ДВАДЦЯТЬ ШіСТЬ СТОЛіТЬ ПОТОМУ...

Алла Подлужна 14 липня 2000, 00:00

Читайте також

Керч віє палкою тугою, такою ж невиразною, як і пам’ять про стародавнього царя Мітрідата.

К. Паустовський

Почну трохи пафосно: тема античності безсмертна. Цей період в історії цивілізації постає перед людством велично, як сум за безповоротним минулим, і піднесено, як пам’ять про добу надзвичайно високої культури. Події давнини, неймовірні у своїй складності, безпрецедентні в парадоксальності, відбилися в різноманітних жанрах мистецтва. Найяскравіше зображено їх в античній драмі.

Безсмертність античності доводять у всьому світі, в Україні планомірно та свідомо цим займаються тільки в одному місті, найдавнішому місті нашої країни, вік якого — двадцять шість століть, у Керчі. Кілька років у Керчі діє Благодійний фонд «Деметра», названий на честь покровительки міста богині родючості Деметри (президент Тетяна Умріхіна). Сфера діяльності фонду широка, є, зокрема, археологічний напрям, і суспільно-історичний, але, мабуть, найголовніше — культурне відродження цього найдавнішого, дивовижного краю. Культурна ідея втілилася в організації в Керчі Міжнародного фестивалю античної драми «Боспорські агони», який не має аналогів в Україні. Активно допомагали й матеріально підтримали фестиваль Національна Спілка театральних діячів, Міністерство культури й мистецтв України, Міністерство культури Криму, Керченська міська рада, Фонд сприяння розвитку мистецтва, Фонд «Відродження». Агонами в Стародавній Греції називалися змагання в якійсь сфері людської діяльності. Сучасні «Боспорські агони» стали змаганням акторів. Цього року керчани (найудячніші театральні глядачі) вітали учасників Другого Міжнародного фестивалю античної драми «Боспорські агони». Як у давнину філософ Діоген удень із вогнем шукав людину, так двадцять шість століть потому зібрались у Керчі сучасні театральні інтерпретатори античних ідей «шукати мистецтво».

На суд авторитетного журі (голова н.а. України Лариса Кадирова) було подано сім конкурсних і п’ять позаконкурсних спектаклів. Лідерами творчого змагання стали Єреванський державний ТЮГ і Санкт-Петербурзький академічний театр ім. Лєнсовєта. Спектакль «Антигона» Софокла в постановці А.Казанчана визнано найкращим спектаклем фестивалю, а виконавця ролі Креонта А.Карапетяна — найкращим актором. Вірменська «Антигона» стала прикладом сучасного погляду на проблему протистояння влади й окремої людини, протиставлення сили моральним цінностям. Зроблений методом відвертої театральності, сюжет про незбагненні лабіринти потягу людини до внутрішньої свободи, про можливість самостійних рішень, співзвучних велінню серця, стиснувся до розмірів притчі. Так, точно спостерегли древні: «Не проходить безтурботно людське життя».

Цей висновок підтвердив і спектакль Санкт-Петербурзького театру ім. Лєнсовєта «Калігула» А.Камю. Режисер спектаклю Ю.Бутусов одержав приз за найкращу режисуру, актор К.Хабенський, виконавець ролі Калігули, розділив із А.Карапетяном звання найкращого актора. «Калігула» вразив високим професіо- налізмом. У ньому простежується актуальна сьогодні анатомія ідеї влади, показано безумство влади, які шанси відкриває вона, як відкидається нею принцип неможливого. Спектакль видовищний, емоційний, із несподіваним, вражаючим пластичним рішенням, яке розкрило суть стосунків «короля й наближених». Творці спектаклю акцентували на сентенції Камю: могутність руйнування проти радості творення. За всіх часів «імператорів вистачає, бракує справжніх людей».

З відмінним творчим результатом до фінішної лінії фестивалю підійшов і Харківський театр-студія «Арабески». Показаний ним спектакль «Енеїда» — бурлескна пародія за І.Котляревським, нагороджено призом за сучасне прочитання класики, а виконавицю ролі Енея — Наталію Цимбал — визнано найкращою акторкою. Несподівано свіже й цікаве рішення «Енеїди» у режисурі С.Олєшка довело, що хорошим акторам (а їх у спектаклі лише четверо), з переконливою постановочною ідеєю не потрібні величезні декорації, громіздке оформлення. Достатньо таланту, самовіддачі, найвищої акторської техніки, і в результаті спектакль «засяє» як твір чистого мистецтва.

Спектакль «Метаморфози» за Овідієм театру «Сатирикус» (Молдова) вирізнявся з-поміж драматичних спектаклів своїм жанром. У ньому поезію стародавнього римського поета подано пластично-музично-світловими засобами. Модерний танок, сучасна хореографія, виразна сценографія — от тло, на якому постала багатовимірність буття за сучасно прочитаним Овідієм. Життя творця — це реальність чи ілюзія придуманого ним самим світу? Експресія та натиск, розгубленість і непередбачуваність натхнення — усе це втілилось у виконаній «мелодії рухів», лейтмотивом якої стала метафора кохання й каяття бентежної та незбагненної душі митця.

Дніпропетровський молодіжний театр-студія «Віримо!» показав свою версію «Антигони» Софокла й Ануя (режисер В.Петренко). Молоді актори у своєму спектаклі головною зробили думку про єдиноборство з долею, про неодмінну присутність обов’язку та підпорядкування йому власного життя. Антигона йде проти натовпу, ставлячи вічне питання: що важливіше — фізичні чи душевні страждання. Але питання, ясна річ, залишається відкритим.

За традицією, в конкурсній програмі було представлено самодіяльні колективи Керчі. Драматичний народний театр «Зодчі» показав комедію «Діоген» Б.Рацера й В.Константинова (реж. М.Абраменко). Античний театр міського Будинку культури — спектакль «Лісістрата» Л.Філатова (реж. Ю.Рогоза). Про змагання з професіоналами, звісно, не могло бути й мови, але, безперечно, пошуки аматорів сповнені потягом до творчості.

Позаконкурсну програму представляв Київський експериментальний театр вуличним спектаклем «Карнавал «Мрії». Кримськотатарський музично-драматичний театр показав останню прем’єру — «Бахчисарайський фонтан». Єреванський ТЮГ — ще один спектакль, власну версію «Гамлета». Київський франкомовний театр «Вуаля» показав уже відому керчанам «Антигону» й новий спектакль «Божевільний день, або Одруження Фігаро» Бомарше.

Окремими сторінками фестивалю «Боспорські агони», який перетворив кілька днів життя Керчі на безтурботне та щасливе свято театрального мистецтва, стали церемонії відкриття й закриття фестивалю. На стародавніх Великих Мітрідатських сходах, де особливо відчувається подих віків, що пролинули над «вічним містом», як називають тут Керч, відбувалося дійство зустрічі богині Деметри, котра зійшла з небес благословити фестиваль.

Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Немає коментарів
Реклама
Останні новини
USD 26.02
EUR 27.92