Чорно-біле життя Білосніжки

В українському кінопрокаті -чорно-білий німий фільм "Білосніжка" (Іспанія, реж. Пабло Бергер). Стрічка вже здобула захоплені відгуки критиків в усьому світі. Про що свідчить колекція премій. При цьому масовий глядач під час перегляду, як і сама героїня казки, поринає в сон.

Дія розгортається не в середньовічній північній державі, як у братів Грімм, а 1920 р. в Іспанії. Замість короля тут - відомий тореадор. Замість лихої мачухи - підла медсестра (що прагне прибрати до рук багатства). Ну, а замість лісових гномів - бродячі артисти-карлики.

Фільм стилізований так вишукано, що кожен поворот усім відомого ще з дитинства сюжету викликає приємний подив...

Казка братів Грімм несподівано виявилася одним із найпопулярніших кіносюжетів нинішнього часу. Крім іспанської картини, за мотивами казки також було знято дві голлівудські стрічки. Інфантильно-лялькова "Білосніжка: помста гномів" із Джулією Робертс, а також
готично-претензійна "Білосніжка і мисливець" із Шарліз Терон.

Як не дивно, архаїчні візуальні прийоми чорно-білої "Білосніжки" справляють сильніше враження, ніж сучасні спецефекти і комп'ютерна графіка, що ними перевантажені американські фільми. Останні передбачувано одноманітні, тоді як в іспанській картині відчувається особлива вінтажна магія.

Калейдоскопічний монтаж. Експресивна гра акторів. Промовистий рух камери. Все це легко компенсує "німоту" фільму.

Крім того, дія насичена вражаючою музикою, під владою якої перебуваєш від першого й до останнього епізоду.

Ці мелодії примушують глядача мало не пританцьовувати в одних сценах і у відчаї опускати голову - в іншій. Тут і щемливе "завивання" класичних іспанських пісень, і стрімкі гітарні акорди, і скрипкові переливи, що насичують перегляд фільму яскравою палітрою емоцій.

Та головний акцент - гра світлотіні. За тим, як на екрані зіштовхуються чорні й білі плями, стежиш, ніби за двобоєм двох борців, котрі намагаються вишуканими прийомами покласти один одного на лопатки. Чорна тінь бика у фільмі лякає сильніше, ніж сам вигляд розлюченої 300-кілограмової тварини. А райдужна гра сонячного зайчика примушує усміхатися, як від строкатого жарту.

Захоплені відгуки західних рецензентів скидаються на вигуки золотошукачів, які намили в насиченому потоці кінопрем'єр уламок Золотої ери кінематографу. У репертуарах кінотеатрів цей фільм-самородок і виглядає як справжня коштовність серед біжутерії.

Якщо інновації стали символом сучасного бізнесу, то традиції - мало не символом сучасного кіно. Справжнім (і несподіваним) відкриттям нині стало чорно-біле німе кіно. Ще в середині ХХ ст. вважалося, що воно себе вичерпало. А на початку ХХІ ст. виявилося, що саме цей стиль може дивувати як ніщо інше. (Ще одне свідчення цього - торішній "Артист", який отримав п'ять "Оскарів").

Ця картина - наче насмішка над 3D, широким екраном, багатоканальним звуком, комп'ютерною графікою... Та іншими технологіями, без яких не обходиться практично жоден сучасний фільм. Проте названа стрічка змогла мінімальними засобами викликати небувалий шквал емоцій.

Цим і пояснюється сонм нагород, які зібрала "Білосніжка". Дев'ять статуеток кінопремії "Гойя" (іспанський аналог "Оскара"), два призи на кінофестивалі класу "А" у Сан-Себастьяні та багато інших нагород.

Практично всі екранізації цієї казки закінчуються банально. Принц цілує Білосніжку. Вона виходить із коми. І їде разом із ним кудись за обрій. Однак в іспанському фільмі фінал обіграно віртуозно. Представлено атракціон, під час якого шикується черга охочих поцілувати Білосніжку, яка спить у скляній труні. Сцену створено так, що виникає враження, ніби черга починається по цей бік екрану. Автори картини ніби стирають межу між екстравагантним світом фільму та реальністю. Великий план - ексцентричний конферансьє закликає людей із залу поцілувати сплячу дівчину, в надії, що вона прокинеться саме від вашого поцілунку...

У цей момент один із глядачів, що сидів на моєму сеансі в сусідньому ряду, нервово підвівся... Правда, відразу ж опустившись у крісло. Після цього до холодних вуст дівчини починають по черзі прикладатися зовсім випадкові люди.

Чи прокинеться Білосніжка? Хто той принц, який її розбудить? Творці фільму так і залишили головну героїню у стані летаргічного сну. У надії, що цей сон - не вічний.