Постмайданна благодійність: підсумки року і... мрії

Поділитися
Мільйони гривень благодійних коштів витрачено на ліки через нездатність Міністерства охорони здоров'я вчасно провести закупівлі. Тисячі переміщених сімей живуть у нужді через відсутність Закону про гуманітарну допомогу в кризовій ситуації, який би регулював, зокрема, рівномірний розподіл допомоги. Сотні випадків шахрайства зі збором коштів у вуличні скарбнички трапляються через відсутність законодавчої бази для передачі благодійних смс. Але благодійний сектор, попри перелічене, весь рік гарує, креативить, оптимізує, а головне - дає надію сотням тисяч українців, які потребують допомоги.

Мільйони гривень благодійних коштів витрачено на ліки через нездатність Міністерства охорони здоров'я вчасно провести закупівлі. Тисячі переміщених сімей живуть у нужді через відсутність Закону про гуманітарну допомогу в кризовій ситуації, який би регулював, зокрема, рівномірний розподіл допомоги. Сотні випадків шахрайства зі збором коштів у вуличні скарбнички трапляються через відсутність законодавчої бази для передачі благодійних смс. Але благодійний сектор, попри перелічене, весь рік гарує, креативить, оптимізує, а головне - дає надію сотням тисяч українців, які потребують допомоги.

Цифри

Соціологічна служба Центру Разумкова спільно з фондом "Демократичні ініціативи", на замовлення УФБ, з 14 по 22 листопада 2015 р. провели соцопитування за підсумками волонтерської і благодійної діяльності нинішнього року.

Результати опитування свідчать: рівень активізації суспільства та участі у волонтерстві і благодійності трохи знизився, порівняно з 2014 р., однак значно перевищує показники домайданного періоду.

Так, 2015 р. у волонтерську діяльність було залучено 13% населення, що на 2% не дотягує до результатів 2014-го (у 2012-му - 9%). І саме 2% опитаних зазначили, що активно займалися волонтерством у 2014-му, а тепер відпочивають.

Загальна втома й економічна ситуація в країні позначилися і на рівні фінансової підтримки різних благодійних ініціатив. Якщо у 2014 р. 63% населення хоча б раз зробили благодійну пожертву, то в 2015-му таких було на третину менше - 41%, хоча досі ще вдвічі більше, ніж у 2012-му.

Знизилася й сума благодійної пожертви. У 2014-му 35% опитаних пожертвували від 101 до 500 грн. Нинішнього року найвищий показник (26%) тих, хто витратив на добродійність від 51 до 100 грн.

Скарбнички для пожертв досі ще залишаються основним інструментом для збору благодійних коштів. Ними скористалися близько 64% тих, хто надав матеріальну допомогу. 25% перераховували на благодійність певний відсоток від своєї зарплати, 12% переказували кошти через картку Приватбанку. І лише 5% опитаних жертвували через Інтернет або банківський рахунок.

Як і 2014-го, пріоритетною сферою волонтерства й надання матеріальної допомоги залишилася підтримка української армії, включно з допомогою пораненим, але вона знизилася з 77 до 39%. Майже не змінився показник допомоги переміщеним особам (7%). Близько 20% допомагали тим, хто опинився у складних життєвих обставинах.

Є й позитивні тенденції - лише 1% населення вважає, що бути благодійником у нашому суспільстві не престижно.

Факти

Зменшення благодійних ресурсів позначилося на діяльності неформальних волонтерських/благодійних ініціатив. Багатьом із них, активним у 2014-му, довелося згорнути свою діяльність. Частина ж найбільш активних інституалізувалася, зареєструвавши благодійні або громадські організації, як, наприклад, "Станція Харків" або Центр допомоги переміщеним особам на Фролівській. Сьогодні це вже не просто група волонтерів, а зареєстровані благодійні фонди з різноплановою діяльністю та джерелами фінансування.

Таким чином, упродовж останнього року український благодійний сектор поповнився рядом нових інституцій, які пройшли "бойове хрещення" Майданом і АТО. Вони принесли нове бачення, ентузіазм і підходи, склавши достойну конкуренцію в залученні ресурсів організаціям-ветеранам і ставши стимулом для впровадження нових інструментів залучення коштів.

Крім того, з'явилося кілька нових фондів, створених приватними особами та їхніми родинами, - наприклад, фонди родин Загорій та Нечитайло. Позитивний особистий досвід надання допомоги нужденним і реалізація якихось важливих суспільних проектів надихають людей на створення власних благодійних інституцій.

"У році, що минає, - підбиває підсумки голова правління УФБ, виконавчий директор фонду "Відкриті серця України" Євген Полтенко, - підтримка благодійного сектору корпоративними донорами продовжувала зменшуватися. "Видихається" і сплеск громадянської активності. З певним запізненням в Україну прийшли ресурси міжнародних організацій, переважно на соціальну інтеграцію ВПО та демократизацію суспільства. Тому благодійним організаціям, які займаються вирішенням інших соціальних проблем, доводиться розвивати інноваційні інструменти фондування своїх проектів, насамперед соціальне підприємництво та онлайн-платформи.

На думку представників сектору, успішними нинішнього року були проекти, побудовані на залученні працівників великих бізнес-компаній. У тренди цього року стрімко вирвалася і "спортивна" благодійність: марафонів, велопробігів, турнірів з боулінгу та інших спортивних заходів стало більше в рази, і вони залучили багато нових прибічників добрих справ. Так, наприклад, "Пробіг з вірою в серці", що проходив у Києві, Вінниці, Львові, Херсоні та Кременчуці, зібрав цього року 1,4 млн грн на благодійні проекти у сфері охорони здоров'я.

Поряд із розвитком інноваційних інструментів збору благодійних коштів, поступово починає змінюватися ставлення до пожертв самих благодійників. На думку президента Garage Gang і керуючого партнера краудфандингової платформи "BIG IDEA" Ірини Соловей, нинішнього року чітко простежується зародження нового тренду в культурі благодійності - підтримка розвитку як в обласних, так і в районних масштабах.

"За результатами Спільнокошту, фінансова підтримка проектів локального значення виразилася в сумі 1,4 млн грн, національного - 2,4 млн. Приріст надходжень на обох рівнях - стовідсотковий. З кожним роком стає більше проектів, які збирають суми, вищі за задекларовані на старті. У середньому від 105% виконання плану в 2012-му - до 124% у 2015-му. Це свідчить про потенціал соціального інвестора в Україні та рівень його довіри. Понад 10% благодійників підтримали два і більше проектів. Насамперед здобувають підтримку найбільш життєздатні проекти, що робить так звану стратегію "ефективної пожертви" (залучення благодійних внесків з позиції віктимності) недієвою. Поступово формується спільнота професійних філантропів, здатних змінювати середовище інвестуванням у перспективні проекти і найбільш дієздатні команди. Соціальні інвестиції (людські ресурси) для розвитку залучають ті, хто вміє комунікувати свою здатність забезпечити зміни", - вважає Ірина Соловей.

Проте адресна допомога досі ще серед пріоритетів добродійників. Так, згідно з підсумками року Української біржі благородійності, на різні благодійні проекти було зібрано близько 23 млн грн. При цьому більшість зібраних коштів призначалася на допомогу хворим дітям і дорослим. БФ "Таблеточки" нинішнього року зібрав на свої проекти у сфері допомоги онкохворим дітям близько 20 млн грн.

Благодійники

Бездіяльність держави - головна причина таких великих благодійних витрат у сфері охорони здоров'я. Так вважають представники благодійного сектору.

"У 2015-му потреби і категорії осіб, які потребують підтримки, істотно розширилися, - ділиться спостереженнями президент МБФ "Запорука" Наталія Оніпко. - Ситуація в країні не дозволила фонду працювати на розвиток. Він надавав тільки додаткові послуги, не гарантовані державою. Занадто багато ресурсів пішло на надання адресної допомоги. Інфляція і зростання курсу валют призвели до подорожчання медпрепаратів. На жаль, держава не виконала своїх зобов'язань, - ліки, від яких залежить життя українців, не закуплені". З цим згодна і засновник БФ "Таблеточки" Ольга Кудіненко: "Замість реальних змін і допомоги, третьому сектору, що, по суті, закривав усі дірки уряду, вставлялися палиці в колеса. Держзакупівлі ліків для дітей із онкологічними захворюваннями проводяться тільки в грудні. І знову зрозуміло - без звичайних громадян усі, хто потребує допомоги, просто не виживуть".

Однією з важливих подій для благодійного сектору цього року стало відкриття професійної програми магістерського рівня "Управління неприбутковими організаціями" при Католицькому університеті. Керівники ряду благодійних фондів і організацій уже стали її першими студентами.

