Нюрнберг усередині нас

Багато діянь поваленого режиму заслуговують того, щоб стати предметом розгляду Міжнародного кримінального суду і бути визнаними злочинами проти людяності.

Цілком очевидно, що правоохоронні органи і військова організація держави перетворилися на кримінально-репресивну машину, спрямовану на знищення власного народу. У кожного зі страшних діянь - свій генезис: є натхненники, виконавці, співучасники й пособники. Тільки вимоги законодавства утримують нас від очевидного - назвати цих людей злочинцями вже тепер, не дочікуючись неминучого суду. Для всіх нас важливо, щоб засідання цього суду відбувалося в Києві.

Слід попередити: оприлюднена інформація описує лише малі епізоди діяльності високопоставлених міліціонерів та військових, чиновників і держслужбовців усіх мастей, які призвели до масових убивств мирного населення. Сподіваюся, ці матеріали стануть складовою частиною обвинувального висновку диктаторському режиму. Про якусь політичну розправу немає й мови, просто країна повинна знати всіх поіменно. Це потрібно зробити не лише для покарання винних, а й для того, щоб політики, які ділять "на крові" посади, пам'ятали: відплата неминуча. Має бути засуджена система, яка дозволяє чинити такі злочини.

Епізод 1:
ліцензія на вбивство

Нагадаю, що 22 січня 2014 р. уряд ухвалив постанову №13, яка розширює перелік спеціальних засобів, що застосовуються під час охорони громадського порядку. В цьому переліку з'явилися ручна аерозольна граната "Дрейф-2", ручна димова граната, а також вироби "Заря-2", "Факел-С", "Пламя-М".

За даними нашого джерела в уряді, проект постанови вніс перший заступник міністра внутрішніх справ В.Ратушняк "з голосу", тобто без попереднього погодження міністерств і відомств. Хоч на документі не було візи самих міністрів, члени уряду дружно проголосували за прийняття цієї постанови. Ніхто з тих діячів навіть не сподобився поцікавитися, за що голосував і до чого такий поспіх.

Ст. 17 Закону України "Про міліцію" передбачає встановлення правил застосування й переліку спецзасобів Кабінетом міністрів на підставі відповідних висновків Мінздоров'я та Генпрокуратури. Порушення прямої норми закону вже є кримінально караним діянням. А, як відомо, застосування цих спецзасобів спричинило загибель людей, тяжкі поранення й травми, заподіяння колосальних збитків здоров'ю мирних громадян. Якщо колишні члени уряду сподіваються сховатися за рішенням колегіального органу - Кабінету міністрів, то вони помиляються. Коли злочин скоєний внаслідок виконання рішення такого колегіального органу, то за нього має відповідати кожен учасник, що голосуванням або іншим чином сприяв його прийняттю.

Оскільки М.Азаров на той момент уже "стояв" на трапі літака в Давос, не було навіть мови про дотримання законодавства. Свого підпису (який у цьому випадку обов'язковий) тодішній прем'єр не міг поставити фізично. Таким чином, постанову не було завізовано главою Кабінету, що є грубим порушенням.

Рішення ж про випуск цього документа і його публікацію наступного дня в "Урядовому кур'єрі" врешті-решт приймав не прем'єр-міністр, а… перший заступник міністра Кабінету міністрів В.Забарський на пару з керівником департаменту забезпечення документообігу секретаріату О.Ковалем.

На оригіналі постанови стоїть підпис В.Забарського зі словами "на випуск" (див. на сайті).

Немає підпису прем'єр-міністра і під постановою Кабінету міністрів №14 від 22 січня 2014 р., яка дозволяє поливати протестувальників із водометів в умовах мінусової температури, що в усьому світі розцінюється як катування (див. на сайті).

Відомо, що вже після відставки Азарова документи намагалися легалізувати "заднім числом": їх возили на підпис до екс-прем'єра, але він ставити свій автограф відмовився.

Таким чином, газові й шумові гранати та водомети проти мирних громадян застосовувалися незаконно, а ті, хто дав можливість опублікувати ці документи, мають бути кваліфіковані як злочинці.

Епізод 2:
легалізація вбивств
і катувань заднім числом

Спроба МВС зібрати візи міністрів заднім числом не увінчалася успіхом. Про це свідчить "жалісливий" лист до уряду того ж В.Ратушняка, який вносив документ на голосування уряду. Перший заступник міністра оголосив саботажниками Генеральну прокуратуру, СБУ, Управління державної охорони, не кажучи вже про інші органи виконавчої влади (копія на сайті). Можливо, всі вони відчули, що від усього цього тхне кримінальним душком. А ось колишній міністр охорони здоров'я Р.Богатирьова не стрималася і свій слід (підпис) на цій брудній історії залишила (див. на сайті). І знала ж, що чинить кримінально каране діяння, завізувавши без відповідного висновку власного міністерства цей проект, але дуже вже хотіла догодити новоспеченому диктаторові.

Для полегшення роботи слідчих спеціально публікую два висновки Мін'юсту з підписом колишнього міністра юстиції О.Лукаш від 6 лютого 2014 р. (див. на сайті). Спеціально зазначаю дату. У цей час людей щосили поливали: міліція - з водометів, пожежники - з брандспойтів, а на голови активістів сипалися гранати.

Лукаш обидві постанови погодила заднім числом і без зауважень. Вона так захопилася, що навіть не звернула уваги на висновок урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини О.Давидчука, який зазначив, що застосування водометів в умовах мінусової температури загрожує життю та здоров'ю громадян. Ось такий у нас був міністр юстиції!

Ці документи є незаперечним доказом вчинення О.Лукаш кримінально караного злочину.

У мене глибоку стурбованість викликає те, що згадані мною слідчі вже мали б розпочати виїмку цих важливих доказів у секретаріаті Кабінету міністрів, але там вони за ці дні навіть не з'явилися. Загроза ж знищення доказів є, і чимала. Чого чекаємо? Чи знову домовилися?

Слід зазначити, що при поверховому огляді проектів цих постанов можна виявити на них усього лише факсиміле В.Захарченка. Невже В.Ратушняк спеціально підсунув уряду цю липу? Чи хотів підставити так свого боса? І знову постає питання збереження доказової бази. Чому В.Ратушняку досі не оголосили про підозру у здійсненні кримінального злочину?

Епізод 3: убивчі феєрверки від братньої Росії

Ручна аерозольна граната "Дрейф-2", ручна димова граната, а також вироби "Заря-2", "Факел-З", "Пламя-М" виготовляються в Російській Федерації.

Перший вантаж "гуманітарної допомоги" від МВС РФ для МВС України надійшов за день до того, як Кабінет міністрів ухвалив постанову №13. Про це свідчить дозвіл Державної служби експортного контролю від 22.01.2014 р., в якому зазначено, що підставою для митного оформлення товару є накладна №ЦБ/2-1 від 21.01.2014 р.

Цікаво, що гранати з нервовопаралітичним і сльозогінним газом ввозилися за кодом Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД) 3604900000 як феєрверки (див. на сайті).

У дозволі Держекспортконтролю на ввезення цих убивчих феєрверків, у пункті 17, є досить цікава позиція, яка вимагає, щоб отриманий товар використовувався тільки з метою, яка не суперечить Конвенції про заборону розробки, виробництва, накопичення та застосування хімічної зброї і про її знищення.

Чому раптом Держекспортконтроль звернув увагу одержувача МВС України на цю особливість? Усе дуже просто. Склад газу в зазначених "феєрверках" засекречений Росією, і, можливо, до нього входить щось на кшталт іприту, зарину або фосгену, а також інші компоненти, які підпадають під дію згаданої мною конвенції. Наслідок застосування таких спецзасобів ми вже бачили під час проведення російськими спецслужбами операції з визволення театру "Норд Ост" на Дубровці в Москві, коли загинули сотні мирних громадян.

Природно, і міністра доходів та зборів О.Клименка як головного митного чиновника обов'язково мали притягнути до відповідальності за абсолютно незаконне ввезення зазначених спеціальних засобів з Російської Федерації.

Епізод 4: цинізм
Генеральної прокуратури

Цей епізод може дати відповідь на запитання, чому Генеральна прокуратура не поспішає документувати злочини режиму. Та дуже просто! Треба починати зі своїх соратників, які теж брали активну участь у злочинних діяннях.

Не минуло й місяця після прийняття урядом рішення про оснащення української міліції російськими "феєрверками", як відгукнулася Генеральна прокуратура. У листі в МВС від 18 лютого 2014 р. Генеральна прокуратура повідомляє, що не заперечує проти застосування нових спеціальних засобів під час охорони громадського порядку, за умови отримання позитивного висновку Мінздоров'я, що відповідатиме правам людини (див. на сайті).

Важко сказати, чим керувався начальник Головного управління нагляду за дотриманням законів у кримінальному провадженні Є.Максаков, що взяв на себе відповідальність за загибель людей.Чи буде його покарано?

До речі, цей діяч посилається на Закон України "Про міліцію", в якому визначено порядок ухвалення Кабінетом міністрів рішення щодо переліку спецзасобів і порядку їх застосування на підставі висновку Мінздоров'я й Генпрокуратури, яких на момент прийняття урядом постанови №13 не було. Зрозуміло, що прокурорський працівник мав відразу ж внести протест на рішення уряду й бити в усі дзвони, але він цього не зробив і тепер зможе тривалий час відпочити за ґратами в компанії з іншими поплічниками.

Епізод 5: шулери із Міноборони і Генштабу

Чи брали участь у трагічних подіях у Києві збройні сили? Звісно, брали!

Усі чудово пам'ятають, як міністр оборони Лебедєв і колишній начальник Генштабу Замана "видушували" з особового складу збройних сил 87% підтримки дій Януковича.

Усі бачили і військову техніку, і військові намети, і військові кухні під Верховною Радою та Кабінетом міністрів. І про використання Будинку офіцерів як бази для "тітушок" поінформовані. І шифротелеграми, і накази з підписами зазначених вище персонажів про посилання військ для участі у придушенні мирних акцій читали. І ролі свої у спецопераціях із придушення дій протестувальників вони знали. І Замана знав, і Іллін, що замінив його на посаді, знав, і Лебедєв знав. Два останніх, втікши з Києва, цілком можливо, вже стали організаторами або співучасниками кримських подій, що загрожують територіальній цілісності та національній безпеці України, тим самим набагато подовживши строк ув'язнення. І сидіти вони мають не в спецтюрмі на кшталт Макошиного, а разом із "тітушками" у звичайній колонії суворого режиму.

У своїй останній доповіді від 21.02.2014 р. С.Арбузову міністр П.Лебедєв зазначає, що
20 лютого 2014 р. сталася ДТП, в якій загинуло троє військовослужбовців 25-ї окремої повітрянодесантної бригади Командування високомобільних десантних військ, що прямувала на Київ (див. на сайті). Міністр-злочинець навіть тут примудрився обдурити уряд. Він пише, що наказ на висування на столицю бригади десантників віддав командир цієї військової частини. А їхали солдати "для проведення польового виходу і занять із тактичної підготовки".

Найжахливіше те, що один із десантників, котрі загинули, прослужив в армії всього 15 днів!

Сім'ям солдатів, які загинули, виконуючи злочинні накази командирів, висловлюю щирі співчуття. Вони теж стали жертвами злочинців. І за їх загибель повинні відповісти і Лебедєв, і решта співучасників злочинів проти українського народу.

Епізод 6: хто і чим озброював убивць?

Янукович почав боятися свого народу ще задовго до кривавої бойні в Києві. Про це свідчить лист Держекспортконтролю підприємству ТОВ "Тактичні системи". Це підприємство "засвітилося" у ЗМІ як постачальник внутрішнім військам та міліції снайперських гвинтівок англійського виробництва, з яких убивали демонстрантів.

Крім того, ця ж компанія поставляла Міноборони дорогу, але неякісну форму. З цього приводу кримінальну справу веде СБУ.

Отож, Держекспортконтроль ще наприкінці 2012 р. вирішив зареєструвати ТОВ "Тактичні системи" як суб'єкт міжнародних передач товарів військового призначення. Простою мовою це означає, що "Тактичні системи" отримують право імпортувати в Україну зброю і спеціальне військове спорядження для продажу на внутрішньому ринку.

Список того, що комерсанти планували ввозити (див. на сайті), вражає. Тут снайперські і штурмові гвинтівки, пістолети-кулемети, гранатомети й кулемети. Є в цьому переліку і лазерні приціли.

За даними, отриманими від працівників управління держохорони, "Тактичні системи", навіть не маючи на це права, провели польові випробування пістолета-кулемета (складеного ними самими з комплектуючих частин) виробництва однієї з європейських збройових компаній.

У реєстрі підприємств, які мають ліцензії на право виробляти бойову зброю, ТОВ "Тактичні системи" не значиться.

Дуже жаль, що й сайт свій вони знищили. А там можна було побачити фото з Януковичем, якому керівник ТОВ Хурдаш'ян демонструє новітні зразки снайперських гвинтівок.

Як увозилися ці комплектуючі на територію України, мають з'ясувати слідчі. Скільки одиниць зброї й кому встигли продати "Тактичні системи", також необхідно терміново встановити.

Зволікання у розслідуванні злочинів проти українського народу теж є злочином. Не можна дати можливість злочинцям уникнути відплати.