Розділити й розтягти по вотчинах

Поділитися
Попередній міністр із доходів і зборів був не найчесніших правил. Однак це зовсім не означає, що все зроблене слід обов'язково перетворити на уламки. І якщо статус міністерства для "мінздоху" - занадто багато, то сама потреба звести воєдино всі інформаційні потоки ґрунтувалася на розумних підставах.

Боже, де ти береш цих реформаторів на нашу голову? Не встигаємо із влади виносити, як вони знову туди набиваються, причому в кожного нездоланне бажання: "Зробіть так, як було за нашої попередньої участі!". Бо без цього ми і жили не так, і працювали не за правилами, і йшли не в той бік.

Я розумію, що попередній міністр із доходів і зборів був не найчесніших правил. Однак це зовсім не означає, що все зроблене слід обов'язково перетворити на уламки. І якщо статус міністерства для "мінздоху" - занадто багато, то сама потреба звести воєдино всі інформаційні потоки ґрунтувалася на розумних підставах.

Ліквідувати міністерство у плані скорочення штатів та інших управлінських витрат. Розумно. Згодні. Але передайте всю цю структуру під управління Міністерства фінансів - та й по всьому. Як це є в більшості розумних розвинених країн. Проте розтягти це назад по своїх статусних вотчинах?! Це щось... Тхне роздоллям для корупції у стилі "я так сказав!".

Отже, аргумент реформаторів перший: митниця й податкова служба вирішують зовсім різні завдання, а тому мають зовсім різні правила і об'єкт діяльності. Нібито зовні справді так. Але дозвольте? Кінцеве завдання в усіх одне - збір податків і зборів у державний бюджет. А один із основних податків - ПДВ (навіть із приставкою "на імпорт") - то й взагалі один і той самий.

Навіть більше. Згадайте, з якою праведною метою впроваджувалося все це об'єднання, - постаудиту. Або простіше: протягли ви щось через митницю за заниженою вдесятеро вартістю, недоплатили державі податків і зборів. То й бог із вами, ніхто зайвий раз не ганятиметься за вами з автоматом і не ґвалтуватиме на кордоні. До вас чемно прийдуть трохи згодом подивитися, куди ви за документами все це діли. Зрозуміло, що з такою сміховинною ціною вам залишається відправити все це "фіктивному покупцеві" або вдатися до інших штук. Перевірка інтелектуально й чемно? Цілком. Але нас, як бачимо тепер, це не влаштовує.

Суміжне питання. Створюємо єдину індикативну базу "звичайних", "справедливих", "трансферних" цін. Чи повинна така індикативна база бути єдиною і об'єктивною всередині й поза Україною? Ніби непогано б. Але нас це не влаштовує. Хай кілька самостійних відомств скільки їм заманеться шлють одне одному звірочні запити. І наживаються на самостійних рішеннях у проміжку між ними.

Зате чув я тут недавно, що в колишній самостійній митній службі ліквідували низку посадових доплат і почесних оплачуваних звань. Ось! Ось це достойна тема для того, щоб повернутися до того, як було. Це по-нашому! По-українському! Та наплювати митникові на податківця, податківцю - на митника, якщо в сусіда корова здохла...

Але ні, це ще не всі почесні доплати й звання. Ми готові відродити бюрократію ще й у третьому відомстві - високошанованому Пенсійному фонді. Певний час здавалося, що до цього не дійде. Що на рівні уряду переважила здорова думка адмініструвати пенсійні внески разом із податком на доход фізичних осіб. Процедура персоніфікації в них майже однакова. Але ні, ми підготуємо відповідний закон про розподіл обліку, бо "природа внесків істотно різна".

Готові погодитися: "податки" - не "збори", а "збори" - не "податки". Оскільки в одних із самого початку є цільове призначення, а другі потрапляють прямо в бюджет. Але ця різниця помітна не в нашій державі. Коли левову частку доходів постійно дефіцитного Пенсійного фонду становлять дотації з того ж таки безрозмірного державного бюджету, а також аналогічних безрозмірних і сумнівно-цільових зборів із мобільного зв'язку, автомобілів та коштовностей, розмірковувати про принципову різницю "податків" і "зборів" - совість треба мати. Ось коли запустите накопичувальний рівень пенсійної системи, де звітність по кожній людині - "надійшло-виплачено", тоді й міркуватимемо про повноцінний "збір". А поки що це по суті солідарний "податок на старість" із не зовсім зрозумілим взаємозв'язком між багаторічними внесками та призначеною пенсією.

Зате, коли прозвучала ініціатива (тепер уже екс-міністра) про єдину звітність із заробітної плати, в яких тільки смертних гріхах не встигли його звинуватити: "податкова підминає під себе адміністрування", "податкова служба прокручуватиме пенсійні внески у власних цілях", "виводити кошти в інтересах Сім'ї". Зауважте, все це ми чули від "економічно освічених опозиційних депутатів". У такому разі наводимо ще раз чинний порядок розподілу цих коштів по суті: "п. 3.4. Страхові кошти, акумульовані на рахунках Міндоходів, які відкриті в Державному казначействі України, щодня об 11 год. 00 хв. засобами програмного забезпечення автоматично розподіляються по різновидах загальнообов'язкового державного соціального страхування згідно з пропорціями, визначеними законодавством, і перераховуються на ім'я фондів загальнообов'язкового державного соціального та пенсійного страхування". Кому це заважало? Ні, коли поставити мету - вивести щось на сторону, це завжди можна зробити. Навіть через у міру прозоре казначейство. Якщо воно відповідним чином кероване. Але погодьтеся, це трохи інша постановка питання...

Зате що таке організація "спільної перевірки податковою службою, пенсійним фондом і представниками митної служби" - все ще пам'ятаємо. Піврічне бюрократичне погодження. Кілька грамотних фахівців по лінії податків. І бабуся божа кульбабка по лінії внесків соціального страхування. Плюс митник, що не прийшов. Ну ніколи йому, час занадто дорогий.

А написання й погодження програмного забезпечення для "розпихання" родинної звітності по різних серверах - то це взагалі поле для нечуваного освоєння коштів і насильства над "податковими агентами". Причому стосовно програмного забезпечення, яке ще недавно використовував Пенсійний фонд, епітет "пропихання" - тут якраз доречний. Але тепер технологічний процес уже піднятий на принципово вищий комерційний рівень. Охочих "програмно прислужитися" - вже безліч. І бізнес уже будується не так на розумному коді, як на "узгодженні форматів та інтересів" тих самих "споживачів обліку", які й вибудовують свої вотчини.

У підсумку - слава великим реформаторам із нескінченно дефіцитним бюджетом. Не зберуть - то вкрадуть.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі