Віденський Брамс, мелодії на біс

Ольга Кизлова 19 квітня 2013, 18:30
№15_16

Читайте також

Українська столиця вперше приймала всесвітньо прославлений, найстаріший у світі Віденський оркестр — Wiener Philharmoniker. 

Австрія — батьківщина симфонічного оркестру. Його традиційний склад закріпився завдяки творчості віденських класиків — Йозефа Гайдна, що створив на межі ХVІІІ—ХІX ст. понад сто симфоній, і його сучасників В.А. Моцарта й Людвіга ван Бетховена. В оркестр тієї епохи ввійшли парні інструменти: дерев'яні духові (флейта, гобой, кларнет, фагот) і мідні (труби, валторни). Їхніми партнерами були дві литаври й квінтет струнних — перші та другі скрипки, альт, віолончель і контрабас. 

Із часом склад оркестру збагатився новими інструментами й розширився. До Києва приїхали понад сто музикантів. На сцені розміщувалися згідно з традиційним німецьким розсаджуванням. Перші й другі скрипки ліворуч і праворуч диригента, віолончелі й альти — у центрі, контрабаси — за першими скрипками. З 1842 р., коли диригент Отто Ніколаї заснував Віденський філармонічний, у ньому грають музиканти, які одночасно працюють у Віденській державній опері. Постійного диригента немає. Оркестр запрошує маститих маестро з
різних країн. Віденським філармонічним диригували Густав
Малер, Вільгельм Фуртвенглер, Карл Бем, Герберт фон Караян, Георг Шолті, Бернард Хайтінк, П'єр Булез, Леонард Бернстайн, Ріккардо Муті, Зубін Мета. Було приємно дізнатися, що в штаті оркестру Віденської опери і Wiener Philharmoniker — п'ятеро українців. 

Почали з бешкетної, романтичної увертюри Франца Шуберта "Розамунда". Почули небесний спів і пританцьовування скрипок, мрійливі й чисті перегуки кларнета й гобоя, всю принадність і чарівність безсмерт-ної розмаїтості шубертівських мелодій. 

Після виконання "Розамунди" на сцену зійшов піаніст Юхим Бронфман, який привіз до нас один із найкращих у своєму репертуарі творів — широко відомий Другий концерт Йоганнеса Брамса. Цей цикл — вершина німецького симфонізму другої половини XIX ст. Його чотири частини піаніст зіграв навдивовижу просто й виразно. Бронфман зізнається: для нього це найважчий, еталонний концерт. Але він прагне грати так, щоб усе здавалося легким, щоб звук був гарний. 

Свідчу: технічна й звукова майстерність маестро Бронфмана прекрасні, й публіка провела артиста оваціями. 

У другому відділенні гості знову звернулися до Брамса. У 1937 р. Арнольд Шенберг оркестрував його 1-й фортепіанний квартет соль мінор, написаний Брамсом 1861-го. Отриману оркестрову транскрипцію за її масштабність часто називають П'ятою симфонією Брамса. "Посилений" великим оркестром камерний твір став не кращим — значимішим, глибшим і у виконанні австрійських майстрів заграв усіма барвами, квартет заспівав, заіскрився. 

Овації перевищили очікування. І хоча публіка була не підготовлена (аплодували після кожної частини всередині циклів), надзвичайно високий рівень, тонкість і вишукана ясність та простота стилю — форми, інтонації, тембрів — зачарували. Двогодинна програма сприймалася легко, гостей двічі викликали на біс. Музиканти не примусили себе упрошувати й блискуче зіграли романтично-палкий Перший угорський танець Брамса та іскрометну польку "Слава Угорщині" Йоганна Штрауса. 

На жаль, ні в програмці, ні в закулісному радіо-конферансі не було згадано ім'я диригента Майкла Тілсона Томаса. І жодного слова анотації — ні про оркестр, ні про виконану програму. Маестро Майкл Тілсон Томас у 1988—1995 рр. очолював Лондонський симфонічний оркестр, і тепер він — його головний запрошений диригент. 1995 р. Тілсон Томас обійняв посаду головного диригента симфонічного оркестру Сан-Франциско (Каліфорнія). Американець — лауреат восьми Grammy. Чотири роки тому він організував збірний міжнародний оркестр користувачів мережі Youtube, що прославився на весь світ, і диригував ним у Карнегі-холі. З вини української сторони ім'я маестро залишилося таємницею майже для чотирьох тисяч слухачів. Прикро... 

І все-таки ми стали свідками небаченого прориву на фронті менеджменту академічної музики: Україну вперше відвідав великий симфонічний оркестр найвищого рангу. 

Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
4 коментаря
  • навзаєм 21 апреля, 01:57 http://www.newpic.com.ua/videnskyj-filarmonichnyj-orkestr-v-ukrajini-posluhaly-dyplomaty-tazheky.html Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Григорій 20 апреля, 11:14 Оце я теж хотів сказати: як можна було вибирати такий зал, де акустика з першопочатку не була спроектована для звучання класики? Коли у 80-ті роки до нас приїздив Ріхтер і вибирав площадку для звуку, його привезли в цей зал. І він сказав: "Ну, це ж несерйозно...". Досить непогана акустика в залі Жовтневого палацу (колишній Інститут шляхетних дівчат). У Філармонії звучання рояля, за виразом А. Рубінштейна, "нагадує, що він зроблений з дерева". Мене, щиро кажучи, взагалі дивує, як Вінер Філярмонікер, а особливо маестро Бронфман взагалі погодилися там грати? Мабуть, не хотіли ображати "цих загадкових українців". А скоріше за все, оскільки концерт відбувся експромтом, на зворотньому шляху з Вірменії до Відня, то бідні європейці просто не перевірили все сто раз, як це вони роблять, а просто довірилися фотографіям залу, які їм показали (зал Берлінер Філярмонік ще більше!).
    Макіавеллі 20 апреля, 19:16
    Ні, домовлялися заздалегідь. І рояль для Бронфмана поміняли перед виступом, доречі. Тільки що поробиш, коли філармонія дуже маленька, а "Україна" велика, та не пристосована, там через колонки йде все. Паршивий був звук.
    Відповісти Цитувати Поскаржитись
  • Наталья 20 апреля, 08:56 Жаль не написано, что в неподходящем не акустическом зале играли. Відповісти Цитувати Поскаржитись
Реклама
Останні новини
Киев 19 °C
Курс валют
USD 25.13
EUR 28.07