками С.Жаданом, О.Забужко, А.Курковим та екс-міністром охорони здоров'я В.Князевичем разом з МФ "Відродження", було анонсовано лише 5 лютого. За словами виконавчого директора фонду "Відродження" Євгена Бистрицького, "фахівці програми зараз супроводжують звернення 46 потерпілих, яким у багатьох випадках потрібне не лише разове медичне втручання, а й належна довгострокова реабілітація, протезування. 

Ми особливо наголошуємо на тому, що наша ініціатива спрямована на допомогу всім потерпілим, з будь-якого боку барикад. Тут не має бути жодних дискримінаційних перешкод. До зміни влади в країні представники МВС не йшли на контакт із громадськими благодійними ініціативами. Тепер ситуація змінилася, і ми вже надали допомогу одному з потерпілих правоохоронців, який перебуває у важкому стані. Усі рішення щодо надання коштів за програмою ухвалює незалежна експертна рада, до складу якої входять медики та громадські діячі. "Гуманітарна солідарність" заснована на принциповій позиції фонду "Відродження" — повна прозорість видатків і надходжень програми. Ми не приймаємо коштів готівкою. Тільки через спеціальний рахунок фонду. Дуже активно нашу програму підтримують закордонні інституції, згідно із законодавством України. За короткий період від зарубіжних фондів, підприємств та фізичних осіб надійшов 1 млн 120 тис. грн. Найбільші внески надали уряди Естонії, Канади, українська громада у Великій Британії та Балтиморі (США). Активно долучаються до благодійної допомоги і небайдужі українці. Фонд зробив і власний внесок, який може збільшуватися відповідно до виникнення нагальних потреб".

Події 18–20 лютого змусили активізуватися й інші благодійні фонди. 

20 лютого фонд "Соціальне партнерство" (засновник Л.Черновецький) оголосив про виділення 10 млн грн на підтримку сімей загиблих. Як стверджує його президент Артем Макеєв, "до 14 березня ми допомогли 61 родині. Рідним, які зазнали втрати, надали допомогу на загальну суму 6,1 млн грн — кожній родині по 100 тис. грн". 

21 лютого Фонд Р.Ахметова "Розвиток України" закупив для 17-ї лікарні травматологічні дрилі на суму 143 тис. 725 грн. Також було вирішено допомогти сім'ям загиблих на Майдані — як активістів, так правоохоронців. "Аби розподіл коштів був прозорим і зрозумілим, до процесу залучено журналістів, представників громадських організацій, зокрема Євромайдану SOS, керівників підрозділів правоохоронних органів. Основні принципи — соціальна справедливість та індивідуальний підхід до кожної родини. Вже відбулося перше засідання, де розглядалося питання про надання допомоги родинам Небесної Сотні. Ухвалено рішення стосовно перших 25 сімей — загальна сума допомоги становить 2,6 млн грн, з яких 1,8 млн — для 18 неповнолітніх дітей, 825 тис. грн — 20 дорослим (рішення щодо чотирьох дорослих іще на розгляді).
17 березня відбулося засідання експертної ради з надання допомоги родинам 17 загиблих  військовослужбовців і міліціонерів. У дев'яти родинах залишилося 15 неповнолітніх дітей віком від двох місяців до 16 років, у семи загиблих — батьки-пенсіонери. Сума допомоги сім'ям становитиме 2 млн
50 тис. грн", — зазначає директор фонду Анатолій Заболотний. 

З міжнародних фондів першим на трагічні події в Києві відгукнувся Європейський фонд за демократію. Його президент Єжи Романовські зазначив, "що зазвичай фонд підтримує законодавчі реформи й ініціативи, спрямовані на розвиток демократії, і ніколи не займається адресною допомогою. Проте оскільки українці на Майдані обстоювали демократичні перетворення в Україні, ми ухвалили оперативне рішення спрямувати 100 тис. євро на адресну допомогу". Через своїх партнерів у Києві фонд передав кошти постраждалим на Майдані. 

Одним з партнерів цього фонду виступив Український форум благодійників (УФБ). "Ми обрали для себе формат одноразової фінансової допомоги в розмірі від 500 до 8 тис. грн, залежно від стану постраждалого та його потреб, — зазначає керівник програм УБФ Дар'я Непочатова. — Декому потрібні кошти на квитки додому, а комусь — реабілітація в санаторії після вогнепального поранення. На 14 березня таку допомогу отримали 92 особи (загальна сума — 186,9 тис. грн). 

Співпрацюємо з лікарнями, до яких потрапляли постраждалі, а також з окремими волонтерами, які взяли під опіку важкопоранених після кривавих подій. Оскільки величезна кількість постраждалих не потрапила до лікарень, важливим партнером для нас став медпункт Майдану, що на вулиці Городецького. На лікування туди постійно приходять люди з ампутованими пальцями, обмороженими кінцівками, контузіями від шумових гранат, з отруєнням газом тощо. Отримавши відповідну медичну послугу в медпункті, вони продовжують свою роботу "на барикадах". А ми намагаємося хоч мінімально їм допомогти, адже, наприклад, навіть на те, щоб купити зручне взуття (після обмороження ходити в старому нестерпно боляче), вони не мають коштів". 

Отже, сьогодні вже відбувається активна фінансова підтримка з боку фондів, а також приватних осіб через особисті рахунки сімей поранених та загиблих на Майдані. Проте деякі фонди та благодійні організації почали готуватися до інших форм підтримки, бо фінанси не завжди є ключовим засобом.

Так, благодійна організація "Джойнт" запросила до Києва трьох експертів з ізраїльської коаліції психологів, які працюють з травмами. Вони готуватимуть кілька груп київських фахівців для роботи на новоствореній "гарячій" лінії психологічної підтримки. Також вони готові спланувати й провести тренінги для інших психологів, задіяних у роботі з населенням. Адже психологічні травми сьогодні є однією з гострих проблем не тільки киян.

Минулого тижня свій візит до МФ "Карітас Україна" завершив австрійський експерт Раймер Тайтлєнгер, котрий має колосальний досвід роботи з великими кризовими проектами в Туреччині, Японії, на Гаїті і т.д. Він допоміг фонду розробити якісну методологію роботи й ефективну схему надання опіки постраждалим унаслідок масових протестів в Україні. Днями Карітас дає старт роботі мережі психотерапевтичних центрів по всій країні, які надаватимуть різноманітні соціальні й психологічні послуги сім'ям постраждалих. 

Проте важливим питанням для суспільства залишається довгострокова підтримка цих сімей, яка буде потрібна впродовж 2–5 років.

Ініціатива довгострокової підтримки 

21 лютого кілька небайдужих людей зрозуміли, що родини загиблих і постраждалих не повинні захлинутись у хвилі допомоги, яку їм активно збиратимуть перший час після трагедії. Допомога має бути тривалою і відповідною потребам. Про героїв та їхні сім'ї маємо піклуватися постійно й системно. А, отже, мусимо гуртуватися. 

Так у Фейсбуці з'явилася ініціатива "Допомога родинам загиблих на Майдані". За п'ять днів кількість учасників ініціативи збільшилася до 18 людей та організацій, готових ділитись інформацією, працювати з родинами й координувати свою підтримку в команді. Ініціатива поставила за основну мету два завдання: збирати й перевіряти інформацію щодо родин та їхніх потреб; координувати зусилля тих, хто хоче допомогти підтримати родини загиблих на Майдані. Технічним партнером Центру став БФ громади Приірпіння.

Благодійний марафон "Небесна Сотня" на 5 каналі, який відбувся 24 лютого, зібрав за добу 17 млн грн на рахунок Фонду громади Приірпіння, за дві — вже майже 26 млн . І це був тільки початок. Небайдужість людей вразила. Стало зрозуміло, що зібрані кошти, які мають працювати також у тих екстрених випадках, коли лікувати важкопоранених потрібно тут і зараз, можуть бути використані і для надання довгострокової допомоги.

Було вирішено створити новий фонд — "Центр допомоги постраждалим на Майдані "Родина Майдан". Усі гроші з рахунків БФ громади Приірпіння перейдуть на рахунки нового фонду після завершення його офіційної реєстрації. На 14 березня загальна сума на рахунку БФ громади Приірпіння становила 48 млн 84 тис. 27 грн (із суми відраховано 2 млн 220 тис. грн вже здійснених виплат) плюс 2 тис. 906 євро, плюс 2 тис. 654 дол. На інших карткових рахунках — 290 тис. 27 грн і 2 тис. дол. (з урахуванням здійснених виплат). На платформі GlobalGiving від 198 благодійників було зібрано 19 тис. 723 дол.

З рахунка Фонду громади Приірпіння перераховано понад 2 млн грн для оплати літака в Ізраїль та внесення депозиту на лікування наших хлопців, про яких ішлося вище.

Проте офіційний старт програм тривалої підтримки заплановано на 1 червня 2014 року. До того часу Центр "Родина Майдан" повинен, по-перше, разом з іншими партнерами завершити складання повної бази загиблих і постраждалих зі статусом наданої допомоги та оцінкою майбутніх потреб. По-друге, скласти мапи потреб кожної родини. По-третє, визначити критерії, за якими оцінюватимуться необхідність, форма та розмір допомоги. Адже йдеться не лише про фінансову підтримку, а й про юридичний, соціальний та психологічний супровід.

Стати гарантами порядності та контролювати правомірність діяльності новостворений фонд запросив відомих людей, вчинки й репутація яких мають суспільну довіру. Бути членами Наглядової ради вже дали згоду Ольга Богомолець, Мустафа Найєм, Сергій Жадан і Ольга Герасим'юк. Виконувати аудит діяльності Центру "Родина Майдан" погодилися відомі міжнародні аудиторські компанії EY (раніше Ernst&Young) і PwC Україна (PricewaterhouseCoopers).

Що непокоїть благодійників

Події останніх тижнів знову увиразнили невирішені системні проблеми. 

Сьогодні перед благодійними фондами, що надають індивідуальну підтримку пораненим і сім'ям загиблих, постало питання сплати податку на дохід фізичних осіб у розмірі від 15 до 17%. Цей податок виникає, якщо сума пожертви перевищує 1710 грн. Та коли йдеться про оплату рахунків за лікування в десятки тисяч доларів, хочеш не хочеш, а задумаєшся — рятувати життя чи платити податок? Наразі юристи благодійних фондів та організацій готують зміни до Податкового кодексу України, які відповідають сучасним європейським стандартам благодійної діяльності. Сподіваємося, що вони знайдуть підтримку в Кабміні та Верховній Раді.

Досі залишається незрозумілою доля гуманітарної допомоги поляків, яку вони спрямували на Майдан іще в січні. Минулорічні зміни до законодавства майже заморозили надходження "гуманітарки" в Україну. Потрібно визначити критерії та виробити прозорий і чіткий механізм, який дозволяв би швидко визначити, що є контрабандою, а що — гуманітарною допомогою. Адже якщо не внести змін до Закону "Про гуманітарну допомогу", у критичний момент нас може очікувати гуманітарний колапс.

Найпоширенішим інструментом збирання масових благодійних пожертв протягом останніх місяців стали приватні картки. Більш вагомі суми перераховували на рахунки благодійних фондів. Проте міжнародний досвід показує, що найдієвішим сучасним способом збирання пожертв є благодійні смс. Але в Україні, на відміну від західних країн, з кожної есемески береться податок у розмірі 45%, що повністю нівелює цей процес.

14 березня Міноборони звернулося до всіх мобільних операторів з проханням виділити окремий короткий номер для збирання пожертв від населення на підтримку армії. А Мінфінансів готує розпорядження про звільнення таких смс від оподаткування. 

Цей факт викликав у благодійників обурення. Чому спеціальні умови знову створюються для окремих випадків? Чому проблема не вирішується комплексно? А якщо, не дай Бог, знову терміново знадобиться збирати кошти на порятунок поранених? УФБ, спільно з юристами мобільних операторів, вже підготував необхідні зміни до законодавства, які найближчим часом буде зареєстровано в парламенті. Сподіваємося, що їх підтримають уряд і депутатська більшість.

Насамкінець...

Останній місяць засвідчив, що новий уряд країни почав активно користуватися "гаманцями" співвітчизників для розв'язання власних проблем. Нині громадяни масово скидаються на медицину, армію, журналістику тощо. І це при тому, що вони сплачують податки. Тобто благодійність стає паралельним джерелом фінансування державних зобов'язань до державного бюджету. 

Звичайно, наразі українці, борючись за власну незалежність, готові йти на ці пожертви. Але... це не має стати нормою. Уряд повинен знайти нові "рецепти" управління бюджетом, створюючи сприятливі податкові умови для соціальної відповідальності бізнесу та приватних благодійників. 

Крім того, всі громадяни хочуть бути впевнені, що їхні пожертви використовуються виключно за призначенням. Інакше загальне розчарування після збирання пожертв на так і не побудовану "Лікарню майбутнього" здасться квіточками у порівнянні з можливою катастрофою людської довіри до благодійності.

Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Немає коментарів
Реклама
Останні новини
Курс валют
USD 25.33
EUR 28.60