Гуманітарники й волонтери

Уже майже два роки Україна перебуває у стані воєнного конфлікту. Тисячі поранених, загиблих і мільйони ВПО внаслідок воєнних дій - біль, покалічені долі і масова потреба гуманітарної допомоги. Але за ці майже два роки закону, який би врегулював процес надання гуманітарної допомоги в період конфлікту, так і не прийняли.

Питання закону порушувалося на дипломатичному рівні як одна з необхідних умов надання міжнародної гуманітарної допомоги ще у вересні 2014 р. На презентації програми гуманітарної допомоги Україні в лютому 2015-го, яка проводилася спільно з координатором системи ООН в Україні Нілом Вокером, віце-прем'єр-міністр, міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко заприсягся найближчим часом прийняти необхідні законодавчі документи, які дозволять швидко й безперешкодно надавати гуманітарну допомогу всім, хто її потребує. Рік закінчується, але єдине, що Кабмін зміг "народити" за цей час, - законодавчий "експромт", який зобов'язав Мінфін із березня нинішнього року видавати благодійним організаціям дозвіл на надання гуманітарної допомоги. Однак як це робити, міністр Н.Яресько, чиє відомство є автором законодавчої ініціативи, відповісти не змогла. Окреме "спасибі" - міністрові соціальної політики П.Розенку, який просто "розчинив" новацію в чинній системі управління гуманітарною допомогою.

Усвідомивши безнадійність Кабміну, наприкінці весни представництво ООН в Україні звернулося по допомогу до АП. Все літо представники українських і міжнародних організацій, які надають гуманітарну допомогу, корпіли спільно з юристами ООН, парламенту й АП над розробкою нового законопроекту. Він був виписаний, погоджений з міністерствами.... і досі покоїться в надрах АП. У ВР його так і не внесли. І гуманітарна допомога щодня надається тисячам нужденних не завдяки, а всупереч…

"Перед тими, хто надає гуманітарну допомогу, стоїть низка викликів, - ділиться досвідом виконавчий директор БФ "Благополуччя дітей" Тетяна Басюк. - По-перше, це відсутність єдиної бази даних щодо людей, котрі отримують допомогу. Через це багато хто залишається у стані гострої нужди. У Дніпропетровській області, наприклад, гуманітарні організації домовилися на звороті картки ВПО ставити позначки про те, хто і яку допомогу видав. Тут-таки почалися масові "втрати" карток і отримання чистих дублікатів...

Для надання необхідної адресної допомоги нужденним потрібен чіткий аналіз потреб на місцях. Зробити це можуть лише місцеві соціальні працівники або локальні організації. Соцпрацівників Кабмін скоротив ще торік, а якісних місцевих організацій, здатних виконати це завдання, - мало. Ось і виходить, що великі гуманітарні місії не в змозі дійти до кожної квартири, оцінити реальну ситуацію родини і мусять працювати через посередників. У результаті, доля окремої допомоги залишається невідомою.

Не вирішене й питання з офіційною звітністю про видану гуманітарну допомогу. Ми складаємо списки всіх, кому її видаємо. Але фізично не в змозі внести весь цей масив даних у бухгалтерські та податкові програми. Якби кожна організація вводила ці дані, то податкова система вже давно увійшла б у "штопор", - для їх обробки довелося б у рази розширювати штат".

Гострим залишається питання гуманітарної допомоги на окупованих територіях Донецької та Луганської областей. Ще навесні нинішнього року керівництво "ДНР" заборонило ввезення міжнародної гуманітарної допомоги. І донедавна було тільки два основних джерела - російська гуманітарка і допомога Гуманітарного штабу "Поможем". Нещодавно двом міжнародним організаціям - Міжнародному Червоному Хресту і чеській організації "Люди в біді" - вдалося подолати заборону. Однак ця допомога - мізер, порівняно з кількістю нужденних.

У листопаді на сайті керівництва так званої "ДНР" з'явилася інформація про заборону місцевим жителям так чи інакше контактувати, а тим більше - співпрацювати з благодійними організаціями і місіями. Єдиний орган, який може дозволити надати допомогу, а також визначає її адресата, - місцевий Центр управління відновленням. На думку місцевих активістів, це нове віяння ставить під загрозу безпеку багатьох проукраїнських волонтерів, які перебувають на окупованій території.

Звіти

"І все ж, незважаючи на кризу та погіршення економічної ситуації, втому, вигоряння, розчарування та меншу кількість грошей, які люди можуть і готові витратити, позитивні тенденції є. Головним нинішнього року було не просто запропонувати цікаве й креативне рішення, а побудувати прозору систему звітності - як були витрачені залучені кошти", - вважає директор Української біржі благодійності Ірина Гуцал.

Публічна звітність - наріжний камінь для благодійного сектору вже багато років. Відсутність культури прозорості й підзвітності в суспільстві прямо позначається і на благодійному секторі. Підготовка та оприлюднення публічних звітів для більшості благодійних організацій - досі ще виняток, а не стандартна практика. Хоча чим якісніша звітність, тим більше коштів можна залучити. Це довів волонтерський досвід останніх двох років.

Про рівень готовності сектору до публічної звітності свідчать результати Національного рейтингу благодійників, що проводився УФБ у жовтні-листопаді. Його умова була проста - подати копії річних податкових звітів за 2013–2014 рр. З 14 тис. зареєстрованих в Україні благодійних організацій звіти надали лише 57 організацій (у 2013 р. цей показник становив 34). Хоча сьогодні неможливо уявити чітку картинку реально діючих організацій (за даними Державної фіскальної служби, звітність за 2014 р. здали тільки 10 тис.), ця цифра надто мала.

Нинішнього року (на відміну від 2013-го) фінансового звіту не подав жоден із благодійних фондів олігархів. Зате великий відсоток учасників становили нові фонди, створені на базі волонтерських ініціатив.

Дані звітів 57 організацій показали: у 2014 р. на благодійні програми ними було витрачено понад 240 млн грн. У середньому, це на 243% більше, ніж благодійні видатки у 2013 р.

Причин такої ситуації зі звітністю кілька. По-перше, страх фондів розкривати фінансові показники. З одного боку, не хочеться привертати увагу різних контрольних органів і провокувати "наїзди". З іншого боку - небажання працювати з валом звернень після озвучування бюджетів. Оскільки збір заявок на участь у рейтингу збігся з арештом Корбана та підвищеним інтересом МВС до ряду дніпропетровських фондів, деякі організації призупинили процес подачі документів - від гріха подалі.

По-друге, відсутність у звітності коштів, що збиралися на приватні картки керівників, а не на рахунки фонду. Широке використання карток Приватбанку, на жаль, - один з основних елементів непрозорості більшості волонтерських і благодійних ініціатив. Хоча це найшвидший і найзручніший інструмент переказу коштів, перевірити його важко. Тому, вибудовуючи прозору й підзвітну систему, від його використання доведеться відмовитися.

По-третє, запиту на прозорість і підзвітність благодійних інституцій у самому суспільстві немає. Ця інформація залишатиметься в тіні доти, доки громадяни України підтримуватимуть волонтерів і організації, чиїх витрат вони не можуть перевірити.

Хоча в окремих законотворців з цього приводу виникла альтернативна думка.

Закони

2 жовтня 2015 р. народний депутат "Народного фронту" А.Геращенко зареєстрував законопроект, у якому, з метою протидії зловживанням у сфері благодійності, пропонує зобов'язати всіх добродійників і одержувачів благодійної допомоги викладати фінансові звіти на своїх веб-сайтах. Крім того, щомісяця публікувати фінансові звіти про структуру доходів і витрат фондів. За перше порушення - адміністративне покарання: штраф від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (нмдг). За друге доведеться заплатити від однієї до двох тисяч нмдг.

З одержувачами благодійної допомоги ще цікавіше: якщо юридична особа - сільська школа, дитсадок, ФАП, районна лікарня - має свій веб-сайт, на якому викладе всі звіти, то зможе претендувати на благодійну допомогу. Якщо ні, то про допомогу можна забути.

Законопроектом також пропонується, щоб банки пломбували скарбнички для збору пожертв індикаторними пломбами, а потім перевіряли їх цілісність. Причому на безплатній основі.

"Нацбанк підтримує ініціативу з урегулювання скарбничкового збору благодійних коштів, - зазначив в.о. начальника відділу підготовки законодавчих пропозицій юридичного департаменту НБУ Юрій Кузнєцов, - однак не підтримує запропонованого законопроектом порядку про безплатне надання банком послуг з опломбування та інкасації скриньок. Не можна зобов'язати банк безплатно надавати такі послуги, як не можна примусити те чи інше підприємство безплатно виготовляти скарбнички". Крім того, це суперечить функціональним обов'язкам будь-якого банку.

Автор законопроекту пропонує також запровадити адміністративне й кримінальне покарання за шахрайство зі збором благодійних коштів. Але штрафи за шахрайство чомусь у рази нижчі від штрафів за непублікацію звіту на веб-сайті.

Реакція представників сектору на законопроект однозначна - запропоновані норми можуть значно ускладнити життя чесних благодійників, але практично не створять бар'єрів для шахраїв.

Протягом року у ВР було зареєстровано/прийнято цілу низку законодавчих ініціатив.

Радник юридичної компанії Baker& McKenzie Юрій Залуський зазначає: "2015-й можна сміливо назвати роком, коли ВР і уряд нарешті визнали важливість створення сприятливих умов для розвитку благодійного сектору в Україні. Однак про неефективність їхніх дій свідчить те, що правила звільнення від оподаткування неприбуткових організацій, які набрали чинності з 1 січня 2015 р., було змінено вже двічі - у березні й липні".

Юридичний експерт у сфері неприбуткових організацій Максим Стрельчук згоден із такою думкою. Обидва юристи серед позитивних змін року називають такі:

- прийняття нової редакції закону "Про волонтерську діяльність", що зняло необхідність одержання "ліцензії" на волонтерську діяльність;

- благодійні організації визнані неплатниками податку на прибуток, усунуто обмеження на види доходів, які вони можуть одержувати;

- обмежено можливості вилучення їх із Реєстру неприбуткових установ та організацій;

- запроваджено інститут соціального підприємництва.

Однак, поряд із позитивними змінами, є й низка незрозумілих законодавчих ініціатив.

Так, наприклад, депутат К.Матейченко ("Народний фронт") зареєстрував законопроект про внесення змін до Закону "Про благодійну діяльність та благодійні організації" (про розширення кола осіб - благодійників АТО), у якому пропонує, щоб "благодійниками вважалися особи публічного права", тобто держоргани. Таким чином, держава, на додачу до податків, які збирає з населення, отримає право збирати й керувати благодійними коштами, що повністю суперечить як природі діяльності держінституцій, так і самій добродійності.

Цю ж таки ідею намагається просунути депутат від Опоблоку Д.Шпенов, пропонуючи дати можливість бути благодійником будь-якій юридичній особі.

Ще на початку року, за активної участі благодійного сектору, в парламенті було зареєстровано кілька законопроектів, спрямованих на запуск в Україні смс-благодійності. Їх ще не виносили навіть на перше читання. Те, що може стати для благодійного сектору проривом, для депутатів не в пріоритетах.

"Судячи з недавніх законів у сфері благодійності, держава не має чіткої політики в цій сфері, а реагує (досить запізніло) на поточні виклики, - вважає старший юрист компанії E&Y в Україні Іван Мустанен. --Переважно змінювалися правила оподаткування, але не комплексно, й істотно легше не стало ні благодійникам, ні одержувачам допомоги. Посилилися перекоси в оподаткуванні різних категорій одержувачів допомоги, додалося марної бюрократії. Потрібно зменшити податковий тягар на благодійну допомогу, не пов'язану з АТО. Усунути каральну функцію податку на прибуток для благодійників. Відмовитися від надмірної бюрократії, особливо недоречної у кризовий воєнний час. І, нарешті, прийняти закон про благодійні смс, що забезпечить прозорість і простоту збору пожертв".

Мрії

Через рік благодійний сектор знову підбиватиме підсумки. Дуже хочеться, щоб на той час Податковий кодекс звільнив від оподаткування благодійні смс, прийнявши об'єднаний законопроект депутатів С.Войцеховської та Т.Острікової. Щоб було розширено перелік видів цільової благодійної допомоги, а також категорії осіб - її одержувачів.

Щоб гуманітарні організації, які надають допомогу потерпілим від воєнних дій, могли швидко й ефективно її надавати завдяки прийнятому Закону України "Про гуманітарну допомогу в кризовій ситуації".

Щоб благодійники спільно з А.Геращенком доопрацювали законопроект про запобігання шахрайству в благодійній сфері.

Щоб добудували новий корпус НДСЛ "Охматдит", а МОЗ вчасно закупило всі необхідні ліки.

Щоб сектор благодійності став більш прозорим і підзвітним. Без зовнішніх законодавчих рамок, за власним устремлінням і за підтримки ЗМІ. А рівень суспільної довіри до благодійників зріс у рази.

І головне - щоб в Україні настав мир, і всі активно й згуртовано почали працювати на її успішне майбутнє.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі