Issue photo

«Дзеркало тижня. Україна» №26

16 липня — 5 серпня

Зміст номера Архів номерів
Newspaper
Валентина Самар

П'ять причин, чому Україна повинна різко змінити політику щодо Криму

Чи можна змінити те, чого в природі не існує? — може запитати будь-хто, у кого є безліч підстав для висновку про відсутність політики держави щодо Криму як такої.

 

Курс валют
USD 24.82
EUR 27.33
Реклама

Влада

Всі матеріали розділу «Влада»

Гроші

Всі матеріали розділу «Гроші»

Людина

Всі матеріали розділу «Людина»
Зміст «Дзеркало тижня. Україна» №2616 липня — 5 серпня 2016

Влада

Внутрішня політика

Алла Котляр Осінь: амортизатори і детонатори Не за горами осінь — ритуальна пора для політичної стурбованості та вуличних заворушень. Нинішня осінь обіцяє бути тривожною: саме на цей час прогнозується пік "платіжного" невдоволення. Недавній антитарифний марш (навіть із урахуванням організаторських можливостей тих, хто його влаштовував) зібрав загрозливо велику кількість незадоволених. У що виллється накопичуване роздратування громадян країни, які втомилися від війни, корупції та балачок? Ми вирішили поговорити про можливі сценарії розвитку подій із тими, хто найбільш точно фіксує настрої в суспільстві. Валентина Самар П`ять причин, чому Україна повинна різко змінити політику щодо Криму Чи можна змінити те, чого в природі не існує? — може запитати будь-хто, у кого є безліч підстав для висновку про відсутність політики держави щодо Криму як такої.   Роман Якель Боротьба по-братньому Для влади, яка зацікавлена протягнути якнайбільше своїх кандидатів, щоб "підшити" коаліційну більшість, якої реально не існує. Для політичних партій, яким випав шанс перевірити запас популярності на конкретних територіях. Схоже, найменше ж ці політзмагання потрібні місцевим виборцям...      Спростування 9 вересня 2014 р. В`ячеслав Вікторович Толкованов подав судовий позов на нашу газету про спростування недостовірної інформації та про відшкодування морального збитку в розмірі 50 000 гривень.  

Міжнародна політика

Олексій Коваль Британський прем`єр Тереза Мей: Brexit — означає Brexit Одним із перших результатів референдуму про вихід Великої Британії з ЄС, що відбувся 23 червня, стала поява нових прем`єр-міністра й уряду країни, на чиї плечі лягає завдання вирішити проблеми Brexit. Минулої середи Девід Кемерон залишив офіс на Даунінг-стріт, 10. Його замінила Тереза Мей, екс-міністр внутрішніх справ. Костянтин Федоренко Австрійське перегравання Навесні в Австрії відбулися президентські вибори, що виявили значну поляризованість австрійського суспільства. До другого туру вийшли два кандидати — Александер ван дер Беллен, який представляє Партію зелених, та член ультраправої Партії свободи Норберт Хофер, що заручився підтримкою поміркованих виборців. Проте Хофер із великим відривом виграв перший тур виборів, у другому ж програв своєму опонентові з різницею лише близько 30 тис. голосів. Микола Бєлєсков Ядерні фобії Вашингтона Із погіршенням протягом двох останніх років відносин між США і РФ на тлі агресії останньої проти України проблематика ядерного озброєння знову набула значущості, небаченої від часів завершення холодної війни. Як наслідок у світі почали говорити про можливість нової гонки ядерних озброєнь на тлі спроб США і РФ модернізувати власні ядерні арсенали.

Право

Марія Семенченко Поява приватних виконавців: привід для оптимізму чи побоювань? На початку червня Верховна Рада України ухвалила закон "Про органи і осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень та рішень інших органів". Його підтримали 239 народних депутатів. Закон запроваджує в Україні змішану систему виконання судових та інших рішень. Зокрема, з`являється інститут приватних виконавців. N. New, П. Берн, Микола Янковський стає на Заході символом української корупції Варто сказати, що історія комбінацій і масштабів діяльності власника горлівського "Стиролбіофарму" Миколи Янковського і його сина Ігоря Янковського виявилася такою примітною, що нею зацікавилися навіть аналітичні видання, присвячені питанням розвідки й зовнішньої політики. Але навряд чи ми можемо пишатися тим, що оборудки наших комбінаторів обговорюються на сторінках спеціалізованих видань разом з історіями витівок Саддама Хусейна, Усами Бін-Ладена й колумбійських наркокартелів.

Гроші

Макрорівень

Володимир Дубровський "Варяги" і "греки"-3: звивистий шлях у Європу, або Європейські принципи проти європейських норм Багато, дуже багато — не тільки обговорених у попередніх двох статтях "варягів", але і євробюрократів, співробітників міжнародних організацій тощо, та і співвітчизників — гармонізацію з європейськими правилами життя уявляють просто й прямо: уряд бере найкращі європейські практики, прописані в європейських законах норми і робить те саме в Україні. Усе, "Європа в Україні" готова! Потрібна тільки сумнозвісна політична воля. На практиці все виявляється зовсім не так, аж до навпаки. Андрій Ревенко Як ми живемо: гнітючі підсумки 2015-го та перспективи 2016-го Минулий 2015 рік виявився для громадян України найважчим за останні 20 років. Наш ВВП, як і 2014-го, продовжував падати, скоротившись ще на 9,9%. А кінцеві споживчі витрати домогосподарств, які найповніше характеризують зміну життєвого рівня населення, знизилися на 20,2%, так само, як і індекс реальної зарплати. У середньорічному обчисленні гривня девальвувала до попереднього 2014 р. у 1,84 разу. А середньорічна інфляція зросла за рік майже в півтора разу — на 48,7%. Ігор Гужва Кредитувати чи страхувати, або Як підтримати українського експортера?   Після тривалих суперечок і купи зламаних списів парламент і уряд дійшли згоди — агентству з підтримки експорту бути. Мотивація більш ніж зрозуміла: складна економічна ситуація всередині країни, загострення конкуренції на світових товарних ринках і посилення протекціонізму з боку традиційних ринків збуту нарешті зрушили з місця структурну реформу, навколо якої десятиліттями точилися лише розмови. Максим Мартинюк Оптимальний сценарій земельної реформи Продаж землі врятує врожайність полів і стане драйвером зростання ВВП, якщо провести її за оптимальним сценарієм

Промисловість

Енергоринок

Сергій Куюн На згарищі совісті За два роки на об`єктах БРСМ загинули 11 людей, більше 10 стали каліками, тисячі людей роками споживатимуть їжу і воду з бензопіренами та іншими канцерогенами, що утворилися в результаті згоряння 20 тис. т палива. Але бізнес БРСМ працює і буде працювати: адже чиновникам потрібні гроші, а людям — дешевий бензин. Черги на заправках БРСМ як стояли, так і стоять… Геннадій Кобаль Багато газу не буває, або Чому український видобуток газу не поспішає зростати? Україна отримала рекордну кількість власного газу, але цього поки що замало для потреб економіки. Видобуток газу можна значно збільшити, але для цього необхідно створити певні умови: низькі податки, захист інвестицій, прості і зрозумілі правила гри на ринку. Натомість останні два роки в країні відбувається серйозне протистояння державних органів і газодобувних компаній, у тому числі державних. Усе це більше нагадує спроби переділу активів, ніж усвідомлену державну політику, спрямовану на збільшення газовидобутку. Тому ніхто не поспішає інвестувати в газовидобуток, і досягнення залишаються надто скромними. Олександр Лукін Наука не проти "диво-методу", якщо він ґрунтується на геолого-геофізичних дослідженнях Навмисне знищення нафтогазовидобувної галузі України протягом останніх 25 років охопило й усю геологорозвідувальну галузь, включаючи виробничу та галузеву науку. Ця грандіозна диверсія супроводжувалася типовими прийомами "гібридної війни", включаючи потужну дезінформацію про безперспективність здійснення в нашій країні геологорозвідувальних робіт і глибокого буріння. Особливо агресивно пропагувалася теза про нібито повне вичерпання вуглеводневого потенціалу українських надр.

Людина

Персоналії

Алла Котляр "Є рани, яких не залікуєш уже ніколи" У 42-річного Олександра Щербини — легендарного комбата 17-го батальйону, який іще недавно командував обороною Дзержинського гарнізону (позивний Пікет), — обвітрене обличчя, мозолясті руки, загнуті догори світлі вії, уважні сірі очі й до біса чарівна усмішка. Ми сидимо за маленьким круглим столиком. Після контузії Олександр трохи гірше чує, іноді перепитує, повертаючись до мене лівим вухом і трохи нахиляючись. У розмові — нічого зайвого, все по ділу. І трохи збентежена усмішка, коли про щось більш особисте. Олена Мащенко Як із хобі зробити бренд? Історія одного футбольного вболівальника За футбол уболівають по-різному. Одні — у шарфах і з бойовим розфарбуванням на стадіонах, другі — з пивом у спортивних барах, треті — по-домашньому, біля телевізора. Результати футбольних матчів обговорюють на роботі, з друзями й у соцмережах. Та лише одиниці здатні перетворити захоплення на справу всього свого життя.

Наука

Лідія Суржик Як зупинити дисертаційний вал? Ганебна історія з плагіатом у докторській дисертації К.Кириленко як ніяка інша сфокусувала суспільний інтерес на проблемі атестації наукових кадрів. Більше того, цей скандал послужив свого роду каталізатором змін у системі присудження/позбавлення наукових ступенів. Наукова спільнота не просто "випускає пар" у соцмережах і ЗМІ, а й намагається протидіяти плагіату. Андрій Сибірний Якщо не реформуємо академічну науку сьогодні, завтра буде пізно Яку наукову продукцію — у кількісному та якісному вираженні — дає наука нашої держави? За обома показниками українській науці далеко до міжнародних стандартів. За кількісними показниками (кількість наукових публікацій на 100 тис. населення) Україна значно поступається не лише країнам Західної Європи, а й усім сусіднім державам, у т.ч. Румунії, Болгарії, Литві, Латвії, Естонії, а також Росії. Більше того, на відміну від країн-сусідів, в Україні спостерігається тенденція до зменшення кількості наукових публікацій.

Культура

Олег Вергеліс Театр. Фотосесія (DT.UA підбиває підсумки сезону) Театру (різного) нині помітно більше. З різних причин — соціальних, творчих, політичних, метафізичних. Деякі вже награлися в політику і, зрозумівши, що нічого там не виграють, зайнялися сценою. А деякі як гралися в театр, так і граються, віддаючи підмосткам розум, честь і совість епохи. Інші, позиціюючи себе як нове покоління, поза репертуарними стінами намагаються створювати той світ, який їм здається актуальним. Катерина Константинова Що співають наші діти? Сучасна українська дитяча пісня — справжня terra incognita для тих, хто таку пісню шукає в ефірах або в саунд-треках вітчизняних кінострічок. Така дитяча пісня поки що не стала "індустрією" або ж важливою творчою спорідненістю, яка б об`єднала довкола себе авторів-ідеалістів. Хоча, на щастя, і сьогодні пісні для малечі створюють деякі серйозні українські професіонали. Леся Ільєнко Британські канікули Традиційні канікули в репертуарному українському театрі (липень-серпень) — не означають безподієвості самого театрального життя. Тут, за традицією, на допомогу приходять майстри британської сцени. У кінотеатрах столиці літньої пори — цінний пакет англійських драматичних постановок останнього часу.

Соціум

Алла Котляр Транзитні долі-2 Результати досліджень МОМ укотре підтверджують: проблеми з житлом та працевлаштуванням — найсерйозніші бар`єри для інтеграції ВПО. 40% опитаних доводиться заощаджувати навіть на харчуванні. Регулярні проблеми з соцвиплатами. Не витримавши випробувань на Великій землі, багато переселенців повертаються додому, на окуповані території. Принаймні там є дах над головою. У їхній транзитній долі Україна стає лише проміжним пунктом… Ксенія Пономарьова Широкине. Мирні поранені У своїй діяльності — благодійній допомозі людям літнього віку і людям з обмеженими можливостями по лінії зіткнення на території проведення АТО — ми часто стикаємося з наслідками бойових дій серед мирного населення, зокрема з пораненнями під час проведення воєнних операцій у місцях, де ці люди живуть. Що ми знаємо про життя в зоні конфлікту У липні відбулася презентація результатів соцдослідження КМІС, проведеного на замовлення Гуманітарного штабу Р.Ахметова та "Допоможемо ТБ" (http://fdu.org.ua).Моніторинг проводиться з вересня 2014 р. щоквартально. Дослідники представили дані травня—червня 2016 р. і відповідали на запитання про те, що ж змінилося в умовах життя населення Донецької області за два роки війни. Чого очікує, чого прагне, чого боїться й чого хоче населення Донбасу в найближчій і далекосяжній перспективі?