Зброя для Сирії

Сирійський президент Башар Асад має піти. Так вважають західноєвропейські лідери й арабські шейхи. Однак Асад упевнено сидить у своєму палаці: у громадянській війні, яка триває ось уже два роки, перевагу поки що мають урядові війська, проводячи успішні операції проти повстанців. Зараз, наприклад, центральний уряд відновлює владу над містом Ель-Кусейр, яке розташоване на кордоні з Ліваном і має важливе стратегічне значення для контролю над західними регіонами країни, зокрема й містом Хомс. Бої тривають у містах Алеппо й Дераа.

Противники ж Асада втрачають свої позиції. Насамперед через зростання внутрішніх суперечностей. Але свою роль відіграло й те, що на боці уряду в бій вступили бойовики з ліванської "Хезболли".

Європейський Союз і Сполучені Штати намагаються надати сирійській опозиції всіляку підтримку, щоб допомогти їй переломити перебіг збройного конфлікту. Поки що не йдеться про збройну інтервенцію. Занадто вже багато противників у цієї ідеї. Але в середині травня сенат США санкціонував поставки американської стрілецької зброї сирійським повстанцям. А минулого тижня і ЄС після бурхливих дискусій вирішив не продовжувати ембарго на військові поставки в Сирію, яке закінчується першого червня. При цьому Лондон і Париж, що активно виступали за зняття ембарго, взяли на себе зобов'язання не поставляти зброю найближчим часом.

Сирійська опозиція потребує сучасної, якісної зброї, здатної протистояти нальотам урядової авіації на позиції повстанців. Необхідна їй і протитанкова зброя. Але в Європі й Америці також усвідомлюють, що є велика загроза того, що зброя, яку поставлятимуть західні держави, може потрапити до рук радикальних ісламістів, незадоволених політикою Заходу. Зокрема бойовиків із "Фронту Аль-Нусра", тісно пов'язаного з "Аль-Каїдою". Щоб цього не допустити, Вашингтон і Брюссель, приміром, планують ретельно перевіряти угруповання, яким збираються поставляти зброю. Скептики, щоправда, сумніваються в ефективності такого заходу.

Москва, яка активно підтримує разом із Пекіном і Тегераном режим Башара Асада, виступила з осудом рішення Європейського Союзу. Російське МЗС, зокрема, вважає, що рішення ЄС не продовжувати ембарго на поставку зброї може зірвати мирну конференцію стосовно Сирії, що за посередництва Вашингтона й Москви планують провести в червні в Женеві. (Представники Євросоюзу, своєю чергою, вважають, що рішення стосовно ембарго навпаки створить сприятливіші умови для початку мирних переговорів сирійської опозиції з урядом, підштовхнувши Башара Асада до діалогу з опозицією).

Треба сказати, що, попри зусилля американської і російської дипломатій, перспективи "Женеви-2" дуже непевні. Дамаск, за словами російських дипломатів, погодився взяти участь у конференції. А от сирійська опозиція поки що не ухвалила остаточного рішення. На зустрічі, що відбулася в Стамбулі, її представники так і не зуміли домовитися про те, хто ж входитиме в делегацію. Серйозною перешкодою для проведення конференції є й те, що представники опозиції наполягають на тому, щоб попередніми умовами для переговорів були відхід Башара Асада, відставка вищого військового керівництва і створення уряду під егідою ООН. Зрозуміло, що сирійський режим на це не піде.

Поки дипломати готуються до проведення женевської конференції, Кремль вирішив продати Дамаску зенітно-ракетні комплекси С-300. У Москві вважають такі поставки "стабілізуючим фактором", який може запобігти вторгненню в Сирію ззовні й не порушує міжнародного права. Це рішення, своєю чергою, викликало негативну реакцію з боку Вашингтона і європейських столиць.

Тим часом ситуація в Сирії патова: кінця етнонаціональному конфлікту поки що не видно, а загроза розпаду країни залишається більш ніж серйозною. Але продовження громадянської війни в Сирії загрожує безпеці всього Близькосхідного регіону. Донедавна Катар і Туреччина, Саудівська Аравія й Іран прямо не брали участі в конфлікті, вважаючи за краще грішми й
зброєю допомагати своїм союзникам.

Усе змінилося в середині травня, коли лідер ліванських шиїтів шейх Хасан Насралла ухвалив рішення щодо вступу "Хезболли" в конфлікт на боці сирійського уряду. Експерти відразу ж заговорили про загрозу трансформації громадянської війни в Сирії в регіональну міжконфесійну війну. В усякому разі ізраїльські військові вже готуються до погіршення ситуації в регіоні, проводячи великомасштабні навчання, в яких основний наголос робиться на веденні бойових дій у міських умовах.

Вступ у конфлікт ліванської "Хезболли" може спонукати адміністрацію Барака Обами й уряду країн - членів Євросоюзу до рішучіших дій для підтримки сирійських повстанців. У кожному разі ті були б не проти, якби Захід провів операцію на зразок лівійської. Та, судячи з усього, серед західноєвропейських й американських політиків достатньо противників реалізації такого сценарію.