За завітами давнього Зенона

Поділитися
Нацбанк України утримався від посилення адміністративного тиску на валютному ринку, зважившись довести офіційний курс до рівня "чорного" ринку. До завершення розчищення банківських тромбів, реформування "Нафтогазу" і появи сталого торговельного профіциту країна буде змушена повсякчас спостерігати курсові "польоти".

Нацбанк України утримався від посилення адміністративного тиску на валютному ринку, зважившись довести офіційний курс до рівня "чорного" ринку. До завершення розчищення банківських тромбів, реформування "Нафтогазу" і появи сталого торговельного профіциту країна буде змушена повсякчас спостерігати курсові "польоти".

Те, що відбувається на вітчизняному валютному ринку, нагадує одну з давньогрецьких апорій про швидконогого Ахіллеса, який доганяє неквапливу Черепаху. Поки Ахіллес добіжить до того місця, де знаходилася Черепаха, вона просунеться на кілька людських кроків уперед. За той час, що Ахіллес зробить ці кілька кроків, Черепаха проповзе ще певну відстань. Процес триватиме нескінченно - Ахіллес так ніколи й не наздожене Черепахи.

Філософ Зенон, який жив у V столітті до н.е., точно знадобився б сьогодні Національному банку України як консультант. Герой давньогрецьких міфів, звичайно, швидко наздогнав би черепаху, а от у сучасній українській реальності з валютним курсом усе набагато складніше. У Нацбанку розраховували на те, що, коли відмовитися від щоденних аукціонів із визначення так званого індикативного курсу, котирування "чорного" ринку почнуть зближатися з офіційними. Але замість руху назустріч вийшли "наздоганялки". У перший день лібералізації, 5 лютого, НБУ опустив офіційний курс на півтори гривні - до 18 грн/дол. Реальний ринок відреагував аналогічним стрибком - з 21,5 до 23 грн за американську грошову одиницю. До вечора того ж дня Нацбанк показав, що угоди на міжбанку вже фіксуються за курсом 21,65, - тіньовий ринок підійшов до позначки 25 грн/дол. А 6 лютого НБУ був змушений визнати, що курс перевищує 23 грн.

Чого не врахували на Інститутській? Поведінкової економіки. Суспільство вирішило, що Нацбанк переслідує зовсім не мету єдиного курсу, а попросту ліквідовує непристойно велику різницю, що виникла між курсом індикативним і курсом нинішнім, ринковим. Цей геп досягав 30%, що й визнала головний банкір країни Валерія Гонтарева на прес-конференції
5 лютого ц.р.

Ринок став додавати до запропонованої НБУ величини 10–15%. Як надбавку, так влучно висловився голова правління одного з комбанків, за "незручності адміністративного регулювання офіційного валютного ринку".

Математики давно пояснили парадокс Зенона: він базується на хибності уявлень про нескінченну ділимість відстаней і часу. Напевно це саме стосується й обмінного курсу - курси все-таки зблизяться найближчими днями. Якщо, звичайно, у НБУ вистачить нервів зіграти до кінця в лібералізацію. Тобто дозволити офіційним котируванням зростати до такого рівня, де стане зрозуміло, що гривня вже надто недооцінена. Це відбудеться, коли офіційний міжбанк обжене неофіційну "готівку".

Звичайно, є спокуса злякатися та зафіксувати офіційну вартість долара на рівні 21–22 грн. Адже курсові втрати за валютною позицією найбільших банків обчислюються мільярдами гривень, навіть виходячи з офіційного курсу 20 грн/дол. (див. табл. на 2-й стор.). Рух до позначки "25" подвоює ці збитки.

У неурочну годину

Ще одна ознака панічних настроїв на ринку - реакція на слова Гонтаревої. Один із моїх колег запитав Валерію Олексіївну, чи очікує вона курсу 25? Голова НБУ суворо відповіла, що такого курсу немає в базовому сценарії. Ринок сприйняв цю відповідь на кшталт "послухай головного банкіра - і зроби навпаки". Тобто вирішив, що новий орієнтир є. І він становить 25 грн/дол. - і хоч ти кіл на голові теши!

У цьому полягає велика проблема української влади. Їй не вірять. Прем'єр-міністр каже, що стабілізує ціни, - суспільство розуміє, що цінники знову перепишуть. Прокурор обіцяє посадити всіх злодіїв - люди усвідомлюють, що сядуть, у найкращому разі, "стрілочники". Міністр оборони обіцяє відзначити всіх героїв - велика ймовірність, що забудуть тих, хто на передовій, але непричетних нагородять точно. Голова центробанку заявляє, що не потрібно купувати долар - отже, треба купувати, щоб зберегти заощадження.

Час для лібералізації валютного ринку було обрано невдало. У день відмови від індикативного курсу з'явилася інформація про падіння золотовалютних резервів України до 6,42 млрд дол., а також про те, що ввечері буде засідання правління, присвячене долі ряду великих банків, які вже давно демонструють ознаки неплатоспроможності. У результаті наступного ранку стало відомо, що банку "Надра" з нами більше немає.

Приймати таке рішення варто було на позитивних новинах. Скажімо, на хвилі звісток про початок нової кредитної програми МВФ, або якби Україна, Росія та "республіки" домовилися про новий мирний план...

Головний якір

Крім рішення про відмову від індикативних аукціонів, на валютному ринку більше нічого не змінилося. Всі адміністративні обмеження зберігаються. Не з'явилося жодних новацій про виключне право НБУ скуповувати валюту в експортерів, а також про спрямування всієї валюти на потреби критичного імпорту.

Відповідаючи на запитання DT.UA, Валерія Гонтарева не підтвердила, що рішення відмовитися від аукціонів із визначення індикативного курсу є передумовою для підписання меморандуму з МВФ. "Індикативний курс ще в грудні став втрачати свій сенс. Ми про це неодноразово казали на зустрічах із банкірами. Багато курсів жодної хвилини не було метою НБУ. Ми хотіли одержати дзеркало, а отримали криве дзеркало", - визнала Гонтарева на прес-конференції. Тепер Нацбанк повністю йде з валютного ринку, залишаючи за собою хіба що право продавати валюту НАК "Нафтогаз України" (для закупівлі газу), а також Мінфіну (для погашення та обслуговування зовнішнього боргу).

Після 5 лютого стало зрозуміло: долар, може, і з'явиться в банківських касах, але його ціна віджахне багатьох. І не факт, що відкладений попит на валюту, що становить, за визнанням Гонтаревої, мільярд доларів, не скоротиться втроє.

Безсумнівно, ключовий фактор курсоутворення - перспективи зовнішнього фінансування України. Насамперед ідеться про чотирирічну програму розширеного фінансування (Extended Fund Facility). Місія МВФ цього тижня закінчила працювати в Києві. Судячи зі скупих відомостей наших джерел про зміст меморандуму, йдеться про загальний обсяг фінансування в межах 20–27 млрд дол. (з урахуванням недоотриманого за попередньою програмою). Погоджено питання регуляторної реформи, подальшого скорочення видатків на адміністративний апарат, прихильності політиці таргетування інфляції. Військові аспекти проект тексту угоди з МВФ делікатно обходить, очевидно, ґрунтуючись на припущенні, що активні бойові дії в країні невдовзі припиняться. Та невже?

Імовірність початку нової програми оцінюється експертами на рівні 60–70% (попередні - до затвердження радою директорів МВФ - обсяги надаваної позики можуть визначити вже в суботу, 7 лютого). Ключові питання - урегулювання конфлікту на Сході, а також програма підвищення регульованих державою тарифів.

Цікаво, що на прес-конференції в НБУ директор департаменту монетарної політики й економічного аналізу Сергій Ніколайчук, відповідаючи на запитання, які допущення закладено в прогноз по інфляції на рівні 17,2%, дав зрозуміти, що не знає, наскільки зростуть тарифи на газ. Це свідчить про те, що в деталі реформи "Нафтогазу" й газового сектора не посвячена не лише широка громадськість, а й Національний банк.

Загалом складається таке враження, що Мінфіну, Мінекономрозвитку й Нацбанку потрібно не так із МВФ переговори проводити, як сісти за круглий стіл одне з одним. Зокрема, у фінансових відомств різні уявлення про готовність центрального банку фінансувати державні видатки. Заступник голови Мінфіну Ігор Уманський дає зрозуміти, що очікує від центробанку не меншого внеску в фінансування дефіциту держбюджету, ніж торік (причому бажано прямо, без новацій у вигляді скуповування держпаперів, яких торік НБУ придбав на 171 млрд грн). У Нацбанку ж говорять про готовність наростити грошову базу лише на 91 млрд. Причому в цю суму входить 65,4 млрд грн очікуваного прибутку центрального банку за 2014 р. Валерія Гонтарева повідомила, що аудит ще не закінчено, але сума виходить приблизно така.

Згідно з держбюджетом на 2015 р., уряд планує випустити для фінансування потреб Фонду гарантування вкладів фізосіб 20 млрд грн, докапіталізації банків - 36,5 млрд і НАК "Нафтогаз України" - 31,5 млрд грн. Разом - 88 млрд. Ця сума вписується в ліміт емісії, обіцяної Гонтаревою. Але як НАК обійдеться сумою в 31,5 млрд, якщо її річний дефіцит оцінюється в 100 млрд грн?

Можливо, реформа НАКу (а ефективним рішенням вбачається лише поділ цього монстра на кілька госпсуб'єктів) таки відбудеться, і її основні параметри буде задано меморандумом України й МВФ. Тоді на перший план вийде неповторення монетарної пастки минулого року. 2014-го тарифи на опалення й гарячу воду підвищилися, за даними Держстату, на 50 із хвостиком відсотків. Чимало. Але от заковика - імпортний природний газ подорожчав через девальвацію вдвічі. Тепер же подальше різке підвищення цін у платіжках за ЖКГ загрожує тотальними неплатежами з боку населення (поки що рівень оплати тримається в районі 90%, середній платіж за квартиру - 660 грн).

Генеральне прибирання

Виходить, що обмінний курс усе-таки архіважливий, хоч би як намагалася Гонтарева донести до вух цільових аудиторій зворотне. Не буде глибокої девальвації - з'являється поле для скорочення субсидій на газовому ринку. До того ж газ на світовому ринку дешевшає, і тому цей рік виглядає дуже сприятливим для проведення реформи занедбаного господарства НАКу.

Надії тут тісно пов'язані з МВФ. За офіційним даними Нацбанку, золотовалютні резерви впали до 6,4 млрд дол. Це - еквівалент імпорту протягом одного місяця. Дуже мало. Платіжний баланс дає мало поживи для оптимізму: зведений показник за 2014 р. вказує на дефіцит 13,3 млрд дол., зокрема баланс товарів і послуг становив мінус 5,4 млрд. Нехай імпорт упав на 27,4%, але падає й експорт. Торік він стиснувся на 14,4%. І це зайвий раз показує, що стабільної курсової ситуації без припинення пекла на Сході нам не бачити, як своїх вух.

Та НБУ не просто очікує фінансування від МВФ і світу. Він чистить банківський ринок. Бомба минулого тижня - виведення з ринку 11-го за величиною активів у країні банку. "Надра Банк" - один із трьох проблемних у топ-групі. Рішення вивести з ринку банк Фірташа передусім виглядає не політичним рішенням. Фонду гарантування вкладів фізосіб 3,6 млрд грн виплатити начебто під силу. З іншими монстрами так не вийде, можливо, доведеться державі входити в капітал. А тут без домовленостей НБУ та Мінфіну не обійтися.

Банків на ринку меншає, і це показує рішучість команди НБУ не допускати закупорок платіжної системи. Гонтарева визнає, що в системі є надлишкова ліквідність (понад 50 млрд грн, включаючи кошти в депозитних сертифікатах), однак ці гроші розподілено нерівномірно. "Так, ліквідність зосереджена в банках з іноземними капіталом і держбанках", - підтвердила вона.

Одна з причин розгойдування курсу - криза довіри на банківському ринку. Фінансовий сектор нині нагадує підводний човен. Банки немов розійшлися по відсіках і довіряють один одному тільки всередині таких груп. Перегородки задраєно щільно, одержати міжбанківський кредит з іншого відсіку проблематично. Клієнти зосереджують кошти в одному-двох відсіках, а в решті спостерігається кисневе голодування. Перші два відсіки й штовхають курс гривні невтомно вниз.

Підняти перегородки - це одне з найближчих завдань НБУ. На Інститутській це, ймовірно, розуміють. Але не поспішають, вважаючи за потрібне поки що виводити з ринку неплатоспроможні фінустанови. Так само як ніхто не квапиться і запроваджувати заборони на дострокове зняття вкладів, скасування обмежень на купівлю валюти або зняття депозитів. Це - завдання регулятора на наступні місяці. Ймовірно, після рішення МВФ.

Що стосується курсового прогнозу, то нині зрозуміло одне: валютний ринок заспокоїться, лише коли стане відомо, що МВФ відкриває масштабну кредитну лінію для України. Тоді обрій планування в бізнесі збільшиться з одного до кількох місяців. Поки ж навіть у НБУ сконцентрувалися лише на найближчих валютних платежах. У правлінні вже підрахували, що в першому кварталі буде потрібно близько мільярда доларів на погашення та обслуговування зовнішнього держборгу, а також по 500 млн дол. щомісяця для потреб "Нафтогазу". Разом - 2,5 млрд дол. У резервах ці гроші є з надлишком, заспокоїла Гонтарева.

Однак такі заспокійливі пігулки діють погано. Адже якщо МВФ коштів не надасть (або дасть їх занадто мало), дефолт, як і нові девальваційні й інфляційні сплески, виглядають неминучими. Платити, як торік, 11 млрд дол. за зовнішніми боргами Україна без адекватної зовнішньої допомоги не хоче. І вже не має жодної можливості.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі