Від доброчинності до соціальних змін: внесок кожного має значення

благотворительность

Читайте також

Надзвичайні ситуації завжди знімають з людей верхній шар пилу, відкриваючи під ним людське обличчя або звіриний оскал… 

Сьогодні вже можна впевнено стверджувати, що події останніх днів дали значний поштовх для загальної суспільної мобілізації та вплинули на здатність людей жертвувати свої фінансові статки, майно, професійні здібності, час та навички. У цьому разі йдеться вже не про звичайну доброчинність, спрямовану на врятування життя конкретної дитини чи людини, але про благодійність вищого порядку. 

У світовій практиці є кілька визначень цього явища, серед яких — "стратегічна філантропія", "каталітична філантропія або філантропія змін", "соціальні інвестиції" тощо. Спільним для них є їхня природа — людина або юридична особа вкладає свої ресурси (фінансові, матеріальні, професійні навички тощо) в процес, який дозволяє досягти істотних змін у суспільному житті, бо інакше такі зміни не відбудуться.

Події, що розгортаються на Майдані, свідчать: українці вже доросли до переходу від доброчинності до філантропії змін.

Скільки "коштує" Майдан?

Протягом першого тижня, коли на кону стояло питання підписання Угоди про Асоціацію з ЄС, Майдан потребував дві основні статті витрат: на цілодобову інформаційну підтримку і для забезпечення базовими потребами людей, які вийшли.

Скільки це коштувало, поділилися власним досвідом безпосередні учасники подій — член команди "Спільнобачення" Інна ГОНЧАРОВА та громадський активіст Ігор ЛУЦЕНКО.

"Команда "Спільнобачення" прийшла на Майдан о 22.30 21 листопада і... залишилася, здається, вже назавжди, — розповідає Інна Гончарова. — Основні витрати, які з 22 листопада забезпечують 24-годинну працю команди, — оплата роботи модема для прямої інтернет-трансляції та бензину для генератора. Це близько 200–300 грн на годину. Помножте всі ці дні на 24 години, і стане зрозумілим, що ми трималися і продовжуємо триматися виключно завдяки підтримці громадян. За нашими підрахунками, за перші 10 днів ми зібрали близько 50 тис. грн, левова частка з яких пішла на оплату роботи модема і закупівлю додаткового обладнання для прямої трансляції. 

2 грудня вдень, не витримавши десятиденного режиму нон-стоп "померла" наша основна камера. Позичили іншу у друзів. Зараз працює наша маленька непрофесійна. Картинка є — і слава Богу! Хочемо сказати велике спасибі всім громадянам України, хто нас підтримав, неважливо якими сумами. 

На цей момент ми не отримали жодного гранта, у нас немає великих спонсорів чи інвесторів. Фонд "Відродження", голова якого пообіцяв допомогти нам технікою для прямої трансляції (до речі, за власною ініціативою), на підтримку так і не спромігся. Сухий залишок: два дні роботи над заявкою, купа витраченого часу і... відмова.

Однак, незважаючи ні на що, ми ведемо і будемо продовжувати вести мовлення в прямому ефірі, з грошима чи без, тому що це — не робота, а наша громадянська позиція. Ми вестимемо трансляцію стільки, скільки буде необхідно громадянам України. Адже пряма трансляція — це також елемент безпеки проведення мирних акцій протесту. Ми будемо показувати обличчя тих, хто підтримує майдан: звичайних громадян — киян і приїжджих".

Ігор Луценко, відповідальний за фандрайзинг серед команди "зачинщиків" (пошук та збирання фінансових і матеріальних ресурсів, необхідних для діяльності), також поділився враженнями: "З першого дня Майдану нам були потрібні ресурси для друку агітації, на їжу, одноразовий посуд, пальне для генераторів. Я був вражений, наскільки активно люди, звичайні громадяни, почали нас підтримувати. Адже вже першого вечора у нас з'явилася кухня. 

За безготівковим каналом ми збирали в середньому до 10 тисяч грн за день. До 30 листопада таким чином ми зібрали близько 55 тис. грн. Окремо гроші збиралися у скарбничку, і зараз ми це підсумовуємо. 

Проте хочу зазначити: ніч розгону Майдану викликала такий величезний суспільний резонанс і спротив, що це відразу віддзеркалилось на фінансовій підтримці. За один день було зібрано понад 250 тис. грн!".

Наразі основний процес збирання грошей на підтримку Май­дану перемістився до штабу опозиції, розташованому у Бу­дин­ку профспілок. Адже кількість людей, яких треба нагодувати, обігріти, надати медичну допомогу, значно збільшилась. 

Дуже вдалим кроком стало те, що вже 3 грудня був відкритий віртуальний рахунок на Спільно­кошті, куди можна переказати гроші, не полишаючи робочого місця. Тільки за перших дві доби на рахунок було переведено 67 884 грн, які перерахувало 348 доброчинців. Отже, українці мають наразі дійовий інструмент для підтримки соціально-політичних змін у країні.

Але треба пам'ятати, що системні зміни потребують більш довгострокової підтримки та залученості.

Коли гроші
не мають значення

Вже цілком очевидним є факт, що багато чого не відбулося б за останні два тижні, якби не різнопланова підтримка людей та організацій.

Свою соціальну відповідальність активно виявив середній і малий бізнес. Щодня віртуальна мапа центру Києва поповнюється новими об'єктами, де можна безкоштовно випити гарячого чаю/кави/бульйону та мати безкоштовний доступ до WI-FI. 

Крім цього, компанії і приватні особи миттєво реагують на потреби Майдану. Можна лише дивуватися, як швидко знаходяться рішення. Не встигли розмістити повідомлення, що потрібні чотири столи та 20 стільців, як за три години наступна новина — все куплено і доставлено. Чи це ті українці, які ще донедавна не могли об'єднатися, аби зробити ремонт у власному під'їзді?

До штабу передаються продукти харчування й одяг. Стежачи за Фейсбуком, можна виокремити таке явище, як "бабусі" Май­дану. Вони збирають і передають теплі речі. 

Під час підготовки мітингу 1 грудня були сформовані команди добровольців серед лікарів, які забезпечували першу медичну допомогу тим, хто її потребував. Сьогодні мобільні групи лікарів-добровольців постійно працюють на Майдані. Наявність такої команди у неділю біля Адміністрації президента дала змогу надати першу допомогу потерпілим від бійки та передати їх "швидким", що були викликані на місце події. Як зазначив один з учасників команди Тарас ЛОГГІНОВ, першу допомогу було надано більше ніж 30 особам. А вже вночі з'явилась оповідь дружини Олега Васильєва, одного з лікарів-волонтерів RDRT (Regional Disaster Response Team, більш відомої як Червоний Хрест), якого під час надання першої допомоги жорстоко побили беркутівці: "Бригада медиків з підведеними руками, викрикуючи, що вони надають допомогу, намагалася підступитися до стікаючого кро­в'ю журналіста. Кілька беркутівців накинулися на них, почали бити"...

Масові арешти, до яких вдалася влада, та наявність великої кількості злочинних порушень з боку беркутівців виявили нагальну потребу в юридичному захисті. Асоціація правників України негайно відреагувала на події 29—30 листопада 2013 року. За словами президента Асоціації Де­ниса БУГАЯ, "вже 1 грудня було створено Центр правової допомоги для учасників мирних протестів. Його метою є координація зусиль юристів з надання невідкладної юридичної допомоги громадянам, які постраждали від свавілля правоохоронних органів та службових осіб у процесі проведення мирних зборів та мітингів. 

На 3 грудня до роботи Центру долучилося вже понад сімдесят правників з різних регіонів країни, які зголосилися надавати безкоштовну оперативну юридичну допомогу всім, хто її потребує. До Центру вже звернулися й потерпілі журналісти.

Реєстр юристів і адвокатів, які готові безкоштовно допомагати громадянам Києва, постійно збільшується. Є такі осередки й у Вінниці, Донецьку, Житомирі, Запоріжжі, Львові, Полтаві, Сумах, Харкові, Херсоні, Хмель­ницькому, Чернігові, Бучачі, Новограді-Волинському, Острозі та Сімферополі. Телефон цілодобової гарячої лінії Центру правової допомоги — (044) 229-10-29. Черговий юрист прийме звернення кожного, хто цього потребує, надасть усну консультацію або організує оперативне реагування у разі виникнення невідкладних ситуацій. Консультації і допомога юристів є виключно фаховими і безкоштовними. Центр працюватиме стільки, скільки цього потребуватиме ситуація та громадяни України".

Крім цього, Майдан потребує цілодобової підтримки у приготуванні їжі, охороні тощо. І люди йдуть допомагати. "Нас ніхто не примушує готувати вночі, — кажуть кухарі Будинку профспілок. — Це наш громадянський обо­в'язок". Ніхто не примушував і співробітників Всеукраїнської коаліції ЛЖФ допомагати годувати людей. Це особистий вибір начальників департаментів, менеджерів проектів, які за один день розлили стільки чаю, скільки не розливали за все попереднє життя. Але саме це потрібно тут і зараз.

І якщо кожен з нас усвідомить, що саме від громадянської позиції та невеличкого внеску кожного залежіть спільне майбутнє, то можна впевнено стверджувати: зміни відбудуться, вони вже відбулися.

Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
1 коментар
  • Андрей Евгеньевич 8 декабря, 21:28 Нужно согласиться всем нам с тем, что Майдан это чисто политическая Акция. Вклад каждого из нас конечно же имеет очень большое значение, но причем здесь благотворительность? Благотворительные Акции на Майдане - это поддержка восставших угнетенным властью бизнесом и большим и малым. А Благотворительность - это когда мы с колонной идем на Администрацию, а на Шелковичной Фонд Балашовой грузится на Дом престарелых или на Детский Дом не знаю, в тот день я не подходил. До Майдана я им старые вещи привозил и был удивлен, везде Майдан, а они работают. Вечером зашел на их сайт, таки и съездили ребята к детям. Утром проходя мимо низко поклонился перед Балашовой. Война войной, а они знай делают свое БЛАГОЕ дело. Вот вам и Инша благотворительность! Відповісти Цитувати Поскаржитись
Реклама
Останні новини
USD 26.02
EUR 27.92