Збовтати, потім змішати

Дмитро Санін 6 листопада 2015, 00:00
Бонд_3

Читайте також

 

У вітчизняному прокаті — довгоочікуваний прем'єрний Джеймс Бонд. Фільм Сема Мендеса "007: Спектр", що продовжує шпигунський літопис і найпопулярнішу у світі франшизу. Це четвертий епізод бондіани з участю актора Деніела Крейга. І 24-й (офіційний) епізод самої франшизи. Хоча, по суті, таких уже 26, але дві картини до титульного розрахунку не беруть. 

Поява прем'єрного "007" викликала пожвавлення у столичному кінопрокаті, що буквально стогне від відсутності на екранах яскравих харизматичних касових кінохітів і таких самих героїв. З приводу появи безсмертного агента київські гала-прем'єри супроводжуються пафосними піар-звітами. На кшталт: "Захід викликав неймовірний ажіотаж серед українських селебрітіз… Ігор Скрипко, Ігор Кіріков, Серж Смолін, Монатік, Даша Коломієць, Реґіна Тодоренко…". (Господи, знати б, хто вони, всі ці милі й, мабуть, талановиті люди!) 

Тим часом на батьківщині агента — можна сказати, в самому серці британської імперії — на прем'єру в королівський Альберт-Хол завітали принц Вільям, його дружина герцогиня Кембриджська Кейт, принц Гаррі та інші офіційні особи. 

Помітно, що 007 від епізоду до епізоду аж ніяк не втрачає своєї суспільно-медійної привабливості. Незмінно, як до вічного вогню, до нього злітаються і королі, і злидарі. У матриці Яна Флемінга, що лягла в основу бондіани, закладені істини вічні й прописні. Добро перемагає Зло, а "бабло" — це теж Зло (хоча як подивитися). Принаймні матеріальні цінності поки що особливо не спокусили стійкого, як олов'яний солдатик, Бонда. На шальках його долі і його принципів завжди переважає гиря, що символізує цінності справжні: любов до батьківщини, обов'язок служби, боротьба зі злом у яких-завгодно його проявах. 

У певному сенсі 24-й епізод бондіани — "007: Спектр" — фільм про утвердження справжніх цінностей шаленого агента. Про його тугу за туманною батьківщиною. За власним туманним минулим. Особистісне начало і в цій частині — визначальне. Хоча харизматичних лиходіїв для розправи з агентом випущено чимало. 

Почнемо з того, що преамбула фільму розгортає перед глядачами масові епізоди погрому в Мехіко. Бонд опиняється серед карнавальної ходи (карнавал мертвих), перетворюючи свою битву з терором на такий самий карнавал, боротьбу без правил. Можна сказати, це чи не бенефісний спалах діяльності Бонда. Адже в попередній картині "007: Координати "Скайфолл" того ж таки Сема Мендеса він уже втратив багато і багатьох. Зокрема свою шефиню-страстотерпицю "М", потужно зіграну Джуді Денч. 

Отож тепер, після карнавалу, Бонд залишається ледь не сам на сам з ворогами, з усім світом. Його новий начальник Меллорі (Рейф Файнс) — бюрократична мумія, людина-машина: такий навряд чи простягне руку допомоги, якщо це не прописано в інструкції. 

На обрії прозирає ще одна туманна планета, що спопеляє своїм таємничим світлом агента, — молодий директор держбезпеки "С". Затамуйте подих, шанувальники британського Холмса: у цій ролі на арену бондіани виходить геніальний Моріарті — харизматичний Ендрю Скотт. Ви правильно здогадалися — така людина ніколи не опиниться у стані друзів борця за справедливість. Він створений з іншою метою. 

Одне слово, секретарка Маніпенні і дивний "знайка" "Q" — ось, мабуть, і всі соратники Бонда в новому сюжеті. 

Тим часом завдання перед ним стоїть не з легких. Добратися до чергового мерзотника-терориста — Франца Оберхаузера (Крістоф Вальц), що залишив брудні сліди у світлому минулому найпопулярнішого агента… 

У "Спектрі" у Бонда дві головні мішені. Розправитися з міжнародною терористичною організацією, до якої безпосередньо причетний Оберхаузер. І принагідно запобігти "вбивству" свого ж ремесла. Оскільки герой Скотта прагне замінити живих агентів електронними аналогами. Потім уніфікувати цю розвідувальну віртуальну мережу таким чином, щоб передати "все під контроль" — тим-таки терористам. 

Перші відгуки на "Спектр" рябіли зведеннями про те, що в новій стрічці Сем Мендес спеціально апелює до скандальної історії Едварда Сноудена. До історії світового прослуховування та підглядання. Інакше кажучи, автори бондіани на чолі з головним героєм виходять на стежку війни з глобальним вуайєризмом — порушенням прав особистості, що опинилася під пильною увагою розвідок. Бонд насупивши брови приймає рішення поламати цю гру. Проявляючи завидні грані свого гуманізму. При цьому незмінно укладаючи штабелі трупів. 

Хоча, звісно, глядач помітить печать задуми на його чолі. Навіть неуважність під час виконання того чи іншого особистого надзавдання. Наче сам Бонд відчуває незручність: а що коли й за ним спостерігають? Що коли й він — ще одна мішень на строкатому карнавалі тих "спостерігачів за спостерігачами" (за влучним висловом Фрідріха Дюрренматта). 

У 2006-му людству був презентований саме такий типаж Бонда, талановито зіграний негламурним Крейгом у "Казино "Рояль". Сама особистість актора (хоча й не без допомоги режисерського супроводу) миттю перезавантажила популярну франшизу. Явила образ не тільки шпигуна, а насамперед людини, яка втрачає і чомусь подовгу тихо страждає. У якої навіть жарти — крізь гіркоту втрат. Крейг зіскріб гламурний лак з постаменту агента (раніше зіграного Шоном Коннері, Пірсом Броснаном, Роджером Муром). І перевів колишній шпигунський екшен у русло дорого обставленої, з гучною стріляниною, та все ж таки людської драми. 

Хто ви, містере Бонд? Це запитання незмінно хвилює і глядача, і самого героя — вже чотири епізоди поспіль, починаючи з "Казино". У його минулому — така ж каламутна й неоднозначна таємниця, як, вибачте, у відомих драмах Генріха Ібсена. А в його сьогоденні не так багато радості, хоча бюджет нової бондіани — близько 300 млн дол. 

Моніка Белуччі, яка із запізненням постала в образі дівчини Бонда, і та самим мовчазним поглядом наче натякає втомленому агентові: "Ты был не первый, мой подснежник!" (Наче цитує лірику з репертуару немолодих пісенних героїнь). У самого Бонда і в попередній драмі, і в цій прем'єрній — однаково неспокійний, часто неуважний погляд: "І що я тут роблю?". 

Одне слово, минуле знову наздоганяє його, знову ставить під удар його профпридатність. Адже шпигунові не годиться так довго страждати. Йому треба діяти. 

У новітньому епізоді франшизи Барбара Брокколі та її надійні друзі свідомо чи неусвідомлено заграються з ускладненістю і драматизмом образу агента. Те, що було потужно й переконливо розкрито у трьох попередніх фільмах з участю Крейга, в нинішньому (навіть незважаючи на режисуру сильного Мендеса, який зняв колись "Красу по-американськи") здається якимось сценарним тягарем, повторенням пройденого, маслом масляним. Агент наче борсається в сільцях, розставлених у часи його попереднього полювання. Тоді як довкола нього самого так багато нових і цікавих викликів.

Одне слово, "цілого світу мало", щоб здолати всесвітнє зло!

У цьому плані, до речі, картина Сема Мендеса трохи відступає від традиції класичної бондіани — використовувати гарячі теми для кіносюжетів відповідно до нинішніх тривожних загроз і ризиків. Раніше, як відомо, у бондіані обителлю зла вважалися радянські генерали, північно-корейські погані хлопці, власники нафтових акцій etc. Згідно з останніми відомими заявами, такими загрозами для всього світу сьогодні могли б значитися:
1) ІДІЛ, 2) РФ, 3) Ебола. 

Але жодна зі згаданих суспільних тривог особливо не турбує ні Бонда, ні Крейга, ні Барбару Брокколі. З РФ у цьому фільмі — мир-дружба-балалайка, оскільки Лондонград уже як федеральний округ… А проблеми Близького Сходу — зокрема Сирії — актуальніше й оперативніше відбиті, наприклад, у п'ятому сезоні серіалу "Батьківщина", що дає фору агентові у плані реагування на справжні небезпеки сьогодення. 

У прем'єрному ж фільмі таке собі Зло — абстрактний тероризм і тотально підступаючий вуайєризм. З чим і борються. Принагідно обставляючи довгий і не завжди динамічний якісний фільм класичною гонитвою, дотепними гегами та іронічними жартами режисера над самою міфологією бондіани. 

Якщо додати до цього чарівну камеру Хойте ван Хойтема (саме він знімав гучний "Інтерстеллар" Крістофера Нолана), практично всі пазли великого стилю бондіани у прем'єрі, загалом, наявні. 

Крім одного — оригінального сценарного мотиву. Мінуси якого загрожують втомою героя, його неуважністю, розгубленістю та іншими тавтологіями.

Танжер, Лондон, Альпи — жодна мальовнича точка планети не додає сміливому хлопцеві свіжого повітря у легені. Він летить, поспішає, біжить, стріляє, вбиває. Тому що так треба, і так буде завжди. Тому що цей фільм — про "справжні цінності", смисл яких знають л досвідчені шпигуни. 

Теги:
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
1 коментар
Реклама
Останні новини
Курс валют
USD 25.91
EUR 29.08