Наполегливість чи впертість?

Поділитися
Наполегливість чи впертість?
Вимога визнати сертифікати минулих років ущемляє права тих, хто закінчує школу нинішнього року. По-перше, в деяких "старших товаришів" за 8 років існування ЗНО на руках назбиралося по кілька сертифікатів з одного й того самого предмета. Отже, вони можуть вибрати для вступу результат найуспішнішої спроби.

ДЕПУТАТИ ЗНОВУ НАМАГАЮТЬСЯ ЗМІНИТИ ПРАВИЛА ВСТУПНОЇ КАМПАНІЇ

У парламенті зареєстровано законопроект № 2335 "Про внесення змін до Закону України "Про вищу освіту" (щодо забезпечення рівних прав на здобуття вищої освіти)". Автори - депутати від коаліції О.Співаковський, І.Вінник, А.Гордєєв, С.Хлань (БПП) і Т.Кремінь ("Народний фронт").

Це третя спроба народних обранців змінити правила вступної кампанії-2015. Ідея одна - враховувати під час вступу сертифікати незалежного тестування минулих років.

Перші дві спроби провалилися. Спочатку - депутатське звернення О.Співаковського та його колег-мажоритарників із Херсона. "На розмову" в профільний парламентський комітет ходили представники Міносвіти і Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО). Але вони не похитнулися під депутатським натиском (див. "Хто боїться вступної кампанії", DT.UA, №48-49, 2014 р.).

Після цього спробували пронести в парламент цілий закон "Про особливості вступу до вищих навчальних закладів в 2015 році". Під шквалом критики проект автори відкликали (див. "Палкий привіт майбутнім студентам з минулого", DT.UA, 2 лютого 2015 р.). Але, як жартують в експертному середовищі, він усе-таки ввійшов в історію як рекордсмен із кількості грубих змістових, правових та навіть граматичних помилок у перерахунку на загальну кількість слів у документі.

І ось нова спроба - внесення норми про сертифікати ЗНО минулих років до Закону про вищу освіту.

У чому секрет такої наполегливості? Автори законопроекту кажуть, що захищають однаковий доступ до освіти. Але це тільки вершина айсберга. Згідно з новим законом про вищу освіту, фінансування кожного вишу залежатиме не від того, як його ректор "повирішував питання в міністерстві", а від результатів вступної кампанії. Тобто від кількості набраних студентів. Тому завжди знайдуться охочі розширити можливості для набору студентів, хай навіть на шкоду якості освіти.

Новий законопроект містить дві ідеї. Перша - врахування сертифікатів минулих років. На думку авторів, такий крок забезпечить "рівні права на здобуття вищої освіти незалежно від року здобуття освіти". А тепер "це неможливо через різний рівень підготовки".

Та чи справді це турбота про випускників попередніх років? Адже замість того, щоб подумати, як реально допомогти їм підвищити свій рівень підготовки, автори законопроекту просто пропонують запровадити для них інші правила вступу.

Вимога визнати сертифікати минулих років ущемляє права тих, хто закінчує школу нинішнього року. По-перше, в деяких "старших товаришів" за 8 років існування ЗНО на руках назбиралося по кілька сертифікатів з одного й того самого предмета. Отже, вони можуть вибрати для вступу результат найуспішнішої спроби.

По-друге, нинішнього року тестування з української мови об'єднають зі шкільним випускним іспитом. Таким чином, його складатимуть не лише ті, хто планує вступати у виш, а взагалі всі випускники шкіл. Це істотно збільшує кількість учасників тестування, а отже й конкуренцію між ними. Адже бал ЗНО, за своєю природою, не абсолютний, а рейтинговий (тобто це не оцінка, а місце учасника тестування в рейтингу серед інших учасників).

По-третє, нинішнього року внесено істотні зміни в методику визначення результатів ЗНО. Отже, старі й нові сертифікати, бали в яких обчислювалися по-різному, порівнювати не можна.

Автори законопроекту пропонують вирішити проблему просто й трохи по-дитячому: зобов'язати уряд забезпечити рівність усіх сертифікатів (!), а УЦОЯО - опублікувати таблиці конвертації балів з кожного предмета, незалежно від року складання ЗНО.

На впровадження нового закону автори відводять два місяці. Але складання таблиць конвертації - величезний пласт роботи. Експерти муситимуть докладно опрацювати тести з кожного предмета за всі 8 років і в кожному випадку визначити поріг "склав - не склав". Потім треба буде все це зіставити зі шкалою нинішнього року. І обов'язково апробувати методику конвертації результатів до її впровадження. Якісно це зробити за два місяці, і навіть за рік, неможливо.

У супровідних документах підкреслюється - реалізація законопроекту не потребує фінансових витрат із держбюджету. Але хто оплатить, наприклад, роботу експертів? Фахівці припускають, що йдеться про суму як мінімум у кілька мільйонів гривень.

Ідею приймати під час вступу сертифікати минулих років уперше реалізував у вступній кампанії Дмитро Табачник. Тому подати її як реформаторську нині важко.

Можливо, з цієї причини наполегливі ініціативи депутатів щодо зміни правил вступної кампанії згодом були трохи модернізовані. Якщо в першому депутатському зверненні йшлося тільки про врахування сертифікатів минулих років, то в останньому законопроекті пропонується впровадити ще один різновид незалежного тестування для тих, хто закінчив школу рік тому й раніше. Ідеться про тест загальної навчальної компетентності (ТЗНК). І це друга ідея законопроекту №2335.

У принципі, це прогресивне нововведення. Працювати над ним в Україні почали ще 2009-го. Тест загальної навчальної компетентності перевіряє не знання з конкретного предмета, а вміння застосовувати їх на практиці (мислити логічно, шукати потрібну інформацію тощо).

Сергій Раков, редактор журналу "Вісник. Тестування і моніторинг в освіті", був серед тих, хто починав розробляти тест загальної навчальної компетентності ще 2009 р.: "Ми вивчали світовий досвід. Цей тест прийнятий у багатьох країнах світу. Наприклад, у США, Ізраїлі, Грузії, Швеції. Моделі використання його різні. Це може бути єдиний вступний тест або ж доповнення до предметних тестів. У світовій практиці ніхто не вказує вишам, які сертифікати і з якими ваговими коефіцієнтами вимагати під час вступу. Це питання вони вирішують самі, користуючись своїм правом автономії".

Експеримент із розробки та впровадження ТЗНК в Україні не було доведено до кінця, вважає Сергій Раков. Не провели його пілотного випробування на національному рівні. З різних причин, зокрема й фінансових, роботу над новацією у 2012-му заморозили. Сергій Раков пояснює, чого не встигли зробити експерти: "Досі тестування апробували тільки на студентах. А треба було залучити й абітурієнтів (у них інша мотивація до виконання завдань, що може позначитися на результаті). Тільки після цього можна буде довіряти результатам дослідження. Ми планували спробувати використовувати ТЗНК в експерименті доволі м'яко - на бажання вишів і абітурієнтів для окремих спеціальностей як третій непрофільний тест. Планували запропонувати його для тих спеціальностей, де немає профільного предмета, - психології, економіки, філософії тощо. Щоб подивитися, як це працюватиме, щоб сама практика підказала місце тесту в системі вищої освіти".

Олександр Ляшенко, керівник робочої групи, яка розробила ТЗНК, академік- секретар НАПНУ, доктор педагогічних наук, підкреслює ще один момент: "Я радий, що ТЗНК здобув підтримку. Але, щоб тест запрацював, слід завершити його розробку. Ми створили технологію, близьку до ЗНО, проте все-таки це не одне й те саме. Деяких нюансів не врахували. Немає поки що банку завдань. Не визначені моделі використання тесту у вступній кампанії, які ми можемо запропонувати вишам. У кращому разі, 2016-го можна буде завершити експеримент, а 2017-го – почати впровадження. Але ми завжди підкреслювали, що тест ТЗНК - це не альтернатива предметним тестам (якщо ти, наприклад, вступаєш на фізмат, то повинен знати математику), а доповнення до них. І такий тест може бути корисний не тільки для випускників минулих років".

"Впровадити ТЗНК у 2015-му нереально, - вважає й Сергій Раков. - Усі радикальні зміни слід робити виважено, усвідомлено, без адміністративного тиску".

Олександр Ляшенко здивований, що автори законопроекту пропонують регламентувати в законі про вищу освіту структуру тесту загальної навчальної компетентності: "У проекті сказано, що тест складається з двох частин - логіко-математичної та вербально-комунікативної. Так, сьогодні так і є. Але ж завтра може з'явитися якась інша складова, пов'язана, наприклад, з інформаційною компетентністю чи будь-якою іншою".

Складається враження, що автори законопроекту перейнялися ідеєю ТЗНК як прикриттям основної мети - використання сертифікатів минулих років. Причому якнайшвидше, вже під час нинішньої вступної кампанії. Звідси й непродуманість пропозицій.

До речі, впровадження тесту загальної навчальної компетентності за два місяці суперечить вимозі Закону про вищу освіту, яка гласить: перелік програм зовнішнього незалежного тестування публікується на сайті центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки не пізніше ніж за 1,5 року до проведення ЗНО.

Не можна змінювати правила гри тоді, коли її вже запущено. Про це дружно говорили експерти й представники громадських організацій, аналізуючи попередній законопроект від О.Співаковського та його колег. Але, здається, їх не почули. Як не почули заперечень проти того, щоб враховувати під час вступу сертифікати минулих років. Навряд чи це можна назвати діалогом із громадськістю. Чи спільною роботою над реформами.

"Врахування сертифікатів минулих років ... ставить абітурієнтів у нерівні умови, адже вимоги тестування різних років різняться", - коментувала у 2012-му Лілія Гриневич вступну кампанію, організовану міністерством Дмитра Табачника. У 2011-му вона називала цю новацію одіозною. А хіба тепер, ось уже втретє, пропонується не те ж саме? Однак чітких публічних оцінок того, що відбувається, наразі не чути. І це сумно. Тим більше що серед авторів проекту – відразу два члени парламентського комітету з питань освіти і науки - О.Співаковський і Т.Кремінь.

Наполегливості, з якою деякі депутати намагаються внести старі правила у нову вступну кампанію, можна позаздрити. Чи це впертість? "Їм там що, більше нічого робити у Верховній Раді? - обурилася знайома мама 11-класника, почувши про новий законопроект. - Скільки можна тримати в тонусі абітурієнтів?"

Щоб скласти для себе уявлення про законопроект 2335, досить подивитися, як пропонують його автори викласти ст. 44.4 Закону про вищу освіту: "Прийом на навчання для здобуття ступеня молодшого бакалавра чи бакалавра (магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямувань) здійснюється на основі повної загальної середньої освіти за результатами зовнішнього незалежного оцінювання знань і вмінь вступників незалежно від року його складання та рівня їх творчих та /або фізичних здібностей ...".

"Очевидно, в наступному варіанті законопроекту від цієї групи авторів ми побачимо пропозицію приймати до вищих навчальних закладів усіх, хто подав документи. І, можливо, на бюджетну форму навчання", - припускає Володимир Бахрушин, академік АН вищої школи України.

Скільки ще спроб змінити правила вступної кампанії робитимуть депутати? Скільком із них зможуть протистояти експерти і громадськість?

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі